Саміти НАТО
Завдяки самітам НАТО глави держав і урядів країн–членів НАТО мають змогу періодично зустрічатися для того, аби обговорити важливі питання, що стоять перед Альянсом, і забезпечити стратегічне спрямування його діяльності. Останній саміт НАТО пройшов у Вашингтоні, округ Колумбія, 9 – 11 липня 2024 р., а наступний саміт відбудеться у Гаазі, Нідерланди 24 – 26 червня 2025 р.
Глави держав і урядів 32 держав–членів Альянсу і Генеральний секретар НАТО на груповому знімку в Аудиторії Меллона у Вашингтоні, округ Колумбія, – саме там, де 75 років тому держави-засновниці підписали Північноатлантичний договір.
- Саміти часто проходять у ключові моменти розвитку Альянсу. Вони не є регулярними, а знаменують важливі етапи в ухваленні рішень Альянсу.
- На самітах, наприклад, запроваджується нова політика, відбувається запрошення нових членів, дається початок новим вагомим ініціативам і зміцнюються партнерські відносини.
- Саміти НАТО – це засідання Північноатлантичної ради на найвищому можливому рівні – на рівні глав держав і урядів.
- Саміти НАТО проводяться виключно в країнах–членах Альянсу під головуванням Генерального секретаря НАТО.
- Останній саміт НАТО пройшов у Вашингтоні, округ Колумбія, у липні 2024 р. на ознаменування 75-ої річниці заснування НАТО. Наступний саміт НАТО відбудеться у Гаазі, Нідерланди, у червні 2025 р. Нижче дивіться повний перелік самітів НАТО.
- Порядок денний самітів
- Час і місце проведення
- Учасники
- Організація і проведення цих заходів
- Попередні саміти
Порядок денний самітів
Саміти НАТО насправді є засіданнями Північноатлантичної ради (ПАР) – найвищого органу, що ухвалює рішення в Альянсі, – на найвищому рівні, а саме: на рівні глав держав і урядів.
Зважаючи на політичну значимість самітів, питання на порядку денному зазвичай охоплюють теми надзвичайної політичної або стратегічної важливості і можуть стосуватися як внутрішнього функціонування Альянсу, так і відносин із зовнішніми партнерами НАТО.
Важливі рішення
Багато із самітів НАТО були віхами у розвитку Альянсу. Наприклад, перший саміт Альянсу після завершення холодної війни відбувся у Лондоні у 1990 році, і на ньому було сформульовано пропозиції щодо розбудови відносин з країнами Центральної і Східної Європи. Рік потому, у Римі глави держав і урядів опублікували Стратегічну концепцію, яка віддзеркалювала нове безпекове середовище. Вперше в історії Стратегічну концепцію НАТО було оприлюднено як відкритий документ. На тому ж саміті започатковано Раду північноатлантичного співробітництва – форум, у складі якого офіційно об’єднано членів НАТО і партнерів з Європи, Центральної Азії і Кавказу.
На Мадридському і Паризькому самітах у 1997 році перших колишніх учасниць Варшавського договору – Польщу, Угорщину і Чехію – було запрошено вступити до НАТО, а також засновано партнерство між НАТО і Росією і між НАТО і Україною, тоді як на Празькому саміті 2002 року держави–члени Альянсу взяли на себе істотні зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу НАТО і трансформації військової командної структури.
За час від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, відбулося п’ять важливих самітів НАТО: екстрений віртуальний саміт наступного дня після вторгнення, екстрений саміт у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі місяць потому, Мадридський саміт у 2022 році, Вільнюський саміт у 2023 році і Вашингтонський саміт у 2024 році. На цих самітах лідери НАТО знову підтвердили неухильну солідарність Альянсу з Україною і забезпечили координацію безпекової підтримки, щоб допомогти Україні захиститися. Вони також запровадили наймасштабніше зміцнення колективної оборони Альянсу з часів холодної війни, зміцнивши позицію НАТО у галузі стримування і оборони перед обличчям будь-яких загроз і викликів.
