Keynote address

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Доброго дня всім. Я радий знову бути в Берліні і приєднатися до вас сьогодні на цій Нараді глав німецьких місій. «Botschafter», «Botschafterinnen» – це ваш титул німецькою мовою. В прямому сенсі, це означає «посланець», і це дуже слушно, тому що ви доносите до світу послання Німеччини про її політику і позиції. Проте, звичайно, ви робите набагато більше, ніж просто доносите їх. Ви їх пояснюєте, ви їх захищаєте, ви будуєте підтримку для них, і прагнете перетворити їх на дії.

Отже, ви посланці Німеччини до світу, а це велика відповідальність, тому що Німеччина великий гравець в міжнародному співтоваристві. Те, що вирішує Німеччина, і що ви зрештою допомагаєте здійснити, має значення. Те, що Німеччина робить і досягнути чого ви допомагаєте, має значення. Це має значення для німців, це також має значення для європейців і це, звичайно, має значення для НАТО. Ніде ми це не бачимо так чітко, як в сфері оборони. Коли уряд Німеччини рухається вперед в питаннях оборонних видатків і вирішує інвестувати 3,5% ВВП на основну оборону до 2029 року, він значно збільшує загальні оборонні видатки НАТО. Коли німецька промисловість розширює заводи і нарощує виробництво артилерійських снарядів, бронетехніки і систем ППО, це зміцнює силу і міць НАТО. Коли Бундесвер розгортає свої підрозділи в Литві і Польщі, відправляє кораблі до Балтійського моря, а літаки в регіон Балтії, це демонструє союзницьку солідарність. І коли Німеччина передає перехоплювачі «Патріот» і важкі бойові танки Україні, це допомагає захистити нашу колективну свободу і безпеку.

Німеччина робить все це і ще більше, і це саме те, що має відбуватися. Ситуація з безпекою цього вимагає. Російські жорстокі атаки проти України не припиняються. Росія несе величезні втрати, за останніми підрахунками понад 40 тисяч убитих, або важко поранених щомісяця. Замисліться над цим на секунду: понад 40 тисяч щомісяця. Попри ці важкі втрати, Путін не демонструє жодного бажання припиняти війну. Навпаки, Росія постійно завдає ударів по Києву та інших регіонах України, часто націлюючись на цивільних і цивільну інфраструктуру. І, водночас, перелік зловмисних російських гібридних дій в Європі стає дедалі довшим і довшим: кібератаки, диверсії, підпали, порушення повітряного простору, інциденти з дронами – і ви це бачите також і в Німеччині, з інцидентом в Лейпцигу.

НАТО висловлює цілковиту солідарність з Німеччиною. Ви маєте на своєму боці 31 друга і союзника. Останні ворожі дії Росії є безвідповідальними, небезпечними і становлять загрозу для життя. Але нас не залякати. Ми знаємо, що це тактика відчайдушного режиму, який не може досягти своїх цілей в Україні. Путін думає, що він може нас розділити, дестабілізувати нас і послабити нашу підтримку України, але ми не здаємося. Ці зловмисні дії мають протилежний результат. Наша відповідь полягає у збільшенні підтримки України.

І якщо Путін або хто-небудь інший сумнівається щодо нашого серйозного ставлення до своєї оборони, просто подивіться на саміт НАТО в Анкарі в липні. Це був надзвичайний успіх. Лише більше року тому ми домовились інвестувати 5% ВВП в основну оборону і видатки, зв’язані з безпекою і обороною, і це було на саміті в Гаазі. А зараз ми вже рухаємось в цьому напрямку з Німеччиною на водійському сидінні. Ви перевели оборону на шосту передачу, і ви не самотні. Інші європейські члени Альянсу і Канада також активізуються. У 2025 і 2026 роках Європа і Канада разом інвестуватимуть додатково понад 250 мільярдів доларів в оборону. 2025 і 2026 роки разом, 250 мільярдів доларів додатково, і це матиме продовження. А є ще щось. Союзники прискорюють виробництво і інновації. Мільярди спрямовуються на розширення виробничих потужностей, модернізацію заводів і відкриття нових виробничих ліній. Це революція оборонної промисловості. Більше сталі і нових технологій ми отримуємо від нашої індустрії і стартапів. Це означає десятки тисяч нових робочих місць лише для Німеччини і набагато більше в НАТО загалом.

