NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Відносини з Україною

Updated: 10 July 2026

Україну і НАТО об’єднують відносини глибокого і тривалого партнерства. З початку 1990-х рр. Україна і Альянс поступово розвивали міцні, взаємовигідні відносини на основі тісного співробітництва і спільних цінностей. Нині держави–члени НАТО надають Україні військову підтримку на безпрецедентному рівні, сприяючи її здатності захищати себе перед обличчям загарбницької війни Росії. НАТО цілковито підтримує невіддільне право України на самозахист, а також її право вільно обирати механізми гарантування своєї безпеки.

NATO Secretary General Mark Rutte with Volodymyr Zelenskyy, President of Ukraine

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте з Президентом України Володимиром Зеленським у Києві, 3 лютого 2026 р.

Протягом понад 30 років Україна і НАТО будували тісні і взаємовигідні партнерські відносини. Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік), і нині тривають у Раді Україна – НАТО – органі, у складі якого держави–члени Альянсу і Україна засідають на засадах рівності.
Солідарність НАТО з Україною, яка захищається від неспровокованої загарбницької війни, розв’язної Росією, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.
З часу незаконної анексії Криму Росією у 2014 році держави–члени Альянсу постійно збільшували рівень підтримки, щоб забезпечити нагальні потреби України у сфері оборони, а також вдосконалити її спроможності у сфері стримування і оборони у довгостроковій перспективі, зокрема, забезпечуючи підготовку і надаючи спорядження десяткам тисяч українських військовослужбовців.
Нині держави–члени Альянсу забезпечують 99 % загальної військової допомоги Україні вартістю у десятки мільярдів євро.
Держави–члени Альянсу неодноразово підтверджували, що майбутнє України – в НАТО і що вони і надалі підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до цілковитої євроатлантичної інтеграції, частиною якого є членство в НАТО.

Відповідь на війну Росії проти України

НАТО засуджує у найсуворіший спосіб загарбницьку війну, розв'язану Росією проти України. Неспровокована російська агресія істотно підірвала глобальну безпеку і стабільність і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і почала агресію на сході України у 2014 році, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. НАТО також засудила такі дії Росії:

Злочини Росії проти українських цивільних – Російські воєнні злочини й інші звірства такі, як напади на мирних жителів і руйнування цивільної інфраструктури, позбавляючи мільйони українців базових послуг населенню, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих злочинах має бути притягнуто до відповідальності за порушення і нехтування правами людини і міжнародним гуманітарним правом, зокрема, стосовно цивільного населення України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у контексті конфлікту.
Порушення Росією українського експорту – Розв’язана Росією війна мала сильні негативні наслідки для енергетики і продовольчої безпеки, позначившись на світовій економіці і добробуті мільярдів людей в усьому світі. Держави–члени НАТО і Україна суворо засуджують рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди та її цілеспрямовані дії з метою перешкоджання експорту української сільськогосподарської продукції, від якої залежать мільйони людей в усьому світі. Держави–члени Альянсу, зокрема у співпраці з Європейським союзом і ООН, докладають зусиль для забезпечення подальшого експорту українського зерна морем і суходолом.
Спроби анексії Росією української території – Держави–члени Альянсу засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації. НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного захоплення земель у Європі з часів Другої світової війни.

Призупинення співпраці з Росією

Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і військові канали зв'язку.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції проти Росії, щоб ослабити російську економіку і позбавити її доступу до критичних технологій і ринків, обмеживши спроможність Росії швидше відновлювати національні збройні сили. Держави–члени Альянсу продовжують посилювати санкції з метою збільшення тиску на Москву. Завдяки санкціям Росії буде дедалі складніше ремонтувати бронетанкову техніку і літаки, виробляти ракети і БпЛА та фінансувати війну.

Позиція НАТО щодо мирних переговорів

НАТО вітає зусилля, спрямовані на найскоріше досягнення справедливого і тривалого миру шляхом переговорів. Вкрай важливо, щоб мир було гарантовано за допомогою сталої угоди, аби Росія ніколи більше не напала на Україну і не загрожувала нікому в НАТО. Росія неодноразово порушувала домовленості про припинення вогню у 2014 і 2015 рр.; і вони не перешкодили подальшим бойовим діям або повномасштабному вторгненню Росії в Україну у 2022 році. Ось чому НАТО продовжує зміцнювати Україну: що сильнішою буде Україна на полі бою, то сильнішою вона буде за столом переговорів і тим вищими будуть шанси досягти справедливого і тривалого миру, підкріпленого гарантіями безпеки з боку партнерів України і потужними Збройними Силами України, здатними стримувати будь-які спроби російської агресії у майбутньому. Для цього підтримка України з боку НАТО триватиме й у разі домовленості про припиненню вогню або укладання мирної угоди.

Підтримка самооборони України

Відколи Україна приєдналася до програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ) у 1994 році НАТО надавала підтримку у розбудові спроможностей України забезпечувати самозахист. Збройні Сили України ставали дедалі більш взаємосумісними з НАТО, зокрема завдяки участі в ініціативах НАТО у галузі реформування структур безпеки і оборони, а також внеску України до навчань, операцій і тренувань під проводом НАТО.

Після незаконної анексії Криму Росією у 2014 році допомогу НАТО для забезпечення самооборони України було збільшено. Для цього розроблено нові ініціативи, покликані забезпечити підготовку і надати спорядження тисячам українських військовослужбовців. Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, підтримка з боку держав–членів сягнула безпрецедентного рівня, забезпечуючи у великих обсягах необхідну військову допомогу, щоб Україна залишалася сильною. Метою безпекової підтримки України з боку держав–членів Альянсу є якомога скоріше завершення війни і досягнення справедливого і тривалого миру, а також зміцнення спроможності України стримувати майбутні загрози.

