Speech

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Доброго дня, і Гендріксе, дуже дякую вам за такий теплий прийом в Талтех, і дякую студентам, науковцям і викладачам, які сьогодні тут з нами.

Востаннє я говорив зі студентами тут, в Таллінні, у жовтні 2024 року, і за ці два роки багато що змінилося. Росія втратила сотні, сотні тисяч своїх вояків в Україні, і замість того, щоби говорити про мир, Путін продовжує відправляти багатьох на бійню без реальних досягнень.

Зазнаючи невдач на полі бою, Росія посилює свої жорстокі авіаудари по цивільних українцях, і як вам відомо, вона розпочала кампанію гібридних атак в Європі, в тому числі тут, в Естонії, з метою послабити нашу підтримку України. На додаток до всього цього мають місце важливі досягнення в сфері штучного інтелекту і автономних систем, з чим ви тут, в Технологічному університеті, добре обізнані.

Однак змінився не лише світ, НАТО також змінюється, здійснюючи історичну трансформацію, яка змінює наш альянс. На саміті НАТО 2025 року в Гаазі союзники зобов’язалися інвестувати 5% свого щорічного ВВП в оборону до 2035 року. І з того часу вони справді досягли великого прогресу, дехто вже досяг цілі у 5%, а Естонія навіть перевищила її.

Союзники використовують ці гроші для розвитку передових оборонних сил і засобів: безпілотників, супутників, літаків, систем на основі штучного інтелекту і багато іншого. І вони збільшують свої спроможності, європейські члени Альянсу і Канада активізуються і беруть на себе більше відповідальності за нашу спільну безпеку, не лише для вирівнювання балансу зі Сполученими Штатами, а і для посилення європейського стовпа НАТО і подальшого зміцнення трансатлантичних зв’язків в серці нашого Альянсу.

Все це розбудовує НАТО 3.0, яка є сильнішою, більш справедливою, і більш спроможною НАТО з Європою, Канадою і Сполученими Штатами, які працюють разом над підтримуванням безпеки одного мільярда наших людей в Альянсі.

Ми трансформуємось для майбутнього, але навіть зараз НАТО готова і здатна захищати кожен дюйм своєї території, і НАТО, і члени Альянсу повною мірою віддані статті 5 нашого основоположного договору, в якому сказано, що напад на одного з нас є нападом на нас усіх. Це був сигнал, який всі члени нашого Альянсу послали на нашому саміті в Анкарі, де вони знову підтвердили свою непорушну відданість колективній обороні. І це також мій головний сигнал сьогодні. НАТО стоїть з Естонією проти будь-якої загрози.

Я хочу, щоби мене чітко зрозуміли, нині немає неминучої військової загрози території НАТО. Якщо буде накопичення військ, як це було перед повномасштабним вторгненням Росії в Україну в 2022 році, ми його побачимо і вживемо відповідних заходів. Ми готові, і ми для цього тренуємось, тому Путін не нападає на нас прямо, а замість цього веде проти нас кампанію гібридних атак.

Проте перед лицем цих загроз нам потрібно запобігати, нам потрібно готуватися і нам потрібно бути наполегливими. Запобігати нападам, підтримуючи пильність і продовжуючи розбудовувати нашу потужну оборону, готувати наші суспільства до того, щоб вони могли витримати будь-які потрясіння, і наполегливо продовжувати підтримку України, незважаючи ні на що. Путін хоче залякати нас, роз’єднати нас і послабити нашу підтримку України, але йому це не вдасться, тому що ми єдині у нашій відданості підтримці України. І тому, що ми прагнемо захищати нашу свободу і наш образ життя, і гарантувати, що ми маємо все необхідне для цього за допомогою інвестицій, інновацій і промисловості.

І тут Естонія подає приклад. Ви витрачаєте 5% на основну оборону, тобто на військові сили і засоби життєво необхідні для оборони нашого альянсу. Ви підтримуєте Україну. Фактично, ви серед тих, хто найбільше підтримує Україну з розрахунку на душу населення. Естонія є лідером з оборонних видатків і підтримки України, тому що ви знаєте, що свобода має свою ціну, і її варто платити, щоби підтримувати незалежність і безпеку.

Ця інвестиція корисна для Естонії і корисна для НАТО. Естонські стартапи розробляють передові технології, а НАТО підтримує їх через прискорювач інновацій НАТО DIANA тут, в Таллінні. Естонські технологічні компанії виробляють дрони, перехоплювачі для ППО, системи кібербезпеки, програмне забезпечення поля бою, рішення для зберігання енергії і багато іншого.