Потім, щодо України, це також Європа, разом з Канадою, очолює підтримку, забезпечує основні фінансові і гуманітарні внески, оплачує важливе американське військове обладнання, включно з перехоплювачами, задля порятунку життів українців, допомагаючи Україні залишатися сильною в боротьбі сьогодні і здатною стримати будь-яку майбутню агресію.

Отже, по слідах саміту в Анкарі одне зрозуміло. Союзники рішуче налаштовані розвивати сильнішу Європу в сильнішій НАТО – яку ми називаємо НАТО 3.0. Тепер поясню, ми не прокинулись лише сьогодні і зрозуміли, що Європі потрібно брати на себе більшу відповідальність за свою власну безпеку. Елементи цієї трансформації киплять вже певний час, після першого сигналу, який спонукав НАТО розмістити свої війська на нашому східному фланзі у 2016 році. Але я думаю, що ми можемо погодитись з тим, що союзники спочатку не поспішали збільшувати інвестиції в оборону. Були вагання щодо переозброєння. Існувала думка, що ми можемо робити більше, витрачаючи менше, і що Сполучені Штати будуть виконувати найважчі завдання за нас. Проте ми перегорнули цю сторінку. Сьогодні оборона Європи і оборонні зусилля в Європі прискорюються.

Однак змінюється також щось ще більш фундаментальне. Я бачу реальну зміну менталітету. Європейці дедалі більше розуміють, що брати на себе більшу відповідальність за власну безпеку не є питанням вибору. Що відбудова наших збройних сил є справді необхідною. Що відновлення бази нашої оборонної промисловості корисно не лише для нашої безпеки – воно також допомагає нашим економікам. І що безпека – це те, що США мають робити не для нас, а разом з нами.

Німеччина є рушієм цих змін. Німеччина – найбільша європейська економіка, вона витрачає на оборону найбільше в Європі, і вона є двигуном європейського оборонного виробництва. Це і є лідерство. І тут, я також звертаюся до вас, Йоганне, і я хочу віддати вам належне за ваше принципове і рішуче лідерство за кермом Федеральної служби закордонних справ. Дякую.

І нам буде потрібно більше в міру того, як ми продовжуватимемо робити НАТО дедалі більше очолюваною європейцями. Тож, дозвольте мені завершити тим, з чого я почав: «Botschafter», «Botschafterinnen» – посланці. Я розраховую на те, що кожен з вас у цій залі передаватиме послання про те, що сильніша Німеччина робить сильнішою Європу. Що сильніша Європа робить сильнішою НАТО. І ця сила є передумовою безпеки. А також про те, що для самозаспокоєння місця немає. Ми розпочали довгу подорож. Нам необхідно витрачати більше, виробляти більше, захищатися краще і підтримувати сильною Україну для того, щоби переміг мир. І як представники Німеччини в усьому світі, ви маєте відіграти вирішальну роль. Пояснюйте, чому це все важливе, розбудовуйте підтримку того, що ми робимо, і допомагайте перетворювати наші рішення на дії. Дипломатія справді є частиною нашого арсеналу, тому «bitte weitersagen!» (будь ласка, передайте далі), тому що в ці небезпечні часи, послання, які ми посилаємо, послання, які ви всі передаєте, відіграють вирішальну роль. І що ще важливіше, це результат: тривала безпека.

Щиро дякую.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Дуже надихаючі промови задали тон початку цієї надзвичайно серйозної дискусії. Я хотіла б розпочати з теми, яку ви обидва визначили як ключову, а саме з природи та масштабу загрози, що її сьогодні Росія становить для Європи. Пане міністре, ви щойно повернулися з України, зокрема з Харкова, якщо я не помиляюся. На основі цього візиту що ви хотіли б донести союзникам щодо сутності цієї загрози?

