NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Стримування і оборона

Updated: 02 July 2026

НАТО – це оборонний альянс. Його члени віддані захистові свободи і безпеки усіх союзників, від усіх загроз, з усіх напрямків. Вони забезпечують це завдяки надійній системі стримування і оборони, що ґрунтується на належному поєднанні ядерного потенціалу, звичайної зброї і засобів протиракетної оборони, що доповнюються спроможностями у космічній і кібер сферах. Відповідно до умов поточного середовища безпеки держави–члени Альянсу істотно зміцнюють позицію НАТО у сфері стримування і оборони, що є основою їхнього зобов’язання із взаємного захисту за Статтею 5.

The USS Gerald R. Ford sails out of the Oslo Fjord in Norway in May 2023. (Photo: Norwegian Armed Forces)

Корабель ВМС США «Джеральд Р. Форд» виходить з Осло-фіорду в Норвегії у травні 2023 року. (Фото: ВМС Норвегії)

Загарбницька війна Росії проти України становить найсерйознішу загрозу євроатлантичній безпеці за десятиліття. Вона зруйнувала мир в Європі, підкресливши необхідність забезпечення надійної та дієвої позиції НАТО у сфері стримування і оборони у майбутньому.
Внаслідок цього НАТО здійснила найбільш потужне зміцнення колективної оборони за останнє покоління, істотно збільшивши кількість військ на східному фланзі Альянсу і вдосконаливши здатність забезпечувати оперативне підкріплення будь-якого члена Альянсу у разі загрози.
Зміцнення колективної оборони передбачає:
- збільшення кількості багатонаціональних бойових груп на східному фланзі Альянсу – з чотирьох до дев’яти;
- регулярні навчання із відпрацювання збільшення кількості особового складу сухопутних сил передового базування від батальйонних бойових груп до груп рівня бригади, де і коли у цьому виникає потреба;
- забезпечення боєготових сил в районах проведення операцій оперативним підкріпленням, обладнанням і технікою превентивного складування і вдосконаленими системами командування і управління;
- запровадження операції «Східний вартовий» – військового заходу, покликаного зміцнити позицію НАТО уздовж усього східного флангу, а також операції «Арктичний вартовий», що сприяє зміцненню позиції НАТО в Арктиці і на Крайній Півночі;
- створення нової Моделі сил НАТО, що забезпечує більший резерв наявних і боєготових військових підрозділів, підвищуючи здатність НАТО реагувати на будь-який сценарій, включаючи у найстисліші терміни;
- створення нових Сил оперативного реагування Альянсу, які можуть швидко розгортатися для проведення широкого спектра місій;
- ухвалення найбільш комплексних і докладних оборонних планів з часів холодної війни, внаслідок чого забезпечено краще узгодження колективного оборонного планування НАТО з національним плануванням держав–членів;
- затвердження ротаційної моделі сучасних систем і засобів протиповітряної і протиракетної оборони (ППО і ПРО);
- вироблення нової політики вдосконалення логістичної підтримки для переміщення, підкріплення, постачання і підтримки сил;
- придбання нового сучасного обладнання і техніки, зокрема в рамках спільних ініціатив у сфері закупівель, і збільшення інвестицій в оборонно-промислове виробництво;
- інтеграція Фінляндії і Швеції – найновіших членів НАТО – та їхніх спроможностей у планування Альянсу, структури сил та систему командування;
- вдосконалення захисту критичної підводної інфраструктури;
- зміцнення спроможностей НАТО у космосі, кіберпросторі та у сфері захисту від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної (ХБРЯ) зброї;
- проведення частіших і більш великомасштабних навчань і тренувань для демонстрації здатності НАТО захищати будь-якого союзника у разі загрози;
- розширення співпраці з партнерами, включаючи Європейський союз, з метою змінення безпеки, як на території НАТО, так і поза нею, завдячуючи чому сам Альянс стає безпечнішим.
З метою забезпечення цих заходів держави–члени Альянсу досягли істотного поступу у збільшенні видатків на оборону, включаючи інвестиції в основні зразки обладнання і техніки, і вжили заходів для забезпечення більш справедливого розподілу тягаря у рамках НАТО. Щоб продовжувати нарощувати цю динаміку, на Гаазькому саміті НАТО у 2025 році держави–члени Альянсу затвердили новий план інвестицій в оборону, зобов’язавшись досягти до 2035 року щорічних інвестицій в оборону на рівні 5% Валового внутрішнього продукту (ВВП).
Поточна адаптація НАТО зумовлена двома основними військовими концепціями, а саме: Концепція стримування і оборони євроатлантичного регіону, яка зосереджена на застосуванні сил для забезпечення стримування і оборони на нинішньому етапі, і Основоположна концепція ведення бойових дій НАТО, в якій забезпечується дороговказ, що спрямовуватиме розвиток здатності Альянсу до ведення бойових дій у довгостроковій перспективі, зберігаючи військову потужність НАТО сьогодні і в майбутньому.