У цьому розділі описуються поточні програми підтримки України, а у розділі «Ширше співробітництво» нижче наводиться ширший перелік заходів підтримки (як поточних, так і минулих).

Перелік пріоритетних потреб України (PURL)

У рамках Переліку пріоритетних потреб України (PURL) держави–члени Альянсу купують у Сполучених Штатів Америки критично важливе військове обладнання і техніку для передачі Україні. Зі свого боку, НАТО відіграє важливу координаційну роль. У рамках PURL Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR) регулярно визначає пакети обладнання і боєприпасів, яких потребує Україна і які Сполучені Штати Америки можуть забезпечити в більших обсягах, ніж європейські члени Альянсу і Канада. Потім держави–члени Альянсу, індивідуально або колективно, узгоджують фінансування цих пакетів, а НАТО координує поставки обладнання і техніки в Україну, включаючи за допомогою Ініціативи НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU, див. нижче).

Ініціативу PURL було запроваджено у липні 2025 року. Відтоді понад дві третини держав–членів Альянсу, а також партнери НАТО Австралія і Нова Зеландія зобов’язалися забезпечити закупівлі обладнання і техніки для України у рамках PURL. Загалом, ці держави–члени Альянсу і партнери профінансували закупівлю у США військового обладнання і техніки для України у рамках PURL вартістю понад 6 мільярдів доларів США. Поставки нині тривають, включаючи постачання боєприпасів і критично необхідних засобів ППО.

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU)

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) – це командування Альянсу, яке забезпечує координацію надання Україні військового обладнання і техніки і забезпечення підготовки українських військовослужбовців інструкторами з країн НАТО і партнерів. Йдеться про такі заходи:

координація підготовки українських військовослужбовців інструкторами з держав–членів Альянсу у тренувальних центрах в країнах НАТО;
координація постачання з країн-донорів військової техніки вартістю у десятки мільярдів євро, як-то ракет для ППО і танків;
організація ремонту і технічного обслуговування техніки та її перевезення до логістичних центрів у східній частині Альянсу (НАТО не опікується подальшим доправленням допомоги на територію України); а також
сприяння розбудові Збройних Сил України у довгостроковій перспективі для забезпечення подальшої інтеграції і підвищення взаємосумісності з НАТО.

Завдяки NSATU створено надійну основу для забезпечення безпекової допомоги Україні, гарантуючи посилену, передбачувану і послідовну підтримку у довгостроковій перспективі. У рамках NSATU істотну частину безпекової допомоги Україні з боку міжнародної спільноти об’єднано в єдину всеохоплюючу структуру, внаслідок чого вдосконалено координацію, підзвітність і розподіл тягаря витрат між союзниками в рамках НАТО. Ініціатива NSATU, що діє виключно на території держав–членів Альянсу, допомагає Україні реалізувати закріплене у Статуті ООН право на самооборону і за міжнародним правом не робить НАТО стороною конфлікту.

Штаб NSATU розташовано у Вісбадені, Німеччина, з трьома логістичними центрами на сході Альянсу. Його командувачем є офіцер у ранзі генерал-лейтенанта, безпосередньо підпорядкований Верховному головнокомандувачу ОЗС НАТО у Європі (SACEUR). Штаб NSATU укомплектовано близько 300 військовослужбовцями з країн Альянсу і партнерів, включаючи Україну.

NSATU створено за рішенням, ухваленим лідерами НАТО на Вашингтонському саміті у липні 2024 року. Ініціатива повноцінно функціонує з грудня 2024 року.

Докладніше: Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU).

Комплексний пакет допомоги (КПД)

Комплексний пакет допомоги (КПД) – це загальна структура, у рамках якої держави–члени Альянсу надають Україні нелетальну допомогу. КПД охоплює дві основних сфери діяльності: невідкладну військову допомогу, виходячи із запитів України щодо надання підтримки, і довгострокові проєкти із розбудови спроможностей, спрямовані на надання Україні допомоги у просуванні реформ безпекового і оборонного секторуі повоєнній відбудові.

Докладніше: Комплексний пакет допомоги (КПД)

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC)

Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC) у Бидгощі, Польща, є першою спільною установою Україна – НАТО і вагомою підвалиною відносин між Україною і Альянсом. У складі Центру фахівці з України і держав–членів НАТО спільно докладають зусиль для визначення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і його практичного впровадження у стратегіях, політиці і операціях України і НАТО. Це сприяє розбудові Збройних Сил України і підвищенню їхньої взаємосумісності з НАТО.

JATEC входить до складу командної структури НАТО і безпосередньо підпорядковується Командуванню НАТО з питань трансформації.

Рішення про створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти було ухвалено міністрами оборони України і НАТО у лютому 2024 року. На Вашингтонському саміті у липні 2024 року лідери держав–членів Альянсу вжили подальших кроків для створення Центру як цивільно-військової установи зі статусом військового штабу НАТО. Він офіційно розпочав роботу у лютому 2025 року. Відколи Центр почав роботу, запроваджено низку проєктів у галузі протиповітряної оборони, захисту критичної інфраструктури і стійкості.

Докладніше: Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC).

Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні

Від початку загарбницької війни Росії проти України держави–члени Альянсу забезпечили безпрецедентну політичну, економічну, військову, фінансову і гуманітарну підтримку. Україна також отримала доступ до оборонно-промислових ресурсів держав–членів Альянсу для своїх потреб. Усе це істотно впливає на ситуацію, даючи змогу українцям ефективно захищатися і завдавати Росії реальних і серйозних втрат.