І Марку Рютте, як ви описали б це в ширшій картині? Цю загрозу від Росії не лише для України, а і для самої Європи.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Ця загроза існує. Вона довгострокова. Загроза довгострокова. Те, що ми спостерігаємо зараз, полягає в тому, що Росія спрямовує на оборону понад 10% свого національного доходу. Майже 50% державного бюджету витрачається на оборонні потреби. Фактично, вся промислова база країни, і не лише оборонно-промисловий комплекс, а промисловість загалом, сьогодні працює на ведення війни. Водночас із веденням бойових дій Росія поповнює свої запаси озброєнь. Тому є всі докази того, що загроза реальна, і що вона довгострокова. І якби ми не здійснили тих змін, які ми запровадили за останні кілька років, ми ще довше не були б здатні оборонятися. Ми можемо оборонятися сьогодні, завтра, але якби ми не здійснили цих змін, був би ризик, коли б ми досягли 29, 2030, 2031 років. Тому нам вкрай необхідно і надалі йти цим шляхом. Ми не можемо дозволити собі бути наївними щодо цього. Я вас прошу, я знаю, що люди завжди вам кажуть: «О, якби ви тільки сіли з Путіним, і це, і те ». Це надовго. Це загроза. Ми не можемо бути наївними.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Я зааплодувала б, але це складно, тримаючи мікрофон. Міністре, дякую вам за те, що дуже відверто порушили це питання, яке, фактично, висить над усією цією дискусією. Пане Генеральний секретарю, мене цікавить, наскільки вас турбує зростання підтримки в Європі партій, які, як ми бачили на земельних виборах тут, а також спостерігаємо в опитуваннях у Франції, серед багатьох інших своїх меседжів для виборців, фактично, заявляють: «Ми дещо прихильніше ставимося до Росії. Ми не обов’язково підтримуватимемо подальшу оборону України».

