NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Відносини НАТО – Росія

Updated: 26 August 2024

Протягом понад трьох десятиліть НАТО пробувала розбудувати партнерство з Росією, розвиваючи діалог і практичне співробітництво у галузях, що становлять обопільний інтерес. Попри це Росія систематично порушувала норми і принципи, що сприяли забезпеченню стабільного і передбачуваного європейського порядку безпеки, особливо протягом останнього десятиліття. Загарбницька війна Росії проти України зруйнувала мир і стабільність у євроатлантичному регіоні і серйозно підірвала світову безпеку. У світлі її ворожої політики і дій НАТО більше не може вважати Росію партнером. Російська Федерація є найбільш значною і прямою загрозою безпеці держав–членів Альянсу. Втім НАТО готова тримати відкритими канали зв’язку з Москвою з метою зменшення ризиків і запобігання ескалації. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози Росії. Альянс і надалі реагуватиме на загрози з боку Росії та її ворожі дії згуртовано і відповідально.

NATO Relations with Russia. Photo credit: Vikki via Getty Images

Після завершення холодної війни та розпаду Радянського Союзу, НАТО пробувала побудувати партнерство та розвинути діалог з Росією, зокрема, під егідою Ради НАТО – Росія (РНР) як форуму для проведення консультацій з питань безпеки та розвитку співробітництва.
Втім, внаслідок агресивних дій Росії проти України, включаючи незаконну та нелегітимну анексію Криму Росією, у квітні 2014 року усіляке практичне цивільне та військове співробітництво з Росією було призупинено, хоча канали політичного і військового зв'язку залишаються відкритими.
Відколи Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну у лютому 2022 року, відносини НАТО – Росія переживають найскладніший період з часів холодної війни. НАТО у найсуворіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Ця агресія є тяжким порушення міжнародного права, включаючи Статут Організації Об’єднаних Націй (ООН). Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні і повністю і беззастережно вивела усі свої війська з території України.
Окрім жорстокої і неправомірної війни проти України, поводження Росії віддзеркалює схему агресивних дій проти її сусідів і ширшої трансатлантичної спільноти. Росія прагне встановити сфери впливу і прямого контролю шляхом примусу, саботажу, агресії і спроб анексії. Вона вдається до звичайних військових засобів та кібер- і гібридних заходів проти НАТО і країн-партнерів Альянсу. Її силова військова позиція і риторика, а також доведена на практиці готовність застосовувати військову силу для досягнення політичних цілей, підривають заснований на правилах міжнародний порядок.
У світлі її ворожої політики і дій Альянс більше не може вважати Росію партнером. Російська Федерація є найбільш значною і прямою загрозою безпеці держав–членів Альянсу та миру і стабільності на євроатлантичному просторі.
НАТО сповнена рішучості стримувати і протидіяти агресивним заходам Росії і позбавити її здатності здійснювати дестабілізуючу діяльність щодо НАТО та держав–членів Альянсу. Втім держави–члени Альянсу готові і надалі зберігати канали зв’язку з Москвою з метою зменшення ризиків і запобігання ескалації.
НАТО прагне стабільності і передбачуваності на євроатлантичному просторі, включаючи у відносинах між НАТО і Росією. Обов'язковою умовою для зміни відносин між НАТО і Росією є її відмова від агресивної поведінки і цілковите дотримання норм міжнародного права.

Реакція на війну Росії проти України

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує незаконну, невиправдану і неспровоковану загарбницьку війну, розв'язану Росією проти України, яка істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і стабільність і становить тяжке порушення міжнародного права. Росія порушила суверенітет і територіальну цілісність України і знехтувала своїми зобов’язаннями за Статутом ООН, Гельсінкським заключним актом і Будапештським меморандумом, здійснивши вторгнення на територію України і спроби незаконної анексії Криму, а також частин Донецької, Херсонської, Луганської і Запорізької областей. Ми не визнаємо і ніколи не визнаємо незаконну і нелегітимну анексію Росією українських земель, включаючи Крим.

Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні і повністю і беззастережно вивела усі свої війська з території України.

До того ж держави–члени НАТО закликають Росію забезпечити цілковите дотримання міжнародного гуманітарного права і безпечний і безперешкодний доступ для гуманітарних потреб і надання допомоги усім, хто цього потребує. Жахаюча жорстокість Росії спричинила величезні людські страждання і призвела до масових переміщень, від яких найбільше потерпають жінки і діти. Росія винна у смерті тисяч цивільних і масштабних пошкодженнях цивільної інфраструктури, позбавивши мільйони українців базових послуг населенню. Порушення і зловживання правами людини з боку російських військових і посадовців, воєнні злочини й порушення міжнародного права, особливо щодо мирного населення України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у контексті конфлікту, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих діях має бути притягнуто до відповідальності.

Розв’язана Росією війна загрожує світовій безпеці і стабільності. Енергетичний шантаж Росії, її вплив на глобальні системи постачання продовольства, зловмисні гібридні заходи, кібернапади, глобальні дезінформаційні кампанії і безвідповідальна ядерна риторика свідчать про нехтування Росією міжнародними нормами і захистом, безпекою і добробутом мільярдів людей в усьому світі. Росія і надалі намагається цілеспрямовано перешкоджати експорту української сільськогосподарської продукції, від постачання якої залежать сотні мільйонів людей в усьому світі.

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і почала агресію на сході України у 2014 році, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією, у 2014 році держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне і військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими канали політичного і військового зв'язку. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, політичний діалог з Росією повністю призупинено. Держави–члени готові зберегти канали зв’язку з Москвою з метою зменшення ризиків і запобігання ескалації.

Підтримка України з боку НАТО

Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Від початку загарбницької війни Росії проти України держави–члени Альянсу забезпечили безпрецедентну політичну, економічну, військову, фінансову і гуманітарну підтримку, включаючи військову допомогу у розмірі близько 40 мільярдів євро щорічно. На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу знову підтвердили готовність підтримувати Україну у розбудові збройних сил, здатних завдати поразки російській агресії сьогодні і стримувати її в майбутньому. З цією метою держави–члени Альянсу планують забезпечити базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і продовжувати надавати сталий рівень безпекової допомоги. НАТО і держави–члени Альянсу налаштовані як ніколи рішуче підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться для того, щоб Україна перемогла.

Докладніше: Відносини з Україною

Зміцнення позиції НАТО у галузі стримування і оборони

Від перших спроб вторгнення Росії в Україну і незаконної анексії Криму у 2014 році, стримування і оборона НАТО постійно вдосконалювалися. Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році держави–члени Альянсу надали чинності оборонним планам НАТО і додатково задіяли тисячі військовослужбовців з країн по обидва боки Атлантики. Нині у східній частині Альянсу під безпосереднім командуванням НАТО перебувають понад сорок тисяч військовослужбовців, а також істотні повітряні і військово-морські сили і засоби, включаючи особовий склад восьми багатонаціональних бойових груп НАТО на території Болгарії, Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Словаччини і Угорщини, які простягаються уздовж східного флангу Альянсу, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. Ці сили підкріплюються за рахунок десятків тисяч військовослужбовців зі складу національних контингентів держав–членів Альянсу, а також сил підвищеної готовності, що налічують понад 500 000 особового складу і можуть оперативно прибувати в район операцій за потребою. Держави–члени Альянсу також зміцнюють стійкість суспільств та інфраструктури перед обличчям гібридних атак і кібернападів.

Докладніше: Стримування і оборона.

Санкції проти Росії

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції проти Росії з метою позбавлення Кремля ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени Альянсу продовжують посилювати ці санкції з метою збільшення тиску на російський уряд.

До того ж Рада Європи (до якої входять усі європейські члени НАТО) одноголосно підтримала створення Міжнародного компенсаційного механізму, завдяки якому заморожені російські активи підуть на відбудову України і виплату компенсацій жертвам російської агресії. Європейський союз погодився спрямувати чисті надзвичайні доходи від заблокованих російських активів у ЄС на підтримку України, а «Група семи» дала згоду на використання прибутків від заблокованих російських активів для виділення Україні позики у розмірі 50 мільярдів доларів США.