Основні загрози безпеці Альянсу

НАТО стоїть перед обличчям найбільш небезпечної ситуації у галузі безпеки після завершення холодної війни. Загарбницька війна Росії проти України зруйнувала мир у Європі і серйозно підірвала глобальну безпеку. Тероризм і надалі загрожує стабільності і безпеці в усьому світі. Ворожі дії проти країн-союзниць набирають обертів, починаючи від кібератак до саботажу критичної інфраструктури, замахів на вбивства та збоїв у роботі цивільної авіації. Ці дії є частиною скоординованої кампанії з дестабілізації Європи та Північної Америки і ослаблення трансатлантичного альянсу. Як неодноразово наголошував Генеральний секретар Марк Рютте, «Ми не у стані війни. Але і миру теж немає».

Водночас Альянс стикається з напруженим глобальним суперництвом. Окремі країни швидко нарощують свої збройні сили і прагнуть змінити заснований на правилах міжнародний порядок. Китай суттєво нарощує свій військовий потенціал, включаючи ядерну зброю, за відсутності хоча б якоїсь прозорості або обмежень. Поглиблення стратегічного партнерства між Росією та Китаєм, а також нарощування їхньої співпраці в оборонно-промисловій сфері з Іраном та Північною Кореєю, є предметом глибокого занепокоєння. У зв’язку з цим держави–члени НАТО збільшують видатки на оборону і обсяги промислового виробництва для оборонних потреб з метою збереження конкурентної першості Альянсу у поточних спроможностях і майбутніх технологіях.

Росія

Росія, зокрема, є найбільш значною і прямою загрозою безпеці країн Альянсу. Вона прагне докорінно перекроїти євроатлантичну архітектуру безпеки. Росія відновлює і розширює свій військовий потенціал, здійснює подальші порушення повітряного простору і продовжує провокаційну діяльність. Вона запроваджує кампанію агресивних гібридних заходів проти союзників, включаючи саботаж критичної інфраструктури, акти насильства, провокації на кордонах країн Альянсу, інструменталізацію нелегальної міграції, зловмисну кібердіяльність, радіоелектронне втручання, кампанії з дезінформації, зловмисний політичний вплив та економічний примус. Її безвідповідальна ядерна риторика та погрози ядерною зброєю, включаючи проголошене розміщення ядерної зброї в Білорусі, свідчать про позицію стратегічного залякування. Альянс готовий стримувати агресивні дії Росії і боротися з ними, а також скорочувати її можливості із проведення дестабілізуючої діяльності стосовно НАТО та країн Альянсу.

Тероризм

Тероризм в усіх його формах і проявах становить найбільш пряму асиметричну загрозу безпеці громадян НАТО та міжнародному миру і добробуту. Останнім часом низка держав–членів НАТО зазнали терористичних нападів на своїй території, багато з яких були спричинені обставинами за межами їхніх кордонів. Конфлікти, крихкість та нестабільність в Африці та на Близькому Сході безпосередньо позначаються на безпеці Альянсу та його партнерів. Південні сусіди НАТО, зокрема Близький Схід, Північна Африка та регіон Сахелю, стикаються з взаємопов’язаними безпековими, демографічними, економічними та політичними викликами, які обтяжуються наслідками зміни клімату, нестабільністю інституцій, надзвичайними ситуаціями у сфері охорони здоров’я та браком продовольства. НАТО і надалі протидіятиме загрозам і викликам, що походять від терористів і терористичних організацій, стримуватиме їх, захищатиметься від них і реагуватиме на них із застосуванням набору заходів запобігання, захисту і недопущення, проявляючи рішучість, непохитність і солідарність з державами–членами та партнерами.

Завдання НАТО: захист свободи і безпеки своїх членів

Основним та незмінним завданням НАТО є захист свободи і безпеки усіх членів організації політичними та військовими засобами. В основу Альянсу покладено принцип колективної оборони, як йдеться у Статті 5 Північноатлантичного договору. Головна відповідальність НАТО – це захист території і населення своїх членів від нападу – у світі, де мир і безпека не можуть сприйматися як належне.

Стримування є ключовим елементом загальної стратегії НАТО: запобігання конфліктам і війнам, захист союзників, підтримка свободи рішень і дій, а також дотримання принципів і цінностей, за які виступає Альянс, а саме: особистої свободи, демократії, прав людини і верховенства права. Вільні суспільства та заснований на правилах міжнародний порядок повинні підкріплюватися надійною трансатлантичною обороною. Колективна сила НАТО стримує агресію з боку потенційних противників.

