Close
Back
Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge
Log in
No account?
Forgot your password?
NATO MULTIMEDIA ACCOUNT
Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge
Create an account
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address.
.
Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
You have successfully created your account
From now on you can download videos from our website
Subscribe to our newsletter
If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.
Reset password
Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.
Reset password
We have sent a verification code to your email address.
Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Create a new password
The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.
Your password has been updated
Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.
Партнерства НАТО
Updated: 16 May 2025
Членами НАТО є 32 країни, але НАТО підтримує відносини з 35-ма державами, що не є членами Альянсу, і низкою міжнародних організацій, які іменуються «партнери НАТО». Ця мережа партнерства сприяє зміцненню стабільності поза межами території НАТО, завдяки чому підвищується безпека самого Альянсу. Альянс запроваджує діалог і практичну співпрацю з партнерами з широкого кола політичних і пов’язаних з безпекою питань, включаючи глобальні виклики такі, як тероризм, надзвичайні стани цивільного характеру і кібератаки. Партнерства НАТО несуть користь усім залученим і сприяють поліпшенню безпеки міжнародної спільноти загалом.
Американський фахівець зі знешкодження саморобних вибухових пристроїв з молдовським колегою тренуються піднімати з землі вибухонебезпечний предмет за допомогою робота «PackBot». Фото: Сухопутні сили США.
- Партнери беруть участь у багатьох основоположних заходах НАТО, починаючи від вироблення політики до розбудови оборонних спроможностей, досягнення оперативної сумісності і кризового управління.
- У рамках програм НАТО країнам-партнерам також надається допомога у розбудові національних безпекових і оборонних установ і збройних сил.
- Відносини між НАТО і державами Центральної і Східної Європи було вперше започатковано після завершення холодної війни на початку 1990-х рр. З часом партнерства НАТО поширилися на інші регіони, створено гнучкіші інструменти і нові форми співпраці і консультацій.
НАТО співпрацює з різними партнерами за допомогою низки структур, організованих переважно за принципом географічної приналежності.
Програма «Партнерство заради миру»
Програма «Партнерство заради миру (ПЗМ)» – це програма практичної двосторонньої співпраці між НАТО і окремими державами-партнерами на євроатлантичному просторі. Нині у ній беруть участь 16 країн-партнерів, а саме:
Партнерські відносини між НАТО та Білоруссю і Росією нині призупинено відповідно до рішень Північноатлантичної ради щодо ситуації у галузі безпеки.
Середземноморський діалог
Середземноморський діалог (СД) – це форум партнерства, покликаний сприяти безпеці і стабільності у ширшому Середземноморському регіоні. У Середземноморському діалозі НАТО нині беруть участь такі сім країн, що не є членами НАТО:
Стамбульська ініціатива співпраці
Стамбульська ініціатива співпраці (СІС) – це форум партнерства, у рамках якого країни, що не є членами НАТО, з ширшого регіону Близького Сходу мають змогу розвивати співробітництво з НАТО. Донині до Стамбульської ініціативи співпраці НАТО приєдналися чотири держави-учасниці Ради співробітництва арабських держав Перської затоки, а саме:
Партнери по всьому світу
Поза офіційними структурами партнерства, НАТО співпрацює на індивідуальній основі з низкою країн з різних частин світу. Вони іменуються «партнери по всьому світу». Контакти НАТО з партнерами по всьому світу набувають дедалі більшого значення у складному середовищі безпеки, де багато з викликів, з якими стикається Альянс, є глобальними і більше не обмежуються географічними кордонами.
Партнерські відносини НАТО з Афганістаном нині призупинено відповідно до рішень Північноатлантичної ради щодо ситуації у галузі безпеки.
Міжнародні організації
На додаток до партнерських відносин з державами, НАТО співпрацює з низкою міжнародних організацій.
Основні цілі партнерських відносин НАТО
Як під егідою регіональних структур, так і на двосторонньому рівні, НАТО розбудовує відносини з партнерами на засадах спільних цінностей, взаємності, обопільної користі і взаємоповаги. Діалог і співпраця з партнерами зміцнюють міжнародну безпеку, покращують стабільність і безпеку, як в країнах-партнерах, так і в державах–членах НАТО. Це також сприяє підтриманню заснованого на правилах міжнародного порядку, допомагаючи відстоювати цінності, на яких ґрунтується Альянс.