Естонські оборонні компанії тісно працюють з компаніями з інших союзників з НАТО і партнерів, поєднуючи свою силу в програмному забезпеченні, штучному інтелекті і автономних системах з великими виробничими потужностями і масштабними ресурсами інших країн.

І все це водночас також сприяє зростанню економіки Естонії. Це створює якісні робочі місця для кваліфікованих фахівців і відкриває нові можливості для людей із перспективними ідеями. Ми знаємо, що Естонія є країною, де люди можуть перетворювати хороші ідеї на реальність. Багато присутніх у цій залі вже це зробили, а багато хто, без сумніву, зробить це найближчим часом.

Це також робить НАТО сильнішою. В усьому Альянсі європейські союзники та Канада активізують свої зусилля, беручи на себе провідну роль у забезпеченні звичайної оборони Європи. Естонія є чудовим прикладом такого підходу. На військовій базі Тапа розміщені Передові сухопутні сили НАТО в Естонії, які допомагають союзникам проводити підготовку на місцях та набувати досвіду спільних дій. На авіабазі «Емарі» ви приймаєте місію НАТО з протиповітряної оборони, допомагаючи союзникам захищати повітряний простір Альянсу на його східному фланзі. Ви також відіграли провідну роль у створенні цифрового щита НАТО, ділячись своїм досвідом у сфері кібербезпеки через Об’єднаний центр передового досвіду НАТО з питань кібероборони тут, у Таллінні.

І особливість Естонії полягає в тому, що зміцненню НАТО сприяють не лише ваші національні збройні сили, не лише передовий технологічний сектор чи оборонна промисловість, що стрімко розвивається. Свій внесок роблять усі. У НАТО ми говоримо про загальносуспільний підхід до стійкості. І на практиці це означає, що кожен, від школярів і пенсіонерів до будівельників і керівників компаній, знає, що робити у разі надзвичайної ситуації.

В Естонії ми бачимо такий рівень цивільної готовності суспільства, який хотіли б бачити в усіх країнах НАТО. Десятки тисяч людей добровільно долучаються до діяльності Естонської ліги оборони, сприяючи зміцненню національної готовності. І я впевнений, що багато хто з присутніх у цій залі також є добровольцями або проходив військову службу. У школах ви здобуваєте навички стійкості, від базових навичок виживання до медіаграмотності для протидії дезінформації. Саме така модель суспільної стійкості допомагає Естонії залишатися сильною та вільною країною. Ділячись цим досвідом із союзниками з НАТО, Естонія допомагає всьому Альянсу зміцнювати стійкість і впевнено протистояти дедалі інтенсивнішій хвилі російських гібридних атак. Цей дух солідарності всередині естонського суспільства та у відносинах із союзниками з НАТО справді надихає. І ваші союзники з НАТО також стоять поруч із вами.

І в цьому дусі солідарності я хочу завершити свій короткий вступ історією про студентів, таких, як ви. Студентів тодішнього Талліннського технічного університету та Тартуського університету. Події відбувалися у 1982 році, під час радянської окупації. Цих студентів відправили до літнього табору Комуністичної спілки молоді. Можливо, ви вже чули цю історію. Формально, метою табору було допомогти радянській економіці завдяки дешевій робочій силі та виховати молодь у дусі старої доброї радянської трудової етики. Але на практиці студенти зробили дещо інше. Вони створили базу НАТО. У 1982 році. У радянській окупованій Естонії. Скориставшись недостатнім наглядом, вони написали пісню-протест на мелодію Янкі Дудл. І, попри те, що тут стоїть піаніно, не хвилюйтеся, сьогодні я вам її співати не буду. Вони виготовили англомовні таблички, запровадили суворий графік фізичних вправ і навіть щодня влаштовували традиційне післяобіднє чаювання, адже це була британська база НАТО.

Тоді вони навіть не могли уявити, що через 35 років в Естонії буде розгорнута багатонаціональна бойова група НАТО під проводом Великої Британії. Або, що один із них згодом стане послом Естонії при НАТО та допоможе прокласти шлях до вступу Естонії до Альянсу у 2004 році. Я завершую свою розповідь цією історією, тому що вона є гарним нагадуванням про стійкість мислення та дух спротиву, які естонці демонстрували впродовж довгих років радянської окупації. І вона також нагадує нам, що дуже часто саме молоді люди, такі як ви, наважуються піднятися, кинути виклик «імперіям», які прагнуть панувати над іншими, і показати світові, наскільки вони насправді слабкі.

