Відносини з Україною

 

• Відповідь на війну Росії проти України
• Практична підтримка України
  • Комплексна програма допомоги (КПД)
  • Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU)
  • Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні
  • Двосторонні безпекові домовленості з Україною
• Представництво НАТО в Україні
• Розвиток відносин Україна – НАТО
• Ширше співробітництво

 

Відповідь на війну Росії проти  України

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує незаконну, невиправдану і  неспровоковану загарбницьку війну, розв'язану Росією проти України, яка істотно  підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і стабільність і становить тяжке  порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної  Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), держави–члени НАТО вимагають, щоб  Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і  беззастережно вивела усі свої війська з території України.

До того ж держави–члени НАТО закликають Росію забезпечити цілковите  дотримання міжнародного гуманітарного права і безпечний і безперешкодний доступ  для гуманітарних потреб і надання допомоги усім, хто цього потребує. Російські  військові злочини й інші звірства такі, як напади на мирних жителів і  руйнування цивільної інфраструктури, позбавляючи мільйони українців базових  послуг населенню, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих злочинах  має бути притягнуто до відповідальності за порушення і зловживання правами  людини і міжнародним гуманітарним правом, зокрема стосовно цивільного населення  України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у  контексті конфлікту.

Розв’язана Росією війна істотно вплинула на довкілля, ядерну,  енергетичну і продовольчу безпеку, світову економіку і добробут мільярдів людей  в усьому світі. Держави–члени НАТО і Україна суворо засуджують рішення Росії вийти  з Чорноморської зернової угоди і її цілеспрямовані дії з метою перешкоджання  експорту української сільськогосподарської продукції, від якої залежать  мільйони людей в усьому світі. Держави–члени Альянсу, зокрема у співпраці з  Європейським союзом і ООН, докладають зусиль з метою відновлення зернової угоди  і забезпечення подальшого експорту українського зерна морем і суходолом.

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і почала агресію на  сході України у 2014 році, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої  підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її  міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Держави–члени  Альянсу рішуче засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію  Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

Держави–члени Альянсу так само засудили російську агресію і  дестабілізуючі дії на сході України та у Чорноморському регіоні, починаючи з  2014 року. Збільшено присутність НАТО у Чорному морі й активізовано співпрацю у  військово-морській галузі з Україною і Грузією.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох  тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і  Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш  великомасштабного захоплення земель у Європі з часів Другої світової війни.  Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою  і нав'язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО ніколи їх не визнає. Це  землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у  Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби  Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що  Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на  правилах міжнародного порядку.  

Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році  держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та  військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і  військові канали зв'язку. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в  Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції з  метою позбавлення Кремля ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени  Альянсу і надалі посилюватимуть санкції з метою збільшення тиску на російський  уряд. Завдяки цим зусиллям Росії буде дедалі складніше ремонтувати свої танки,  виробляти ракети і фінансувати війну.

Починаючи з 2014 року, з огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна цілісність, політична незалежність і безпека України, регулярно проводилися консультації на рівні Комісії Україна – НАТО. Позачергові засідання Комісії проходили у зв’язку з агресією Росії в Криму і на сході України у 2014 році, необґрунтованим застосуванням Росією військової сили проти українських суден у Керченській протоці у листопаді 2018 року і небезпечним нарощуванням Росією військової моці у квітні 2021 року. Подальші екстрені засідання Комісії відбулися у штаб-квартирі НАТО у січні і лютому 2022 року і були присвячені нарощуванню Росією військової сили і неспровокованому вторгненню в Україну. Упродовж війни Україна і НАТО проводили консультації під егідою Комісії щодо ситуації у галузі безпеки і підтримки України з боку держав–членів Альянсу. У липні 2023 року на Вільнюському саміті НАТО статус Комісії було підвищено і створено натомість Раду Україна – НАТО, засвідчивши міцність політичних зв’язків і посилення інтеграції України в НАТО. До того ж, визнаючи досягнення Україною підвищеного рівня оперативної сумісності з НАТО та істотного поступу у втіленні реформ, на Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили, що на шляху України до повної євроатлантичної інтеграції більше не існує потреби у Плані дій щодо членства, скоротивши таким чином процес набуття Україною членства в НАТО з двох етапів до одного.

Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають  свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс  цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у  Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Держави–члени Альянсу також  неухильно віддані подальшому збільшенню політичної і практичної підтримки  України, тоді як вона боронить свої незалежність, суверенітет і територіальну  цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів.

 

Практична  підтримка України

Поряд із політичною підтримкою, було також істотно збільшено практичну  допомогу Україні з боку НАТО. Негайно після незаконної та нелегітимної анексії  Криму Росією у 2014 році, міністри закордонних справ держав–членів НАТО  узгодили низку заходів, спрямованих на підвищення здатності України гарантувати  власну безпеку. Вони також ухвалили рішення про подальше розширення практичної  допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному зміцненню поточних програм  співробітництва, а також запровадженню нових вагомих ініціатив.

Комплексна програма допомоги (КПД)

На Варшавському саміті НАТО у 2016 році заходи Альянсу на підтримку  України було оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги Україні (КПД), яка має на меті сприяти розбудові здатності України гарантувати власну  безпеку та запроваджувати у життя широкомасштабні реформи відповідно до  стандартів НАТО, євроатлантичних принципів та передової практики.

Протягом багатьох років у рамках КПД НАТО допомагала Україні здійснювати  трансформацію національних структур безпеки і оборони, надаючи через  Представництво НАТО в Україні і штаб-квартиру НАТО дорадчу допомогу на стратегічному рівні, а  також забезпечуючи практичну підтримку за допомогою різноманітних програм й  ініціатив у галузі розбудови потенціалу. Завдяки цим програмам й індивідуально  розробленим рекомендаціям НАТО істотно сприяла вдосконаленню потенціалу і  підвищенню стійкості структур безпеки і оборони України, а також поліпшенню  здатності цих структур протистояти гібридним загрозам. НАТО і держави–члени  Альянсу також забезпечили широкомасштабну підтримку зусиль у галузі розбудови  спроможностей, зокрема, шляхом здійснення підготовки і освіти, а також надання  обладнання і техніки.

Цільовий фонд КПД для України

Починаючи з 2014 року, у рамках КПД запроваджено  низку Цільових фондів, завдяки чому виділено ресурси на забезпечення розвитку спроможностей  і сталу розбудову потенціалу у ключових галузях. У 2021 році усі поточні проєкти  Цільових фондів НАТО на підтримку України було об’єднано і передано до єдиного  Цільового фонду КПД для України. Цільовий фонд КПД для України дає змогу  забезпечувати ресурсами заходи на підтримку України за допомогою єдиного  спеціального інструмента, гнучкого і масштабованого фонду, покликаного  забезпечити надання Україні як короткострокової нелетальної військової допомоги  (забезпечення), так і довгострокової підтримки з питань розбудови потенціалу.

Цільовий фонд КПД для України  охоплює такі галузі:

• Командування, управління, зв'язок і комп'ютеризація («C4»), у рамках якого Україні надається допомога щодо реорганізації і модернізації структур і потенціалу у галузі командування, управління, зв'язку й комп'ютеризації;
• Медична реабілітація – ініціатива, покликана допомогти Україні вдосконалити систему медичної реабілітації з метою забезпечення сталого довготермінового медичного обслуговування пацієнтів з категорії діючих та звільнених військовослужбовців й цивільних службовців структур безпеки і оборони; а також
• Програма професійного розвитку, яка сприяє формуванню цивільних кадрів в українських структурах безпеки і оборони.

Добігли завершення проєкти,  за якими Україні було надано сприяння у таких галузях, як перехід до цивільної  кар'єри; утилізація вибухових боєприпасів і боротьба з саморобними вибуховими  пристроями; утилізація стрілецької зброї і легкого озброєння, звичайних  озброєнь і протипіхотних мін; організація безпечного зберігання боєприпасів;  безпечна утилізація радіоактивних відходів і рекультивація земель; кіберзахист;  а також логістика і стандартизація.

