NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Підтримка України з боку НАТО

Ця сторінка містить інформацію про допомогу, яку НАТО і держави–члени Альянсу надають Україні тоді, як вона захищається від загарбницької війни Росії. Тут також наводяться відповіді на деякі найпоширеніші питання щодо НАТО, відносин Альянсу з Україною і його дій у відповідь на війну у ширшому сенсі.

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує жорстоку і неспровоковану загарбницьку війну Росії проти України. Україна – це незалежна, мирна і демократична країна, яка вже понад тридцять років тісно співпрацює з членами Альянсу. Завдяки цьому партнерству і НАТО, і Україна стали сильнішими.

НАТО підтримує основоположне право України на самооборону і забезпечує координацію постачання допомоги Україні з боку держав–членів Альянсу і партнерів. Починаючи з 2022 року, держави–члени Альянсу надають Україні військову допомогу на безпрецедентному рівні, постачаючи обладнання, техніку і матеріали, забезпечуючи підготовку особового складу та іншу критично важливу допомогу вартістю у мільярди євро.

Найкращий спосіб допомогти покласти край війні і гарантувати справедливий і тривалий мир – це забезпечити участь України у будь-яких потенційних переговорах з позиції сили, і держави–члени Альянсу нині нарощують допомогу, щоб Україна отримала підтримку, якої потребує.

Ключові заходи підтримки

У рамках Переліку пріоритетних потреб України (PURL) НАТО координує придбання для України критично важливого військового обладнання і техніки американського виробництва іншими державами–членами Альянсу. У рамках PURL Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR) регулярно визначає пакети обладнання і боєприпасів, яких потребує Україна і які Сполучені Штати Америки можуть забезпечити в більших обсягах, ніж європейські члени Альянсу і Канада самотужки. Потім держави–члени Альянсу, індивідуально або колективно, узгоджують фінансування цих пакетів, а НАТО координує поставки обладнання і техніки в Україну, включаючи за допомогою NSATU (Див. нижче). Держави–члени Альянсу активізували зусилля для забезпечення фінансування на рівні двох мільярдів доларів США на закупівлю у США військового обладнання і техніки для України у рамках PURL, і поставки нині тривають.

Дізнайтесь більше:Генеральний секретар вітає перший пакет американського обладнання для України, профінансованого Нідерландами в рамках нової ініціативи НАТО, 4 серпня 2025 р.
Дізнайтесь більше: Союзники з НАТО – Данія, Норвегія і Швеція оголошують про пакет підтримки для України на 500 мільйонів доларів, 5 серпня 2025 р.
Дізнайтесь більше: Німеччина профінансує пакет PURL для України на 500 мільйонів доларів, 13 серпня 2025 р.
Дізнайтесь більше: Канада профінансує пакет PURL на 500 мільйонів доларів для України, 24 серпня 2025 р.

Держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові комплекси і системи ППО, артилерійські комплекси, боєприпаси, безпілотні апарати, танки і винищувачі. Завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх союзників, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. Військові інструктори НАТО також навчають українських військових застосовувати цю техніку. Усе це, день у день, реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй. З метою здійснення координації безоплатної передачі Україні обладнання і військової техніки і забезпечення підготовки особового складу Збройних Сил України, держави –члени Альянсу запровадили Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU). Штаб NSATU розташовано у Вісбадені, Німеччина, з трьома логістичними центрами на сході Альянсу. Ініціативу укомплектовано близько 700 військовослужбовцями з країн Альянсу і партнерів.

У рамках Комплексного пакету допомоги (КПД) і відповідних фондів держави–члени Альянсу зобов’язалися передати близько одного мільярда євро (майже 1,1 мільярда доларів США) на невідкладні потреби України у нелетальній допомозі. Йдеться про зимовий одяг, бронежилети, паливні матеріали, транспортні засоби, захищений зв’язок, бойові пайки, спорядження для розмінування, предмети медичного призначення та багато іншого. До того ж у рамках КПД держави–члени Альянсу зобов’язалися забезпечити подальшу підтримку України, запровадивши багаторічну програму допомоги, яка полегшить перехід України від систем радянського зразка до стандартів, підготовки і доктрин НАТО; сприятиме відбудові оборонного і безпекового сектору України; і надалі забезпечуватиме невідкладні потреби країни.