Згідно з політикою партнерства НАТО стратегічними цілями відносин НАТО з партнерами є:
- Зміцнення євроатлантичної і міжнародної безпеки, миру і стабільності;
- Сприяння регіональній безпеці і співробітництву;
- Сприяння взаємовигідному співробітництву з питань спільної зацікавленості, зокрема, міжнародних зусиль, спрямованих на розв’язання новітніх викликів у галузі безпеки;
- Забезпечення підготовки зацікавлених країн, які відповідають критеріям НАТО, до вступу до Альянсу;
- Поширення демократичних цінностей і сприяння інституційним реформам, насамперед реформування безпекового і оборонного сектора;
- Збільшення підтримки операцій і місій під проводом НАТО;
- Підвищення обізнаності щодо розвитку ситуації у галузі безпеки, зокрема шляхом раннього виявлення, з метою запобігання кризам;
- Розбудова довіри і досягнення кращого взаєморозуміння, включаючи стосовно ролі і діяльності НАТО, особливо шляхом активізації громадської дипломатії.
Втім кожна країна-партнер сама визначає – спільно з НАТО – темпи, масштаб, інтенсивність і спрямованість партнерських відносин з Альянсом, а також конкретні цілі партнерства. Це часто закріплюється у документі, в якому визначаються цілі партнерства і який регулярно переглядається. До того ж у багатьох партнерських заходах НАТО беруть участь водночас кілька партнерів.
Партнерства на практиці: як НАТО взаємодіє з партнерами
Цілі партнерства НАТО досягаються за допомогою широкого кола засобів. У ширшому розумінні, НАТО відкриває для участі партнерів частину своїх процесів, процедур і структур, даючи їм змогу здійснювати конкретні внески, використовуючи канали зазвичай доступні виключно членам Альянсу.
До того ж в НАТО розроблено набір інструментів партнерства і механізмів з метою забезпечення співробітництва з державами-партнерами за допомогою поєднання політики, програм, планів дій та інших домовленостей. Подекуди створено спеціальні програми, покликані надати допомогу і налагодити взаємодію з партнерами відповідно до їхніх конкретних потреб.
Співпрацюючи з НАТО країни-партнери мають змогу:
- здійснювати обмін інформацією у галузях, що становлять спільну зацікавленість або викликають стурбованість, шляхом проведення політичних консультацій і обміну розвідувальними даними;
- отримувати доступ до дорадчої допомоги і підтримки у реформуванні і розбудові оборонних установ і спроможностей;
- йдеться, зокрема, про заходи з таких напрямків діяльності, як інтеграція ґендерних аспектів в оборонному і безпековому секторі, а також викорінення корупції в оборонних структурах;
- брати участь у розмаїтій програмі заходів освіти, підготовки і консультацій (у Переліку заходів співробітництва з партнерами пропонується близько 1400 заходів на рік);
- разом тренуватися для участі у майбутніх операціях і місіях, брати участь у навчаннях і заходах підготовки;
- брати участь у поточних операціях і місіях під проводом НАТО;
- ділитися набутим досвідом за підсумками проведених операцій і розробляти політику на майбутнє;
- співпрацювати з членами Альянсу у проведенні досліджень і розбудові спроможностей, включаючи спільні наукові проєкти; а також
- вдосконалювати заходи у галузі контролю над озброєннями або утилізації зброї, боєприпасів і вибухонебезпечних предметів.
По суті, співробітництво НАТО з партнерами охоплює такі широкі напрямки роботи:
Консультації
Процес консультацій є ключовим у діяльності НАТО як організації і посідає чільне місце у партнерських відносинах. Політичні консультації можуть сприяти усвідомленню державами–членами і партнерами Альянсу розвитку подій у сфері безпеки, включаючи регіональні питання, а також виробленню спільних підходів у галузі запобігання кризам або реагування на певний виклик безпеці. Чисельні комітети і органи НАТО часто засідають у форматах з партнерами з метою вироблення програм співробітництва у конкретних галузях. Держави–члени НАТО щодня засідають з партнерами (поодинці або в групах) для обговорення широкого кола питань і на різних рівнях.
Оперативна сумісність
Оперативна сумісність – це спроможність збройних сил діяти спільно, застосовуючи уніфіковані стандарти, доктрини, процедури і техніку та обладнання. Ця характеристика є першорядною для забезпечення взаємодії міжнародного альянсу з національними збройними силами, і є так само важливою для забезпечення взаємодії з партнерами, які прагнуть підтримати Альянс у виконанні ним тактичних, оперативних і стратегічних завдань. Істотну частку щоденної співпраці усередині НАТО – включаючи відносини з країнами-партнерами – зосереджено на досягненні оперативної сумісності.
В Ініціативі оперативної сумісності партнерства закріплено механізми поглиблення співпраці з країнами, які прагнуть вдосконалити оперативну сумісність з НАТО. Завдяки цій ініціативі забезпечується збереження і зміцнення тісних зв’язків, що сформувалися між збройними силами НАТО і країн-партнерів за роки спільних операцій, аби держави-партнери були в змозі робити внески до операцій під проводом НАТО у майбутньому, а також, у відповідних випадках, брати участь у Силах реагування НАТО. У цьому механізмі партнерства запроваджено низку нововведень, зокрема, передбачено надання конкретним партнерам посилених можливостей співпраці. Нині чотири партнери (Австралія, Грузія, Йорданія і Україна) мають доступ до механізмів посиленої співпраці, що передбачає спрощення процесу участі цих партнерів у навчаннях і забезпечення регулярних консультацій з питань безпеки.