Розширення Комплексної програми допомоги

На Мадридському саміті НАТО у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення щодо розширення Комплексної програми допомоги (КПД) і подальше збільшення підтримки України. До розширеної КПД увійшли ініціативи, покликані забезпечити надання Україні невідкладної, короткотермінової, нелетальної військової допомоги, а також створення структур для істотного збільшення підтримки України з боку НАТО у довгостроковій перспективі. Держави–члени Альянсу і партнери зобов’язалися виділити близько 800 мільйонів євро (майже 870 мільйонів доларів США) на підтримку цих ініціатив.

Нелетальна допомога відповідно до негайних потреб України

Починаючи з лютого 2022 року, у рамках Цільового фонду Комплексної програми допомоги Україні, Альянсом було реалізовано низку проєктів, за якими надано сприяння у різноманітних галузях, як наприклад:

• бойові пайки,
• технічні засоби забезпечення пальним (включаючи авіаційне пальне),
• одяг (включаючи зимове спорядження і армійське взуття),
• предмети медичного призначення (включаючи аптечки, фармацевтичні препарати і автомобілі швидкої допомоги),
• укриття і генератори,
• засоби виявлення і захисту від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин,
• обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів і розмінування,
• засоби боротьби з БПЛА, а також
• системи зв’язку (включаючи вдосконалений супутниковий зв’язок).

Підтримка України у довгостроковій перспективі

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили надати КПД подальшого розвитку, перетворивши її на багаторічну програму допомоги Україні, забезпечену стабільним і передбачуваним фінансуванням. Підтримку України у довгостроковій перспективі організовано за трьома основними напрямками ініціатив: відновлення і відбудова, інституційні перетворення, а також досягнення оперативної сумісності з НАТО. За цими трьома напрямками запроваджуються конкретні заходи, а саме:

• Забезпечення подальшого переходу України, яка розбудовує свої оборонні спроможності, до цілковитої оперативної сумісності з НАТО, включаючи поступ у переході від радянських зразків до стандартів, підготовки і доктрин НАТО, як узгоджено у спільно вироблених початкових вимогах щодо оперативної сумісності НАТО;
• Реформування системи постачання в оборонних структурах України з метою досягнення відповідності передовим методам НАТО і сприяння підвищенню ефективності, підзвітності і прозорості;
• Створення у Бидгощі, Польща, Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти з метою вивчення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і сприяння підвищенню оперативної сумісності;
• Започаткування нових спільних заходів на підтримку самооборони України за допомогою першої Дорожньої карти Україна – НАТО щодо співпраці у галузі інновацій;
• Подальша підтримка самооборони України шляхом забезпечення нагально необхідного нелетального обладнання і витратних матеріалів у рамках КПД, включаючи внески з боку партнерів НАТО;
• Відбудова пошкодженої військової інфраструктури (включаючи три навчально-тренувальних центри);
• Розмінування території України і допомога Україні у розвитку спроможності проводити розмінування власними силами;
• Реабілітація поранених зі складу персоналу структур безпеки і оборони, їхнє повернення на службу або реінтеграція до цивільного життя.

Останній пункт у цьому переліку також передбачає багато інших проєктів, що запроваджуються під егідою Програми людиноцентричного підходу, яка є вагомою складовою КПД. Йдеться, зокрема, про такі галузі, як медична і психологічна реабілітація, управління персоналом в оборонних структурах, реінтеграція ветеранів, а також порядок денний жінок, миру і безпеки (ЖМБ) як наскрізне питання в оборонному і безпековому секторі. Серед проєктів на основі людиноцентричного підходу – запровадження системи медичних даних в усіх військових лікувальних закладах України, підготовка медпрацівників до застосування таких методів терапії, як десенсибілізація та репроцесуалізація (опрацювання травми) рухом очей (метод EMDR), створення Центру передового досвіду у галузі медичної реабілітації, а також забезпечення участі України в Іграх нескорених.

Збільшення цивільного бюджету НАТО з метою  підтримки України

На Мадридському саміті у 2022  році у рамках Порядку денного НАТО - 2030 лідери держав–членів Альянсу  вирішили активізувати програми підготовки і розбудови потенціалу, а також щорічно  збільшувати граничні показники спільного фінансування НАТО у реальному  вираженні. Ці видатки почали збільшуватися у 2023 році, завдяки чому буде  забезпечено передбачуване джерело спільного фінансування для досягнення  результатів у цих життєво важливих галузях. У Порядку денному НАТО – 2030 зафіксовано  прагнення істотно вдосконалити здатність Альянсу забезпечувати навчання і  підтримку партнерів у галузі розбудови потенціалу.