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC) у Бидгощі, Польща, допомагає Україні і НАТО визначати досвід, набутий внаслідок війни Росії проти України. Це сприяє зміцненню стримування і оборони НАТО, а також допомагає вдосконалити здатність збройних сил Альянсу і України ефективно взаємодіяти. Його укомплектовано фахівцями з України і держав–членів НАТО. Відколи Центр почав роботу у лютому 2025 року, ним проведено низку проєктів у галузі протиповітряної оборони, захисту критичної інфраструктури і стійкості.

Щоб така підтримка і далі тривала, на Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу затвердили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні. За цим Зобов’язанням вони домовилися забезпечити базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро у 2024 році і надавати сталий рівень безпекової допомоги для того, щоб Україна перемогла. Держави–члени Альянсу істотно перевищили це зобов’язання, надавши у 2024 році понад 50 мільярдів євро, причому майже 60% цих коштів виділено європейськими членами Альянсу і Канадою. Протягом 2025 року держави–члени Альянсу дотепер зобов’язалися додатково виділити 35 мільярдів євро на безпекову допомогу Україні і планується, що така підтримка триватиме.

Рада Україна – НАТО (РУН) – це спільний орган, у складі якого Україна і члени Альянсу засідають на засадах рівності з метою просування політичного діалогу, взаємодії, співробітництва і прагнення України набути членства в НАТО. РУН забезпечує взаємні консультації, ухвалення рішень і спільні заходи. Вона також слугує механізмом кризових консультацій між Україною і НАТО.

Представництво НАТО в Україні (ПНУ) сприяє діалогу і співробітництву між Україною і Альянсом з політичних і військових питань, а також координує надання практичної допомоги Україні з боку Альянсу. ПНУ розташоване у Києві, і очолює його Старший представник НАТО в Україні. ПНУ тісно співпрацює з українськими органами влади, а також з державами–членами Альянсу і партнерами з метою забезпечення підтримки України.

Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам. Усі ці ініціативи становлять подальші кроки для наближення України до НАТО на її незворотному шляху до членства.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року підтримка України з боку НАТО сягнула безпрецедентного рівня. Втім надання допомоги Україні з боку Альянсу почалося набагато раніше. Після незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році і окупації Росією частини території Донбасу на сході України, НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних установ України, надаючи, з-поміж іншого, обладнання і техніку, а також фінансову підтримку. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців, а участь у навчаннях і операціях НАТО сприяла розбудові потенціалу Збройних Сил України. У 2016 році запроваджено Комплексний пакет допомоги Україні (Див. вище), покликаний зміцнити і розширити цю підтримку, включаючи шляхом реалізації широкого спектра програм із розбудови потенціалу у таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. Завдяки допомозі, що надавалася, починаючи з 2014 року, Збройні Сили України змогли дати відсіч повномасштабному вторгненню Росії у 2022 році і зберегти Україну як суверенну і демократичну державу.

Поширені питання

НАТО є оборонним союзом 32 країн Європи та Північної Америки.

Дізнайтесь більше: Що таке НАТО?

НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть. Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 32 країн-союзниць та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів.

Дізнайтесь більше: Завдання НАТО
Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

Україна не є членом НАТО. Україна є країною-партнером НАТО, а це означає, що вона має тісну співпрацю з НАТО, але на неї не розповсюджується гарантія безпеки, запроваджена в договорі про заснування Альянсу.

Дізнайтесь більше: Держави–члени НАТО
Дізнайтесь більше: Країни-партнери

Так. На Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени Альянсу (так звані «союзники по НАТО») погодились, що Україна стане членом НАТО, зазначивши, що наступним кроком на шляху України до НАТО повинно було стати подання заявки на приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ) – програми НАТО, що охоплює політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові і правові реформи в країнах-кандидатах. На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу скасували вимогу виконання Україною ПДЧ, внаслідок чого шлях України до НАТО скоротиться з двох до одного етапу. На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу заявили, що продовжуватимуть підтримувати Україну на її незворотному шляху до членства в НАТО, знову підтвердивши, що зможуть запросити Україну вступити до Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови.