Щоб ця підтримка тривала, на Вашингтонському саміті у 2024 році лідери держав–членів Альянсу оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні. Держави–члени Альянсу домовилися забезпечувати за принципом пропорційних внесків базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надавати сталий рівень безпекової допомоги у подальшому. У 2024 році держави–члени Альянсу істотно перевищили цю цифру, виділивши понад 50 мільярдів євро, причому майже 60% цих коштів надано європейськими членами НАТО і Канадою.

На саміті Альянсу 2026 року в Анкарі держави–члени зобов’язалася виділити Україні військове обладнання і техніку, забезпечити допомогу і підготовку українських військовослужбовців на суму 70 мільярдів євро у 2026 році і гарантувати принаймні аналогічний рівень підтримки у 2027 році.

Держави–члени Альянсу звітують перед НАТО щодо виконання Зобов’язання двічі на рік. Виходячи з цього, Генеральний секретар надає членам Альянсу огляд усіх заявлених внесків. Глави держав і урядів переглядатимуть внески членів Альянсу на самітах НАТО.

Фінансування підтримки України

Окрім безпосереднього надання Україні матеріальної допомоги і забезпечення підготовки українських військових, а також закупівлі обладнання і техніки у рамках PURL, держави–члени також фінансують ініціативи на підтримку України за допомогою механізмів НАТО. Двома основними каналами фінансування практичної підтримки України є спеціальний Цільовий фонд КПД для Україні та цивільний бюджет НАТО.

Цільовий фонд КПД

Цільовий фонд КПД для України дає змогу забезпечувати ресурсами заходи на підтримку України за допомогою єдиного спеціального інструмента, гнучкого і масштабованого фонду, покликаного забезпечити надання Україні як короткострокової нелетальної військової допомоги (забезпечення), так і довгострокової підтримки з питань розбудови потенціалу. Станом на червень 2026 року держави–члени Альянсу і партнери внесли до Цільового фонду КПД для України понад 1,4 мільярда євро (близько 1,6 мільярда доларів США).

Цільовий фонд NSATU

Завдяки Цільовому фонду NSATU під управлінням Великої Британії забезпечується спроможність NSATU оперативно реагувати на невідкладні потреби України у період воєнного стану. Для цього у рамках фонду забезпечується придбання і передача Збройним Силам України нагально потрібних товарів і послуг у стислі терміни.

Збільшення цивільного бюджету НАТО з метою підтримки України

На Мадридському саміті у 2022 році у рамках Порядку денного НАТО – 2030 лідери держав–членів Альянсу вирішили активізувати програми підготовки і розбудови потенціалу, зокрема, для країн-партнерів, а також щорічно збільшувати граничні показники спільного фінансування НАТО у реальному вираженні. Ці видатки почали зростати у 2023 році, завдяки чому забезпечується передбачуване джерело спільного фінансування для досягнення результатів у цих життєво важливих галузях.

Починаючи з січня 2023 року і протягом фінансового року 2025, на ініціативи у галузі «безпеки шляхом співробітництва» виділено майже 52 мільйони євро з метою забезпечення подальшої підтримки окремих партнерів, включаючи Україну. У рамках КПД кошти, отримані за рахунок цього ключового джерела фінансування, спрямовуються на розробку і реалізацію проєктів у таких сферах, як оборонне планування і взаємосумісність, управління і доброчесність, невідкладна нелетальна практична підтримка, інформаційні технології, а також освіта і підготовка.

Додаткова підтримка України з боку НАТО

Окрім описаних вище програм і структур, держави–члени Альянсу також надають Україні допомогу з використанням інших механізмів поза системою НАТО.

Контактна група з питань оборони України

Контактна група з питань оборони України – це коаліція понад 50 країн (включаючи усіх держав–членів Альянсу, багатьох партнерів НАТО та Європейський союз), яка сприяє координації доправлення в Україну військової допомоги. З-поміж іншого, йдеться про передачу Україні важкої артилерії, бойових танків, винищувачів, боєприпасів, засобів ППО та іншої життєво необхідної техніки.

Хоча Контактна група не є органом НАТО, Альянс здійснював координацію взаємодії між нею і державами–членами, а саме: Контактна група багато разів засідала у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Бельгія, а Генеральний секретар брав участь у її засіданнях. Контактна група також відома як «Група Рамштайну», оскільки багато з її засідань також проходили на базі Повітряних сил Рамштайн у Німеччині (де також розташовано командування Об’єднаних Повітряних сил НАТО).

Двосторонні безпекові домовленості з Україною

НАТО вітає довгострокові двосторонні домовленості, укладені державами–членами Альянсу і партнерами НАТО з Україною, на основі Спільної декларації країн «Групи семи» (G7) про підтримку України, ухваленої на Вільнюському саміті у 2023 році. У цих домовленостях, що підкріплюють одна одну, окреслено ключові пріоритети двостороннього безпекового співробітництва. Вони засвідчують непохитну відданість вільній, незалежній, демократичній та суверенній Україні в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатній захистити себе та стримати агресію в майбутньому.

Представництво НАТО в Україні

Представництво НАТО в Україні (ПНУ) сприяє політичному і військовому діалогу і співробітництву між Україною і Альянсом, а також опікується координацією надання Україні практичної підтримки.

Основним завданням ПНУ є надання дорадчої допомоги установам безпекового і оборонного сектору України, сприяючи переходу Збройних Сил України до цілковитої взаємосумісності з НАТО, і забезпечення реалізації адаптованої Річної національної програми (РНП) України. ПНУ також є основним координатором Комплексного пакету допомоги (КПД) Україні – всеосяжної структури, за допомогою якої НАТО надає Україні практичну підтримку – і управляє громадськими комунікаціями НАТО в Україні.