Платформа оперативної сумісності – це постійний форум, у рамках якого проводяться засідання з визначеними партнерами, які брали участь в операціях НАТО або вжили конкретних заходів з метою вдосконалення оперативної сумісності зі збройними силами НАТО. У цьому форматі держави–члени Альянсу і партнери обговорюють проєкти і питання, які позначаються на оперативній сумісності такі, як освіта, підготовка, навчання, оцінювання, розбудова спроможностей, системи командування і управління і логістика.
Участь в операціях і місіях під проводом НАТО
Країни-партнери беруть участь в операціях і місіях під проводом НАТО, чи то в операціях з підтримки миру, забезпечуючи підготовку особового складу сил безпеки на Західних Балканах, чи спостереження за діяльністю на морі, наприклад, на Середземномор’ї. Беручи участь у цих місіях, партнери поряд з державами–членами Альянсу долучаються до вироблення відповідної політики і рішень щодо них. Створено низку інструментів з метою сприяння партнерам у підготовці до участі в операціях під проводом НАТО, а також досягнення ними оперативної сумісності зі збройними силами членів Альянсу.
Оборонна реформа, розбудова установ і спроможностей
Протягом багатьох років НАТО співпрацювала з партнерами у галузі оборонної реформи, розбудови установ і спроможностей. Держави–члени Альянсу поділяють думку, що забезпечення довготермінової і тривалої стабільності залежить від вдосконалення управління сектором і установами безпеки і оборони. Для забезпечення тривалого успіху зусиль із розбудови спроможностей партнерів необхідні життєздатні, дієві і стійкі оборонні установи.
План дій партнерства у галузі розбудови оборонних установ має на меті сприяти зусиллям країн-партнерів у реформуванні і реструктуризації національних оборонних установ з метою забезпечення внутрішніх потреб і дотримання міжнародних зобов’язань. У контексті НАТО така робота може включати заходи, починаючи від постановки стратегічних цілей і спільних оглядів до експертної допомоги і порад, а також цілеспрямовані заходи освіти і підготовки. Дорадча допомога і підтримка у втіленні реформ у сфері оборони надаються у рамках програм співробітництва двостороннього партнерства, а також завдяки програмам експертних консультацій з конкретних аспектів розбудови оборонних установ таких, як Програма з удосконалення військової освіти або Програма виховання доброчесності.
Ініціатива розбудови оборонних і пов’язаних з безпекою спроможностей ґрунтується на вагомому досвіді і експертних знаннях НАТО з питань надання підтримки, консультування, забезпечення підготовки і наставництва в країнах, які звернулися до Альянсу по допомогу у розбудові національних оборонних спроможностей. Завдяки цьому Альянс має змогу розробляти цільові, індивідуальні пакети допомоги у галузі розбудови оборонних спроможностей для країн, які звернулися по допомогу до НАТО, і за згодою держав–членів Альянсу. Нині в Ініціативі беруть участь такі партнери: Боснія і Герцеговина, Грузія, Ірак, Йорданія, Мавританія, Республіка Молдова, Туніс і ООН.
Інші галузі співробітництва
НАТО також співпрацює з партнерами з широкого кола інших галузей, в яких посідає експертний досвід і з яких розроблено відповідні програми. Серед них:
- Боротьба з тероризмом;
- Запобігання поширенню зброї масового знищення і засобів її доставки;
- Новітні загрози безпеці, зокрема пов’язані з кіберзахистом, енергетичною безпекою і безпекою на морі, включаючи боротьбу з піратством;
- Готовність цивільного суспільства.
Розвиток партнерських відносин НАТО
Розвиток партнерських відносин НАТО розпочато у 1990 році, коли на Лондонському саміті НАТО пообіцяла «простягнути … руку дружби» колишнім супротивникам часів холодної війни. Невдовзі було створено структури співробітництва такі, як Рада північноатлантичного співробітництва у 1991 році (у 1997 році її замінено на Раду євроатлантичного партнерства). У січні 1994 року започатковано програму «Партнерство заради миру» . Вона стала першою офіційною програмою партнерства Альянсу для сусідів НАТО у Європі і республік колишнього Радянського Союзу. Того ж року держави–члени Альянсу запровадили Середземноморський діалог для сусідів НАТО на Середземномор’ї. У 2004 році держави–члени Альянсу запровадили Стамбульську ініціативу співпраці для держав Перської затоки, а з часом – внаслідок багаторічного співробітництва у рамках операцій і місій НАТО – започатковано і розвинуто відносини НАТО з партнерами в інших частинах світу.