На Мадридському саміті НАТО у 2022 році встановлено нові базові показники позиції НАТО у сфері стримування і оборони відповідно до комплексного підходу Альянсу «на 360 градусів», охоплюючи сухопутну, повітряну, військово-морську, кібернетичну та космічну галузі операцій, а також для протидії усім загрозам і викликам.

Ґрунтуючись на цих нових базових показниках, на Вільнюському саміті у 2023 році та Вашингтонському саміті у 2024 році лідери держав–членів НАТО затвердили істотні заходи, спрямовані на зміцнення стримування і оборони НАТО в усіх галузях операцій. У Вільнюсі лідери держав–членів Альянсу затвердили регіональні оборонні плани нового покоління для зміцнення передової оборони і вдосконалення здатності Альянсу забезпечувати оперативні підкріплення будь-кого із союзників у разі загрози. У Вашингтоні вони зобов’язалися розширити свій оборонно-промисловий потенціал для забезпечення критично важливих спроможностей, необхідних для колективної оборони.

На Гаазькому саміті НАТО у 2025 році держави–члени Альянсу зобов’язалися досягти до 2035 року щорічних інвестицій в оборону на рівні 5% ВВП, включаючи щонайменше 3,5% – на основні оборонні потреби збройних сил союзників та до 1,5% на витрати, пов’язані з обороною і безпекою. Ці інвестиції забезпечать підтримання державами–членами Альянсу готовності НАТО до ведення бойових дій у прийдешні роки.

Позиція НАТО у сфері стримування і оборони ґрунтується на належному поєднанні ядерної зброї, звичайних озброєнь і засобів протиракетної оборони, що доповнюються космічними та кіберспроможностями. НАТО зберігає свободу дій та гнучкість для реагування на увесь спектр викликів за допомогою відповідного та індивідуально розробленого підходу.

Стійкість: перший рубіж стримування і оборони

Зміцнення національної і колективної стійкості є невіддільною складовою позиції НАТО у сфері стримування і оборони. Це передбачає підвищення здатності суспільств готуватися до усього спектра загроз і небезпек, реагувати на них, відновлюватися після них і адаптуватися до них.

Війна Росії проти України, зростання геополітичного суперництва та багато інших викликів безпеці, з якими нині стикається Альянс, підкреслюють важливість підходу НАТО до стійкості на основі включення «усіх небезпек» і залучення «усього суспільства». Йдеться про підготовку, надання повноважень та здійснення інвестицій у розбудову здатності суспільств захищатися від широкого спектра загроз: від кібератак до хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних інцидентів; тероризму; пандемій; стихійних лих; та більш серйозних стратегічних загроз, спрямованих, зокрема, проти демократичних систем, критичної інфраструктури і ланцюгів постачання. Держави–члени Альянсу підвищують стійкість своїх суспільств, усуваючи вразливості, які інакше можуть бути використані як важелі впливу або стати мішенню противників. Тому стійкість є важливим аспектом стримування завдяки недопущенню: «відмовити» противника від нападу, переконавши його, що той не досягне поставлених цілей.

Для стійкості також потрібна тісна цивільно-військова взаємодія, оскільки це позначається на здатності НАТО запроваджувати військові заходи і забезпечувати мобільність військ і техніки. Забезпечення належної підтримки національних збройних сил та військ під командуванням НАТО цивільними ресурсами та інфраструктурою є ключовим елементом зусиль НАТО із розбудови стійкості. Починаючи з 2014 року, НАТО видає рекомендації, покликані сприяти національним органам влади в удосконаленні стійкості за сімома базовими вимогами шляхом мінімізації потенційних вразливостей. Ці вимоги регулярно оновлюються із урахуванням нового характеру викликів, з якими стикається Альянс.

Відповідно до порядку денного НАТО на період до 2030 року та Зобов’язання щодо посилення стійкості від 2021 року, Стратегічна концепція НАТО від 2022 року підкреслює важливість запровадження більш інтегрованого і краще узгодженого підходу до стійкості в рамках Альянсу, зокрема перед обличчям примусу з боку Росії, а також у забезпеченні підтримки партнерів НАТО у протидії зловмисному втручанню та агресії. Партнерські відносини з країнами, що не входять до НАТО, та іншими організаціями має вагоме значення для зміцнення національної і колективної стійкості держав–членів Альянсу, а також для забезпечення планування і готовності Альянсу шляхом обміну інформацією та передовим досвідом.

Зміцнення стримування і оборони НАТО з 2014 року

Упродовж своєї історії НАТО постійно здійснювала адаптацію системи стримування і оборони до викликів, що постають в умовах мінливого середовища безпеки. Зокрема, протягом останнього десятиліття – починаючи від незаконної анексії Криму Росією у 2014 році до повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році та дедалі більш загрозливої позиції Росії стосовно Альянсу – в НАТО здійснено перегляд планів і структур з метою забезпечення готовності держав–членів Альянсу реагувати на будь-яку загрозу, звідки б вона не походила.