Першочергові завдання ПНУ є такими:

підтримання контактів з українськими міністерствами і відомствами, поглиблення політичного і військового діалогу між Україною і НАТО;
надання дорадчої допомоги українським владним структурам щодо заходів на підтримку партнерства Україна – НАТО і відповідних реформ, зокрема Міністерствам закордонних справ, оборони і внутрішніх справ, Раді національної безпеки і оборони, Службі безпеки України, Верховній Раді України і неурядовим організаціям;
підвищення обізнаності і розуміння Альянсу серед української громадськості;
інформування громадян України щодо основних заходів співробітництва між Україною і НАТО, а також
надання українським установам рекомендацій і підтримки з питань розбудови потенціалу у галузі стратегічних комунікацій.

Тоді, як Україна і НАТО продовжують активізувати співпрацю, а політична інтеграція України з НАТО поглиблюється, Альянс посилив своє Представництво в Україні, збільшивши штат його співробітників у Києві. З цією метою у липні 2024 року Генеральний секретар призначив Старшого представника НАТО в Україні, який очолив Представництво НАТО в Україні і нині є основним координатором контактів між НАТО і українськими органами влади у Києві.

ПНУ створено у вересні 2015 року. До його складу увійшли два вже існуючих офіси: Центр інформації та документації НАТО і Офіс зв’язку НАТО в Україні. Центр інформації та документації НАТО було відкрито у Києві у травні 1997 року з метою забезпечення зусиль, спрямованих на інформування української громадськості щодо діяльності НАТО і переваг співробітництва між Україною і НАТО. Центр інформації та документації НАТО структурно входив до Відділу преси та інформації НАТО (нині – Управління громадської дипломатії) і був першим інформаційним представництвом Альянсу в країні-партнері з вільним доступом для усіх громадян. Офіс зв’язку НАТО в Україні створено у Києві у квітні 1999 року з метою забезпечення участі України у програмі «Партнерство заради миру» (ПЗМ) і сприяння просуванню зусиль України у сфері оборонної реформи.

Розвиток відносин Україна – НАТО

Відносини Україна – НАТО було офіційно започатковано у 1991 році, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС). Відтоді відносини Україна – НАТО розвинулися і стали одним з найбільш значущих партнерств Альянсу.

Натисніть тут, щоб ознайомитися з основними подіями у розвитку відносин Україна – НАТО.

Хронологія основних подій

ДОКЛАДНІШЕ

1991
Державна незалежність України

24 серпня 1991 року схвалено Акт проголошення незалежності України. Україна повертає собі незалежність, вийшовши з Радянського Союзу.

Україна вступає до Ради північноатлантичного співробітництва

Україна, яка щойно набула незалежності, офіційно започатковує відносини з НАТО, вступивши до Ради північноатлантичного співробітництва (РПАС) у грудні 1991 року. Являючи собою форум для розвитку діалогу і співпраці, РПАС об’єднувала у своєму складі держав–членів Альянсу і колишніх противників у Центральній і Східній Європі, що раніше входили до Організації Варшавського договору, включаючи Україну і Росію. У травні 1997 року на заміну РПАС створено Раду євроатлантичного партнерства (РЄАП).
1994
Україна вступає до програми «Партнерство заради миру»

Україна розширює практичне співробітництво з НАТО, вступивши у 1994 році до програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ). ПЗМ – це програма заходів двостороннього співробітництва між окремими країнами-партнерами у євроатлантичному регіоні і НАТО. Вона дає змогу країнам-партнерам розбудовувати індивідуальні партнерські відносини з НАТО, обираючи власні пріоритети співробітництва.
1997
Україна і НАТО підписують Хартію про особливе партнерство

Україна і Альянс підписують Хартію про особливе партнерство, яка залишається основним підґрунтям для розвитку відносин Україна – НАТО. Спільна мета сторін полягає у зміцненні зв’язків і розвитку співробітництва з широкого кола аспектів, включаючи заходи у політичній і військовій сфері, у сфері планування на випадок надзвичайних станів цивільного характеру і у сфері довкілля.

Створення Комісії Україна – НАТО

На основі Хартії створюється Комісія Україна – НАТО (КУН) як основний орган, що опікується розвитком відносин між Україною і НАТО. У період з 1997 до 2023 року (коли її було замінено на Раду Україна – НАТО), КУН скеровувала заходи співробітництва і забезпечувала форум для проведення консультацій між державами–членами Альянсу і Україною з питань безпеки, що викликають обопільну стурбованість (включаючи екстрені засідання пов’язані з такими подіями, як незаконна анексія Криму Росією у 2014 році, застосування нею військової сили проти українських кораблів поблизу Керченської протоки у 2018 році, нарощування збройних сил у 2021 році і повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році).
2002
На засіданні Комісії Україна – НАТО в Ісландії у травні 2002 року міністри закордонних справ підкреслили прагнення піднести відносини Україна – НАТО на новий рівень. Внаслідок цього розроблено План дій Україна – НАТО, згодом затверджений Комісією Україна – НАТО на рівні міністрів закордонних справ у листопаді 2002 року у рамках Празького саміту НАТО в Чехії.
2008
Бухарестський саміт – Держави–члени Альянсу погоджуються, що Україна стане членом НАТО

На Бухарестському саміті НАТО у 2008 році держави–члени Альянсу привітали прагнення України до євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в Альянсі, і погодилися, що Україна стане членом НАТО. З цією метою держави–члени Альянсу підтримали заявку України на приєднання до Плану дій щодо членства – програми політичних, економічних, оборонних, ресурсних, безпекових і правових реформ для країн-кандидатів на вступ до НАТО.
2009
Україна і НАТО підсилюють Хартію про особливе партнерство від 1997 року, підписавши у 2009 році Декларацію про доповнення до Хартії. Ґрунтуючись на рішеннях Бухарестського саміту 2008 року Декларація від 2009 року закріплює ключову роль Комісії Україна – НАТО у просуванні українських реформ – основоположних для реалізації прагнення України вступити до НАТО.
2014
Росія незаконно анексує Крим і починає агресію на сході України

У період з лютого до березня 2014 року Росія здійснює вторгнення на Кримський півострів, частину території України, після чого незаконно анексує його. НАТО суворо засуджує незаконну і нелегітимну анексію Криму.
2016
Варшавський саміт: НАТО запроваджує Комплексний пакет допомоги (КПД) з метою надання Україні практичної нелетальної підтримки

Метою Комплексного пакету допомоги (КПД) є зміцнення та розширення підтримки України з боку НАТО, включаючи адаптовані до конкретних потреб заходи з розбудови сил, засобів та можливостей в секторі безпеки та оборони, що сприятиме підвищенню обороноздатності України на тлі широкого спектра загроз.