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Ви дозволите мені сказати кілька слів про гібридну ситуацію в Лейпцигу? Тому що я не впевнений, що ми до цього ще повернемось. Тому що я насправді хочу аплодувати реакції Німеччини. Вона була впевнена. Вона була зважена. Ви зв’язалися з союзниками, щоби всі говорили з узгодженої позиції. Дозвольте мені сказати наступне про гібридні атаки. Не забувайте, що Росія зараз втрачає понад 40 тисяч убитими і тяжкопораненими щомісяця в Україні. НАТО має в своєму розпорядженні всі варіанти реагування, які нам потрібні. Ви не завжди їх бачите. Деякі з них публічні, інші не публічні, і наша реакція як НАТО, не завжди буде, якщо це трапиться, за принципом «око за око». І ви бачили понад рік тому, зараз це вже 17 – 18 місяців тому, коли був перерізаний підводний кабель між Фінляндією і Естонією, що ми започаткували місію «Балтійський вартовий», яка змушує Росію платити певну ціну за такі дії. Вони це ненавидять. В рамках «Балтійського вартового» ми бачимо, що дедалі більше союзників, і союзник за союзником, працюють над «тіньовим флотом», ставлячи росіян перед витратами і стратегічними дилемами. Тож, ми на місці. Ми знову маємо варіанти реагування, не завжди відомі громадськості, але можете бути в цьому впевнені. Проте найкращою відповіддю на будь-яку гібридну загрозу території НАТО і на те, що може статися в майбутньому, є не зменшення підтримки України, а її посилення. Саме цього вони й прагнуть досягти: щоб ми скоротили підтримку України. Натомість ми збільшуватимемо підтримку України. Я бачу, що тут сидить Борис Руге, посол Німеччини, мій колишній колега в НАТО, і він схвально киває. Тож, Борисе, ви зі мною погоджуєтеся. У своїй попередній ролі ви також діяли саме так, і, схоже, продовжуєте це робити. Це чудово. Але я хочу наголосити: ситуація надзвичайно серйозна. Тому у відповідь на такі дії має бути більше підтримки України, а не менше. А зараз до вашого запитання, звичайно, не мені коментувати національну політику країн. Я маю не втручатися в це, тому що у нас Альянс 32 країн, і кого не обрали б, вони стають обраними лідерами цих країн. Ми будемо працювати з цими лідерами, і я не маю жодних сумнівів в тому, що Альянс залишиться дуже сильним. Зі свого досвіду 14 років на посаді Прем’єр-міністра Нідерландів я знаю, політика жорстка річ. Вона нелегка. Це контактний вид спорту, і вона справді така. І завжди найкраще залишатися на курсі. І я вважаю, що з точки зору НАТО, і ви також неодноразово наголошували на цьому, Йоганне, сильна економіка є невіддільною складовою оборони країни. А сильна економіка означає, що необхідно постійно думати про проведення потрібних реформ. Можливо, якщо ви представляєте «Партію зелених», ви віддаватимете перевагу одним реформам. Якщо ж ви належите до «Християнсько-демократичного союзу»,» Соціал-демократичної партії» чи лібералів, то матимете інше бачення. У кожної політичної сили є власні погляди. Це політика. І в цьому немає проблеми. Головне, щоб існувало спільне розуміння того, що необхідно постійно шукати найкращі способи організації суспільства, забезпечувати ефективне використання ресурсів і спрямовувати кошти на справді пріоритетні напрями, щоб, зокрема, залишалися ресурси й для фінансування оборони. Саме це є абсолютно ключовим. І протягом багатьох років я спостерігав, що країни, в яких уряди впевнено й послідовно дотримуються курсу необхідних реформ, навіть якщо іноді зазнають поразки на виборах, зрештою, опиняються в найкращому становищі до наступного виборчого циклу.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Генеральний секретарю, ніхто не може не погодитись з вашим описом політики, і ви маєте в цьому досвід, тому я –

Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль

Я люблю контактні види спорту. Це те, що я насправді люблю.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Це залишатиметься з нами, але все ж таки я хочу ще раз повернутися до цього питання: якщо Німеччина і Франція, які відігравали абсолютно ключову роль у формуванні позиції Європи та НАТО щодо України, почнуть, особливо Франція, змінювати свій підхід до цього питання, то це може означати дуже суттєву зміну й у власній позиції НАТО щодо України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Давайте подивимось, що відбувається. І давайте побачимо результат виборів. Зараз вересень. Вибори у Франції відбудуться в травні наступного року, і знову ж таки, який не був би результат, НАТО тут. Ми стоятимемо разом. Ми залишимось сильними. Я цілком упевнений, що незалежно від того, хто переможе на тих чи інших виборах, курс щодо ключових питань залишатиметься незмінним: інвестування в оборону, забезпечення того, щоб Україна не програла цю війну, а також перебувала в якомога сильнішій позиції для досягнення результату цієї війни, коли Путін буде готовий сісти за стіл переговорів. Ми вже мали подібні дискусії в минулому, коли бачили зміну урядів в інших країнах. І зрештою те, що ми спостерігали протягом останніх 5 – 10 років, це те, що НАТО ставала сильнішою, зберігала єдність і продовжувала діалог. І знову ж таки, дебати не є проблемою. Опозиція не є проблемою. Так, інколи, коли я перебував на попередній посаді, мені здавалося, що трохи менше дискусій було б навіть непогано. Але це все одно є частиною демократії. Саме тому я кажу, що політика є контактним видом спорту.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Дуже дякую вам за це. Міністре, я за хвилину буду ставити ширші запитання про це, і про закупівлі тощо. Але я хочу запитати вас про одну річ щодо контактного виду спорту, а саме, що, на вашу думку, політики нині мають доводити виборцям, що необхідно вкладати гроші в оборону і можливо забирати їх з інших речей, на які країни їх витрачали. Я зі Сполученого Королівства, де уряд Енді Бернема зараз ламає голову саме над цим: як довести це виборцям?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