Ми переживаємо серйозний період. Росія веде жорстоку агресивну війну проти України. Вона здійснює гібридні атаки проти Європи. І вона залишається довгостроковою загрозою для НАТО. Але ми маємо пам’ятати: Росія робить це не тому, що є сильною, а тому, що є слабкою. Не тому, що перемагає, а тому, що перебуває у відчаї. І доки ми стоїмо разом, єдині в НАТО, ми сильніші за будь-які загрози, які вони можуть створювати. Доки у нас є такі молоді люди, як ви, які демонструють мужність і креативність, наш Альянс і надалі забезпечуватиме безпеку одного мільярда людей сьогодні та в майбутньому.

Дякую.

Модератор, Сільвер Тамбур

Дякую, Генеральний секретарю!

А зараз ми відкриваємо сесію запитань. Будь ласка, піднімайте руки, і двоє моїх колег підійдуть до вас із мікрофоном. Також прошу коротко представитися перед тим, як ставити запитання, і, з огляду на обмежений час, формулювати їх якомога лаконічніше. Але я розпочну з власного запитання, яке безпосередньо пов’язане з аудиторією та нашим університетом. Гадаю, ви маєте дуже чітке розуміння того, що необхідно для нашої спільної безпеки. Тож, як ви відповіли б на таке запитання: яка інновація, проблема чи виклик сьогодні є найнагальнішими з погляду безпеки? Над вирішенням чого студенти та дослідники нашого університету могли б почати працювати вже зараз, щоб зробити реальний внесок у зміцнення нашої спільної безпеки?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Ми працюємо над широким спектром питань, але, безумовно, намагаємося засвоїти всі уроки з того, що зараз переживає Україна у своїй боротьбі проти Росії. І насамперед хочу зазначити, що у разі конфлікту між нами і Росією ситуація відрізнялася б від тієї, в якій нині перебуває Україна, з низки причин. Проте одним із напрямів, який нам необхідно терміново розвивати надалі, є технології безпілотних систем і антидронові технології.

Звісно, сьогодні багато чого відбувається у цій сфері. У нас є спільний центр у Польщі, де ми узагальнюємо всі уроки війни в Україні. Це спільний центр НАТО та України, який дає змогу оперативно поширювати отриманий досвід серед союзників і впроваджувати відповідні напрацювання в нашу повсякденну діяльність. І один із висновків, до яких ми приходимо, полягає в тому, що важливо не стільки мати дрони на складах, скільки мати спроможність швидко їх виробляти тоді, коли вони необхідні. Адже технології безпілотних систем постійно змінюються та стрімко розвиваються.

Отже, це одна зі сфер, де нам потрібна допомога. І ще один напрям, який я хотів би згадати, перш ніж зупинитися, стосується протиповітряної оборони. Йдеться не лише про технології боротьби з безпілотниками. У більш широкому сенсі ми маємо розбудовувати багаторівневу систему протиповітряної оборони. Ми вже працюємо над цим. Звичайно, ми маємо високотехнологічні системи, такі як «Патріот» і SAMP/T. Але водночас необхідно забезпечити, щоб на кожному рівні ми могли ефективно та економічно доцільно захищати наш повітряний простір і, особливо, наші міста та об’єкти критичної інфраструктури.

Модератор, Сільвер Тамбур

І в нас уже є перше запитання тут. Здається, пані підняла руку. Мій колега зараз підійде до вас із мікрофоном. А, перепрошую, там уже є мікрофон. Гаразд, тоді почнемо з вас, а ви будете наступним.

Запитання (студент)

Дякую. Моє запитання стосується гібридних атак. Як НАТО визначає, що гібридна атака фактично стає збройним нападом у розумінні статті 4 або статті 5? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так, ми свідомо зберігаємо певну неоднозначність у цьому питанні. Тому що не хочемо, щоби росіяни або будь-яка інша держава, яка бажає нам зла замість добра, знали більше. Ми не хочемо, щоб вони були краще поінформовані. Однак дозвольте мені сказати про гібридні атаки, що те, що зробила Естонія під час інциденту в серпні, а саме: пов’язала його з Росією та поділилася всією наявною інформацією з НАТО, є надзвичайно корисним кроком. Я закликаю всіх союзників з НАТО діяти так само та обмінюватися відповідною інформацією. Це перше.