Комюніке Варшавського саміту, пункт 118, 9 липня 2016 р.
2022
24 лютого 2022 року: Росія починає повномасштабне вторгнення в Україну

24 лютого 2022 року Росія починає повномасштабне вторгнення в Україну. Держави–члени Альянсу негайно і у найсуворіший спосіб засуджують вторгнення Росії в Україну, закликаючи Росію припинити напад і вивести збройні сили з України.

Заява Північноатлантичної ради щодо нападу Росії на Україну, 24 лютого 2022 р.

Мадридський саміт: Україна і НАТО посилюють Комплексний пакет допомоги (КПД) для України

Україна і НАТО спільно визначили посилений КПД. Це прискорить постачання нелетального оборонного обладнання, удосконалить українську кібероборону і стійкість і допоможе модернізувати її оборонний сектор в його переході до посилення довгострокової оперативної сумісності з НАТО.

Декларація Мадридського саміту, пункт 8, 29 червня 2022 р.
2023
На заміну Комісії Україна – НАТО створено Раду Україна – НАТО

Комісія Україна – НАТО скеровувала відносини і практичне співробітництво, починаючи з 1997 року. У 2023 році на заміну Комісії створено Раду Україна – НАТО, у складі якої держави–члени Альянсу і Україна засідають на засадах рівності. Ця зміна є свідченням зміцнення політичних зв’язків і дедалі більшої інтеграції України з НАТО. Скликати засідання Ради може як Генеральний секретар, так і окремі учасники, включаючи Україну, для проведення кризових консультацій. Інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО відбулося у рамках Вільнюського саміту 12 липня 2023 р.

Вільнюський саміт: НАТО перетворює Комплексний пакет допомоги Україні (КПД) на багаторічну програму допомоги

Держави–члени Альянсу ухвалили рішення продовжити розвиток КПД і перетворити його на багаторічну програму для України з метою забезпечення її спроможності гарантувати стримування і оборону у коротко-, середньо- і довгостроковій перспективі. Завдяки наданій допомозі Україна зможе відбудувати свої безпекові і оборонні структури і досягти цілковитої оперативної сумісності з НАТО.

Комюніке Вільнюського саміту, пункт 13, 11 липня 2023 р.
2024
Вашингтонський саміт: Держави–члени Альянсу затверджують довгострокові проєкти КПД

Держави–члени Альянсу запроваджують довготермінові проєкти КПД у сфері відновлення і відбудови, інституційної трансформації і переходу України до оперативної сумісності з НАТО. З-поміж іншого:
- Подальші заходи для створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, освіти і підготовки (JATEC);
- Підтримка зусиль України у сфері взаємосумісності; а також
- Вироблення рекомендацій на високому рівні у сфері реформування оборонних закупівель в Україні у рамках Стратегічного огляду оборонних закупівель.
Декларація Вашингтонського саміту, 10 липня 2024 р.

Ініціатива НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU)

У грудні 2024 року держави–члени Альянсу створили NSATU – Командування НАТО, яке здійснює управління і координацію поставок в Україну військового обладнання і техніки і організацію навчання українських військовослужбовців інструкторами з країн НАТО і держав-партнерів. Завдяки NSATU створено надійну основу для забезпечення безпекової допомоги Україні, гарантуючи посилену, передбачувану і послідовну підтримку у довгостроковій перспективі. У рамках NSATU істотну частину безпекової допомоги Україні з боку міжнародної спільноти об’єднано в єдину всеохоплюючу структуру, внаслідок чого вдосконалено координацію, підзвітність і розподіл тягаря витрат серед держав–членів Альянсу. Командування NSATU розташовується у Вісбадені, Німеччина, а на сході Альянсу працюють логістичні центри.
2025
Відкриття Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, освіти і підготовки (JATEC), лютий 2025 р.

Україна і НАТО створили Спільний центр Україна – НАТО з питань аналізу, підготовки і освіти (JATEC) у Бидгощі, Польща, з метою визначення і застосування досвіду, набутого внаслідок війни Росії проти України, і підвищення взаємосумісності. Центр створено у рамках КПД, і нині це – цивільно-військова установа, підпорядкована Командуванню НАТО з питань трансформації згідно з рішеннями Вашингтонського саміту НАТО у 2024 році.

Запровадження Переліку пріоритетних потреб України (PURL), липень 2025 р.

НАТО і Сполучені Штати Америки запроваджують PURL – механізм, у рамках якого держави–члени Альянсу і партнери виділяють кошти на закупівлю військового обладнання, техніки і боєприпасів, що постачаються Сполученими Штатами Америки і перелік яких визначається Україною відповідно до оперативних пріоритетів. PURL має на меті забезпечити сталий потік критично необхідного обладнання і техніки американського виробництва, включаючи засоби ППО, що рятують життя людей.
2026
Історичне засідання Ради Україна – НАТО в Києві: перше засідання на території України

3 червня 2026 року Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, Голова Військового комітету НАТО адмірал Джузеппе Каво Драгоне і посли у складі Північноатлантичної ради зібралися у Києві. Президент України Володимир Зеленський взяв участь в історичному засіданні Ради Україна – НАТО (РУН) – першому засіданні на території України з моменту створення РУН у 2023 році. Учасники засідання надіслали чіткий сигнал, засвідчивши нерозривний зв’язок між Україною і НАТО, а також неухильну відданість держав–членів Альянсу Україні. Президент України, Генеральний секретар НАТО, Голова Військового комітету і посли взяли участь у церемонії із вшанування пам’яті полеглих українських захисників і захисниць.

