NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Log in or Create an account
Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

Зміцнення східного флангу Альянсу

Updated: 06 November 2025

Протягом останнього десятиліття НАТО істотно зміцнила позицію у сфері стримування і оборони на східному фланзі Альянсу – від Північного Льодовитого океану на півночі до Чорного моря на півдні. Незаконна анексія Криму Росією у 2014 році і повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році докорінно змінили середовище безпеки в Європі, а ворожі дії Росії стосовно держав–членів Альянсу і партнерів, включаючи порушення повітряного простору, кібернапади і акти саботажу, частішають. НАТО відреагувала значним підвищенням готовності забезпечувати захист і безпеку усіх членів Альянсу, збільшивши кількість боєздатних сил на східному фланзі Альянсу і забезпечивши найбільш всеохоплюючі оборонні плани з часу завершення холодної війни.

Військовослужбовці зі складу багатонаціональної бойової групи Передових сухопутних сил в Угорщині вишикувались для участі у великомасштабних військових навчаннях, вересень 2025 р.

  • Збільшення військової присутності НАТО у східній частині Альянсу стало відповіддю на поводження Росії, що віддзеркалює схему її агресивних дій стосовно сусідів і ширшої трансатлантичної спільноти. Росія становить найбільш значущу і пряму загрозу безпеці держав–членів Альянсу і миру і стабільності на євроатлантичному просторі.
  • Передові сухопутні сили НАТО складаються з восьми багатонаціональних груп, розміщених у державах–членах на східному фланзі Альянсу. Чисельність і склад цих бойових груп різняться залежно від військових потреб. Вони розміщуються у Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії, Словаччині та Угорщині.  
  • Об’єднана система ППО і ПРО НАТО забезпечує захист держав–членів Альянсу від повітряних загроз, включаючи винищувачі і безпілотники. Це також включає місію НАТО із патрулювання повітряного простору, у рамках якої держави-члени Альянсу допомагають здійснювати спостереження і патрулюють повітряний простір інших союзників у цілодобовому режимі.
  • Альянс також проводить військово-морські заходи на східному фланзі, включаючи операцію «Балтійський вартовий», у рамках якої вдосконалено захист критичної підводної інфраструктури. 
  • До того ж НАТО підвищує захист держав–членів на східному фланзі Альянсу у таких галузях, як кіберпростір і космос, і допомагає розбудувати стійкість перед обличчям ворожих дій Росії.
  • У вересні 2025 року НАТО запровадила операцію «Східний вартовий» – гнучку, багатопрофільну місію, яка сприяє підвищенню пильності НАТО уздовж усього східного флангу. У рамках операції «Східний вартовий» держави–члени Альянсу надають додаткові спроможності і ресурси з метою зміцнення позиції НАТО у сфері стримування і оборони.
  • Окрім зміцнення стримування і оборони своїх членів, НАТО підтримує Україну тоді, як вона захищається від загарбницької війни Росії. Безпека України сприяє безпеці НАТО. Росія не зможе перешкодити виконанню державами–членами Альянсу їхнього неухильного зобов’язання із підтримки України.
  • Військові заходи НАТО на східному фланзі мають виключно оборонний характер. Альянс готовий, прагне і в змозі захищати усіх своїх членів, і у разі нападу на будь-кого з членів Альянсу відповідь з боку НАТО буде нищівною. 

Передові сухопутні сили НАТО

Передові сухопутні сили НАТО є ключовою складовою військової присутності НАТО уздовж східного флангу Альянсу. Вони налічують вісім бойових груп, дислокованих на території НАТО. Особовий склад надається рамковими країнами та іншими державами-учасницями, які виділяють війська на добровільній основі, згідно з власними можливостями і за принципом ротації. Ротація особового складу з держав-учасниць на території країни-господарки відбувається повсякчас – у будь-який момент військовослужбовці можуть викликатися до бойових груп або повертатися на батьківщину, проте вони завжди зберігають здатність до швидкого реагування у разі потреби. Бойові групи діють у координації з національними силами самооборони і перебувають в країнах дислокації на постійній основі.

