Close
Back
Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge
Log in
No account?
Forgot your password?
NATO MULTIMEDIA ACCOUNT
Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge
Create an account
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address.
.
Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
You have successfully created your account
From now on you can download videos from our website
Subscribe to our newsletter
If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.
Reset password
Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.
Reset password
We have sent a verification code to your email address.
Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Create a new password
The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.
Your password has been updated
Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.
Полковник Марк Фортер багато подорожував африканським континентом як офіцер НАТО зі зв’язків з Африканським Союзом (АС), але грати на волинці для здивованого ефіопського митника в аеропорту Аддіс-Абеби, безперечно, було одним із унікальних випадків в його кар’єрі старшого військового офіцера зі зв’язків.
«Перше, що помітила жінка-митниця в моїй валізі, це стандартний французький армійський чохол для гвинтівки, в якому я зазвичай зберігаю свою волинку», – каже полковник Фортер. Він пояснив, що звичайний рентгенівський апарат не працював, тому його відвели на якийсь склад, де вручну перевірили його багаж.
«Вона автоматично змінила відкрите і дружнє ставлення на підозрілість, – каже він. – Коли вона його відкрила і побачила купу трубок, вона ще більше спохмурніла».
У відчайдушній спробі розвіяти цю підозру, умілий гравець на волинці полковник Фортер заграв, щоб показати сконфуженій митниці, що цей інструмент зовсім не зброя.
«Африка – це Африка, багато шуму, спека і все таке різнобарвне, – каже він. Звук, який він продукував, був настільки незвичний, що всі зупинилися і подивились на нього. «Миттєво люди почали мене підбадьорювати, плескати в долоні і танцювати».
Його десятихвилинний імпровізований концерт тепер вважається найбільш унікальним випадком за двадцять років його музичних вправ на цьому інструменті. Зазвичай він грає для друзів і в особливих випадках, але після приїзду до Ефіопії для того, щоб очолити команду з шести представників НАТО, він продовжує практикуватись на цьому інструменті.
На більш серйозній ноті…
Провівши 25 років у французькій армії і після служби під прапором НАТО в Косово, полковник Фортер минулого жовтня був направлений із загальновійськового командування НАТО в Лісабоні до Аддіс-Абеби і залишатиметься там до липня 2011 року. До цього він два роки працював у Португалії, в загальновійськовому командуванні в Лісабоні у складі групи НАТО, яка надавала підтримку Африканському Союзу.
Альянс із 2005 року почав допомагати Африканському Союзу розвивати свій потенціал, а з 2007 року – Африканські сили готовності, намагаючись розвинути здатність Альянсу протягом тривалого часу вести операції з підтримання миру.
«Розбудовою потенціалу часто називають допомогу сторонам, зазвичай суспільствам, в країнах, що розвиваються, яким потрібно розвинути певні уміння чи компетенції, або вдосконалити загальні можливості», – пояснює полковник Фортер.
Хоча група зі зв’язків НАТО з АС невеличка, ряд представників НАТО регулярно відряджається до Ефіопії для роботи з Африканським Союзом з широкого спектра питань.
Взаємодія НАТО з Африканським Союзом виходить поза межі простого розвитку потенціалу. «Вона забезпечує військові знання, які необхідні [АС] для проведення його військових операцій», – каже полковник Фортер, деталізуючи людські ресурси, правову і організаційну роботу своєї групи.
«Все це означає розуміння і задоволення потреб Африканського Союзу і здатність оцінювати, як НАТО може використовувати свої власні можливості для надання відповідної допомоги», – пояснює він.
«Найважливіший аспект моєї ролі – це зв'язок», – каже він. І додає, що кожен член групи повинен уміти здійснювати комунікацію і ділитися досвідом НАТО, а також слухати людей і розуміти їх потреби.
Попри те, що ця група добре інтегрувалась у місцеву громаду, він додає, що «найважчим у цій та будь-якій іншій місії є відірваність від близьких на довгий час».
Підтримка Африканського Союзу з боку НАТО
У 2005 році Африканський Союз попросив НАТО допомогти позбутися недоліків його місії в Дарфурі (AMIS), розбудувавши штабний потенціал. У рамках AMIS Альянс допомагав перевезти 32 тисячі з 45 тисяч військовослужбовців і транспортних засобів АС в Дарфур і з нього. Ця підтримка була завершена після передачі AMIS до гібридних сил ООН – Африканський Союз наприкінці 2007 року. З того часу АС робив подібні запити щодо практичної допомоги.
«НАТО прагне залишатися в тіні, надаючи допомогу, – каже Мішель Сула, виконуючий обов'язки помічника Генерального секретаря НАТО з питань операцій. – Зрештою, головна мета НАТО завжди полягала в сприянні і заохоченні до розв'язання африканських проблем самими африканцями, тому її підтримка АС керується принципом відповідальності африканців, тому допомога надається виключно на прохання АС і для задоволення його потреб».
У новій Стратегічній концепції Альянсу наголошується на важливості партнерств НАТО з широким колом країн – нечленів Альянсу, а також з міжнародними і регіональними організаціями, такими як Африканський Союз, з метою сприяння міжнародній безпеці. Нинішній мандат на підтримку АС з боку НАТО продовжується до 2012 року.
«Зараз [там] має місце ідеальна відповідність між тим, що може запропонувати НАТО і тим, що потрібно АС», – додав Сула. – НАТО має порівняльну перевагу і унікальний досвід та знання у сфері розвитку сил і засобів для операцій з підтримання миру, які необхідні АС, який прагне розбудувати свої сили і засоби такого типу».