Країни, що сприяють війні Росії

НАТО засуджує усіх, хто сприяє загарбницькій війні Росії проти України, таким чином затягуючи її.

Білорусь продовжує сприяти війні Росії, надаючи доступ до своєї території та інфраструктури, включаючи дозвіл на заплановане розміщення російської ядерної зброї на території Білорусі.

Північна Корея та Іран підживлюють загарбницьку війну Росії проти України, надаючи Росії пряму військову підтримку у вигляді боєприпасів і безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Китайська Народна Республіка (КНР) стала вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, завдяки так званому «партнерству без обмежень» з Росією і широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії, включаючи передачу матеріалів подвійного призначення, таких як комплектуючі до зброї, обладнання і сировина, що забезпечує підмогу оборонному сектору Росії. Сприяння з боку КНР найбільшій війні в Європі у новітній історії неминуче зашкодить її інтересам і репутації.

НАТО закликає усі держави не надавати жодної допомоги на підтримку агресії Росії.

Загарбницька війна Росії проти України, починаючи з 2014 року

Від перших спроб вторгнення Росії в Україну і незаконної анексії Криму у 2014 році, держави–члени Альянсу закликали Росію покласти край військовому вторгненню на сході України. Вони закликали Росію забезпечити безперешкодний доступ до українських портів і гарантувати свободу судноплавства у контексті невиправданого застосування військової сили проти українських суден і їх екіпажу у 2018 році. Вони також засудили будівництво Росією мосту через Керченську протоку у 2019 році, що становило чергове порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

Держави–члени Альянсу також звернули увагу на те, що насильство і брак стабільності в регіоні призвели до трагічного інциденту, коли 17 липня 2014 року над територією України був збитий пасажирський літак рейсу MH17 Малайзійських авіаліній, спричинивши загибель усіх його 298 пасажирів. Згідно з Резолюцією РБ ООН № 2166, члени Альянсу наполягали на повному, ретельному і незалежному міжнародному розслідуванні інциденту. У травні 2018 року Генеральний секретар НАТО закликав Росію визнати відповідальність за спричинення інциденту і цілковито співпрацювати з усіма залученими сторонами з метою встановлення відповідальних після того, як Нідерланди і Австралія заявили, що вбачають провину Росії у збитті літака рейсу MH17.

Держави–члени Альянсу закликали до цілковитого виконання усіма сторонами Мінських домовленостей 2014 року, що мали на меті врегулювання конфлікту із забезпеченням цілковитої поваги до суверенітету і територіальної цілісності України. Втім замість того, щоб брати конструктивну участь у Нормандському форматі і Тристоронній контактній групі і визнати себе стороною конфлікту (постачання зброї, військової техніки, надання особового складу і фінансування сепаратистських угруповань) і дотримуватися своїх зобов’язань як підписанта Мінських угод, Москва продовжувала фальшиво змальовувати себе як посередника між Україною і сепаратистськими регіонами. Визнавши 21 лютого 2022 року самопроголошені так звані «Донецьку і Луганську Народні Республіки», Росія порушила міжнародне право, знехтувала своїми зобов’язаннями згідно з Мінськими угодами і спробувала вигадати хибний привід для повномасштабного вторгнення в Україну, яке розпочалося три дні потому.

Починаючи з квітня 2021 року і до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу повсякчас закликали Росію припинити великомасштабне нарощування військової сили в Україні і на її кордонах. Держави–члени Альянсу також зажадали від Росії припинити провокації і негайно послабити напруженість на кордонах України і на території незаконно анексованого Криму і обрати шлях дипломатії. Для цього держави–члени Альянсу скликали засідання з Росією у форматі Ради НАТО – Росія, яке відбулося у Брюсселі 12 січня 2022 року. Росія відкинула шлях дипломатії і діалогу, який наполегливо пропонували НАТО і держави–члени Альянсу. Росія єдина винна у цій війні і несе за неї повну відповідальність.