2014 рік: План дій у сфері готовності

План дій у сфері готовності (ПДГ), представлений на Уельському саміті у 2014 році, став основною рушійною силою змін у системі стримування і оборони Альянсу. ПДГ передбачав заходи із гарантування спокою в державах–членах НАТО у Центральній та Східній Європі і був покликаний заспокоїти населення, стримати потенційну агресію і посилити оборону цих країн. У ньому передбачалися заходи із адаптації – довгострокові зміни у збройних силах і командній структурі НАТО. Це дало початок найбільш істотному посиленню колективної оборони НАТО після завершення холодної війни.

2016 рік: Зміцнення позиції у сфері стримування і оборони, включаючи посилену передову присутність

Ґрунтуючись на Плані дій у сфері готовності (ПДГ), на Варшавському саміті у 2016 році глави держав і урядів НАТО затвердили зміцнення позиції у сфері стримування і оборони, забезпечивши Альянс широким спектром можливостей для реагування на будь-які загрози, звідки б вони не походили, для захисту території, населення, повітряного простору та морських комунікацій НАТО. Держави–члени Альянсу вирішили запровадити посилену передову присутність у східній частині Альянсу, розгорнувши у 2017 році на території Естонії, Латвії, Литви та Польщі чотири багатонаціональні бойові групи НАТО. Було вжито додаткових заходів, покликаних зміцнити безпеку у південно-східному регіоні Альянсу, включаючи створення спеціалізованої передової присутності у Чорноморському регіоні. До того ж вжито низку заходів з метою адаптації Альянсу до викликів, що походять з півдня, включаючи ініціативи з розбудови потенціалу, спеціальні навчання і превентивне планування, а також створення Регіонального вузла для Півдня у Неаполі, Італія, з метою сприяння ситуаційній обізнаності НАТО.

2018 рік: Ініціатива НАТО у сфері готовності

На Брюссельському саміті у 2018 році лідери НАТО підтвердили рішучість зміцнювати готовність, оперативність і здатність Альянсу забезпечувати підкріплення з метою реагування на загрози у рамках усебічного підходу «на 360 градусів». Було започатковано Ініціативу НАТО у сфері готовності (пункт 14), покликану вдосконалити спроможність швидкого реагування Альянсу, як для забезпечення підкріплення союзників у рамках виконання завдань зі стримування або колективної оборони, включаючи бойові дії високої інтенсивності, так і для оперативного реагування на кризи за допомогою військових засобів у разі потреби. Ця ініціатива передбачала виділення 30 маневрених батальйонів з важкою бронетехнікою або технікою середнього класу, 30 ударних авіаційних ескадрилей та 30 великих бойових кораблів ВМС, готових до ведення бойових дій у термін до 30 днів.

2020 рік: Концепція стримування і оборони євроатлантичного регіону

У 2020 році держави–члени Альянсу затвердили Концепцію стримування і оборони євроатлантичного регіону для забезпечення єдиної, узгодженої основи для протидії, стримування і захисту від основних загроз Альянсу у багатопрофільному середовищі. Ця концепція також сприяє підвищенню готовності Альянсу до розв’язання викликів шляхом вдосконалення превентивного планування НАТО на випадок потенційних сценаріїв криз і конфліктів. У рамках Концепції стримування і оборони євроатлантичного регіону в НАТО розроблено стратегічні, галузеві і регіональні військові плани, покликані вдосконалити здатність Альянсу реагувати на будь-які непередбачувані обставини. Ці плани цілковито узгоджуються з плануванням союзницьких збройних сил і новою Моделлю сил НАТО і охоплюють такі аспекти, як управління позиціюванням військ, розбудову потенціалу (включаючи навчання і підготовку), а також системи командування і управління.

2021 рік: Порядок денний НАТО до 2030 року і Основоположна концепція ведення бойових дій НАТО

На Брюссельському саміті у 2021 році держави–члени Альянсу затвердили порядок денний НАТО до 2030 року для забезпечення подальшого зміцнення Альянсу і спрямування його адаптації в майбутньому. Цей порядок денний визначає стримування і оборону як ключовий елемент трансатлантичного зв’язку між Європою та Північною Америкою, який покладено в основу Альянсу. Лідери держав–членів Альянсу привітали істотний поступ, досягнутий з 2014 року щодо зміцнення позиції НАТО у сфері стримування і оборони, включаючи збільшення видатків на оборону, модернізацію спроможностей, підвищення політичної і військової оперативності, а також досягнення вищого рівня готовності.

Вони також привітали поточну реалізацію Концепції стримування і оборони євроатлантичного регіону і затвердили Основоположну концепцію ведення бойових дій НАТО, у якій сформульовано довгострокове бачення забезпечення і розвитку вирішальної військової першості НАТО, забезпечуючи постійне закріплення військових та технологічних переваг Альянсу в міру того, як змінюється характер конфліктів.

