NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Log in or Create an account
Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

Відносини з Україною

Updated: 01 July 2025

Безпека України має вагоме значення для НАТО і усіх держав–членів Альянсу. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, а також її право обирати власні механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте з Президентом України Володимиром Зеленським в Києві під час першого офіційного візиту в якості Генерального секретаря 3 жовтня 2024 року

Розвиток відносин Україна – НАТО

  • Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
  • Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, а згодом завдяки підписанню у 2009 році Декларації про доповнення до Хартії, у якій знову підтверджено рішення, ухвалене лідерами НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, що Україна стане членом Альянсу.
  • На основі Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО від 1997 року було створено Комісію Україна – НАТО як основний орган розвитку відносин Україна – НАТО і управління заходами співробітництва. У 2023 році на заміну Комісії Україна – НАТО створено Раду Україна – НАТО, у складі якої держави–члени Альянсу і Україна засідають як рівні. Зміна формату свідчить про зміцнення політичних зв’язків між Україною і НАТО і вищий ступінь інтеграції України до Альянсу.
  • З часом співпраця поглиблювалася, і вона є взаємовигідною. Україна має давню історію активної участі в операціях і місіях під проводом НАТО.

Політична і практична підтримка України

  • НАТО у найрішучіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Російська агресія істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.
  • Держави–члени Альянсу не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Росією українських територій, включаючи Крим. Відколи Росія здійснила нелегальну анексію Криму і від початку її агресії на сході України у 2014 році, збільшено підтримку України з боку НАТО у галузі розвитку спроможностей і розбудови потенціалу, а також забезпечено підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців.
  • З часу Варшавського саміту НАТО у 2016 році практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексного пакету допомоги (КПД). На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу підсилили КПД для збільшення допомоги Україні. На Вільнюському саміті НАТО у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення про перетворення КПД на багаторічну програму допомоги, щоб сприяти відбудові структур безпеки і оборони України і переходу до цілковитої  взаємосумісності з НАТО.
  • На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени НАТО вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації постачання державами–членами Альянсу і партнерами військового обладнання і техніки і організації підготовки. Вони також оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, згідно з яким буде забезпечено базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надаватиметься сталий рівень безпекової допомоги у майбутньому. Протягом 2024 року держави–члени НАТО надали Україні понад 50 мільярдів євро, причому майже 60% цих коштів виділено європейськими членами Альянсу і Канадою. Протягом 2025 року держави–члени Альянсу дотепер зобов’язалися додатково виділити 35 мільярдів євро на безпекову допомогу Україні і планується, що така підтримка триватиме.  
  • Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Прагнення України до членства в Альянсі

  • З огляду на прагнення України вступити до НАТО, на Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени погодили, що Україна стане членом Альянсу. Вони також дійшли згоди про те, що наступним кроком на її шляху до вступу мав стати План дій щодо членства (ПДЧ) – програма реформування у політичній, економічній, оборонній, ресурсній, безпековій і правовій сферах для країн-претендентів. У 2009 році було запроваджено Річну національну програму (РНП) як ключовий інструмент просування України до євроатлантичної інтеграції і запровадження відповідних реформ.
  • У період з 2010 до 2014 рр. Україна дотримувалася політики позаблоковості, відмовившись від неї внаслідок російської агресії. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким членство в НАТО було знову оголошено стратегічною метою зовнішньої і безпекової політики країни. У 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
  • У вересні 2020 року Президент Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, маючи на меті вступ України до Альянсу. У вересні 2022 року у світлі намагань Росії здійснити незаконну анексію українських територій, Україна знову висловила прохання про вступ до НАТО.
  • Визнаючи, що Україна підвищила рівень взаємосумісності з НАТО і досягла істотного поступу у запровадженні реформ, на Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції більше не існує потреби у Плані дій щодо членства (ПДЧ), скоротивши таким чином процес набуття Україною членства в НАТО з двох етапів до одного.
  • Держави–члени Альянсу знову підтвердили, що майбутнє України – в НАТО і що вони і надалі підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до цілковитої євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. З цією метою держави–члени Альянсу продовжуватимуть підтримувати прогрес України щодо взаємосумісності, а також додаткових демократичних реформ і реформ сектора безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО згодом оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми. Лідери Альянсу знову підтвердили, що зможуть запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.

Відповідь на війну Росії проти України

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує незаконну, невиправдану і неспровоковану загарбницьку війну, розв'язану Росією проти України, яка істотно  підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і стабільність і становить тяжке  порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної  Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і  беззастережно вивела усі свої війська з території України.