Усі вісім бойових груп є цілком боєздатними формуваннями, але вони не є тотожними: їхні чисельність і склад визначаються індивідуально, виходячи з географічних характеристик і загроз. Спочатку бойові групи були батальйонного рівня, а у 2022 році держави–члени Альянсу вирішили виділити додаткові війська і збільшити їхню чисельність до рівня бригади, де і коли у цьому виникатиме потреба (хоча попри їхню чисельність або організаційно-штатну структуру ці формування іменуються «багатонаціональні бойові групи НАТО»). Загалом, склад кожної з них є питанням військової доцільності.

Нині військовослужбовці і фахівці з усіх країн–членів НАТО разом служать, тренуються і навчаються на східному фланзі Альянсу, що є потужним виявом єдності і солідарності. Передові сухопутні сили НАТО мають оборонний характер, є пропорційними, прозорими і цілком відповідають міжнародним обов’язкам і зобов’язанням Альянсу. Це – вагомий внесок з боку держав–членів Альянсу і відчутне нагадування про те, що напад на одного з членів НАТО є нападом на них усіх.

Багатонаціональні бойові групи НАТО

Станом на жовтень 2025 року склад восьми бойових груп Альянсу є таким:

Країна-господарка: Болгарія
Рамкова країна: Італія
Країни, що виділяють війська: Албанія, Греція, Північна Македонія, США, Туреччина, Хорватія і Чорногорія

Країна-господарка: Естонія
Рамкова країна: Великобританія
Країни, що виділяють війська: Франція

Країна-господарка: Угорщина
Рамкова країна: Угорщина
Країни, що виділяють війська: Італія, США, Туреччина і Хорватія.

Країна-господарка: Латвія
Рамкова країна: Канада
Країни, що виділяють війська: Албанія, Данія, Ісландія, Іспанія, Італія, Північна Македонія, Польща, Словаччина, Словенія, Чехія, Чорногорія і Швеція

Країна-господарка: Литва
Рамкова країна: Німеччина 
Країни, що виділяють війська: Бельгія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія та Чехія

Країна-господарка: Польща
Рамкова країна: США
Країни, що виділяють війська: Великобританія, Румунія та Хорватія

Країна-господарка: Румунія
Рамкова країна: Франція
Країни, що виділяють війська: Бельгія, Іспанія та Люксембург

Країна-господарка: Словаччина
Рамкова країна: Іспанія
Країни, що виділяють війська: Португалія, Румунія, Словенія та Чехія

Держави–члени продовжують інтегрувати найновіших членів НАТО – Фінляндію і Швецію – до оборонних планів, збройних сил і командних структур. Йдеться, зокрема, про запровадження військової присутності Альянсу на території Фінляндії, яку Швеція зголосилася очолити як рамкова країна.

Командування і управління

Усі вісім бойових груп інтегровано до військової командної структури НАТО з метою забезпечення належного рівня готовності і здатності реагувати.

Чотири бойових групи НАТО на північному сході (в Естонії, Латвії, Литві і Польщі) перебувають під командування НАТО, яке здійснюється штабом багатонаціонального корпусу «Північний схід» у Щецині, Польща. Два штаби рівня дивізії координують заходи тренування і підготовки їхніх відповідних бойових груп. Штаб багатонаціональної дивізії «Північний схід», розташований у м. Ельблонг, Польща, є цілком оперативним, починаючи з грудня 2018 р. Цей штаб тісно взаємодіє з бойовими групами у Польщі і Литві. У жовтні 2020 року НАТО створила додатковий штаб багатонаціональної дивізії «Північ», який відтоді набув цілковитого оперативного потенціалу. Його підрозділи передового базування знаходяться в Адажі, Латвія, а решта штабних елементів – у Карупі, Данія. Цей штаб тісно взаємодіє з бойовими групами в Естонії і Латвії.