2022 рік: Відповідь на війну Росії проти України

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, лідери НАТО зустрілися у Брюсселі 24 березня 2022 року. Вони розглянули наслідки дій Росії і вжили заходів з метою подальшого вдосконалення стримування і оборони НАТО. Лідери Альянсу вирішили розгорнути чотири багатонаціональні бойові групи в Болгарії, Румунії, Словаччині та Угорщині на додаток до вже існуючих на території Естонії, Латвії, Литви та Польщі, фактично подвоївши кількість бойових груп на східному фланзі НАТО з чотирьох до восьми (станом на 2026 рік діє дев’ять багатонаціональних бойових груп НАТО після того, як у Фінляндії створено нову бойову групу НАТО). Вони також вирішили посилити кіберзахист і збільшити кількість навчань із відпрацювання завдань колективної оборони і взаємосумісності.

На Мадридському саміті у червні 2022 року лідери держав–членів Альянсу ухвалили рішення про істотне підсилення позиції НАТО у сфері стримування і оборони. З цією метою союзники домовилися скоригувати співвідношення між силами на місцях і підкріпленнями. Вони дійшли згоди, що передові бойові групи, розгорнуті на східному фланзі Альянсу, повинні бути в змозі збільшувати кількість особового складу до рівня бригади, де і коли у цьому виникатиме потреба. Ці сили на місцях повинні бути забезпечені надійними, швидкодоступними підкріпленнями, обладнанням і технікою превентивного складування і вдосконаленими системами командуванням і управлінням. Держави–члени Альянсу також узгодили нову Модель сил НАТО, яка забезпечує вдосконалення і модернізацію структури сил НАТО, сприяє досягненню основоположних завдань Альянсу і забезпечує ресурсами військові плани Альянсу нового покоління. Держави–члени Альянсу вирішили забезпечити суттєву і постійну присутність на суходолі, на морі та в повітрі, включаючи за допомогою розбудови більш потужної об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО.

2023 рік: Регіональні оборонні плани нового покоління і План дій у сфері виробництва оборонної продукції

На Вільнюському саміті у 2023 році лідери НАТО вирішили модернізувати НАТО для нової ери колективної оборони, затвердивши найбільш всеохоплюючі і докладні оборонні плани з часів холодної війни. Ці регіональні оборонні плани нового покоління значно краще узгоджують планування колективної оборони НАТО з плануванням окремими державами–членами національних збройних сил, їх позиціонування, розбудови спроможностей і систем командування та управління. Ці плани визначають, як НАТО стримуватиме та захищатиметься від будь-якого агресора з будь-якого напрямку, передбачаючи дії збройних сил Альянсу у разі кризи для захисту на випередження і подолання складних загроз на всій території НАТО. У них також чітко визначено, що конкретно очікуватиметься від союзників у разі кризи. З урахуванням дедалі складнішого середовища загроз, це найбільш масштабний і найбільш вимогливий заклик до держав–членів з боку НАТО після завершення холодної війни. Завдяки цим планам буде забезпечено, що держави–члени зможуть виділяти належні сили у потрібний час і у потрібному місці.

У Вільнюсі держави–члени Альянсу також затвердили новий План дій у сфері виробництва оборонної продукції, метою якого є активізація співробітництва з оборонною промисловістю, прискорення спільних закупівель, збільшення виробничих потужностей і підвищення взаємосумісності союзників.

2024 рік: Модель сил НАТО і Зобов’язання НАТО щодо розширення виробничих потужностей

На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу привітали поступ, досягнутий з часів Мадридського та Вільнюського самітів 2022 та 2023 рр. щодо зміцнення і модернізації НАТО для нової ери колективної оборони.

З метою забезпечення дієвості затверджених у Вільнюсі оборонних планів держави–члени Альянсу впроваджують схвалену у Мадриді Модель сил НАТО, що передбачає збільшення резерву спеціально підготовлених боєздатних сил, застосування регіонального досвіду і географічної близькості задля підвищення оперативності збройних сил. У рамках цих зусиль у липні 2024 року створено нові багатонаціональні і багатопрофільні Сили оперативного реагування Альянсу, що забезпечують більше можливостей для швидкого реагування на загрози і кризи в усіх напрямках. Модель сил НАТО і Сили оперативного реагування Альянсу створено на заміну Сил реагування НАТО (2002-2024 рр.) як структуру для організації, управління, задіяння і командування національними збройними силами держав–членів Альянсу, забезпечуючи більший резерв доступних підрозділів і покращуючи здатність НАТО реагувати у вкрай стислі терміни.

У Вашингтоні лідери держав–членів Альянсу також затвердили Зобов’язання НАТО щодо розширення промислових потужностей, покликане активізувати співпрацю з оборонною промисловістю і невідкладно забезпечити постачання найбільш критичних спроможностей, включаючи боєприпаси і системи протиповітряної оборони. Це зобов’язання ґрунтується на Плані дій у сфері виробництва оборонної продукції, затвердженому державами–членами НАТО у 2023 році.