Що ж до гібридних атак, то хочу вас запевнити, що у нашому розпорядженні є всі варіанти реагування. Звичайно, не про всі з них ми можемо говорити публічно. І наша відповідь не обов’язково буде дзеркальною або симетричною. Ми самі визначатимемо, як саме і коли реагувати. Але всі необхідні інструменти для реагування ми маємо. Один із прикладів, коли це стало помітно для громадськості, був після пошкодження підводного кабелю між Фінляндією та Естонією наприкінці 2024 року. Тоді ми започаткували місію «Балтійський вартовий». Росіянам вона дуже не подобається, а тому вона дуже подобається мені, адже створює для Росії значні додаткові труднощі та витрати. І ми бачимо, як дедалі більше союзників долучаються до цих зусиль, зокрема вживаючи заходів проти російського так званого «тіньового флоту», який є важливим джерелом доходів для Росії. Учора ми знову побачили приклад таких дій з боку Французької Республіки щодо одного з таких суден. Тож, ми стаємо ефективнішими в цій сфері. А це означає, що подібні дії не залишаються без відповіді. Але ви не завжди її побачите.

Модератор, Сільвер Тамбур

Дякую. Запитання тут.

Запитання (студент)

Дякую, шановний Генеральний секретарю. Мене звати [нерозбірливо], я вивчаю політичні науки тут, в Технічному університеті. У мене є запитання щодо відносин між НАТО та Європейським Союзом. У своєму зверненні «Про стан Європейського Союзу» Президентка Урсула фон дер Ляєн запропонувала ініціативу зі створення власної Ради безпеки ЄС, щоб полегшити державам-членам можливість посилатися на статтю 5 НАТО і, можливо, за аналогією створити власну статтю 4 Європейського Союзу. Яким чином ця ініціатива могла б зміцнити відносини між НАТО та Європейським Союзом? І чи варто Європейському Союзу, можливо, мати власну армію замість того, щоб кожна держава-член зберігала власні збройні сили? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Добре. Дякую за це дуже важливе запитання. Дозвольте розпочати з того, що відносини між НАТО та Європейським Союзом є дуже міцними. І не лише на особистому рівні, адже ми з Урсулою фон дер Ляєн багато років працюємо разом як колеги. Вони міцні також тому, що вона, маючи досвід роботи на посаді міністра оборони Німеччини, найбільшого члена НАТО в Європі, добре розуміє ці питання. Її команда також добре на них розуміється. І вона досить рішуче працює над тим, щоб, коли це необхідно, решта Європейського Союзу також усвідомлювала їхню важливість. Йдеться, по суті, про чіткий розподіл праці. НАТО відповідає за командування та управління, за стандарти, а також за все, що безпосередньо пов’язане із забезпеченням безпеки одного мільярда наших громадян. Водночас Європейський Союз має значну додану вартість у питаннях фінансування та розвитку оборонно-промислової бази. Що стосується суспільної стійкості, то це вже наша спільна відповідальність. Так само, як і військова мобільність: коли йдеться про те, щоб міст був здатний витримати не лише легковий автомобіль, а й танк у разі потреби, а також про всі інші аспекти військової мобільності загалом. Отже, ми маємо чіткий розподіл ролей і відповідальності.

А тепер щодо вашого запитання щодо оголошення, яке вона зробила у своїй доповіді про стан Європейського Союзу, тобто у промові, з якою президентка Європейської комісії виступила у вересні. Я цілком розумію, чого вона прагне досягти цією ініціативою. І вважаю, що вона цілком успішно працюватиме у взаємодії з НАТО. Адже Європейський Союз також має власну відповідальність у питаннях стійкості суспільств та, власне, у питаннях протидії гібридним загрозам. Лише кілька місяців тому ми мали змістовне обговорення цієї теми та оприлюднили спільну заяву для преси. Тому, коли йдеться про гібридні загрози, як я вже казав раніше, ми вітаємо цю ініціативу й вважаємо її правильною та корисною.