Ширші занепокоєння щодо поведінки Росії

Стурбованість НАТО не обмежується війною Росії проти України.

Окрім України, держави–члени Альянсу продовжують висловлювати підтримку територіальної цілісності і суверенітету Грузії та Республіки Молдова у межах міжнародно визнаних кордонів і закликають Росію вивести військові формування, які вона розмістила у цих трьох державах без їхньої згоди. НАТО також неодноразово закликала Росію відігравати більш конструктивну роль на Західних Балканах і припинити підривні дії і риторику.

Поводження Москви відбиває схему агресивних дій Росії щодо її сусідів і ширшої трансатлантичної спільноти. Росія прагне дестабілізувати сусідні з НАТО країни на сході і на півдні. На Крайній Півночі стратегічним викликом для Альянсу є можливість перешкоджання підкріпленню військ Альянсу з боку Росії і порушення нею свободи судноплавства в районі Північної Атлантики. У регіонах Балтійського, Чорного і Середземноморського морів Росія продовжує кидати виклик безпеці і інтересам Альянсу.

Росія модернізує ядерні сили і нарощує системи доставки ядерної зброї, надсилаючи сигнали тиску через загрозу застосування ядерної зброї. Вона прагне встановити сфери впливу і прямого контролю шляхом примусу, саботажу, агресії і спроб анексії. Росія вдається до звичайних військових засобів та кібер- і гібридних заходів проти членів і партнерів НАТО. Вона використовує існуючі слабкості для ведення широкомасштабних антизахідних дезінформаційних кампаній. Мета цих акцій – здійснювати тиск, сіяти розбіжності і підживлювати напруженість. Її засновані на примусі військова позиція і риторика, а також доведена на практиці готовність застосовувати силу з метою досягнення політичних цілей, підривають заснований на правилах міжнародний порядок.

Усі ці провокаційні дії загрожують безпеці на євроатлантичному просторі і загострюють нестабільність уздовж кордонів НАТО і поза ними. Ця нестабільність робить середовище безпеки менш передбачуваним, і НАТО не може виключати можливість нападу, який порушив би суверенітет і територіальну цілісність когось із членів Альянсу. Отже, держави–члени НАТО мають реагувати відповідно, забезпечуючи істотне зміцнення стримування і оборони в інтересах усіх членів Альянсу, підвищуючи стійкість перед обличчям примусу з боку Росії, а також допомагаючи партнерам протистояти зловмисному втручанню і агресії.

Особливе занепокоєння Альянсу викликають такі заходи:

Нарощування Росією військової сили

Росія активізувала нарощування різних видів збройних сил і збільшила військову присутність у регіонах Балтійського, Чорного і Середземного морів, а також зберігає істотний військовий потенціал в Арктиці. Більш напориста позиція Росії, сучасний військовий потенціал і провокаційна діяльність і надалі загрожують безпеці євроатлантичного регіону. Йдеться, зокрема, про передислокацію військ поблизу кордонів НАТО, неодноразові порушення повітряного простору Альянсу, а також широкомасштабні неоголошені і раптові військові навчання. З огляду на це НАТО і держави–члени Альянсу продовжуватимуть запроваджувати необхідні, вивірені і узгоджені заходи.

Військовий союз з Білоруссю

Підтримка Білорусі відіграє важливу роль, продовжуючи надавати Росії доступ до білоруської території й інфраструктури, завдяки чому російські війська можуть атакувати Україну.

Поглиблення військової інтеграції між Росією і Білоруссю, зокрема розміщення передових російських сил і засобів на території Білорусі, позначається на регіональній стабільності і обороні Альянсу. НАТО і надалі пильнуватиме і уважно стежитиме за розвитком подій.

Держави–члени Альянсу закликають Білорусь припинити зловмисну діяльність проти її сусідів, поважати права людини і основоположні свободи, а також дотримуватися міжнародного права.