Починаючи з січня 2023  року, на конкретні ініціативи у галузі «безпеки шляхом співробітництва»,  покликані забезпечити подальшу підтримку окремих партнерів, зокрема України, виділено  майже 20 мільйонів євро. Завдяки цьому додатковому джерелу фінансування вдалося  запровадити проєкти у таких галузях, як психологічна стійкість і реабілітація,  оборонне планування, розбудова установ, кіберзахист і підготовка, які будуть доопрацьовані  і реалізовані.

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU)

На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації постачання державами–членами Альянсу і партнерами військового обладнання і техніки і організації підготовки, за якою також надаватимуть Україні логістичну підтримку. Мета ініціативи полягає у створенні основи для надання безпекової допомоги Україні на довгострокову перспективу, забезпечуючи посилену, передбачувану і скоординовану підтримку. NSATU, що діятиме на території держав–членів Альянсу, сприятиме реалізації права України на самооборону відповідно до Статуту ООН. За міжнародним правом, НАТО не стане стороною конфлікту внаслідок запровадження NSATU. Ініціатива сприятиме трансформації сил оборони і безпеки України, відкриваючи шлях для подальшої інтеграції країни в НАТО і забезпечуватиме здатність України краще захиститися сьогодні і стримати будь-яку агресію Росії у майбутньому.

Штаб NSATU буде розташовано у Вісбадені, Німеччина, а в інших державах–членах у східній частині Альянсу буде створено центри логістичного забезпечення. На чолі NSATU буде призначено генерал-лейтенанта, який підпорядковуватиметься Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО у Європі, і укомплектовано 700 військовослужбовцями з країн НАТО і партнерів.

Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні

Від початку загарбницької війни Росії проти України держави–члени Альянсу забезпечили безпрецедентну політичну, економічну, військову, фінансову і гуманітарну підтримку, включаючи військову допомогу у розмірі близько 40 мільярдів євро щорічно. Україна також отримала доступ до оборонно-промислових ресурсів держав–членів Альянсу для своїх потреб. Усе це істотно впливає на ситуацію, даючи змогу українцям захищатися і завдавати серйозних втрат Росії.

На Вашингтонському саміті у 2024 році лідери держав–членів Альянсу оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, яке передбачає постачання військового обладнання і техніки, надання допомоги і організацію підготовки особового складу, щоб створити в Україні збройні сили, здатні завдати поразки російській агресії сьогодні і стримати її в майбутньому. Держави–члени Альянсу планують забезпечити за принципом пропорційних внесків базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надавати сталий рівень безпекової допомоги для того, щоб Україна перемогла.

Держави–члени Альянсу двічі на рік звітуватимуть перед НАТО щодо підтримки, наданої за цим Зобов’язанням, причому у першому звіті буде наведено відомості щодо наданих внесків, починаючи з 1 січня 2024 року. Виходячи з цього, Генеральний секретар інформуватиме членів Альянсу про усі заявлені внески. Глави держав і урядів переглядатимуть внески членів Альянсу на майбутніх самітах НАТО, починаючи з саміту НАТО у Гаазі у 2025 році.

Двосторонні безпекові домовленості з Україною

НАТО вітає довгострокові двосторонні домовленості, укладені державами–членами Альянсу і партнерами НАТО з Україною, на основі Спільної декларації країн «Групи семи» про підтримку України, ухваленої на Вільнюському саміті у 2023 році. Станом на липень 2024 року понад 20 держав–членів Альянсу і партнерів підписали двосторонні безпекові угоди з Україною, надаючи їй тривалі гарантії безпеки.
Ці домовленості підкріплюють одна одну і засвідчують непохитну відданість усіх залучених вільній, незалежній, демократичній та суверенній Україні в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатній захистити себе та стримати агресію в майбутньому. Ці зобов’язання, сукупно з рішеннями Вашингтонського саміту 2024 року, передбачають постійну, довгострокову підтримку України, яка відстоює свої суверенітет і територіальну цілісність, а також просувають євроатлантичну інтеграцію України.