А що стосується європейської армії, то річ ось у чому: НАТО вже має систему командування та управління, яка забезпечує спільні дії збройних сил 32 держав-членів. Якщо напад буде здійснено на Нідерланди, Велику Британію чи Швецію, усі знатимуть, що необхідно робити колективно в межах застосування статті 5, аби забезпечити якнайшвидше завершення конфлікту. Саме про це йшлося у блискучій промові Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі генерала Гринкевича, яку він виголосив минулого понеділка у Варшаві.

І все це ґрунтується на 32 окремих національних збройних силах. Якщо ж ідеться про створення єдиних європейських збройних сил, то такий проєкт може спрацювати лише за умови, що Естонія та інші країни погодяться відмовитися від власних національних армій на користь спільної європейської армії. Сполучені Штати мають єдині збройні сили. Не існує окремої армії чи флоту штату Нью-Йорк і окремої армії чи флоту штату Мічиган. Є одна армія Сполучених Штатів. Тому така модель може функціонувати лише за наявності справді єдиних збройних сил. Але для цього голландці, естонці та інші народи мали б відмовитися від свого суверенного права та відповідальності самостійно формувати власні збройні сили. Я не думаю, що це станеться.

Отже, якщо зберігаються окремі національні збройні сили, необхідно забезпечити наявність ефективної системи командування та управління, а також відповідних оборонних планів. Саме це ми вже опрацювали детально.

Кожна країна знає, які саме спроможності вона повинна надати для колективної оборони. Ми також знаємо, хто і які завдання виконуватиме. Наприклад, Німецько-нідерландський армійський корпус знає свою роль у разі виникнення загроз у цій частині території НАТО. Інші союзники також знають, де саме вони мають діяти відповідно до узгоджених планів. Іноді складається враження, що я виступаю проти ідеї європейської армії. Це не так. Я не проти європейської армії як такої. Але я не підтримую створення ще однієї військової структури на додачу до всіх існуючих національних армій, тому що це лише зробить систему занадто складною. І знову ж таки, вважаю, що з міркувань державного суверенітету такий сценарій навряд чи можливий. Крім того, з огляду на ту систему командування та управління, яку ми маємо в НАТО, потреби у створенні окремої європейської армії немає.

Але те, що я проти, не принципова позиція, якщо не буде дублювання і ми не матимемо окремі структури в Європі, в ЄС, окремі від НАТО, тому що в такому випадку, в разі нападу, ми змарнуємо тижні, вирішуючи, хто що робитиме, і коли ми нарешті приймемо рішення, ми опинимось в складній ситуації, а цього ніхто не хоче. Тому я вважаю, що між ЄС і НАТО існує достатньо взаєморозуміння щодо того, хто що робить з максимальним результатом.

Запитання (студент)

Вітаю. Мене звати Лора Елізабет, я вивчаю харчові технології, роботу з пластиком і текстилем. І моє запитання до вас таке: кому НАТО потрібна більше: Україні чи самій НАТО?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

На це запитання складно відповісти, тому що, якщо подивитися на Україну, насамперед вирішальне значення має не допустити окупацію Росією іншої країни, колонізацію іншої нації в Європі у 2020-х роках. Це все ми залишили позаду, особливо після розпаду Радянського Союзу і повернення вами своєї незалежності. Пішло в минуле, коли хтось міг вторгнутися в іншу країну і намагатися колонізувати її. Тому це принципове питання: навіщо нам підтримувати Україну, а також і практична причина, тому що, звісно, це в інтересах України і в інтересах НАТО, щоби Україна могла рухатися вперед як суверенна, незалежна держава, спроможна захистити себе, також і після мирної угоди.

Тому важко сказати, кому що потрібно більше. Проте, якщо говорити про Україну, ми зараз багато чого навчаємось у них. А вони все ще навчаються у нас. Тож, щодо дронів і антидронових технологій, ми навчаємось в України, але коли йдеться про тактику і стратегію на полі бою, НАТО все ще здатна багато чим поділитися з Україною. Тому це насправді дорога з двостороннім рухом, можна сказати, в аспекті того, хто що робить, навчаючись одне в одного.

Модератор, Сільвер Тамбур

Дякую. У нас тут є запитання.