Модернізація ядерних сил

Росія дедалі більше покладається на системи ядерної зброї і продовжила диверсифікацію своїх ядерних сил, зокрема шляхом розробки новітніх систем ядерної зброї і розміщення ударних засобів малої і середньої дальності, здатних нести як звичайну, так і ядерну зброю, таким чином створюючи дедалі більшу загрозу Альянсу. Неприпустимо, щоб Росія використала такі системи подвійного призначення для завдання ударів проти цивільного населення і критичної цивільної інфраструктури в Україні. Держави–члени Альянсу засуджують безвідповідальну ядерну риторику Росії і погрози ядерною зброєю як сигнал примусу, включаючи оголошене розміщення ядерної зброї в Білорусі, що свідчить про позицію стратегічного залякування. НАТО неодноразово наголошувала, що застосування Росією хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї у будь-якій формі матиме серйозні наслідки.

Активізація гібридних заходів

Останнім часом Росія активізувала ворожі гібридні заходи проти держав–членів Альянсу, включаючи із застосуванням маріонеток, скрізь у євроатлантичній зоні. Йдеться про саботаж, акти насильства, провокації на кордонах НАТО, інструменталізацію нелегальної міграції, зловмисні дії у кіберпросторі, електронні перешкоди, кампанії з дезінформації і зловмисний політичний вплив, а також економічний примус. Ці дії становлять загрозу безпеці Альянсу.

За підсумками зловмисних дій Росії на території держав–членів Альянсу проводилися розслідування і у зв’язку з ворожими державними заходами проти Великої Британії, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі і Чехії багатьом особам було висунуто звинувачення. Німеччина і Чехія поклали відповідальність за зловмисні кіберзаходи в їхніх відповідних країнах на підтримуване Російською Федерацією, а саме Головним розвідувальним управлінням (ГРУ) Генерального штабу, кримінальне угруповання «APT28». Це ж угруповання також здійснювало напади на національні урядові органи, операторів критичної інфраструктури та інші організації скрізь в Альянсі, зокрема у Литві, Польщі, Словаччині та Швеції.

Останніми роками Росія активізувала гібридні заходи проти держав–членів Альянсу, хоча це й не новина. Протягом останнього десятиліття держави–члени Альянсу висловлювали засудження участі пов’язаних з Росією оперативників у багатьох інцидентах, включаючи вибухи на складах боєприпасів у Врбетицях, Чехія, у 2014 році; застосування у 2018 році нервово-паралітичної речовини військового класу у Солсбері, Велика Британія; хакерську атаку у 2018 році проти офісів Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у Гаазі, Нідерланди; хакерський злам проти SolarWinds у США в 2019-2000 рр.; а також кіберкампанію у 2024 році проти німецької політичної партії.

Держави–члени Альянсу і надалі зміцнюватимуть стійкість, застосовуючи і вдосконалюючи наявні в них інструменти з метою стримування і протидії гібридним діям Росії. Держави–члени Альянсу засуджують поведінку Росії і закликають її дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань за прикладом держав–членів НАТО. Поведінка Росії не стане на заваді рішучості держав–членів Альянсу і підтримці України.

Стратегічне партнерство Росії і Китайської Народної Республіки (КНР)

Так зване «партнерство без обмежень» між Росією і КНР, а також їхні взаємні спроби підірвати заснований на правилах міжнародний порядок, суперечать нашим цінностям та інтересам. Держави–члени Альянсу закликають КНР як постійного члена Ради Безпеки ООН, що несе особливу відповідальність за дотримання цілей і принципів Статуту ООН, припинити будь-яку матеріальну і політичну підтримку війни, яку веде Росія. Йдеться про передачу матеріалів подвійного призначення, таких як комплектуючі до зброї, обладнання і сировина, що забезпечує підмогу оборонному сектору Росії. Сприяння з боку КНР найбільшій війні в Європі у новітній історії неминуче зашкодить її інтересам і репутації.

Порушення і вихід з договорів у галузі контролю над озброєннями

Росія порушила, вибірково виконувала і відійшла від давніх обов’язків і зобов’язань у галузі контролю над озброєннями, таким чином підірвавши міжнародну архітектуру контролю над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження.