Дізнайтесь більше: Відносини з Україною
Дізнайтесь більше: Розширення і Стаття 10

Дії НАТО є оборонними, покликаними запобігати конфлікту, а не провокувати його. Альянс несе відповідальність за те, щоб уникнути ескалації цієї війни і її поширення за межі України, внаслідок чого вона стала б ще більш руйнівною і небезпечною. Запровадження безпольотної зони над Україною або розміщення на її території бойових підрозділів призвело б до прямого протистояння між силами НАТО і Росії. Це означало б ескалацію війни і спричинило б ще більші людські страждання і спустошення в усіх причетних країнах.

Докладніше: Пресконференція Генерального секретаря НАТО 23 березня 2022 року

НАТО вітає зусилля, спрямовані на найскоріше досягнення справедливого і тривалого миру шляхом переговорів. Вкрай важливо, щоб мир було гарантовано за допомогою сталої угоди, аби Росія ніколи більше не напала на Україну і не загрожувала нікому в НАТО. Для цього будуть потрібні механізми гарантування безпеки України, і багато держав–членів Альянсу нині активно обговорюють, що це може означати. Для досягнення справедливого і тривалого миру, Україна повинна бути якомога сильнішою на полі бою, і держави–члени Альянсу продовжують надавати їй масштабну військову допомогу (Див. вище). Підтримка з боку НАТО не спрямована на затягування війни, а має забезпечити Україну усім необхідним для самооборони і стримування агресії в майбутньому.

Дізнайтесь більше: Виступ Генерального секретаря НАТО Марка Рютте на 71-му щорічному засіданні Парламентської асамблеї НАТО у Любляні, 13 жовтня 2025 р.

Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО не визнає їх. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.

Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України,22 вересня 2022 р.
Докладніше: Генеральний секретар НАТО засуджує спроби незаконної анексії Росією частини території України,30 вересня 2022 р.

Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. Відтоді Альянс здійснив наймасштабніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління, істотно збільшивши чисельність збройних сил на східному фланзі НАТО – від Крайньої Півночі до Чорного моря – і вдосконалює здатність підсилювати будь-кого з членів Альянсу у разі загрози. Нині п’ятсот тисяч військовослужбовців НАТО перебувають у стані високої готовності в усіх галузях операцій – на суші, на морі, у повітрі, кіберпросторі і космосі.

Наразі немає безпосередньої військової загрози безпеці НАТО. Втім у разі нападу на будь-якого з членів Альянсу, НАТО зберігає силу, єдність і рішучість для забезпечення захисту одного мільярда своїх громадян.

Дізнайтесь більше: Стримування і оборона
Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу

Щоб забезпечити НАТО належним потенціалом для захисту своїх громадян, держави–члени Альянсу збільшують інвестиції в оборону і вживають заходів для розбудови виробничих потужностей. Йдеться про зобов’язання досягти до 2035 року інвестицій в оборону на рівні 5% ВВП, включаючи принаймні 3,5% на основні оборонні потреби і до 1,5% на пов’язані з безпекою і обороною витрати, такі як розвиток і захист критичної інфраструктури. Завдяки збільшенню інвестицій держави–члени Альянсу будуть в змозі забезпечувати подальше вдосконалення своїх збройних сил, розробляти і впроваджувати нові технології, розвивати національну оборонну промисловість, збільшувати виробництво життєво необхідного обладнання і техніки, і, зрештою, підвищити здатність НАТО перекидати збройні сили і забезпечувати їх постачання для участі у бойових діях високої інтенсивності у разі потреби.

