From now on you can download videos from our website
If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.
Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.
Didn't receive a code? Send new Code
The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.
Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.
Updated: 13 September 2022
Північноатлантична рада – це найвищий політичний орган, що ухвалює рішення в НАТО. Вона наглядає за політичним і військовим процесом, пов’язаним з питаннями безпеки, що впливають на Альянс загалом. До складу Ради входить по одному представнику від кожної з держав – членів, які засідають з метою обговорення політики або оперативних питань, що потребують колективних рішень, забезпечуючи форум для широкомасштабних консультацій між державами – членами з усіх аспектів, що впливають на мир і безпеку в їхніх країнах.
ПАР має реальні політичні повноваження і повноваження ухвалювати рішення. Це єдиний орган, який було започатковано згідно з Північноатлантичним договором за Статтею 9:
«Цим Договором Сторони засновують Раду, в якій кожна з них буде представлена для розгляду питань, пов'язаних з виконанням цього Договору. Рада буде організована таким чином, щоб її можна було скликати швидко і в будь-який час. Рада створить такі допоміжні органи, в яких вона може мати потребу: зокрема, вона негайно створить Комітет оборони, який рекомендуватиме засоби для виконання Статей 3 і 5».
Окрім того, що Рада є єдиним органом, уповноваженим створювати «такі допоміжні органи, в яких вона може мати потребу», вона також є вищою інстанцією, що стоїть на чолі складної, розгалуженої мережі комітетів і робочих груп. Часто її називають просто «Рада».
ПАР є найвищим політичним органом, що ухвалює рішення і наглядає за політичним і військовим процесом, пов’язаним з питаннями безпеки, що впливають на Альянс загалом.
ПАР обговорює і ухвалює рішення з усіх аспектів діяльності Організації, які часто ґрунтуються на звітах і рекомендаціях, підготованих підлеглими комітетами на запит ПАР. Генеральний секретар і національні представники також мають право виносити на обговорення питання, зокрема, відповідно до Статті 4 Вашингтонського договору:
«Сторони консультуватимуться між собою щоразу, коли, на думку якоїсь із них, виникне загроза територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці будь-якої із Сторін».
Рішення ухвалюються на основі одностайності і спільної згоди. Не існує процедури голосування або ухвалення рішень більшістю голосів. Отже, політика, яку затверджує ПАР, користується загальною підтримкою і є виявом колективної волі усіх суверенних держав, які входять до складу Альянсу, і усі вони з нею погоджуються. Усі держави – члени мають однакові права висловлювати власну позицію і кожна з країн має лише один голос, коли йдеться про досягнення консенсусу, на якому ґрунтуються рішення.
У складі ПАР представлені усі держави – члени Альянсу. Засідання можуть відбуватися на рівні «Постійних представників» (або послів), на рівні міністрів закордонних справ і оборони, а також на рівні глав держав і урядів.
Рішення ПАР мають однаковий статус і чинність, на якому б рівні вони не були ухвалені.
На засіданнях ПАР головує Генеральний секретар, а за його відсутності – заступник Генерального секретаря. Деканом Ради є посол із найдовшим терміном служби. Це переважно протокольна посада, але декана Ради можуть викликати для здійснення більш конкретних функцій головуючого, наприклад, щодо скликання засідань і головування під час дискусій у період виборів нового Генерального секретаря. Під час засідань міністрів закордонних справ міністр однієї з держав Альянсу стає почесним президентом. Це призначення є дійсним протягом року і відбувається за принципом ротації відповідно до англійського алфавіту.
Посли засідають за круглим столом відповідно до громадянства за англійським алфавітом. Такої ж процедури дотримуються в усій структурі комітетів НАТО.
Засідання ПАР проходять щонайменше раз на тиждень (або частіше) на рівні Постійних представників; зазвичай двічі на рік – на рівні міністрів закордонних справ, тричі – на рівні міністрів оборони, а також час від часу – на рівні саміту, тобто на рівні глав держав і урядів. Втім, періодичність засідань може різнитися залежно від необхідності обговорення Організацією міжнародних подій і заходів.
Постійні представники діють від імені своїх урядів, інформуючи щодо позиції і політичних рішень свого керівництва і роз’яснюючи їх колегам, разом з якими засідають за круглим столом. Відповідно, вони звітують своєму національному керівництву щодо поглядів і позицій інших урядів, інформуючи свої столиці про перебіг подій і тримаючи їх у курсі процесу досягнення консенсусу з вагомих питань або з тих аспектів, де позиції національних урядів не збігаються.
Усі країни, представлені у складі Ради або її допоміжних органів, цілком зберігають суверенітет і свободу ухвалювати рішення.
Підготовкою роботи Ради опікуються допоміжні комітети, кожен з яких відповідає за конкретний напрям політики. Більшість роботи виконують комітети у складі заступників Постійних представників кожної з країн – членів.
Діяльність ПАР привертає істотну увагу громадськості. Рада видає декларації і комюніке, в яких міститься роз’яснення політики і рішень Альянсу. Зазвичай, такі документи оприлюднюються за підсумками засідань міністрів або самітів. Підготовкою цих документів опікується Комітет заступників Постійних представників. З цією метою він збирається напередодні цих засідань і розробляє відповідні проекти документів для подальшого затвердження Радою. У рамках Групи ядерного планування подібну функцію виконує Група співробітників Групи ядерного планування.
Політичний комітет і Комітет з питань партнерських відносин і спільної безпеки опікуються іншими аспектами політичної діяльності. Відповідно до питання, що обговорюється, провідна роль у підготовці засідання ПАР і подальшому забезпеченні виконання її рішень належатиме вищому комітету, який спеціалізується на відповідній тематиці.
Коли засідання Ради відбуваються на рівні міністрів оборони або стосуються оборонних питань і аспектів, пов’язаних із оборонною стратегією, основними дорадчими органами можуть бути такі, як Комітет оборонної політики і планування. Якщо на порядку денному Ради фінансові питання, підготовкою такого засідання ПАР опікуватиметься Рада ресурсної політики і планування.
За безпосереднє забезпечення роботи Ради відповідає Секретар Ради, який опікується тим, щоб мандати, надані Радою, належно виконувалися, а рішення були відповідним чином зареєстровані і поширені. Такими аспектами, як організаційне і матеріальне забезпечення діяльності ПАР опікується невеликий Секретаріат Ради, а відповідні відділи Міжнародного секретаріату забезпечують роботу комітетів, підпорядкованих ПАР.
Загалом, увесь Міжнародний секретаріат штаб-квартири НАТО напряму чи опосередковано сприяє роботі ПАР, водночас забезпечуючи виконання її рішень.