Держави–члени НАТО засуджують призупинення Росією участі у новому Договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО), який сприяє міжнародній стабільності шляхом обмеження стратегічних ядерних сил, якими володіють Росія і США. Держави–члени Альянсу засуджують невиконання Росією обов’язкових юридичних зобов’язань згідно з Договором. Вони закликають Росію повернутися до повного виконання Договору, діяти відповідально і брати конструктивну участь у скороченні стратегічних і ядерних ризиків.
Держави–члени Альянсу також засуджують рішення Росії вийти з історичного Договору про звичайні збройні сили в Європі (ДЗЗСЄ), наріжного каменя європейської архітектури безпеки, що встановлює юридично обов’язкові і такі, що підлягають перевірці, обмеження на основні категорії звичайних озброєнь і військової техніки держав-учасниць. Протягом багатьох років Росія не виконувала свої зобов’язання за ДЗЗСЄ, зокрема припинивши його виконання у 2007 році без юридичних підстав. Вона вийшла з Договору 7 листопада 2023 року. Внаслідок цього держави–члени Альянсу призупинили дію Договору про ЗЗСЄ на невизначений термін.
У червні 2021 року держави–члени Альянсу висловили глибокий жаль з приводу рішення Росії вийти з Договору про «відкрите небо», згідно з яким держави-учасниці мають право здійснювати взаємні спостережні польоти з метою підвищення прозорості і мінімізації непорозумінь. Вихід Росії з Договору набув чинності 18 грудня 2021 року.
Держави–члени Альянсу також засудили вибіркове виконання Росією Віденського документа, який забезпечує підвищення прозорості шляхом обміну інформацією щодо збройних сил і військових заходів таких, як навчання.
У грудні 2018 року міністри закордонних справ держав–членів НАТО погодилися із висновком Сполучених Штатів Америки щодо того, що Росія фактично порушила її обов’язки згідно з Договором про ліквідацію ракет середньої і малої дальності (РСМД). З огляду на невиконання Росією Договору про ліквідацію РСМД, 1 лютого 2019 року Сполучені Штати Америки призупинили участь у ньому. Протягом подальших шести місяців держави–члени Альянсу зберігали відкритість діалогу і мали контакти з Росією щодо порушення нею Договору. Втім, Росія продовжувала відкидати факт порушення нею Договору про ліквідацію РСМД, відмовлялася надати відповіді, які були б гідними довіри, і не вжила жодних наочних заходів з метою відновлення повноцінного дотримання Договору із забезпеченням верифікації. Внаслідок цього, 2 серпня 2019 року Сполучені Штати Америки ухвалили рішення про вихід з Договору за цілковитої підтримки з боку інших союзників по НАТО.

Безвідповідальна поведінка у космосі

Держави–члени Альянсу засудили бездумне і безвідповідальне випробування протисупутникової ракети Російською Федерацію 15 листопада 2021 року. Це випробування призвело до створення поля орбітальних уламків, яке значно збільшує ризик для життя людей і космічних об’єктів багатьох держав та організацій. Така небезпечна поведінка безпосередньо суперечить твердженням Росії про те, що вона виступає проти «мілітаризації» космосу, і підриває заснований на правилах міжнародний порядок. Країни–члени НАТО залишаються відданими захисту і збереженню доступу до космосу в мирних цілях та його освоєння в інтересах усього людства. Держави–члени Альянсу виступають проти розміщення ядерної зброї, у будь-якому вигляді, на навколоземній орбіті, що стало б порушенням Статті IV Договору про космос і серйозною загрозою глобальній безпеці.

Агресивна позиція Росії

Дії Росії свідчать про дотримання нею позиції стратегічного залякування. Таким чином стає очевидним, що НАТО має і надати відстежувати розвиток подій і коригувати свою позицію відповідно. Держави–члени Альянсу і надалі тісно взаємодіятимуть з метою реагування на загрози і виклики, що походять з боку Росії.