Штаби регіональної відповідальності забезпечують функціонування чотирьох інших бойових груп, а саме: штаб багатонаціональної дивізії «Центр» у Секешфегерварі, Угорщина, відповідає за бойові групи у Словаччині і Угорщині, а штаб багатонаціонального корпусу «Південний схід» у Сібіу, Румунія, разом зі штабом багатонаціональної дивізії «Південний схід» у Бухаресті, Румунія, відповідають за бойові групи у Болгарії і Румунії.

Багато із заходів, запроваджених членами Альянсу на національному рівні (навіть якщо офіційно вони не є складовою передової присутності НАТО), також сприяють активізації зусиль НАТО у східній частині Альянсу.

Оперативні підкріплення військ

Стратегія оперативного підкріплення НАТО гарантує підкріплення сил передового розгортання за рахунок додаткових національних сил підвищеного ступеня готовності, а також основних сил НАТО з важким обладнанням у разі потреби.

На Мадридському саміті НАТО у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили нову модель сил НАТО, яка передбачає розширення переліку підрозділів збройних сил високої готовності, що можуть передаватися в розпорядження НАТО у разі потреби.

Держави–члени Альянсу також вирішили вжити таких заходів з метою вдосконалення спроможності НАТО забезпечувати підкріплення союзників на сході Альянсу:

  • збільшення превентивного розміщення військової техніки і обладнання і складування боєприпасів;
  • розбудова потенціалу передового базування, включаючи об’єднані системи ППО і ПРО НАТО;
  • вдосконалення механізмів командування і управління; а також
  • оновлення регіональних оборонних планів, заздалегідь визначаючи конкретні підрозділи збройних сил для захисту конкретних держав–членів Альянсу.

Ці заздалегідь визначені підрозділи збройних сил діятимуть у координації з військами стаціонарного базування, включаючи як сили національної самооборони, так і підрозділи передових сухопутних сил Альянсу. Завдяки цьому вони зможуть вивчити рельєф місцевості, об’єкти і предмети постачання превентивного складування, щоб бути в змозі забезпечувати підкріплення союзницьких сил у ще більш стислі терміни.

Держави–члени Альянсу постійно випробовують і вдосконалюють власний потенціал забезпечення оперативних підкріплень, проводячи великомасштабні багатонаціональні військові навчання. Під час навчань «Стійкий захисник – 2024», найбільш масштабних навчань НАТО після завершення холодної війни, Альянс продемонстрував спроможність оперативно розгортати і забезпечувати складні операції, що передбачають перекидання військ з Північної Америки через Атлантику для підсилення оборони Європи.  

Об’єднана система ППО і ПРО

Об’єднана система ППО і ПРО НАТО гарантує захист держав–членів Альянсу від повітряних і ракетних загроз, що походять з усіх стратегічних напрямків і з боку як державних, так і недержавних суб’єктів. До її складу входять засоби стримування від будь-яких повітряних або ракетних атак, виявлення запусків, що становлять загрозу, а також перехоплення і знищення усіх повітряних цілей, що загрожують безпеці Альянсу. Серед цих заходів – місія НАТО, яка забезпечує цілодобове патрулювання повітряного простору, розгортання сучасних систем ППО, а також засобів захисту від балістичних ракет. Об’єднана система ППО і ПРО НАТО є вагомою складовою позиції НАТО у сфері стримування і оборони, насамперед зосереджуючись уздовж східного флангу, сприяючи неподільній безпеці і свободі дій Альянсу, включаючи здатність НАТО підкріплювати операції і забезпечувати стратегічне реагування.

Докладніше: Об’єднана система ППО і ПРО НАТО
Докладніше: Місія НАТО із патрулювання повітряного простору


Військово-морські заходи НАТО на східному фланзі

Постійні ВМС НАТО забезпечують Альянс безперервним, надійним і гнучким морським потенціалом, який можна швидко задіяти у часи кризи або напруженості. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року розгортання Постійних ВМС НАТО виконують стратегічну функцію, зміцнюючи позицію Альянсу на морі, зокрема уздовж східного флангу Альянсу.