І якщо дозволите, я хотів би лише розвинути цю думку. Коли згадуєш 1990 рік, я народився у 1967-му, тож дуже добре пам’ятаю той час ще молодим студентом. Вражаючий державницький підхід Буша і Горбачова, а також канцлера об’єднання і міністра закордонних справ об’єднання Німеччини, Коля та Геншера, і те, як їм вдалося в тих обставинах досягти згоди і 3 жовтня 1990 року створити нову об’єднану Німеччину, яка сьогодні є невіддільною частиною Європейського Союзу та НАТО. Але, можливо, в суспільствах завжди точаться дискусії про те, що для збільшення витрат на оборону потрібно заощаджувати в інших сферах. Іноді справді необхідно скорочувати видатки, адже не всі державні витрати є однаково необхідними. Тож, якщо вдається заощадити кошти, це чудово. Проте, якщо поглянути на повоєнну історію Європи трохи ширше, можна побачити своєрідний національний консенсус. Так, можуть бути різні акценти та різні пріоритети, але, зрештою, існує певна єдність у розумінні того, що для збереження згуртованості суспільства потрібно водночас робити дві речі. По-перше, необхідно дбати не лише про те, як розподілити наявний пиріг, а й про те, як зробити цей пиріг більшим. Пиріг, або, як ми кажемо німецькою, Kuchen, має ставати більшим, а не меншим. Тому що, якщо ви лише ділите вже наявний пиріг, то, зрештою, всі ресурси підуть на оборону, а це неможливо. Отже, потрібно забезпечити зростання пирога, тобто зростання економіки. Інший бік медалі полягає в тому, як розподіляти результати цього зростання. І я думаю, що також у Німеччині, якщо подивитися на повоєнну історію моєї країни та багатьох інших європейських держав, існував своєрідний національний консенсус: економіка має бути сильною, але водночас необхідно подбати про те, щоб добробут діставався всім людям, а не лише обмеженому колу. Саме так, на мою думку, великі народні партії в цій країні, у моїй країні, у Бельгії, Франції та Італії здійснювали управління в повоєнну епоху.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