На Вашингтонському саміті лідери держав–членів НАТО також вирішили вдосконалювати систему командування і управління НАТО і привітали поточні зусилля союзників щодо збільшення присутності на східному фланзі НАТО; у липні 2024 року Латвія першою з країн Альянсу піднесла чисельність своїх збройних сил, залучених до передової присутності НАТО, до рівня бригади, створивши спільно з Канадою як рамковою країною багатонаціональну бригаду НАТО «Латвія». До того ж лідери держав–членів Альянсу зобов’язалися вдосконалити спроможність НАТО забезпечувати підкріплення і постачати союзницькі сили на всій території Альянсу, зокрема шляхом кращої логістичної координації і превентивного складування боєприпасів і техніки. З цією метою у 2024 році в НАТО розроблено План дій у сфері логістики, де окреслено короткострокові та середньострокові заходи, спрямовані на вдосконалення широкого спектра ключових логістичних функцій, включаючи взаємосумісність, підтримку з боку країни-господарки та переміщення військ.

2025 рік: Нові цілі у сфері спроможностей і зобов’язання інвестицій в оборону на рівні 5%

На засіданні у червні 2025 року міністри оборони держав–членів НАТО затвердили низку нових орієнтирів у сфері розбудови спроможностей, окресливши сили і спроможності, що потребують інвестицій з боку союзників у наступні роки, для забезпечення здатності НАТО виконувати свої завдання, зокрема, цілковито реалізувати оборонні плани Альянсу. Йдеться про конкретні цілі у сфері протиповітряної і протиракетної оборони, далекобійної зброї, логістики, великих сухопутних маневрених формувань та багато іншого.

На Гаазькому саміті НАТО у 2025 році лідери держав–членів Альянсу зобов’язалися досягти до 2035 року щорічних інвестицій в оборону на рівні 5% ВВП. Це зобов’язання щодо витрати 5% ВВП передбачає виділення принаймні 3,5% на основні оборонні потреби збройних сил Альянсу з метою забезпечення досягнення цілей НАТО у сфері спроможностей, а також до 1,5% на пов’язані з обороною і безпекою витрати, як-то захист критично важливої інфраструктури. НАТО також офіційно оприлюднила оновлений План дій у сфері виробництва оборонної продукції, покликаний забезпечити подальше нарощування оборонно-промислового потенціалу Альянсу.

На додаток, протягом 2025 року низка країн Альянсу і надалі демонстрували свою здатність нарощувати присутність на східному фланзі НАТО, а Німеччина сформувала багатонаціональну бригаду постійної дислокації у Литві. Альянсом також запроваджено операцію «Східний вартовий» – багатопрофільний військовий захід, у рамках якого держави–члени Альянсу додатково розгорнули сили і засоби з метою підвищення пильності Альянсу уздовж усього східного флангу.

Зміцнення стримування і безпеки в конкретних сферах

Окрім заходів, описаних вище, за останнє десятиліття НАТО вжила кроків для зміцнення стримування і оборони у таких конкретних сферах.

Об’єднана система ППО і ПРО НАТО

Лідери держав–членів НАТО вирішили вдосконалити боєготовність, навченість і взаємосумісність Об’єднаної системи протиповітряної і протиракетної оборони (ППО і ПРО) НАТО шляхом запровадження заходів в усіх галузях операцій і з усього спектра конфліктів. Альянс підвищує інтегрованість і злагодженість своєї системи ППО і ПРО завдяки проведенню регулярних навчань і розміщенню сучасних систем і засобів протиповітряної оборони за принципом ротації, причому увага насамперед приділяється східному флангу. Ці зусилля сприятимуть готовності НАТО, включаючи забезпечення здатності Альянсу стримувати агресію і управляти ризиками ескалації у разі кризи з ядерним виміром.

Ядерне стримування і контроль над озброєннями

НАТО продовжує опікуватися наслідками для безпеки поточної модернізації Росією її ядерних сил, включаючи значний арсенал озброєнь великого радіусу дії і накопичення новітніх і революційних систем доставки подвійного призначення, що становлять істотний ризик для безпеки Альянсу. Порушення Росією своїх зобов’язань у сфері контролю над озброєннями і вибіркове виконання нею своїх обов’язків і зобов’язань спричинили погіршення ширшого ландшафту безпеки. У відповідь на це Альянс розбудовує передові спроможності у галузі звичайних озброєнь, інвестує у нові платформи, включаючи винищувачі п’ятого покоління, а також адаптує свої навчання, розвідку і засоби протиповітряної та протиракетної оборони. Паралельно Альянс вживає усіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб його політика і сили ядерного стримування і надалі були гідними довіри, дієвими, безпечними і надійними. Водночас НАТО залишається відданою забезпеченню ефективного контролю над озброєннями, роззброєння і запобігання поширенню зброї масового знищення і продовжує закликати усіх учасників, включаючи Росію і Китай, до конструктивної взаємодії.