Виконання рішень самітів
Зазвичай рішення самітів видаються у вигляді декларацій або комюніке. Це відкриті документи, у яких роз’яснюються рішення Альянсу і знову підтверджується підтримка політики НАТО з боку держав–членів Альянсу. Під кожним із самітів НАТО наведено посилання на відповідні декларації і комюніке.
Рішення самітів у подальшому втілюють у життя відповідні структури у межах НАТО згідно з галуззю компетенції і відповідальності, а саме: підпорядковані ПАР комітети і командна структура НАТО, які охоплюють увесь спектр функцій і діяльності Організації.
Час і місце проведення
Час проведення
Саміти скликаються за рішенням засідань Північноатлантичної ради на рівні Постійних представників (послів) або міністрів закордонних справ і оборони. Рішення щодо проведення самітів ухвалюються у кожному конкретному випадку, як того вимагає розвиток політичної і безпекової ситуації.
З часу заснування НАТО у 1949 році і до кінця холодної війни – тобто протягом сорока років – відбулося десять самітів Альянсу. Починаючи з 1990-го року, саміти Альянсу проводилися набагато частіше через необхідність реагування на зміни, спричинені появою нових викликів у галузі безпеки.
Позачергові саміти
Хоча не існує регулярного або встановленого графіку їх проведення, саміти НАТО зазвичай плануються далеко заздалегідь. Втім, за виняткових обставин Альянс може запроваджувати надзвичайні заходи. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, 25 лютого лідери держав–членів НАТО провели за допомогою безпечної відеоконференції зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі екстрений віртуальний саміт, який приймав Генеральний секретар НАТО. Невдовзі потому, 24 березня відбувся позачерговий саміт, на якому глави держав і урядів країн–членів НАТО були присутні особисто, з метою обговорення наслідків війни Росії проти України і вжиття заходів для подальшого зміцнення стримування і оборони НАТО.
Окрім повноцінних самітів НАТО, відбулася також низка “Зустрічей лідерів” або “Спеціальних засідань”. Хоча у них взяли участь глави держав і урядів країн–членів Альянсу, вони не вважаються офіційними самітами НАТО, а саме:
- Відзначення 70-ої річниці створення НАТО (Лондон, грудень 2019 р.);
- Урочисте відкриття нової штаб-квартири НАТО (Брюссель, травень 2017 р.); а також
- Візит новобраного Президента Сполучених Штатів Америки (Брюссель, червень 2001 р.).
Місце проведення
Саміти НАТО проводяться в одній з країн–членів Альянсу (включаючи штаб-квартиру Альянсу в Бельгії). Держави–члени самі пропонують прийняти саміт, після чого, проаналізувавши всі пропозиції, ПАР ухвалює остаточне рішення щодо місця проведення.
Останнім часом, місця проведення самітів мали певне символічне значення. Наприклад, Вашингтонські саміти у 1999 і 2024 рр. ознаменували відповідно 50-річчя і 75-річчя підписання Північноатлантичного договору, яке відбулося саме у Вашингтоні. Стамбул, де відбувся саміт НАТО 2004 року, з’єднує Європу і Азію і саме тут було запроваджено Стамбульську ініціативу співробітництва НАТО. Ця ініціатива покликана сприяти розвиткові зв’язків між НАТО і ширшим регіоном Близького Сходу.
Учасники
Зазвичай у самітах НАТО беруть участь лише держави–члени Альянсу. Втім, при нагоді і за умови згоди членів Альянсу, засідання можуть проходити в інших форматах. Йдеться, наприклад, про засідання міністрів оборони і закордонних справ або участь глав держав і урядів країн-партнерів (до прикладу, Президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідерами Альянсу у складі Ради Україна – НАТО під час Вільнюського саміту у 2023 році і Вашингтонського саміту у 2024 році). У самітах можуть також брати участь лідери держав, які надають війська до складу операцій під проводом НАТО (як, наприклад, Лісабонський саміт НАТО у 2010 році, у якому взяли участь держави, що надавали війська до складу Міжнародних сил сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані) або чільні посадовці міжнародних організацій таких, як ООН, Європейський союз і Світовий банк.
Організація і проведення цих заходів
Саміти НАТО зосереджено на діяльності Північноатлантичної ради (ПАР або Ради). Як і під час усіх засідань ПАР, на самітах Альянсу головує Генеральний секретар, який відіграє вагому роль у забезпеченні координації і спрямування обговорень, сприяючи досягненню учасниками консенсусу з питань, що розглядаються.
