NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Об’єднана система ППО і ПРО НАТО

Updated: 08 жовтня 2026

Об’єднана система ППО і ПРО НАТО – це важлива і безперервна місія, що виконується у мирний час, а також під час криз і конфліктів, забезпечуючи захист території, населення і збройних сил Альянсу від усіх повітряних і ракетних загроз або нападів. Для цього у ній застосовується усебічний підхід «на 360 градусів», забезпечуючи реагування на повітряні і ракетні загрози з усіх стратегічних напрямків і як з боку державних, так і недержавних суб’єктів. Система охоплює увесь комплекс заходів, включаючи забезпечення цілодобової протиповітряної оборони і захист від балістичних ракет, з метою запобігання будь-яким повітряним і ракетним загрозам, зведення цих загроз нанівець або зменшення їхньої ефективності. Об’єднана система ППО і ПРО НАТО є центральним елементом позиції НАТО у сфері стримування і оборони, що сприяє забезпеченню неподільної безпеки і свободи дій Альянсу, зокрема його здатності підкріплювати збройні сили і засоби, залучені до операцій, і забезпечувати стратегічне реагування.

Patriot air and missile defence system on display at Allied Air Command (© NATO AIRCOM)

Зенітно-ракетний комплекс «Patriot» представлено в Об’єднаному командуванні Повітряних сил НАТО у Рамштайні (Німеччина). Фото: Командування Повітряних сил НАТО

Об’єднана система ППО і ПРО НАТО відіграє першорядну роль в умовах сучасного стратегічного середовища, що характеризуються істотним поширенням засобів повітряного і ракетного нападу та їх надмірним застосуванням у конфліктах, як засвідчила загарбницька війна Росії проти України.
У відповідь на війну Росії проти України держави–члени Альянсу розмістили додаткові засоби Об’єднаної системи ППО і ПРО на східному фланзі НАТО як вияв солідарності і рішучості Альянсу. Союзники і надалі вдосконалюватимуть Об’єднану систему ППО і ПРО НАТО шляхом підвищення її готовності, оперативності реагування і взаємосумісності.
У вересні 2025 року внаслідок безпрецедентного порушення повітряного простору Польщі російськими безпілотниками, НАТО запровадила військову операцію «Східний вартовий», до якої залучено широкий спектр сил і засобів Альянсу, як традиційних, так і високотехнологічних, включаючи засоби протидії БпЛА. Завдяки операції «Східний вартовий» вдосконалено спроможність Альянсу забезпечувати захист свого повітряного простору від порушень з боку пілотованої авіації, вторгнень безпілотників і загроз, пов’язаних з балістичними ракетами.
Упродовж 2026 року проводилася модернізація місії НАТО із патрулювання повітряного простору, розпочатої у 1961 році, а також включення її заходів – поряд з іншими – до комплексної системи протиповітряної оборони НАТО. Операція «Східний вартовий» стала важливою сполучною ланкою у переході від місії із патрулювання повітряного простору до поточного потужнішого підходу у сфері протиповітряної оборони, що охоплює територію НАТО скрізь у євроатлантичному регіоні. Такі зміни забезпечують захист Альянсу від ширшого спектра загроз в усіх галузях операцій і гарантують більшу гнучкість у реагуванні на зміни безпекового середовища.
Об’єднана система ППО і ПРО НАТО реалізується за допомогою Мережі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО (NATINAMDS), до складу якої входять взаємопов’язані національні системи держав–членів і системи НАТО, що охоплюють засоби виявлення, засоби командування і управління та системи озброєнь. Мережа NATINAMDS функціонує під командуванням Верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил (ОЗС) НАТО в Європі (SACEUR).

Заходи

Протиповітряна оборона НАТО забезпечується у рамках Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО у мирний час, під час криз та конфліктів. Місія НАТО у сфері протиповітряної оборони – це промовистий вияв згуртованості і солідарності союзників, адже держави–члени, які мають винищувачі, як індивідуально, так і у складі багатонаціональних угруповань, сприяють забезпеченню недоторканості повітряного простору тих країн, що не володіють такими засобами. Водночас, такий підхід дає змогу меншим державам–членам здійснювати інвестиції в інші ключові спроможності, сприяючи зміцненню безпеки НАТО загалом, замість того, щоб вимагати від них утримання власних коштовних національних повітряних сил. У відповідь на війну Росії проти України Альянс зміцнив протиповітряну оборону уздовж східного флангу НАТО, що сприяло посиленню позиції Альянсу у сфері стримування і оборони.