І ми говоримо про певні точки консенсусу в повоєнну епоху. Але я мушу торкнутися питання, якого не можливо уникнути, а саме питання Сполучених Штатів, які ми досі майже не згадували, хіба що побіжно. Дозвольте поставити його прямо: чи вважаєте ви, що Сполучені Штати все ще готові захищати Європу?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Абсолютно. У мене немає жодних сумнівів. Сполучені Штати повністю віддані НАТО і повністю віддані виконанню зобов’язань за статтею 5. Водночас в історії відносин США з НАТО ще з часів Ейзенхауера існував один постійний і суттєвий подразник: Сполучені Штати витрачали на оборону значно більше, ніж ми. А ми спрямовували ці кошти на інші потреби, на які американці також були б не проти витрачати більше ресурсів. Тому нині надзвичайно важливо відновити баланс і забезпечити, щоби ми витрачали на оборону стільки ж, скільки витрачають Сполучені Штати. І не тому, що ми просто хочемо зрівнятися із США. Річ у тім, що в межах оборонного планування НАТО було визначено: для того, щоб не лише досягти більшого балансу зі Сполученими Штатами, а й бути спроможними захистити самих себе, ми маємо вийти на рівень оборонних витрат близько 3,4%, 3,5% або 3,6% ВВП, тобто орієнтовно 3,5%. Адже в іншому разі ми не будемо готові до протидії Росії, яка швидко відновлює та нарощує свою оборонно-промислову базу і військові спроможності. Таким чином, ми одним пострілом убиваємо двох зайців. Ми стаємо значно сильнішими перед лицем російської загрози та водночас досягаємо більшого балансу зі Сполученими Штатами. А це означає, що США будуть значно більш віддані НАТО, ніж раніше. Саме тому я завжди кажу, що Трамп має рацію. Я знаю, що не всім у Європі подобається, коли я це говорю, але я справді переконаний, що він має рацію в тому, що нинішня ситуація, коли європейці витрачають на оборону значно менше, ніж повинні, є нежиттєздатною. І зараз ми якраз рухаємося до того, щоб вирівняти цей дисбаланс.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Отже, я думаю, що сказане вами знайде відгук у багатьох людей в усій Європі. Аргумент про необхідність збільшення оборонних витрат був висунутий і, значною мірою, вже здобув підтримку. Але, пане Генеральний секретарю, я все ж таки хочу поставити вам запитання. Адже багато європейських виборців також звернули увагу на деякі заяви Президента США: про те, що він хотів би бачити Канаду 51-м штатом, що Гренландія, як він знову ж таки сказав безпосередньо перед самітом НАТО, мала б стати частиною Сполучених Штатів. І саме в такі моменти багато європейців замислювалися: «Можливо, ми більшою мірою покладаємося на себе, ніж вважали раніше». Адже йдеться про заяви однієї країни – члена НАТО щодо іншої країни – члена НАТО. І це вже не виглядає як прояв консенсусу.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Саме така стратегічна й тактична дискусія зараз відбувається у Сполучених Штатах. Судячи з того, що я чую, і дозвольте поділитися цим також із вами, пані та панове посли, логіка полягає в наступному. У США дедалі більше переконані, що надмірно розпорошують свої ресурси, якщо ми, європейці, не беремо на себе більшу частку відповідальності. І це цілком справедлива дискусія, адже Сполучені Штати мають дбати не лише про безпеку в Європі. Вони також відповідають за ситуацію у Західній півкулі та повинні захищати свої інтереси в Індо-Тихоокеанському регіоні. Водночас як у Європі, так і у Сполучених Штатах дедалі більше усвідомлюють, що якщо Китай наважиться діяти проти Тайваню або здійснить кроки в межах так званого Першого острівного ланцюга, то Сі Цзіньпін насамперед зателефонує своєму молодшому партнеру в цій історії, а саме Володимиру Володимировичу Путіну в Москву, щоб той тримав нас зайнятими тут, у Європі. А це означає, що в такому сценарії Захід водночас матиме справу із серйозною кризою на двох театрах дій. Інакше кажучи, Індо-Тихоокеанський регіон і Європа стають дедалі більш взаємопов'язаними. Це по-перше. Саме тому Сполучені Штати спонукають нас діяти активніше не лише через те, що їх дратує дисбаланс у рівні оборонних витрат. Причина також у тому, що ми повинні бути достатньо сильними, щоб брати на себе більшу відповідальність за звичайну, або конвенційну, оборону. І тут Німеччина беззаперечно демонструє лідерство. По-друге, у США глибоко переконані, що для безпеки самої американської території життєво важливими є безпечна Європа, безпечна Атлантика і безпечна Арктика. Як заявив у Білому домі Прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, російські атомні підводні човни існують не для того, щоб атакувати Норвегію. Вони призначені для загрози території Сполучених Штатів. І саме НАТО, цей Альянс, не дозволяє цьому статися. У Сполучених Штатах це усвідомлюють на всіх рівнях: від Президента і Білого дому до Пентагону, Державного департаменту та Ради національної безпеки. Саме тому членство в НАТО та інтегрованість у межах Альянсу існують не лише з історичних причин. Вони зберігаються тому, що відповідають безпосереднім інтересам Нідерландів, Німеччини, але також і безпосереднім інтересам Сполучених Штатів, звичайно, для США як найпотужнішої держави світу та країни з найсильнішими збройними силами це також спосіб уникнути надмірного розпорошення своїх ресурсів.