До того ж держави–члени НАТО закликають Росію забезпечити цілковите  дотримання міжнародного гуманітарного права і безпечний і безперешкодний доступ  для гуманітарних потреб і надання допомоги усім, хто цього потребує. Російські  військові злочини й інші звірства такі, як напади на мирних жителів і  руйнування цивільної інфраструктури, позбавляючи мільйони українців базових  послуг населенню, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих злочинах  має бути притягнуто до відповідальності за порушення і зловживання правами  людини і міжнародним гуманітарним правом, зокрема стосовно цивільного населення  України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у  контексті конфлікту.

Розв’язана Росією війна істотно вплинула на довкілля, ядерну,  енергетичну і продовольчу безпеку, світову економіку і добробут мільярдів людей  в усьому світі. Держави–члени НАТО і Україна суворо засуджують рішення Росії вийти  з Чорноморської зернової угоди і її цілеспрямовані дії з метою перешкоджання  експорту української сільськогосподарської продукції, від якої залежать  мільйони людей в усьому світі. Держави–члени Альянсу, зокрема у співпраці з  Європейським союзом і ООН, докладають зусиль для забезпечення подальшого експорту українського зерна морем і суходолом.

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і почала агресію на  сході України у 2014 році, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої  підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її  міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Держави–члени  Альянсу рішуче засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію  Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

Держави–члени Альянсу так само засудили російську агресію і  дестабілізуючі дії на сході України та у Чорноморському регіоні, починаючи з  2014 року. Збільшено присутність НАТО у Чорному морі й активізовано співпрацю у  військово-морській галузі з Україною і Грузією.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох  тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і  Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш  великомасштабного захоплення земель у Європі з часів Другої світової війни.  Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою  і нав'язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО ніколи їх не визнає. Це  землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у  Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби  Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що  Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на  правилах міжнародного порядку.  

Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році  держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та  військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і  військові канали зв'язку. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції проти Росії, щоб ослабити російську економіку і позбавити її доступу до критичних технологій і ринків, обмеживши спроможність Росії швидше відновлювати національні збройні сили. Держави–члени Альянсу продовжують посилювати санкції з метою збільшення тиску на Москву. Завдяки санкціям Росії буде дедалі складніше ремонтувати бронетанкову техніку і літаки, виробляти ракети і фінансувати війну. 

Починаючи з 2014 року, з огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна цілісність, політична незалежність і безпека України, регулярно проводилися консультації на рівні Комісії Україна – НАТО. Позачергові засідання Комісії проходили у зв’язку з агресією Росії в Криму і на сході України у 2014 році, необґрунтованим застосуванням Росією військової сили проти українських суден у Керченській протоці у листопаді 2018 року і небезпечним нарощуванням Росією військової моці у квітні 2021 року. Подальші екстрені засідання Комісії відбулися у штаб-квартирі НАТО у січні і лютому 2022 року і були присвячені нарощуванню Росією військової сили і неспровокованому вторгненню в Україну. Упродовж війни Україна і НАТО проводили консультації під егідою Комісії щодо ситуації у галузі безпеки і підтримки України з боку держав–членів Альянсу. У липні 2023 року на Вільнюському саміті НАТО статус Комісії було підвищено і створено натомість Раду Україна – НАТО, засвідчивши міцність політичних зв’язків і посилення інтеграції України в НАТО. 

Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають  свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс  цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у  Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Держави–члени Альянсу також  неухильно віддані подальшому збільшенню політичної і практичної підтримки  України, тоді як вона боронить свої незалежність, суверенітет і територіальну  цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів.

 

Практична  підтримка України

Поряд із політичною підтримкою, було також істотно збільшено практичну  допомогу Україні з боку НАТО. Негайно після незаконної та нелегітимної анексії  Криму Росією у 2014 році, міністри закордонних справ держав–членів НАТО  узгодили низку заходів, спрямованих на підвищення здатності України гарантувати  власну безпеку. Вони також ухвалили рішення про подальше розширення практичної  допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному зміцненню поточних програм  співробітництва, а також запровадженню нових вагомих ініціатив.

Комплексний пакет допомоги (КПД)

На Варшавському саміті НАТО у 2016 році заходи Альянсу на підтримку України було оформлено у вигляді Комплексного пакету допомоги (КПД) Україні, який має на меті сприяти розбудові здатності України гарантувати власну безпеку та запроваджувати у життя широкомасштабні реформи відповідно до стандартів НАТО, євроатлантичних принципів та передової практики.