ДОКЛАДНІШЕ

Прагнення України до членства в Альянсі

З огляду на прагнення України вступити до НАТО, на Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени погодили, що Україна стане членом Альянсу (Декларація Бухарестського саміту від 2008 року, пункт 23). Вони також дійшли згоди про те, що наступним кроком на її шляху до вступу мав стати План дій щодо членства (ПДЧ) – програма реформування у політичній, економічній, оборонній, ресурсній, безпековій і правовій сферах для країн-претендентів.

У 2009 році було запроваджено Річну національну програму (РНП) як ключовий інструмент просування України до євроатлантичної інтеграції і запровадження відповідних реформ. РНП було складено з п’яти розділів, присвячених політичним та економічним питанням, військово-оборонним аспектам, ресурсному забезпеченню, безпековим проблемам і правовим питанням. Йдеться, з-поміж іншого, про реформи, націлені на забезпечення справедливого управління, боротьбу з корупцією, гарантування верховенства закону та прав людини, а також реформування національних структур безпеки і оборони відповідно до євроатлантичних принципів та стандартів. Держави–члени НАТО щорічно аналізують перебіг реалізації РНП. Основну відповідальність за її реалізацію покладено на Україну. Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України під головуванням Віце-прем'єр-міністра з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, забезпечує загальну координацію її імплементації відповідними органами державної влади.

У період з 2010 до 2014 рр. Україна дотримувалася політики позаблоковості, відмовившись від неї внаслідок російської агресії. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким членство в НАТО було знову оголошено стратегічною метою зовнішньої і безпекової політики країни. У 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.

У вересні 2020 року Президент Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, маючи на меті вступ України до Альянсу. У вересні 2022 року у світлі намагань Росії здійснити незаконну анексію українських територій, Україна знову висловила прохання про вступ до НАТО.

Визнаючи, що Україна підвищила рівень взаємосумісності з НАТО і досягла істотного поступу у запровадженні реформ, на Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції більше не існує потреби у Плані дій щодо членства (ПДЧ), скоротивши таким чином процес набуття Україною членства в НАТО з двох етапів до одного (Комюніке Вільнюського саміту, пункт 11).

Держави–члени Альянсу знову підтвердили, що майбутнє України – в НАТО і що вони і надалі підтримуватимуть Україну на її незворотному шляху до цілковитої євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. З цією метою держави–члени Альянсу продовжуватимуть сприяти прогресу України щодо досягнення взаємосумісності, а також додаткових демократичних реформ і реформ сектору безпеки, які міністри закордонних справ країн НАТО згодом оцінюватимуть за допомогою адаптованої Річної національної програми. Лідери Альянсу знову підтвердили, що зможуть запросити Україну вступити до НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.

Ширше співробітництво

Більш, як три десятиліття співробітництво між Україною і НАТО було взаємовигідним і охоплювало широке коло заходів, починаючи від розбудови спроможностей України й розвитку взаємосумісності зі збройними силами Альянсу до просування реформ українських оборонних і пов'язаних з безпекою структур і розвитку невійськового співробітництва, наприклад, у галузі спільних наукових досліджень і громадської дипломатії.

Процес планування і огляду сил

Участь у Процесі планування і огляду сил (ППОС) сприяла Україні у визначенні і реалізації амбітних, але досяжних цілей у таких трьох сферах:

реформування структур безпеки і оборони, їх трансформація і розбудова потенціалу;
підвищення вазємосумісності, тобто спроможності національних збройних сил взаємодіяти з військами Альянсу і держав-партнерів під час проведення операцій з врегулювання криз і підтримання миру; а також
вдосконалення здатності України приймати на своїй території військові формування Альянсу і держав-партнерів для проведення навчань і тренувань.

Інновації, наука і технології

Дорожня карта співробітництва Україна – НАТО у сфері інновацій

На Вашингтонському саміті у 2024 році лідери держав–членів Альянсу і України ухвалили Дорожню карту співробітництва Україна – НАТО у сфері інновацій, яка передбачає п’ять основних завдань:

забезпечення нагальних потреб України шляхом запровадження інноваційних рішень;
вдосконалення системи інновацій України і підвищення її стійкості;
поглиблення взаємодії між інноваційними мережами України і НАТО;
обмін передовим досвідом щодо українських технологій і тактики; а також
надання поштовху інноваціям НАТО у військовій сфері і технологічним змінам в Альянсі.

У Дорожній карті НАТО визначено як основну платформу, завдяки якій Україна може інформувати про свої потреби у новітніх технологіях, заохочувати інновації і залучати представників державного і приватного секторів до забезпечення цих потреб. Вона також заохочує створення міцніших зв’язків між проєктами України і НАТО у сфері інновацій, включаючи шляхом проведення змагань, хакатонів та інших спільних заходів. До прикладу, у червні 2024 року Україна і НАТО вперше провели спільний Форум у сфері оборонних інновацій, до якого долучилися понад 450 технологічних стартапів, інвесторів, дослідників і урядовців. Ці та інші подібні ініціативи допоможуть розкрити потенціал України у сфері інновацій, а також забезпечити як Україну, так і НАТО інноваційними рішеннями для реальних оперативних завдань.