Альянс також проводить військово-морські заходи у конкретних регіонах, зміцнюючи стримування і оборону і допомагаючи гарантувати захист критичної підводної інфраструктури. Держави–члени Альянсу, наприклад, протидіють дестабілізуючим заходам у Балтійському морі за допомогою багатопрофільної операції «Балтійський вартовий». Починаючи з січня 2025 року, завдяки операції «Балтійський вартовий» підвищено безпеку критичної підводної інфраструктури шляхом розгортання цілої низки сил і засобів, включаючи фрегати, літаки морського патрулювання і флот надводних безпілотників. НАТО співпрацює з державами–членами Альянсу з метою інтеграції національних засобів спостереження, вдосконалення спроможності виявляти загрози критичній підводній інфраструктурі і, у разі потреби, давати відсіч таким загрозам.

Докладніше: Військово-морські заходи НАТО

 

Захист від кібер- і гібридних загроз

Останнім часом держави–члени НАТО дедалі частіше стикаються з кібернападами, інформаційними загрозами, політичним втручанням, актами саботажу, порушеннями повітряного простору винищувачами і безпілотниками, а також з іншими ворожими заходами. За допомогою цих організованих заходів Росія та її маріонетки прагнуть ослабити Альянс: викликати страх, дестабілізувати громадськість, спричинити перебої в економічних системах і перешкодити підтримці України.

У відповідь на ці дії держави–члени НАТО вживають заходів з метою підвищення стійкості суспільств і захисту критичної інфраструктури, як індивідуально, так і колективно. Серед заходів, що запроваджуються, – не лише багатопрофільні військові операції «Балтійський вартовий» та «Східний вартовий» (Див. інші розділи на цій сторінці), але й розбудова кіберспроможностей та кіберзахисту і надання взаємної допомоги у разі кібернападів.  Члени НАТО також активізують обмін розвідувальними даними і спостереження в усіх галузях операцій (у повітрі, на суходолі, на морі, у космосі і в кіберпросторі), завдяки чому забезпечується вдосконалення ситуаційної обізнаності і координації заходів реагування на дестабілізуючі дії скрізь в Альянсі. До того ж держави–члени Альянсу вдосконалюють готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, підвищують енергетичну безпеку і розбудовують стійкість за допомогою низки інструментів і технологій, що дають змогу відстежувати схеми і тенденції, які можуть вказувати на недружні дії.

Докладніше: Стійкість, готовність цивільного суспільства і Стаття 3
Докладніше: Протидія гібридним загрозам

 

Операція «Східний вартовий»

Вже багато років на східному фланзі Альянсу Росія випробовує рішучість і здатність НАТО реагувати, і в останні місяці її безвідповідальні та ескалаційні дії почастішали. Йдеться про зростання кількості порушень повітряного простору, що ведуть до ризику прорахунків і ставлять під загрозу життя людей.

У вересні 2025 року повітряний простір кількох членів НАТО порушила безпрецедентна кількість російських безпілотників та літаків, включаючи вторгнення російських БпЛА у повітряний простір Польщі і російських винищувачів у повітряний простір Естонії, внаслідок чого було скликано безпекові консультації згідно зі Статтею 4 Північноатлантичного договору.

У відповідь на це НАТО розпочала операцію «Східний вартовий» – гнучку, багатопрофільну місію, яка сприяє підвищенню пильності НАТО уздовж усього східного флангу. У рамках операції «Східний вартовий» держави–члени Альянсу надають додаткові спроможності і ресурси для потреб стримування і оборони НАТО, наприклад, збільшують кількість винищувачів, гелікоптерів, транспортних літаків, систем протиповітряної оборони, літаків-розвідників та фрегатів, а також вдосконалюють координацію цих ресурсів каналами НАТО. До того ж у рамках операції «Східний вартовий» використовується досвід операції «Балтійський вартовий» і впроваджуються інноваційні технології і тактика для подолання нових викликів.