Протягом багатьох років у рамках КПД НАТО допомагала Україні здійснювати  трансформацію національних структур безпеки і оборони, надаючи через  Представництво НАТО в Україні і штаб-квартиру НАТО дорадчу допомогу на стратегічному рівні, а  також забезпечуючи практичну підтримку за допомогою різноманітних програм й  ініціатив у галузі розбудови потенціалу. Завдяки цим програмам й індивідуально  розробленим рекомендаціям НАТО істотно сприяла вдосконаленню потенціалу і  підвищенню стійкості структур безпеки і оборони України, а також поліпшенню  здатності цих структур протистояти гібридним загрозам. НАТО і держави–члени  Альянсу також забезпечили широкомасштабну підтримку зусиль у галузі розбудови  спроможностей, зокрема, шляхом здійснення підготовки і освіти, а також надання  обладнання і техніки.

На саміті НАТО у Мадриді у 2022 році держави–члени Альянсу вирішили підсилити КПД і забезпечити подальше збільшення допомоги Україні. Підсилений КПД передбачає як ініціативи, покликані забезпечити Україні невідкладну, короткострокову нелетальну військову допомогу, так і запровадження структур для посилення довгострокової підтримки України з боку НАТО. На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили надати КПД подальшого розвитку, перетворивши його на багаторічну програму допомоги Україні, підкріплену стабільним і передбачуваним фінансуванням. Підтримку України у довгостроковій перспективі організовано за трьома основними напрямками ініціатив: відновлення і відбудова, інституційні перетворення, а також перехід до взаємосумісності з НАТО.

Докладніше: Комплексний пакет допомоги (КПД) Україні

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC)

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC) у Бидгощі, Польща, є першою спільною установою Україна – НАТО і вагомою підвалиною відносин між Україною і Альянсом. Центр укомплектовано фахівцями з України і держав–членів НАТО, які разом докладають зусиль для визначення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і його практичного впровадження у стратегіях, політиці і операціях України і НАТО, водночас сприяючи розбудові Збройних Сил України і підвищенню їхньої взаємосумісності з НАТО.

JATEC входить до складу командної структури НАТО і безпосередньо підпорядковується Командуванню НАТО з питань трансформації. Відколи він почав роботу, запроваджено низку проєктів у галузі протиповітряної оборони, захисту критичної інфраструктури і стійкості.

Рішення про створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти було ухвалено міністрами оборони України і НАТО у лютому 2024 року. На Вашингтонському саміті у липні 2024 року лідери держав–членів Альянсу вжили подальших кроків для створення Центру як цивільно-військової установи зі статусом військового штабу НАТО. Він офіційно розпочав роботу у лютому 2025 року.

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU)

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) – це командування Альянсу, завданням якого є координація надання Україні військового обладнання і техніки і забезпечення підготовки українських військовослужбовців інструкторами з країн НАТО і партнерів. Йдеться про такі заходи:

  • координація підготовки українських військовослужбовців інструкторами з держав–членів Альянсу у тренувальних центрах в країнах НАТО;
  • координація постачання з країн-донорів військової техніки вартістю у десятки мільярдів євро, як, наприклад, переносні зенітно-ракетні комплекси класу земля – повітря «Стінґер» і танки «Леопард 2»;
  • організація ремонту і технічного обслуговування техніки та її перевезення до логістичних центрів у східній частині Альянсу (НАТО не опікується подальшим доправленням допомоги на територію України); а також
  • сприяння розбудові Збройних Сил України у довгостроковій перспективі для забезпечення подальшої інтеграції і підвищення взаємосумісності з НАТО.

Завдяки NSATU створено надійну основу для забезпечення безпекової допомоги Україні, гарантуючи посилену, передбачувану і послідовну підтримку у довгостроковій перспективі. У рамках NSATU істотну частину безпекової допомоги Україні з боку міжнародної спільноти об’єднано в єдину всеохоплюючу структуру, внаслідок чого вдосконалено координацію, підзвітність і розподіл тягаря витрат між союзниками по НАТО. Ініціатива NSATU, що діє виключно на території держав–членів Альянсу, допомагає Україні реалізувати закріплене у Статуті ООН право на самооборону і за міжнародним правом не робить НАТО стороною конфлікту.

Штаб NSATU розташовано у Вісбадені, Німеччина, з трьома логістичними центрами на сході Альянсу. Його командувачем є офіцер у ранзі генерал-лейтенанта, безпосередньо підпорядкований Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО у Європі. Штаб NSATU укомплектовано близько 700 військовослужбовцями з країн Альянсу і партнерів, включаючи Україну.

NSATU створено за рішенням, ухваленим лідерами НАТО на Вашингтонському саміті у липні 2024 року. Станом на грудень 2024 року NSATU працює на повну силу. На початку січня 2025 року НАТО перебрала від Сполучених Штатів Америки командування і управління системою ППО у Польщі, яка захищає центри логістичного забезпечення NSATU.

Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні

Від початку загарбницької війни Росії проти України держави–члени Альянсу забезпечили безпрецедентну політичну, економічну, військову, фінансову і гуманітарну підтримку, включаючи військову допомогу у розмірі близько 40 мільярдів євро щорічно. Україна також отримала доступ до оборонно-промислових ресурсів держав–членів Альянсу для своїх потреб. Усе це істотно впливає на ситуацію, даючи змогу українцям захищатися і завдавати серйозних втрат Росії.

На Вашингтонському саміті у 2024 році лідери держав–членів Альянсу оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні. Держави–члени Альянсу домовилися забезпечувати за принципом пропорційних внесків базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надавати сталий рівень безпекової допомоги для того, щоб Україна перемогла. У 2024 році держави–члени Альянсу істотно перевищили цю цифру, виділивши понад 50 мільярдів євро, причому майже 60% цих коштів надано європейськими членами НАТО і Канадою. Протягом 2025 року держави–члени Альянсу дотепер зобов’язалися додатково виділити 35 мільярдів євро на безпекову допомогу Україні і планується, що така підтримка триватиме.  

Держави–члени Альянсу звітують перед НАТО щодо виконання Зобов’язання двічі на рік. Виходячи з цього, Генеральний секретар надає членам Альянсу огляд усіх заявлених внесків. Глави держав і урядів переглядатимуть внески членів Альянсу на майбутніх самітах НАТО. 

Фінансування практичної підтримки України

Окрім надання безпосередньої безпекової допомоги Україні, держави–члени також фінансують ініціативи на підтримку України за допомогою механізмів НАТО. Двома основними каналами фінансування практичної підтримки України є Цільовий фонд КПД для Україні та цивільний бюджет НАТО.

Цільовий фонд КПД

Починаючи з 2014 року, у рамках КПД запроваджено низку Цільових фондів, завдяки чому виділено ресурси на забезпечення розвитку спроможностей і сталу розбудову потенціалу у ключових галузях. У 2021 році усі поточні проєкти Цільових фондів НАТО на підтримку України було об’єднано і передано до єдиного Цільового фонду КПД для України. Цільовий фонд КПД для України дає змогу забезпечувати ресурсами заходи на підтримку України за допомогою єдиного спеціального інструмента, гнучкого і масштабованого фонду, покликаного забезпечити надання Україні як короткострокової нелетальної військової допомоги (забезпечення), так і довгострокової підтримки з питань розбудови потенціалу. Станом на червень 2025 року держави–члени Альянсу і партнери внесли до Цільового фонду КПД для України понад один мільярд євро (близько 1,1 мільярду доларів США). 

Цільовий фонд NSATU 

Завдяки Цільовому фонду NSATU під управлінням Великої Британії забезпечується спроможність NSATU оперативно реагувати на невідкладні потреби України у період воєнного стану. Для цього у рамках фонду забезпечується придбання і передача Збройним Силам України нагально потрібних товарів і послуг у стислі терміни. Це також допоможе поставити поточну військову допомогу Україні на сталу, регулярну основу.

Збільшення цивільного бюджету НАТО з метою підтримки України

На Мадридському саміті у 2022 році у рамках Порядку денного НАТО – 2030 лідери держав–членів Альянсу вирішили активізувати програми підготовки і розбудови потенціалу, зокрема, для країн-партнерів, а також щорічно збільшувати граничні показники спільного фінансування НАТО у реальному вираженні. Ці видатки почали зростати у 2023 році, завдяки чому забезпечується передбачуване джерело спільного фінансування для досягнення результатів у цих життєво важливих галузях.

Починаючи з січня 2023 року і протягом фінансового року 2025, на ініціативи у галузі «безпеки шляхом співробітництва» виділено майже 35 мільйонів євро з метою забезпечення подальшої підтримки окремих партнерів, включаючи Україну. У рамках КПД кошти, отримані за рахунок цього ключового джерела фінансування, спрямовуються на розробку і реалізацію проєктів у таких сферах, як оборонне планування і взаємосумісність, управління і доброчесність, невідкладна нелетальна практична підтримка, інформаційні технології, а також освіта і підготовка.  

Двосторонні безпекові домовленості з Україною

НАТО вітає довгострокові двосторонні домовленості, укладені державами–членами Альянсу і партнерами НАТО з Україною, на основі Спільної декларації країн «Групи семи» про підтримку України, ухваленої на Вільнюському саміті у 2023 році. 

Ці домовленості підкріплюють одна одну і засвідчують непохитну відданість усіх залучених вільній, незалежній, демократичній та суверенній Україні в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатній захистити себе та стримати агресію в майбутньому. Ці зобов’язання, сукупно з рішеннями Вашингтонського саміту 2024 року, передбачають постійну, довгострокову підтримку України, яка відстоює свої суверенітет і територіальну цілісність, а також просувають євроатлантичну інтеграцію України.

Пов'язаний контент

/