Що таке НАТО?

Обрати тему і з’ясувати факти про НАТО

1 Країни-члени

Члени НАТО

Найбільш важливими учасниками в Організації Північноатлантичного договору є самі країни-члени.

У цей час існує 30 членів

Сортувати в алфавітному порядку або сортувати за датою

Албанія (2009)
Бельгія (1949)
Болгарія (2004)
Греція (1952)
Данія (1949)
Естонія (2004)
Ісландія (1949)
Іспанія (1982)
Італія (1949)
Канада (1949)

Латвія (2004)
Литва (2004)
Люксембург (1949)
Нідерланди (1949)
Німеччина (1955)
Норвегія (1949)
Північна Македонія (2020)
Польща (1999)
Португалія (1949)
Румунія (2004)

Словаччина (2004)
Словенія (2004)
Сполучене Королівство (1949)
Сполучені Штати (1949)
Туреччина (1952)
Угорщина (1999)
Франція (1949)
Хорватія (2009)
Чеська Республіка (1999)
Чорногорія (2017)

Розширення НАТО

Членство в НАТО відкрите для «будь-якої іншої європейської країни, що здатна просувати принципи цього Договору і робити внесок у підтримання безпеки на північноатлантичному просторі».

НАТО також має те, що воно називає Планом дій щодо членства. Воно допомагає країнам, що прагнуть стати членами, підготуватися до членства і відповідати ключовим вимогам, надаючи практичну консультацію і адресну допомогу.

&nsbp;

2 Основні факти

< >

2.1 Безпека політичного і військового Альянсу

У нашому повсякденному житті є ключовою для нашого добробуту. Мета НАТО полягає в тому, щоб гарантувати свободу і безпеку його членам завдяки політичним і військовим засобам.

ПОЛІТИЧНІ — НАТО сприяє демократичним цінностям і надає можливість членам консультуватися і взаємодіяти в області захисту і безпеки для вирішення проблем, побудови довірчих стосунків і, в кінцевому результаті, запобіганню конфліктів.

ВІЙСЬКОВІ — НАТО вважає своїм обов’язком мирне розв’язання суперечок. Якщо дипломатичні зусилля не дають результатів, у НАТО є військова потужність здійснювати операції з врегулювання кризи. Вони здійснюються відповідно до пункту щодо колективної оборони договору про заснування НАТО — стаття 5 Вашингтонського договору або відповідно до мандату Організації Об’єднаних Націй, окремо або в співпраці з іншими країнами і міжнародними організаціями.

2.2 Колективна оборона

НАТО здійснюється відповідно до принципу, що напад на одного або декількох у його членів вважається нападом на всіх. Це є принципом колективної оборони, який закріплено в статті 5 Вашингтонського договору.

Досі до статті 5 зверталися лише одного разу — у відповідь на терористичні атаки в Сполучених Штатах Америки 11 вересня 2001 року.

2.3 Трансатлантичний зв’язок

НАТО — це альянс країн Європи і Північної Америки. Він забезпечує унікальний зв’язок між цими двома континентами, надаючи їм можливість консультуватися і взаємодіяти в області захисту і безпеки, а також разом проводити багатонаціональні операції з врегулювання кризи.

2.4 Стратегічна концепція 2010 року

Стратегічні концепції встановлюють основні завдання і принципи Альянсу, його цінності, обстановку в плані безпеки, що змінюється, і стратегічні цілі Альянсу протягом наступного десятиліття. Стратегічна концепція 2010 року визначає основними завданнями НАТО: колективну оборону, врегулювання кризи і спільну безпеку.

3 Діяльність

< >

3.1 Рішення та консультації

Щодня країни-члени консультуються і приймають рішення щодо питань безпеки на всіх рівнях і в безлічі областей.

«Рішення НАТО» є висловлюванням колективної волі всіх 30 країн-членів, оскільки всі рішення приймаються за загальною угодою.

Сотні посадових осіб, а також цивільних і військових експертів, щодня приїжджають до штаб-квартири НАТО, щоб обмінятися інформацією, поділитися думками і допомогти підготувати рішення, за необхідності, у співпраці з національними делегаціями і персоналом штаб-квартири НАТО.

3.2 Операції та місії

Афганістан Косово
Надання безпеки середземноморському регіону
Підтримка Африканського союзу

НАТО бере активну участь у широкому діапазоні операцій та місій із врегулювання кризи, включаючи надзвичайні цивільні операції.

Операції НАТО з врегулювання кризи здійснюються відповідно до статті 5 Вашингтонського договору або відповідно до мандату Організації Об’єднаних Націй.

