NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Саміти НАТО

Updated: 30 June 2025

Завдяки самітам НАТО глави держав і урядів країн–членів НАТО мають змогу періодично зустрічатися для того, аби обговорити важливі питання, що стоять перед Альянсом, і забезпечити стратегічне спрямування його діяльності. Останній саміт НАТО пройшов у Гаазі, Нідерланди, 24 – 25 червня 2025 року. Наступний саміт Альянсу відбудеться у 2026 році в Туреччині.

Саміти часто проходять у ключові моменти розвитку Альянсу. Вони не є регулярними, а знаменують важливі етапи в ухваленні рішень Альянсу.
На самітах, наприклад, запроваджується нова політика, відбувається запрошення нових членів, дається початок новим вагомим ініціативам і зміцнюються партнерські відносини.
Саміти НАТО – це засідання Північноатлантичної ради на найвищому можливому рівні – на рівні глав держав і урядів.
Саміти НАТО проводяться виключно в країнах–членах Альянсу під головуванням Генерального секретаря НАТО.
Останній саміт НАТО відбувся у Гаазі, Нідерланди, у червні 2025 р. Нижче дивіться повний перелік самітів НАТО.

Порядок денний самітів

Саміти НАТО насправді є засіданнями Північноатлантичної ради (ПАР) – найвищого органу, що ухвалює рішення в Альянсі, – на найвищому рівні, а саме: на рівні глав держав і урядів.

Зважаючи на політичну значимість самітів, питання на порядку денному зазвичай охоплюють теми надзвичайної політичної або стратегічної важливості і можуть стосуватися як внутрішнього функціонування Альянсу, так і відносин із зовнішніми партнерами НАТО.

Важливі рішення

Багато із самітів НАТО були віхами у розвитку Альянсу. Наприклад, перший саміт Альянсу після завершення холодної війни відбувся у Лондоні у 1990 році, і на ньому було сформульовано пропозиції щодо розбудови відносин з країнами Центральної і Східної Європи. Рік потому, у Римі глави держав і урядів опублікували Стратегічну концепцію, яка віддзеркалювала нове безпекове середовище. Вперше в історії Стратегічну концепцію НАТО було оприлюднено як відкритий документ. На тому ж саміті започатковано Раду північноатлантичного співробітництва – форум, у складі якого офіційно об’єднано членів НАТО і партнерів з Європи, Центральної Азії і Кавказу.

На Мадридському і Паризькому самітах у 1997 році перших колишніх учасниць Варшавського договору – Польщу, Угорщину і Чехію – було запрошено вступити до НАТО, а також засновано партнерство між НАТО і Росією і між НАТО і Україною, тоді як на Празькому саміті 2002 року держави–члени Альянсу взяли на себе істотні зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу НАТО і трансформації військової командної структури.

Останнім часом, відколи Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року, в НАТО відбулася низка самітів, включаючи екстрений віртуальний саміт наступного дня після вторгнення, екстрений саміт у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі місяць потому, а також саміти у Мадриді (2022 р.), Вільнюсі (2023 р.), Вашингтоні (2024 р.) і Гаазі (2025 р.). На цих самітах держави–члени Альянсу знову підтвердили неухильну відданість наданню допомоги Україні, тоді як вона протистоїть загарбницькій війні Росії. Вони також запровадили наймасштабніше зміцнення колективної оборони Альянсу з часів холодної війни, зміцнивши позицію НАТО у галузі стримування і оборони перед обличчям будь-яких загроз і викликів.

Виконання рішень самітів

Зазвичай рішення самітів видаються у вигляді декларацій або комюніке. Це відкриті документи, у яких роз’яснюються рішення Альянсу і знову підтверджується підтримка політики НАТО з боку держав–членів Альянсу. Під кожним із самітів НАТО наведено посилання на відповідні декларації і комюніке.

Рішення самітів у подальшому втілюють у життя відповідні структури у межах НАТО згідно з галуззю компетенції і відповідальності, а саме: підпорядковані ПАР комітети і командна структура НАТО, які охоплюють увесь спектр функцій і діяльності Організації.

Час і місце проведення

Час проведення

Саміти скликаються за рішенням засідань Північноатлантичної ради на рівні Постійних представників (послів) або міністрів закордонних справ і оборони. Рішення щодо проведення самітів ухвалюються у кожному конкретному випадку, як того вимагає розвиток політичної і безпекової ситуації.

З часу заснування НАТО у 1949 році і до кінця холодної війни – тобто протягом сорока років – відбулося десять самітів Альянсу. Починаючи з 1990-го року, саміти Альянсу проводилися набагато частіше через необхідність реагування на зміни, спричинені появою нових викликів у галузі безпеки.

Позачергові саміти

Хоча не існує регулярного або встановленого графіку їх проведення, саміти НАТО зазвичай плануються далеко заздалегідь. Втім, за виняткових обставин Альянс може запроваджувати надзвичайні заходи. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, 25 лютого лідери держав–членів НАТО провели за допомогою безпечної відеоконференції зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі екстрений віртуальний саміт, який приймав Генеральний секретар НАТО. Невдовзі потому, 24 березня відбувся позачерговий саміт, на якому глави держав і урядів країн–членів НАТО були присутні особисто, з метою обговорення наслідків війни Росії проти України і вжиття заходів для подальшого зміцнення стримування і оборони НАТО.