Упродовж 2026 року проводилася модернізація місії НАТО із патрулювання повітряного простору, що запроваджувалася з 1961 року, забезпечуючи захист повітряного простору НАТО протягом 65 років, а також включення її заходів – поряд з іншими, такими як операція «Східний вартовий» і ротаційна модель Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО – до поточної комплексної системи протиповітряної оборони Альянсу. Тоді як місію із патрулювання повітряного простору НАТО було насамперед спрямовано на захист від загроз з боку авіації, протиповітряна оборона НАТО забезпечує ширший набір спроможностей для протидії усьому спектру загроз в усіх галузях операцій (у повітрі, на суходолі, на морі, у космосі та кіберпросторі). На основі багаторівневого, усебічного підходу «на 360 градусів», протиповітряна оборона НАТО гарантує підвищену гнучкість і більш оперативне реагування на зміни у середовищі безпеки.

Система захисту від балістичних ракет (ПРО) НАТО – це безперервна діяльність, спрямована на забезпечення захисту населення, території і збройних сил держав–членів Альянсу у Європі від загрози, пов’язаної з розповсюдженням балістичних ракет, що дедалі зростає. Одним із ключових елементів системи ПРО НАТО є американський план «Європейський поетапний адаптивний підхід». Ним передбачається розгортання на території Європи РЛС наземного і морського базування, а також засобів перехоплення, що надаються Сполученими Штатами Америки. Інші союзники також надають, розробляють і закуповують засоби ПРО, які інтегруються у загальну систему протиракетної оборони НАТО.

Інтеграція

Інтеграція є критичною вимогою у рамках Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО, адже вона забезпечує координацію усіх наявних засобів протиповітряної і протиракетної оборони. Ключовою передумовою інтеграції є взаємосумісність (на процедурному, технічному і кадровому рівнях). Вагому роль у цьому сенсі відіграють підготовка і навчання, які засвідчують рішучість союзників і можуть бути засобом стримування.

Центральним прикладом інтеграції є системи командування і управління повітряними операціями НАТО, за допомогою яких Альянс керує повітряними операціями, як у межах євроатлантичного регіону, так і поза ним. Ці системи поширюються на театр бойових дій площею 81 млн. км² (не враховуючи пересувні засоби) і простягаються від найпівнічнішої точки Норвегії до Середземного моря та від найсхіднішої точки Туреччини до Північної Атлантики.

Вдосконалення Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО у відповідь на війну Росії проти України

Безпрецедентні масштаби російських повітряних і ракетних ударів під час війни проти України підкреслюють необхідність надійної та ефективної системи протиповітряної і протиракетної оборони.

Внаслідок цього, союзники розмістили додаткові засоби об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО на східному фланзі Альянсу. Вони продовжують проводити тренування і навчання для перевірки цих спроможностей і забезпечення готовності дати відсіч будь-якій загрозі.

НАТО і надалі вдосконалює свою об’єднану систему ППО і ПРО відповідно до Стратегічної концепції Альянсу, де окреслено засади позиції НАТО у сфері стримування і оборони, а також згідно з регіональними оборонними планами нового покоління. Обидва документи було затверджено лідерами держав–членів Альянсу на Мадридському саміті у 2022 році.

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення про подальше вдосконалення потенціалу НАТО у сфері об’єднаної системи ППО і ПРО, зокрема шляхом впровадження ротаційної моделі об’єднаної системи ППО і ПРО, що передбачає регулярні навчання і наявність – за принципом ротації – сучасних засобів і систем протиповітряної оборони в зоні відповідальності Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі (SACEUR) із наголосом на східному фланзі Альянсу.

На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу вжили заходів для подальшого підвищення готовності, оперативності реагування та інтеграції системи ППО і ПРО НАТО. Вони привітали оновлення Політики НАТО у сфері об’єднаної ППО і ПРО, а також реалізацію низки ініціатив, зокрема ротаційної моделі об’єднаної системи ППО і ПРО і розширених оперативних спроможностей системи захисту від балістичних ракет НАТО. До того ж на Вашингтонському саміті держави–члени Альянсу затвердили заходи, спрямовані на зміцнення протиповітряної і протиракетної оборони України. НАТО надаватиме практичну і дорадчу підтримку щодо розробки і впровадження в Україні інтегрованої архітектури протиповітряної і протиракетної оборони з метою забезпечення максимально ефективного використання спроможностей країни у сфері ППО і ПРО, а також сприяння досягненню нею цілковитої взаємосумісності з НАТО.