Відбиваючи істотні зрушення у розвиткові політики партнерства НАТО і відповідно до Стратегічної концепції, ухваленої у 2010 році, на Лісабонському саміті 2010 року вирішено реформувати політику партнерства НАТО. Для цього запроваджено цілеспрямовані зусилля, покликані зробити діалог і співробітництво більш інклюзивними, гнучкими, значущими і стратегічно спрямованими. Внаслідок цього, сформульовано і на засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Берліні у квітні 2011 року ухвалено оновлену політику партнерства Альянсу. Ця політика мала на меті поглибити чинні відносини партнерства шляхом вдосконалення механізмів консультацій і сприяння більш змістовному співробітництву. До того ж у рамках політики партнерства створено інструментарій механізмів і заходів співпраці з партнерами.
Відповідно до Стратегічної концепції 2010 року НАТО запропонувала партнерам «поглиблення політичних зв’язків з Альянсом, а також істотну роль у виробленні стратегії і ухваленні рішень щодо операцій під проводом НАТО, у яких вони беруть участь». Було оновлено військово-політичні рамки, які скеровують залучення партнерів Альянсу до процесу політичних консультацій і ухвалення рішень щодо операцій і місій, в яких вони беруть участь, надавши партнерам, які забезпечують внески до операцій і місій НАТО, розширені повноваження щодо ухвалення рішень, хоча і не такі, як у держав–членів Альянсу.
Берлінські рішення щодо політики партнерства створили можливості нових форм політичного діалогу з партнерами, включаючи гнучкіші формати «32+n» (тематичні або обумовлені подіями). Ці гнучкі формати застосовуються в індивідуальному порядку з метою поглиблення консультацій з питань безпеки, що викликають спільну стурбованість, і співпраці з першочергових політичних аспектів таких, як боротьба з піратством і кіберзахист. Політика від 2011 року також відкрила шлях розвиткові тісніших зв’язків з партнерами по всьому світу, ключовими міжнародними суб’єктами та іншими новими співрозмовниками по всьому світу, які поділяють зацікавленість Альянсу у мирних міжнародних відносинах, але у яких немає індивідуальної програми співробітництва з НАТО. Відтоді до мережі партнерства НАТО приєдналася низка партнерів з різних частин світу. Останньою була Колумбія, яка стала партнером НАТО у 2017 році.
На Уельському саміті Альянсу у 2014 році лідери держав–членів НАТО ухвалили дві вагомих ініціативи, покликаних зміцнити відданість НАТО втіленню одного з основоположних завдань Альянсу, яке полягає у гарантуванні безпеки шляхом співпраці, а саме: Ініціативу оперативної сумісності партнерства та Ініціативу розбудови оборонних і пов’язаних з безпекою спроможностей. Першу ініціативу було розроблено з метою вдосконалення здатності НАТО гарантувати безпеку спільно з партнерами у майбутньому завдяки розвиткові оперативної сумісності. Водночас другу ініціативу було переважно спрямовано на надання на прохання партнерів допомоги у забезпеченні їхньої здатності гарантувати власну безпеку шляхом розбудови національних оборонних і безпекових установ і спроможностей.
На Варшавському саміті у 2016 році держави–члени Альянсу наголосили, що прагнуть зробити більше з метою просування зусиль міжнародної спільноти, спрямованих на поширення стабільності і зміцнення безпеки поза межами території НАТО.
На Брюссельському саміті у 2018 році держави–члени Альянсу зобов’язалися і надалі зміцнювати роль НАТО у цьому сенсі, надаючи на прохання партнерів допомогу у розбудові потужніших оборонних установ, вдосконаленні справедливого управління, зміцненні стійкості, забезпеченні здатності гарантувати власну безпеку, а також ефективніше боротися з тероризмом. Інвестиції у безпеку партнерів сприяють зміцненню безпеки Альянсу загалом, а партнерські відносини і надалі залишаються для НАТО вагомим засобом протистояння викликам безпеці.
На Мадридському саміті НАТО у 2022 році ухвалено нову Стратегічну концепцію НАТО, у якій «безпека шляхом співпраці» і надалі визнається одним із трьох основоположних завдань Альянсу. Цей напрям роботи спирається на визнання того, що найкращий спосіб гарантувати євроатлантичну безпеку полягає у розбудові широкої мережі партнерства з країнами і організаціями по всьому світу. Як зазначається у Стратегічній концепції від 2022 року, «Політичний діалог і практичне співробітництво з партнерами на основі обопільної поваги сприяють стабільності поза межами Альянсу, зміцнюють нашу внутрішню безпеку і сприяють виконанню Альянсом його основоположних завдань. Партнерські відносини мають вирішальне значення для захисту загального надбання, підвищення стійкості наших суспільств і відстоювання заснованого на правилах міжнародного порядку».