Окрім повноцінних самітів НАТО, відбулася також низка “Зустрічей лідерів” або “Спеціальних засідань”. Хоча у них взяли участь глави держав і урядів країн–членів Альянсу, вони не вважаються офіційними самітами НАТО, а саме:

Відзначення 70-ої річниці створення НАТО (Лондон, грудень 2019 р.);
Урочисте відкриття нової штаб-квартири НАТО (Брюссель, травень 2017 р.); а також
Візит новобраного Президента Сполучених Штатів Америки (Брюссель, червень 2001 р.).

Місце проведення

Саміти НАТО проводяться в одній з країн–членів Альянсу (включаючи штаб-квартиру Альянсу в Бельгії). Держави–члени самі пропонують прийняти саміт, після чого, проаналізувавши всі пропозиції, ПАР ухвалює остаточне рішення щодо місця проведення.

Останнім часом, місця проведення самітів мали певне символічне значення. Наприклад, Вашингтонські саміти у 1999 і 2024 рр. ознаменували відповідно 50-річчя і 75-річчя підписання Північноатлантичного договору, яке відбулося саме у Вашингтоні. Стамбул, де відбувся саміт НАТО 2004 року, з’єднує Європу і Азію і саме тут було запроваджено Стамбульську ініціативу співробітництва НАТО. Ця ініціатива покликана сприяти розвиткові зв’язків між НАТО і ширшим регіоном Близького Сходу.

Учасники

Зазвичай у самітах НАТО беруть участь лише держави–члени Альянсу. Втім, при нагоді і за умови згоди членів Альянсу, засідання можуть проходити в інших форматах. Йдеться, наприклад, про засідання міністрів оборони і закордонних справ або участь глав держав і урядів країн-партнерів (до прикладу, Президент України Володимир Зеленський зустрівся з лідерами Альянсу у складі Ради Україна – НАТО під час Вільнюського саміту у 2023 році і Вашингтонського саміту у 2024 році). У самітах можуть також брати участь лідери держав, які надають війська до складу операцій під проводом НАТО (як, наприклад, Лісабонський саміт НАТО у 2010 році, у якому взяли участь держави, що надавали війська до складу Міжнародних сил сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані) або чільні посадовці міжнародних організацій таких, як ООН, Європейський союз і Світовий банк.

Організація і проведення цих заходів

Саміти НАТО зосереджено на діяльності Північноатлантичної ради (ПАР або Ради). Як і під час усіх засідань ПАР, на самітах Альянсу головує Генеральний секретар, який відіграє вагому роль у забезпеченні координації і спрямування обговорень, сприяючи досягненню учасниками консенсусу з питань, що розглядаються.

Як і у разі засідань на рівні Постійних представників та міністрів закордонних справ і оборони, підготовкою роботи ПАР опікуються підпорядковані комітети, які відповідають за конкретні галузі політики. Комітет заступників, до складу якого входять заступники Постійних представників, відповідає за розробку проєктів декларацій і комюніке, що видаються за підсумками засідань глав держав і урядів та міністрів закордонних справ і оборони.

Іншими аспектами політичної діяльності можуть опікуватися Політичний комітет і Комітет партнерств і спільної безпеки. В залежності від питання, що обговорюється, відповідний вищий комітет відповідальний за дану тематику перебирає на себе провідну роль у забезпеченні підготовки засідань Ради і подальшому виконанні її рішень.

Діяльність Ради забезпечує секретар Ради, який також очолює робочі групи з підготовки засідань міністрів і самітів. Секретар Ради забезпечує виконання мандатів ПАР, а також протоколювання і розповсюдження її рішень. Секретаріат Ради опікується бюрократичними і логістичним аспектами її діяльності, а відповідні відділи Міжнародного секретаріату забезпечують роботу підпорядкованих ПАР комітетів.

Попередні саміти

Насправді глави держав і урядів країн–членів Альянсу вперше зустрілися на церемонії підписання Північноатлантичного договору 4 квітня 1949 року, але то не був саміт НАТО. Перший саміт Альянсу відбувся вісім років потому, у 1957 році в Парижі. Відтоді, подальші саміти проходили у ключові моменти в історії Альянсу. Нижче наводиться перелік усіх офіційних самітів НАТО у зворотному хронологічному порядку.

Гаага, 24-25 червня 2025 року

Гаазький саміт НАТО 2025 року був присвячений таким трьом ключовим пріоритетам: збільшення інвестицій в оборону і більш справедливий розподіл тягаря витрат між державами–членами Альянсу, зміцнення оборонно-промислового потенціалу Альянсу і розширення виробничих ліній, а також неухильна підтримка України з боку НАТО. Держави–члени Альянсу зобов’язалися до 2035 року досягти інвестицій в оборону на рівні 5% Валового внутрішнього продукту щорічно, включаючи 3,5% на основні оборонні вимоги збройних сил Альянсу і 1,5% на пов’язані з обороною і безпекою видатки в таких галузях, як, зокрема, захист критичної інфраструктури, що становить істотне збільшення порівняно з показником на рівні 2%, який міститься у зобов’язанні в галузі інвестицій в оборону, затвердженому державами–членами Альянсу у 2014 році. На заході з питань оборонно-промислового співробітництва, що відбувся на полях саміту, держави–члени Альянсу обговорили практичні шляхи зміцнення трансатлантичного співробітництва, надання поштовху розвитку виробничих потужностей і сприяння інноваціям, включаючи за допомогою тісного партнерства з Європейським союзом і Україною. Держави–члени Альянсу також офіційно оприлюднили нові керівні документи, покликані вдосконалити розробку і набуття нових спроможностей, включаючи оновлений План дій у галузі оборонного виробництва, першу Комерційну космічну стратегію НАТО і План дій зі швидкого запровадження з метою прискорення темпів розробки та інтеграції новітніх технологій державами–членами Альянсу.