Як і у разі засідань на рівні Постійних представників та міністрів закордонних справ і оборони, підготовкою роботи ПАР опікуються підпорядковані комітети, які відповідають за конкретні галузі політики. Комітет заступників, до складу якого входять заступники Постійних представників, відповідає за розробку проєктів декларацій і комюніке, що видаються за підсумками засідань глав держав і урядів та міністрів закордонних справ і оборони.
Іншими аспектами політичної діяльності можуть опікуватися Політичний комітет і Комітет партнерств і спільної безпеки. В залежності від питання, що обговорюється, відповідний вищий комітет відповідальний за дану тематику перебирає на себе провідну роль у забезпеченні підготовки засідань Ради і подальшому виконанні її рішень.
Діяльність Ради забезпечує секретар Ради, який також очолює робочі групи з підготовки засідань міністрів і самітів. Секретар Ради забезпечує виконання мандатів ПАР, а також протоколювання і розповсюдження її рішень. Секретаріат Ради опікується бюрократичними і логістичним аспектами її діяльності, а відповідні відділи Міжнародного секретаріату забезпечують роботу підпорядкованих ПАР комітетів.
Попередні саміти
Насправді глави держав і урядів країн–членів Альянсу вперше зустрілися на церемонії підписання Північноатлантичного договору 4 квітня 1949 року, але то не був саміт НАТО. Перший саміт Альянсу відбувся вісім років потому, у 1957 році в Парижі. Відтоді, подальші саміти проходили у ключові моменти в історії Альянсу. Нижче наводиться перелік усіх офіційних самітів НАТО у зворотному хронологічному порядку.
Вашингтон, округ Колумбія, 9-11 липня 2024 року
Лідери держав–членів Альянсу зустрілися у Вашингтоні, округ Колумбія – саме там, де у 1949 році було підписано Північноатлантичний договір – на ознаменування 75-ої річниці створення НАТО. Цей історичний саміт було присвячено трьом основним темам: зміцнення стримування і оборони НАТО, розширення довгострокової підтримки України, а також поглиблення партнерських відносин НАТО. Щодо першого пункту, держави–члени Альянсу знову підтвердили зобов’язання інвестувати в оборону 2% національного Внутрішнього валового продукту (зауваживши, що дві третини держав–членів Альянсу досягли цього показника) і дали обіцянку розвивати їхній оборонно-промисловий потенціал з метою невідкладного забезпечення найбільш нагальних спроможностей. Вони привітали поступ, досягнутий з часу Мадридського і Вільнюського самітів, щодо зміцнення і модернізації НАТО до нової доби колективної оборони, а також узгодили подальшу розбудову Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО за рахунок нових засобів захисту від балістичних ракет і подальший розвиток кіберзахисту НАТО завдяки створенню Інтегрованого центру кіберзахисту НАТО. Щодо України, держави–члени Альянсу знову підтвердили, що підтримуватимуть її на незворотному шляху до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО. Держави–члени Альянсу ухвалили рішення про запровадження Ініціативи НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) з метою координації надання Україні військового обладнання і техніки країнами–членами Альянсу і партнерами, а також підтвердили створення Спільного центру Україна – НАТО з питань аналізу, освіти і підготовки (JATEC) з метою визначення і впровадження набутого досвіду і підвищення оперативної сумісності України з НАТО. Вони також оголосили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні, що передбачає забезпечення базового фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і сталі обсяги безпекової допомоги на майбутнє. Щодо партнерських відносин, держави–члени Альянсу привітали лідерів Австралії, Нової Зеландії, Республіки Корея і Японії, а також Європейського союзу, з якими обговорили спільні виклики безпеці і галузі співробітництва. Вони також привітали Швецію, яка вперше брала участь у саміті НАТО як член Альянсу.
Засідання глав держав і урядів 32 держав–членів Альянсу у складі Північноатлантичної ради на саміті з нагоди 75-річчя НАТО.
Докладніше про попередні саміти НАТО читайте тут: англійською і французькою.