Докладніше: НАТО розпочинає операцію «Східний вартовий» для посилення позицій уздовж східного флангу

Еволюція з 2014 року

Збільшення військової присутності НАТО у східній частині Альянсу стало відповіддю на поводження Росії, що віддзеркалює схему її агресивних дій стосовно сусідів і ширшої трансатлантичної спільноти. Росія становить найбільш значущу і пряму загрозу безпеці держав–членів Альянсу і мир і стабільності на євроатлантичному просторі.

Вересень 2014 р. – Після незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році на Уельському саміті НАТО у вересні 2014 року держави–члени Альянсу узгодили План дій у галузі готовності, покликаний забезпечити оперативне реагування на глибинні зміни у середовищі безпеки на кордонах НАТО і в ширшому регіоні. 

Липень 2016 р. – Ґрунтуючись на цьому документі, на Варшавському саміті НАТО 2016 року держави–члени Альянсу ухвалили подальші рішення з метою зміцнення позиції НАТО у галузі стримування і оборони і поширення стабільності та зміцнення безпеки поза межами території Альянсу. Одним із таких рішень було запровадження посиленої передової присутності НАТО на північному сході Альянсу, а також індивідуально визначеної передової присутності на південному сході. Сукупно ці заходи стали найбільш масштабним зміцненням колективної оборони Альянсу за останнє покоління. У поєднанні з особовим складом і спроможностями, необхідними для забезпечення оперативного підкріплення резервами, така передова присутність НАТО сприяла зміцненню безпеки усіх членів Альянсу.

Серпень 2017 р. – Ґрунтуючись на рішеннях Варшавського саміту 2016 року, до серпня 2017 року було розгорнуто і забезпечено боєздатність чотирьох багатонаціональних бойових груп на території Естонії, Латвії, Литви та Польщі. Держави–члени Альянсу також активізували діяльність на південному сході шляхом запровадження індивідуально спланованої військової присутності на суходолі, в повітрі і на морі з метою вдосконалення обізнаності з ситуацією, підвищення оперативної сумісності і здатності збройних сил реагувати.

Листопад 2018 р. – У відповідь на дії Росії в районі Чорного моря у листопаді 2018 року НАТО вирішила збільшити присутність в регіоні з метою поліпшення обізнаності з ситуацією. Держави–члени Альянсу наростили допомогу Грузії і Україні, збільшивши кількість заходів підготовки і військових навчань для особового складу ВМС і берегової охорони, а також активізували відвідання портів.

Лютий 2022 р. – Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, держави–члени Альянсу додатково розмістили кораблі, літаки і особовий склад на території НАТО у Східній і Південно-східній Європі, таким чином забезпечивши подальше зміцнення позиції НАТО у галузі стримування і оборони. Це включало додаткове виділення тисяч військовослужбовців до складу бойових груп НАТО, надання винищувачів для виконання завдань у складі місії НАТО із патрулювання повітряного простору, збільшення військово-морської присутності у Балтійському та Середземному морях, загальне підвищення боєготовності збройних сил Альянсу, а також перше в історії розгортання підрозділів Сил реагування НАТО найвищого ступеня готовності в Румунії.

Березень 2022 р. – На позачерговому саміті НАТО в Брюсселі 24 березня 2022 року глави держав і урядів країн–членів НАТО ухвалили рішення про створення ще чотирьох багатонаціональних бойових груп у Болгарії, Угорщині, Румунії і Словаччині. Внаслідок створення чотирьох нових бойових груп НАТО паралельно з підсиленням вже існуючих чотирьох на північному сході, забезпечено передову присутність НАТО уздовж усього східного флангу Альянсу – від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні, а кількість особового складу стаціонарного базування фактично подвоєно. 