Навчання

Навчання і надалі є невіддільною складовою позиції НАТО у сфері стримування і оборони, адже військова підготовка – це важлива вимога для підтримання рівня готовності Альянсу і вдосконалення взаємосумісності. Військова підготовка і навчання збройних сил НАТО дають змогу відпрацювати дії у разі криз і конфліктів, що можуть мати як звичайний, так і ядерний виміри, сприяючи покращенню злагодженості між звичайними і ядерними компонентами позиції Альянсу у сфері стримування і оборони НАТО в усіх галузях операцій та з усього спектра конфліктів. Навчання також відіграють важливу роль у стримуванні, даючи зрозуміти потенційним противникам, якими є спроможності, готовність і рішучість НАТО.

Логістика і забезпечення

У світлі агресії Росії проти України в НАТО підкреслюється необхідність підготовки території, інфраструктури та систем забезпечення держав–членів Альянсу для забезпечення їхньої здатності приймати та швидко підкріплювати збройні сили союзників. Для забезпечення надійного стримування і оборони потрібні потужні ланцюги постачання, достатні запаси і спроможність нарощувати промислове виробництво у разі потреби. Альянс потребує необхідних обладнання і техніки, транспортних засобів, технічного обслуговування і послуг, щоб його збройні сили були в змозі генерувати і підтримувати бойову міць, часто на значних відстанях від баз дислокації. Вдосконалюючи ці ключові логістичні спроможності, НАТО і держави–члени Альянсу продовжують розбудовувати здатність забезпечувати проєкцію сили, а також підкріплення і постачання військ будь-де і на усіх рівнях інтенсивності.

Кіберпростір

НАТО визнає кіберпростір галуззю операцій, в якій Альянс повинен захищатися так само ефективно, як у повітрі, на суші, на морі та в космосі. Створення Центру кібероперацій у Бельгії у 2018 році і формування служб підтримки із протидії гібридним атакам для допомоги потерпілим державам–членам також сприяли зусиллям Альянсу у сфері стримування. На Брюссельському саміті у 2021 році держави–члени затвердили нову Комплексну політику з питань кіберзахисту на підтримку основних завдань і загальної позиції НАТО у сфері стримування і оборони з метою підвищення стійкості Альянсу в кіберпросторі. На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу вирішили створити Інтегрований центр кіберзахисту НАТО з метою вдосконалення захисту мереж, поліпшення ситуаційної обізнаності і розвитку кіберпростору як галузі операцій.

Космос

На зустрічі лідерів держав–членів Альянсу у Лондоні в грудні 2019 року космос оголошено п’ятою галуззю операцій НАТО (поряд із суходолом, повітрям, морем і кіберпростором). Інформація, що збирається і передається за допомогою супутників, є вирішальною для заходів, операцій і місій НАТО, включаючи колективну оборону, реагування на кризи і боротьбу з тероризмом. Центр космічних операцій НАТО, створений у 2020 році в Німеччині, є центральною установою, що координує обмін інформацією, ініціативи союзників і підтримку операцій і місій НАТО. На Брюссельському саміті у 2021 році НАТО визнала, що напади в космос, з космосу або в космосі можуть становити очевидну загрозу безпеці Альянсу і бути приводом для задіяння Статті 5 Північноатлантичного договору. У 2023 році НАТО оголосила про започаткування ініціативи Альянсу «Постійне спостереження з космосу», покликаної вдосконалити космічне спостереження і розвідку Альянсу, що сприятиме кращій ситуаційній обізнаності і прийняттю рішень. У 2025 році держави–члени Альянсу затвердили першу Стратегію НАТО щодо комерційного космічного сектору з метою налагодження відносин з його учасниками і підвищення спроможності НАТО використовувати спектр комерційних космічних рішень, що постійно розвивається.

Співпраця з партнерами

Зусилля НАТО із запровадження адаптації тривають в усіх галузях і сферах, що охоплюють загальносуспільний підхід до оборони і безпеки, як-то готовність цивільного суспільства і протидія гібридним загрозам. Альянс активізує цю діяльність завдяки розвитку співпраці з Європейським союзом (ЄС), яка передбачає розбудову взаємодоповнюючого і сумісного потенціалу, уникаючи дублювання і сприяючи трансатлантичному розподілу тягаря. Альянс також співпрацює з партнерами в Індо-Тихоокеанському регіоні для розв’язання наскрізних питань безпеки і глобальних викликів.