На саміті НАТО в Анкарі у 2026 році держави–члени Альянсу оновили оперативний план виконання місії НАТО у сфері об’єднаної ППО і ПРО. У рамках комплексу заходів, покликаних забезпечити гнучке, адаптивне та ефективне використання наявних ресурсів і спроможностей, союзники вирішили модернізувати систему патрулювання повітряного простору НАТО, об’єднавши її з іншими заходами з метою формування комплексної системи протиповітряної оборони Альянсу.

Відповідні комітети НАТО

Комітет з питань політики у сфері об’єднаної ППО і ПРО – це вищий комітет, що відповідає за усі стратегічні та військово-політичні аспекти об’єднаної ППО і ПРО НАТО (включаючи протиповітряну оборону і захист від балістичних ракет), а також за відповідні складові спільної могутності повітряних сил Альянсу. Він підпорядковується Північноатлантичній раді – найвищому політичному органу, що ухвалює рішення в НАТО.

Робоча група Військового комітету з питань ППО і ПРО опікується аналізом, наданням консультацій і виробленням рекомендацій щодо військових аспектів протиповітряної і протиракетної оборони для Військового комітету НАТО – найвищого військового органу Альянсу.

Нарада національних директорів з питань озброєнь, що просуває співпрацю між державами у сфері озброєнь, також здійснює нагляд за реалізацією програми НАТО із захисту від балістичних ракет.

Розвиток

Концепція Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО розвинулася на основі первинної концепції інтегрованої протиповітряної оборони НАТО. Вперше її було реалізовано у 1961 році завдяки Мережі інтегрованої протиповітряної оборони НАТО (NATINADS) під командуванням і управлінням Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО у Європі (SACEUR).

Упродовж холодної війни мережа NATINADS являла собою переважно статичну, ешелоновану систему, спрямовану на протидію конкретній загрозі з одного напрямку – пілотованій авіації Радянського Союзу. Відтоді NATINADS було перетворено на Мережу інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО (NATINAMDS), що відповідає викликам сучасного, менш передбачуваного безпекового середовища і здатна реагувати на увесь спектр повітряних і ракетних загроз з усіх напрямків.

Програму НАТО зі створення системи командування і управління повітряними операціями офіційно започатковано у листопаді 1999 року з метою забезпечення Альянсу єдиною інтегрованою системою для управління повітряними операціями, як у межах євроатлантичного регіону, так і поза ним. Відтоді системи командування і управління повітряними операціями НАТО постійно вдосконалювалися, гарантуючи здатність Альянсу давати відсіч будь-яким викликам і загрозам.

Руйнівні наслідки ракетних ударів Росії під час війни проти України засвідчили необхідність надійної та ефективної системи об’єднаної протиповітряної і протиракетної оборони. Внаслідок цього, держави–члени Альянсу розмістили додаткові засоби об’єднаної системи ППО і ПРО на східному фланзі НАТО і узгодили заходи, спрямовані на її подальше вдосконалення.

Війна Росії проти України також підкреслила загрозу, що походить від безпілотних авіаційних систем (БАС) та безпілотних літальних апаратів (БпЛА). Оскільки безпілотники є відносно недорогими, а їх масове виробництво і задіяння на полі бою забезпечується у стислі терміни, об’єднана система ППО і ПРО НАТО повинна була стрімко адаптуватися з урахуванням цих новітніх спроможностей. У рамках таких ініціатив, як «Першість НАТО у сфері безпілотників» Альянс докладає зусиль для розвитку наступальних спроможностей БАС як засобу стримування, а також розробляє рішення для протидії БАС, що мають стати ключовим елементом оборони.

НАТО і держави–члени Альянсу продовжують вдосконалювати спроможності у галузі об’єднаної системи ППО і ПРО, зокрема з таких аспектів, як спостереження, перехоплення та командування і управління, передусім у рамках Процесу оборонного планування НАТО. Отже, низка союзників закуповує або розробляє системи протиповітряної і протиракетної оборони. Завдяки цим новим засобам буде додатково підсилено об’єднану систему ППО і ПРО НАТО.