3.3 Партнерства

40 країн, що не є членами, працюють із НАТО над широким спектром політичних проблем і проблемами, пов’язаними з безпекою. Ці країни ведуть діалог і практичну співпрацю з Альянсом, і багато хто з них сприяє операціям і місіям, що проводяться НАТО. НАТО також взаємодіє з широкою мережею міжнародних організацій.

Країни-партнери, на відміну від країн-членів, не мають тих самих повноважень з прийняття рішень.

Дізнатися більше
про партнерства НАТО

3.4 Розвиток засобів відповіді на погрози

НАТО завжди запроваджувало нововведення і пристосовувалося для того, щоб гарантувати, що його політика, можливості і структури протидіють поточним і майбутнім погрозам, включаючи колективну оборону його членів.

1949 р.

Натисніть

Підписання Вашингтонського договору, 4 квітня

1989 р.

Падіння Берлінської стіни

1991 р.

Натисніть

Після розпаду Радянського Союзу НАТО розвиває партнерства з колишніми супротивниками

1995 р.

Натисніть

НАТО бере участь в його першій основній операції щодо врегулювання кризи в
Боснії та Герцеговині

2001 р.

Натисніть

Великомасштабні терористичні атаки в Нью-Йорку і Вашингтоні, округ Колумбія

НАТО вперше звертається до статті 5 і використовує ширший підхід до безпеки

2003 р.

НАТО приймає управління Міжнародними силами сприяння безпеки (ISAF) в Афганістані

2010 р.

Натисніть

НАТО приймає Стратегічну концепцію 2010 року «Активне залучення, сучасна оборона»

Перейти до Розсекречене НАТО

5 Робочі структури

Делегації НАТО

У кожної країни-члена є постійна делегація в політичній штаб-квартирі НАТО в Брюсселі. Кожна делегація очолюється «послом», який представляє його/її уряд у процесах Альянсу щодо консультацій та ухвалення рішень.

Закрити
Група ядерного планування

Група ядерного планування має такі ж повноваження, що й Північноатлантична рада щодо проблем ядерної політики.

Закрити
Північноатлантична рада: в основі НАТО

Північноатлантична рада (NAC) є основним органом щодо прийняття політичних рішень у НАТО. У кожної країни-члена є місце в Північноатлантичній раді.
Вона збирається, принаймні, один раз на тиждень або кожного разу, коли виникає потреба на різних рівнях. Її очолює Генеральний секретар, який допомагає членам досягти угоди з ключових питань.

Закрити
Підпорядковані комітети

У НАТО є мережа комітетів, які займаються всіма питаннями на її порядку денному, від політичних до більш технічних проблем. До їх складу входять національні представники й експерти з усіх країн-членів НАТО разом на регулярній основі.

Закрити
Агентства НАТО

Агентства й організації НАТО разом грають важливу роль у забезпеченні та підтримці можливостей. Вони спеціалізуються в технічних областях, що доповнюють і формують невід’ємну частину порядку денного НАТО: придбання, підтримка, зв’язок і інформація.

Закрити
Генеральний секретар

Генеральний секретар є головним співробітником міжнародного Альянсу. Він/вона несе відповідальність за регулювання процесу консультацій та ухвалення рішень у межах Альянсу і гарантування того, що рішення буде виконано. Генеральний секретар є також головним представником НАТО і очолює Міжнародний персонал Організації, який надає консультацію, керівництво і адміністративну підтримку національним делегаціям у штаб-квартирі НАТО.

Закрити
Військова організація і структура

Коли впровадження політичних рішень має військові наслідки, ключовими залученими учасниками є: Військовий комітет, що складається з Керівників оборонних відомств країн-членів НАТО; Міжнародного військового штабу, виконавчого органу Військового комітету, а також структури військового командування, що складається з Операцій щодо союзницького командування і Трансформації союзницького командування.

НАТО має дуже мало власних постійних збройних сил. Коли Північноатлантична рада погоджується розпочати операцію, учасники надають збройні сили на добровільній основі. Ці сили згодом повертаються до своїх країни, як тільки місію завершено.

Закрити

Розширення НАТО

2.1 Безпека політичного і військового Альянсу

2.2 Колективна оборона

2.3 Трансатлантичний зв’язок

2.4 Стратегічна концепція 2010 року

3.1 Рішення та консультації

3.2 Операції та місії

3.3 Партнерства

3.4 Розвиток засобів відповіді на погрози

1949 р.

1989 р.

1991 р.

1995 р.

2001 р.

2003 р.

2010 р.

Країни-члени

Делегації НАТО

Група ядерного планування

Північноатлантична рада: в основі НАТО

Підпорядковані комітети

Агентства НАТО

Генеральний секретар

Військова організація і структура