Програма НАТО з інновацій, технологій і інжинірингу «UNITE – Хоробра НАТО»

Програма Україна – НАТО з інновацій, технологій і інжинірингу «UNITE – Хоробра НАТО» – це перша спільна програма Україна – НАТО з масштабування розроблених і протестованих прототипів інноваційних технологій, що сприяє досягненню Україною взаємосумісності з НАТО. Йдеться про нові засоби протидії безпілотним повітряним системам, вдосконалення протиповітряної оборони і захищений зв’язок на лінії фронту. У рамках програми, започаткованої у листопаді 2025 р., команди з компаній з країн Альянсу і України подаватимуть спільні заявки, причому перший тур конкурсу буде завершено у лютому 2026 року. Український кластер тестування оборонних технологій «Хоробрий 1» здійснюватиме координацію з українського боку, тоді як з боку НАТО проведенням першого конкурсу опікуватиметься Агенція комунікацій та інформації НАТО (NCIA). У рамках першого туру конкурсу буде загалом виділено до 10 мільйонів євро на спільні гранти, які буде порівну розділено між Україною і НАТО. Після успішного проведення пілотного конкурсу Україна і НАТО готові продовжити масштабування фінансування для «UNITE – Хоробра НАТО» на 2026 рік до 50 мільйонів євро.

Програма НАТО «Наука заради миру і безпеки» (НМБ)

Україна почала брати активну участь у проєктах програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (НМБ) у 1991 році. Робоча група з питань науки і довкілля сприяє визначенню пріоритетних галузей практичного наукового співробітництва у рамках програми НМБ. Починаючи з 2014 року, внаслідок української кризи було активізовано співпрацю з Україною у галузі пов’язаної з безпекою цивільної науки і технологій, і відтоді вона є найбільшим отримувачем грантів НАТО за програмою НМБ. Пріоритетними галузями наукового співробітництва з Україною у рамках програми НМБ є такі: передові технології, боротьба з тероризмом, захист від хімічних, біологічних, радіоактивних та ядерних (ХБРЯ) речовин, а також енергетична безпека і безпека довкілля. Варто особливо відзначити внесок України до програми «DEXTER» під егідою НМБ, спрямованої на розробку інтегрованої системи виявлення вибухівки і вогнепальної зброї у громадських місцях.

Розбудова стійкості України

Платформа Україна – НАТО із протидії гібридній війні

На тлі початкових етапів війни Росії проти України, причому не лише незаконної анексії Криму у 2014 році, але й застосування у подальшому кібернападів, дезінформації та інших гібридних заходів, у липні 2016 року на Варшавському саміті НАТО було запроваджено Платформу Україна – НАТО із протидії гібридній війні, яка забезпечує механізм більш ефективного виявлення гібридних загроз і розвитку здатності визначати вразливості та зміцнювати стійкість держави і суспільства. Нині тривають проєкти на підтримку досліджень, підготовки та експертних консультацій, насамперед приділяючи увагу аналізу набутого досвіду, протидії дезінформації і підвищенню стійкості.

Дорадча група з питань стійкості

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України у 2014 році, фахівці надавали Україні дорадчу допомогу стосовно того, як їй краще підготуватися до можливих непередбачуваних ситуацій та яких заходів слід вжити для реагування на кризи, що можуть загрожувати життєво важливій енергетичній інфраструктурі, а також у галузі захисту цивільного населення. Нині співпрацю зосереджено на вдосконаленні спроможності забезпечувати захист цивільного населення і стійкості. У 2019 році Дорадча група з питань стійкості видала рекомендації українським установам щодо шляхів підвищення стійкості на національному рівні. На прохання України на початку 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення Росії, відбулися подальші консультації Дорадчої групи на рівні експертів, у рамках яких було сформульовано технічні рекомендації з метою забезпечення державних заходів у галузі стійкості і готовності цивільного населення у довготерміновій перспективі. Україна також регулярно бере участь у заходах Євроатлантичного центру координації реагування на катастрофи і неодноразово приймала на своїй території навчання із ліквідації наслідків катастроф.

Реформування безпекового і оборонного сектору

Процес сприяння доброчесності (ПД)

Починаючи з 2007 року, Україна бере участь в Ініціативі НАТО із сприяння доброчесності (ПД), у рамках якої надається практична і дорадча допомога з метою виховання доброчесності, підвищення прозорості й підзвітності в національних структурах оборони і безпеки. У жовтні 2019 року дев'ять оборонних та безпекових установ України завершили цикл самооцінки й експертного оцінювання ПД, завдяки чому вироблено всебічний аналіз їхніх потреб та вразливостей і викладено низку галузевих рекомендацій для управлінців щодо шляхів поліпшення справедливого управління і продовження сталих реформ з метою викорінення корупції в оборонних і пов'язаних з безпекою структурах. Виходячи з цього, продовжується запровадження індивідуально розробленої дворівневої програми заходів допомоги із розвитку спроможностей, а саме: обмін практичним досвідом з українськими інституціями з питань забезпечення справедливого управління й використання оборонних ресурсів (фінансових, кадрових і матеріально-технічних) і заходи освіти й підготовки для розвитку особистих навичок і просування доброчесності як організаційної культури.

Програма вдосконалення військової освіти

Починаючи з 2013 року, Програма вдосконалення військової освіти (ПВВО) сприяла вдосконаленню і реструктуризації системи військової освіти і професійної підготовки України, охоплюючи вісім закладів вищої військової освіти і п'ять центрів підготовки сержантського і старшинського складу. До того ж у рамках ПВВО НАТО надає дорадчу підтримку з питань управління закладами військової освіти, допомагаючи викладацькому складу з питань методики викладання й розробки курсів із розвитку навичок лідерства і процесів ухвалення рішень. Щодо офіцерського складу, ПВВО зосереджено на таких аспектах: розробка навчальних програм і підвищення кваліфікації викладачів; підготовка інструкторів; вивчення англійської мови; підготовка з військово-облікових спеціальностей; створення системи узагальнення і впровадження набутого досвіду; розвиток системи електронного навчання; а також вдосконалення інституційного потенціалу. Щодо сержантського і старшинського складу, ПВВО зосереджено на таких аспектах, як підготовка інструкторів, підготовка інструкторів зі стрілецької зброї і підготовка командирів малих бойових підрозділів.