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Отже, рухаймося далі, адже час спливає дуже швидко. Дозвольте поставити вам запитання щодо цих ресурсів. На вашу думку, яка єдина реформа у сфері оборонних закупівель була б для Європи найважливішою, щоб прискорити нарощування цього виробництва?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Передусім дозвольте мені відзначити тісну співпрацю між НАТО та Європейським Союзом. Це одна зі сфер, де ми працюємо разом. До речі, цього тижня ЄС відкрив фінансування в обсязі 3,5 мільярда доларів США, або 3,2 мільярда євро, для України в межах механізму PURL, що дасть змогу закуповувати в американської [оборонної] бази ті речі, які ми не виробляємо в Європі. Водночас ЄС і НАТО тісно координують свої дії, щоб забезпечити залучення всіх необхідних учасників цього процесу. Цього тижня я мав зустріч із керівником «Deutsche Bank», який особисто дуже активно підтримує ці зусилля. Йдеться про те, щоб до процесу були залучені фінансовий сектор, малі та середні підприємства, а також великі компанії. Одним із напрямів є зміна підходів до закупівель на національному рівні. Адже як у США, так і в Європі досі існує значний рівень бюрократії, з якою необхідно боротися. Ми маємо більше працювати спільно. Іноді ми висуваємо надто багато вимог і надто детально прописуємо, що саме має робити той чи інший зразок оборонної техніки або продукція оборонної промисловості. Усе це потребує змін. Тож реформ, які нам ще необхідно здійснити, справді багато. Водночас хороша новина полягає в тому, що ці зміни відбуваються просто зараз. І знову ж таки Німеччина відіграє тут надзвичайно важливу роль. Від «Rheinmetall» до невеликих стартапів. Подивіться хоча б на «Isar Aerospace» та нещодавній запуск у Норвегії минулими вихідними. Це була чудова новина. Тож ми бачимо, що Європа справді нарощує темпи, зокрема й у галузі оборонно-промислової співпраці.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Це також тема для окремої, дуже довгої розмови. Але зараз я змушена повернутися до поганої новини: у нас залишилося лише дві хвилини. Тож дозвольте коротко запитати вас обох: що можуть зробити європейські країни, щоб вплинути на ситуацію навколо Ормузької протоки? І ширше, яку роль, на вашу думку, можуть відігравати глави дипломатичних місій у питаннях, про які ми сьогодні говорили?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Очевидно, що це за межами території НАТО, але ми, безумовно, уважно стежимо за розвитком подій. Країни – члени НАТО також підтримують тісну координацію між собою. Маємо важливу франко-британську ініціативу. Водночас ми дедалі частіше бачимо активність окремих держав. Деякі з них повідомляють про це відкрито. Так, цього тижня про свою участь заявила Латвія, раніше подібні кроки робила Литва, а також низка інших країн. Йдеться не про те, щоб наражати своїх військовослужбовців на небезпеку, а про надання практичної підтримки, наприклад, у сфері розмінування в районі Ормузької протоки. Я вважаю, що така діяльність є важливою і має здійснюватися в тісній координації зі Сполученими Штатами. Це не місія НАТО і не операція під егідою Альянсу. Проте очевидно, що НАТО уважно відстежує ситуацію та надає підтримку там, де це можливо.

Модераторка: Бронвен Меддокс, директорка та головна виконавча директорка Chatham House

Ми не лише завершили сесію рівно вчасно, а й закінчили її з ноткою стриманого оптимізму, чого, зізнаюся, я не очікувала. Два моменти. По-перше, прошу вас приєднатися до мене й подякувати Генеральному секретарю та пану міністру. А по-друге, у мене є важливе технічне оголошення.

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

Check your inbox and enter verification code

You have successfully created your account

Subscribe to our newsletter

Your password has been updated

Ключова промова

Генерального секретаря НАТО Марка Рютте на Нараді глав німецьких місій

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

Check your inbox and enter verification code

You have successfully created your account

Subscribe to our newsletter

Your password has been updated

Пов'язані активи

Пов'язаний контент

Новини

This email is already subscribed. To adjust your subscription, use the “Preferences” link in any of our emails.