Червень 2022 р. – На Мадридському саміті НАТО у 2022 році держави–члени Альянсу вирішили розмістити додаткові підрозділи збройних сил на східному фланзі Альянсу, нарощуючи присутність від багатонаціональних бойових груп батальйонного рівня до рівня бригади, де і коли у цьому виникатиме потреба. Вони також ухвалили нову модель сил НАТО, яка передбачає розширення переліку підрозділів підвищеної готовності, а також подальші заходи з метою поліпшення здатності НАТО забезпечувати підкріплення східних членів Альянсу.

Липень 2023 р. – На Вільнюському саміті НАТО у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили регіональні оборонні плани нового покоління, завдяки чому істотно поліпшується узгодженість планування колективної оборони НАТО із національним плануванням державами–членами Альянсу їхніх збройних сил, оборонної позиції, спроможностей та командування і управління.

Квітнень 2024 р. – Німеччина почала розгортання додаткових сил у складі багатонаціональної бойової групи під її проводом у Литві, завдяки чому закладено підвалини для збільшення її присутності від батальйонного рівня до рівня бригади. Особовий склад нині створює постійну базу ЗС Німеччини у Литві. У травні 2025 року офіційно створено бригаду під проводом Німеччини. Її укомплектованість особовим складом і надалі збільшуватиметься, і до 2027 року вона стане цілком боєздатною і налічуватиме до 5000 військовослужбовців.

Липень 2024 р. – Латвія першою збільшила свою участь у передовій присутності НАТО до рівня бригади, створивши багатонаціональну бригаду НАТО «Латвія», рамковою країною якої є Канада. У жовтні 2024 року багатонаціональну бойову групу було передано від латвійської бригади механізованої піхоти багатонаціональній бригаді НАТО «Латвія». Канада планує цілком завершити розбудову потенціалу багатонаціональної бригади постійного базування у Латвії до 2026 року, коли у її складі налічуватиметься до 2200 канадських військовослужбовців. 

Липень 2024 р. – Іспанія перебрала на себе командування багатонаціональною групою НАТО у Словаччині, яка продемонструвала здатність оперативно формувати багатонаціональну бойову бригаду у менш ніж десятиденний термін. Держави–члени Альянсу також відпрацьовують здатність забезпечувати оперативні підкріплення бойових груп у Болгарії і Румунії до рівня бригади.

Вересень 2024 р. – Швеція заявила, що планує перебрати на себе роль рамкової країни у складі посиленої передової присутності Альянсу у Фінляндії.

Січень 2025 р. – Після низки інцидентів на об’єктах критичної підводної інфраструктури у Балтійському морі запроваджено операцію НАТО із підвищення пильності «Балтійський вартовий».

Вересень 2025 р. – Російські безпілотники і літаки порушили повітряний простір кількох держав–членів, включаючи Естонію, Латвію, Литву, Норвегію, Польщу, Румунію і Фінляндію. У відповідь на це НАТО запровадила операцію із підвищення пильності «Східний вартовий», покликану зміцнити позицію НАТО уздовж східного флангу Альянсу.

Передова присутність НАТО уздовж східного флангу Альянсу є свідченням солідарності, рішучості і здатності Альянсу діяти негайно у разі будь-якої агресії. Завдяки навчанням і тренуванням у рамках передової присутності НАТО особовий склад збройних сил держав–членів Альянсу набуває досвіду спільних дій, вдосконалюючи боєготовність і оперативну сумісність.

Середовище безпеки на євроатлантичному просторі продовжує змінюватися, постійно виникають нові загрози і виклики. Це відповідно враховується у плануванні НАТО, причому передова присутність триватиме, доки цього вимагатиме ситуація у галузі безпеки. НАТО і надалі гарантуватиме надійну, послідовну і стійку оборонну позицію. Усі заходи НАТО є і залишатимуться оборонними, пропорційними і такими, що відповідають міжнародним зобов’язанням організації. Буде і надалі забезпечуватися прозорість, яка характеризувала передову присутність Альянсу від самого її початку. і стабільності на євроатлантичному просторі.