Що таке НАТО?

Обрати тему і з’ясувати факти про НАТО

1 Країни-члени

Члени НАТО

Найбільш важливими учасниками в Організації Північноатлантичного договору є самі країни-члени.

У цей час існує 29 членів

Сортувати в алфавітному порядку  або  сортувати за датою

  • Албанія (2009)
  • Бельгія (1949)
  • Болгарія (2004)
  • Канада (1949)
  • Хорватія (2009)
  • Чеська Республіка (1999)
  • Данія (1949)
  • Естонія (2004)
  • Франція (1949)
  • Німеччина (1955)
  • Греція (1952)
  • Угорщина (1999)
  • Ісландія (1949)
  • Італія (1949)
  • Латвія (2004)
  • Литва (2004)
  • Люксембург (1949)
  • Чорногорія (2017)
  • Нідерланди (1949)
  • Норвегія (1949)
  • Польща (1999)
  • Португалія (1949)
  • Румунія (2004)
  • Словаччина (2004)
  • Словенія (2004)
  • Іспанія (1982)
  • Туреччина (1952)
  • Сполучене Королівство (1949)
  • Сполучені Штати (1949)

Розширення НАТО

Членство в НАТО відкрите для «будь-якої іншої європейської країни, що здатна просувати принципи цього Договору і робити внесок у підтримання безпеки на північноатлантичному просторі».

НАТО також має те, що воно називає Планом дій щодо членства. Воно допомагає країнам, що прагнуть стати членами, підготуватися до членства і відповідати ключовим вимогам, надаючи практичну консультацію і адресну допомогу.

 
&nsbp;
&nsbp;
Ілюстрація зустрічі НАТО

2 Основні факти

< >

2.1 Безпека політичного і військового Альянсу

У нашому повсякденному житті є ключовою для нашого добробуту. Мета НАТО полягає в тому, щоб гарантувати свободу і безпеку його членам завдяки політичним і військовим засобам.

ПОЛІТИЧНІ — НАТО сприяє демократичним цінностям і надає можливість членам консультуватися і взаємодіяти в області захисту і безпеки для вирішення проблем, побудови довірчих стосунків і, в кінцевому результаті, запобіганню конфліктів.

ВІЙСЬКОВІ — НАТО вважає своїм обов’язком мирне розв’язання суперечок. Якщо дипломатичні зусилля не дають результатів, у НАТО є військова потужність здійснювати операції з врегулювання кризи. Вони здійснюються відповідно до пункту щодо колективної оборони договору про заснування НАТО — стаття 5 Вашингтонського договору або відповідно до мандату Організації Об’єднаних Націй, окремо або в співпраці з іншими країнами і міжнародними організаціями.

2.2 Колективна оборона

НАТО здійснюється відповідно до принципу, що напад на одного або декількох у його членів вважається нападом на всіх. Це є принципом колективної оборони, який закріплено в статті 5 Вашингтонського договору.

Досі до статті 5 зверталися лише одного разу — у відповідь на терористичні атаки в Сполучених Штатах Америки 11 вересня 2001 року.

2.3 Трансатлантичний зв’язок

НАТО — це альянс країн Європи і Північної Америки. Він забезпечує унікальний зв’язок між цими двома континентами, надаючи їм можливість консультуватися і взаємодіяти в області захисту і безпеки, а також разом проводити багатонаціональні операції з врегулювання кризи.

2.4 Стратегічна концепція 2010 року

Стратегічні концепції встановлюють основні завдання і принципи Альянсу, його цінності, обстановку в плані безпеки, що змінюється, і стратегічні цілі Альянсу протягом наступного десятиліття. Стратегічна концепція 2010 року визначає основними завданнями НАТО: колективну оборону, врегулювання кризи і спільну безпеку.

 
 

3 Діяльність

< >

3.1 Рішення та консультації

Щодня країни-члени консультуються і приймають рішення щодо питань безпеки на всіх рівнях і в безлічі областей.

«Рішення НАТО» є висловлюванням колективної волі всіх 29 країн-членів, оскільки всі рішення приймаються за загальною угодою.

Сотні посадових осіб, а також цивільних і військових експертів, щодня приїжджають до штаб-квартири НАТО, щоб обмінятися інформацією, поділитися думками і допомогти підготувати рішення, за необхідності, у співпраці з національними делегаціями і персоналом штаб-квартири НАТО.

3.2 Операції та місії

  • Афганістан   Косово
  • Надання безпеки середземноморському регіону
  • Підтримка Африканського союзу

НАТО бере активну участь у широкому діапазоні операцій та місій із врегулювання кризи, включаючи надзвичайні цивільні операції.

Операції НАТО з врегулювання кризи здійснюються відповідно до статті 5 Вашингтонського договору або відповідно до мандату Організації Об’єднаних Націй.

3.3 Партнерства

Приблизно 40 країн, що не є членами, працюють із НАТО над широким спектром політичних проблем і проблемами, пов’язаними з безпекою. Ці країни ведуть діалог і практичну співпрацю з Альянсом, і багато хто з них сприяє операціям і місіям, що проводяться НАТО. НАТО також взаємодіє з широкою мережею міжнародних організацій.

Країни-партнери, на відміну від країн-членів, не мають тих самих повноважень з прийняття рішень.

 Дізнатися більше
про партнерства НАТО

3.4 Розвиток засобів відповіді на погрози

НАТО завжди запроваджувало нововведення і пристосовувалося для того, щоб гарантувати, що його політика, можливості і структури протидіють поточним і майбутнім погрозам, включаючи колективну оборону його членів.

 
 

4 Ключові події

 

1989 р.

Падіння Берлінської стіни

1991 р.

Після розпаду Радянського Союзу НАТО розвиває партнерства з колишніми супротивниками

1995 р.

НАТО бере участь в його першій основній операції щодо врегулювання кризи в
Боснії та Герцеговині

2001 р.

Великомасштабні терористичні атаки в Нью-Йорку і Вашингтоні, округ Колумбія

НАТО вперше звертається до статті 5 і використовує ширший підхід до безпеки

2003 р.

НАТО приймає управління Міжнародними силами сприяння безпеки (ISAF) в Афганістані

2010 р.

НАТО приймає Стратегічну концепцію 2010 року «Активне залучення, сучасна оборона»

 Перейти до Розсекречене НАТО

5 Робочі структури

Країни-члени

 
Військовий комітет

Міжнародний військовий штаб

 
Операції союзницького командування
Трансформація
союзницького
командування
 

Інтегрована структура військового командування

Подивитися організаційну схему