Запитання (студент)

Так. Вітаю. Мене звати Крістіан Петер. Я вивчаю електроенергетику і механотроніку тут, в Талтех, і у мене таке запитання: минулого року, приблизно в такий же самий час, вас запитали, чи може Європа стати на рівних зі Сполученими Штатами в плані, яке ж це було слово, як присутності. Я думаю, це було щось таке. В будь-якому разі, чи вважаєте ви, що Європа зараз стає рівною, або може навіть обганяє Сполучені Штати?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Перше питання, а чи ви хочете цього, тому що я думаю, що поставлене мені запитання означало, чи може Європа йти далі сама? А я вважаю, що нам важливо бути разом: Сполученим Штатам, Канаді і європейській частині НАТО. Ми набагато сильніші в трансатлантичному форматі, ніж [якщо] ми ішли б кожен своїм шляхом. Не забувайте, що для оборони Сполучених Штатів НАТО також має величезне значення. Ми захищаємо Сполучені Штати від цих ядерних субмарин, які можуть дійти до берегів, російських ядерних субмарин, які можуть дійти до берегів Сполучених Штатів.

Ми забезпечуємо безпеку трансатлантичних шляхів, безпеку Євроатлантичного регіону, безпеку Крайньої Півночі, безпеку Європи, все це в інтересах Сполучених Штатів. Тому Сполучені Штати безпосередньо зацікавлені в НАТО заради своєї оборони, а ми зацікавлені в Сполучених Штатах з їх величезною силою і промисловим виробництвом і інноваційною силою. І, звісно, ядерна парасолька є головною гарантією нашої свободи, тому й треба залишатися в НАТО. Тому я завжди маю сумніви щодо того, чи є якась потреба йти окремими шляхами.

США очевидно цього не хочуть, тому давайте не будемо думати, що ми, як Європа, можемо це зробити. Але тоді, що ми, як європейці, маємо зробити в НАТО, це стати набагато сильнішими. Тому те, що ви бачите зараз – це Європа, яка стає більш спроможною взяти на себе набагато більше в плані принаймні конвенційної оборони Європи, і це візьме час, навіть попри те, що ви, можливо, вже досягли 5% видатків на основні оборонні потреби. Але щодо інших країн НАТО, ми зараз говоримо про зв’язані з обороною видатки на рівні майже 4%, що вже гарне досягнення лише за півтора року після ухваленого нами в Гаазі рішення про цей десятирічний план.

Проте для розбудови усіх цих спроможностей, залучення всіх чоловіків і жінок в одностроях, забезпечення виконання усіх наших планів, щоби ми могли не лише оборонятися сьогодні, а бути попереду Росії та інших за три, п’ять і сім років, потрібен час. Але, знову ж таки, давайте не будемо йти окремими шляхами. Я закликав би не робити цього. США закликали б не робити цього. Я не думаю, що це в інтересах європейців.

Модератор, Сільвер Тамбур

Давайте йти далі. Джентльмен в синій сорочці вже давно чекає. Можемо передати йому мікрофон? Сюди, другий, третій ряд, або другий, перепрошую.

Запитання (студент)

Вітаю, я також студент Талтех, але навчаюся у відділенні Морської академії. У мене таке запитання: оскільки відбуваються гібридні атаки, відбувається також глушіння радарів торговельних суден в Балтійському морі. Наприклад, я часто чув від моряків, що судна втрачають радарне покриття, втрачають GPS, тому їм доводиться користуватися старими мапами тощо. Звідси моє запитання: що може зробити НАТО для того, щоби Балтійське море та інші моря були безпечними для моряків торговельного флоту?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Що НАТО може тут додати, це те, що ми матимемо всю інформацію, коли ми координуємо і здійснюємо наші наступні кроки в разі необхідності. Такі як, наприклад, «Балтійський вартовий» і «Східний вартовий», який обороняє весь східний фланг, (від Фінляндії і далі) включно з регіоном Чорного моря. Ці заходи були запроваджені після того, як у вересні минулого року сталося порушення повітряного простору Польщі.

Проте, звичайно, окремі країни, такі як Естонія та інші, які межують з Балтійським морем, мають конкретну відповідальність забезпечувати все можливе для стеження за тим, що роблять кораблі, і щоби ваші власні судна могли ходити безпечно. І знову ж таки, там, де це можливо, ми координуємо це в НАТО. Ми не завжди можемо розповісти вам все, тому що росіяни та інші слухають ці бесіди. Проте НАТО слугує насамперед платформою, на якій ми отримуємо всю інформацію, ми ділимося між собою тим, що потрібно, і здійснюємо в разі необхідності додаткові заходи.

Модератор, Сільвер Тамбур

Дякую. На жаль, наш час вичерпано. Ми вже не можемо відповісти на інші запитання. Дякуємо вам, Генеральний секретарю.