Дізнайтесь більше: Роль НАТО у виробництві оборонної продукції
Дізнайтесь більше: Оборонні видатки і зобов’язання НАТО витрачати 5% ВВП

Останнім часом держави–члени НАТО дедалі частіше стикалися з кібернападами, інформаційними загрозами, політичним втручанням, актами саботажу, порушеннями повітряного простору винищувачами і дронами, а також з іншими ворожими заходами. За допомогою цих організованих заходів Росія та її маріонетки прагнуть ослабити Альянс: викликати страх, дестабілізувати громадськість, спричинити перебої в економічних системах і перешкодити підтримці України.

У відповідь на ці дії держави–члени НАТО вживають заходів з метою підвищення стійкості суспільств і захисту критичної інфраструктури, як індивідуально, так і колективно. Одним з таких заходів є багатопрофільна військова операція «Східний вартовий», за допомогою якої держави–члени Альянсу вдосконалюють спроможність відстежувати і реагувати на загрози уздовж східного флангу, і операція «Балтійський вартовий», у рамках якої підвищено захист критичної інфраструктури у Балтійському морі. Йдеться також про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту і надання взаємної допомоги у разі кібернападів. Члени НАТО також активізують обмін розвідувальними даними і спостереження в усіх галузях операцій, вдосконалюючи ситуаційну обізнаність і координацію заходів реагування на дестабілізуючі дії скрізь в Альянсі. До того ж держави–члени Альянсу вдосконалюють готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, підвищують енергетичну безпеку і розбудовують стійкість за допомогою низки інструментів і технологій, що дають змогу відстежувати схеми і тенденції.

Держави–члени Альянсу і партнери вжили безпрецедентних заходів проти Росії, включаючи суворі санкції, щоб ослабити російську економіку і позбавити її доступу до критичних технологій і ринків, обмеживши спроможність Росії швидше відновлювати національні збройні сили. Держави–члени Альянсу продовжують посилювати санкції з метою збільшення тиску на Москву. Завдяки санкціям Росії буде дедалі складніше ремонтувати бронетанкову техніку і літаки, виробляти ракети і фінансувати війну.

Рішення Президента Путіна напасти на Україну є жахливою стратегічною помилкою, за яку Росія дорого розплачуватиметься протягом багатьох років, як економічно, так і політично.

Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 року

Погрозлива ядерна риторика Кремля є небезпечною і безвідповідальною. НАТО сприймає ці загрози дуже серйозно, але нас не залякати. НАТО завжди на сторожі і чітко застерігає Росію, що перемогти у ядерній війні неможливо і що її у жодному разі не слід починати. Застосування Росією ядерної зброї у будь-якій формі докорінно змінило б характер війни і мало б тяжкі наслідки для Росії. Держави–члени Альянсу також глибоко занепокоєні повідомленнями про застосування Росією хімічної зброї проти українських військ. Якщо Росія якось вдасться до застосування хімічної або біологічної зброї, це буде порушенням міжнародного права і воєнним злочином і матиме серйозні наслідки.

Дізнайтесь більше: Зброя масового знищення
Дізнайтесь більше: Об’єднані оперативно-тактичні сили захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної загрози

НАТО засуджує усіх, хто сприяє загарбницькій війні Росії проти України, таким чином затягуючи її. Північна Корея забезпечує пряму військову підтримку Росії, надаючи особовий склад, зброю і боєприпаси. Іран також надає Росії безпілотні літальні апарати (БПЛА) і ракети. Китайська Народна Республіка (КНР) стала вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, завдяки так званому «партнерству без обмежень» і широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії, включаючи передачу матеріалів подвійного призначення, таких як комплектуючі до зброї, обладнання і сировина, що забезпечує підмогу оборонному сектору Росії. Білорусь продовжує сприяти цій війні, надаючи доступ до своєї території та інфраструктури, включаючи для оголошеного Росією розміщення ядерної зброї на території Білорусі. НАТО закликає усі держави не надавати жодної допомоги на підтримку агресії Росії.

Дізнайтеся більше: Декларація Вашингтонського саміту 2024 р.
Дізнайтеся більше: Заява Північноатлантичної ради щодо Корейської Народно-Демократичної Республіки, 8 листопада 2024 р.