Жінки, мир і безпека (ЖМБ)

НАТО підтримує Україні у реалізації Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 з питань Жінок, миру і безпеки, яка визнає непропорційні наслідки конфліктів для жінок і дівчат, а також життєво важливу роль, які жінки відіграють у справах миру і безпеки. З метою просування порядку денного ЖМБ Україна і НАТО забезпечують включення ґендерних аспектів до усіх заходів співробітництва.

Розбудова спроможностей та взаємосумісність

Навчання

Відколи започатковано партнерство України з НАТО, Україна взяла участь у тисячах навчань НАТО і держав–членів Альянсу. Ці багатонаціональні навчання дають змогу військам з України і країн Альянсу пліч-о-пліч набувати практичного досвіду, відпрацьовуючи кризові сценарії, що сприяє розбудові обома сторонами взаємосумісності і дає змогу навчитися застосовувати різні спроможності.

Україна також розбудовувала потенціал і вдосконалювала взаємосумісність з НАТО, беручи участь у Силах реагування НАТО.

Ініціатива взаємосумісності партнерства

Участь України в Ініціативі взаємосумісності партнерства сприяла збереженню і поглибленню зв’язків між Збройними Силами Україні і НАТО, що створювалися роками завдяки участі в операціях і навчаннях. У рамках Ініціативи в червні 2020 року Україна стала партнером НАТО із розширеними можливостями. Завдяки статусу партнера із розширеними можливостями вона отримала пріоритетний доступ до набору інструментів взаємосумісності НАТО, таких як навчання, тренування, обмін інформацією і спільна ситуаційна обізнаність.

Програма обміну даними про повітряну обстановку

Україна приєдналася до програми Обміну даними про повітряну обстановку у липні 2006 року. Ця програма має на меті підвищити обізнаність і авіаційну безпеку шляхом взаємного обміну даними про повітряний рух, що сприяє кращій оперативній ефективності протиповітряної оборони за допомогою ідентифікації, класифікації і запобігання потенційним інцидентам між повітряними суднами. Ця спроможність набула особливої оперативної значущості і забезпечила істотні переваги після вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року. Відтоді НАТО тісно співпрацює з Україною з метою забезпечення якомога більш точної інформації.

Робочий план Військового комітету з Україною

Участь у широкому спектрі військових заходів і навчань у рамках Робочого плану Військового комітету з Україною має на меті сприяти підвищенню рівня взаємосумісності й вдосконаленню оперативних спроможностей Збройних Сил України, водночас істотно просуваючи поточний процес національної оборонної і безпекової реформи.

Внесок України до операцій під проводом НАТО

Відколи Україна вступила до програми НАТО «Партнерство заради миру» (ПЗМ) у 1994 році, вона розбудовувала взаємосумісність з силами НАТО, беручи участь у низці операцій і місій під проводом НАТОЮ, включаючи такі:

Боснія і Герцеговина – У 1990-х – на початку 2000-х Україна була учасницею операцій з підтримання миру під проводом НАТО у Боснії і Герцеговині.
Косово – Вона також брала участь у діяльності Сил для Косова (КФОР), зокрема, шляхом виділення інженерно-саперного підрозділу з важким обладнанням, здатного вести боротьбу із саморобними вибуховими пристроями.
Афганістан – На підтримку Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ) в Афганістані Україна санкціонувала проліт над її територією і транзит предметів постачання для військ, дислокованих на території Афганістану, а також відрядила медичний персонал для роботи у складі Груп з відбудови провінцій (ГВП) в Афганістані й інструкторів до складу навчальної місії НАТО в Афганістані. Після завершення діяльності МССБ наприкінці 2014 року, Україна долучилася до подальшої місії НАТО «Рішуча підтримка» (2015 – 2021 рр.), яка мала на меті забезпечити підготовку й надання дорадчої і практичної допомоги Афганським силам безпеки.
Ірак – Починаючи з березня 2005 року Україна виділяла офіцерський склад для участі у Навчальній місії НАТО в Іраку, яка завершилася у грудні 2011 року.
Військово-морські заходи – У період з 2007 до 2010 року Україна шість разів відряджала кораблі ВМС до складу операції Альянсу «Активні зусилля» – антитерористичної місії військово-морського спостереження НАТО у Середземному морі. У 2013 році Україна також долучилася до операції НАТО із боротьби з піратством «Океанський щит» . Відколи у 2016 році розпочалася військово-морська операція «Морський охоронець», Україна надавала інформацію з метою сприяння обізнаності НАТО із ситуацією на морі у чорноморському регіоні і навколо.

Для забезпечення оперативного співробітництва між Україною і НАТО вироблено правову базу, яка включає Угоду «Партнерства заради миру» (ПЗМ) про статус збройних сил на території іноземної країни, що набула чинності у травні 2000 року, Угоду про надання підтримки з боку країни дислокації військ, ратифіковану у березні 2004 року, і Угоду про стратегічні авіаперевезення, ратифіковану у жовтні 2006 року.

Участь України у Програмі оцінювання і зворотного зв'язку у рамках Концепції оперативних можливостей НАТО сприяє подальшій розбудові її збройних сил, водночас даючи змогу Альянсу ефективніше формувати контингенти, що можуть залучатися до майбутніх операцій і місій під проводом НАТО.