Збереження військової і технологічної першості Альянсу

Хоча Альянс має бути здатним зберігати мир сьогодні, йому також потрібно готуватися до дедалі більш непередбачуваного середовища безпеки в майбутньому. З цією метою НАТО вдається до широкого кола заходів, покликаних забезпечити збереження військових і технологічних переваг Альянсу над потенційними противниками.

Збереження технологічної першості завжди було важливим чинником у забезпеченні здатності НАТО гарантувати стримування і оборону від будь-яких загроз. Інновації у сфері новітніх і проривних технологій, таких як штучний інтелект, автономні системи озброєнь, великі дані та біотехнології, змінюють характер ведення війни. Ось чому для розробки і впровадження новітніх технологій, визначення міжнародних принципів відповідального використання і збереження технологічної першості НАТО завдяки інноваціям Альянс співпрацює з партнерами з державного і приватного секторів, академічними колами і громадянським суспільством. У рамках цієї роботи НАТО узгодила стратегію впровадження новітніх і проривних технологій, запровадивши Прискорювач оборонних інновацій для Північної Атлантики та Інноваційний фонд НАТО вартістю один мільярд євро – перший у світі мультисуверенний фонд венчурного капіталу.

З метою подальшого розвитку цих зусиль на Форумі оборонної промисловості у рамках Гаазького саміту НАТО у 2025 році Альянсом офіційно оприлюднено низку нових рішень щодо вдосконалення системи розробки і закупівлі нових спроможностей. Оновлений План дій у сфері виробництва оборонної продукції сприятиме зміцненню оборонно-промислової бази Альянсу по обидва боки Атлантики. Перша Стратегія НАТО щодо комерційного космічного сектору допоможе зміцнити співпрацю НАТО з компаніями приватного сектору у космічній галузі. Завдяки Плану дій щодо швидкого впровадження буде прискорено темпи розробки державами–членами новітніх технологій та їх впровадження. Такі дії, поряд із поглибленням співпраці з ключовими партнерами, як Європейський Союз, Україна та партнери в Індо-Тихоокеанському регіоні, допоможуть Альянсу і надалі зміцнювати свою промисловість, розвивати технології і підтримувати потужність своїх збройних сил.

Інвестиції в оборону

На Гаазькому саміті НАТО у 2025 році лідери держав–членів Альянсу зобов’язалися досягти до 2035 року щорічних інвестицій в оборону на рівні 5% Валового внутрішнього продукту (ВВП). Це зобов’язання щодо виділення 5% ВВП передбачає видатки щонайменше на рівні 3,5% на основні оборонні потреби збройних сил Альянсу для забезпечення досягнення цілей НАТО у сфері спроможностей і до 1,5% на витрати, пов’язані з обороною і безпекою, як-то захист критичної інфраструктури та мереж, готовність та стійкість цивільного суспільства, а також інновації і розвиток оборонної промисловості. Ці інвестиції гарантують союзникам наявність збройних сил, спроможностей, ресурсів та інфраструктури, а також боєготовність і стійкість, необхідні для забезпечення стримування і оборони.

Затверджене у 2025 році зобов’язання щодо виділення 5% ВВП ґрунтується на попередньому Зобов’язанні у сфері інвестицій в оборону, ухваленому лідерами НАТО на Уельському саміті у 2014 році. У ньому усіх членів Альянсу закликали припинити скорочення оборонних видатків і протягом десятиліття наблизитися до узгодженого на рівні НАТО орієнтиру витрачати на оборону щонайменше 2% ВВП. Держави–члени Альянсу також погодилися у ті ж терміни перейти до витрати щонайменше 20% щорічних оборонних бюджетів на основні зразки обладнання і техніки і пов’язані з цим дослідження і розробки.

На Вільнюському саміті у 2023 році лідери держав–членів НАТО затвердили оновлене Зобов’язання у сфері інвестицій в оборону, неухильно зобов’язавшись щорічно інвестувати принаймні 2% ВВП в оборону та щонайменше 20% своїх оборонних бюджетів в основні зразки обладнання і техніки, включаючи дослідження і розробки у сфері оборони. Вони також підтвердили, що в багатьох випадках для усунення існуючих прогалин і задоволення потреб в усіх галузях операцій, що виникають внаслідок більш оспорюваного порядку у сфері безпеки, можуть знадобитися витрати, що перевищують 2% ВВП.

Протягом останнього десятиліття європейські члени Альянсу і Канада стало збільшували колективні інвестиції в оборону: з 1,4% сукупного ВВП у 2014 році, до 2,3% у 2025 році, коли вони збільшили інвестиції в основні оборонні потреби на понад 139 мільярдів доларів США у номінальному вираженні порівняно з 2024 роком.

Динаміку і баланс витрат за узгодженим у 2025 році зобов’язанням із виділення 5% буде проаналізовано у 2029 році з урахуванням стратегічного середовища і оновлених Цілей НАТО у сфері спроможностей.