NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Log in or Create an account
Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

  1. Сьогодні глави держав і урядів держав–членів НАТО зустрілись із Президентом України Петром Порошенком. Під час зустрічі вони знову підтвердити спільну відданість подальшому розвитку Особливого партнерства між Україною і НАТО та його внеску у забезпечення мирної, стабільної і неподільної Європи. Вони обговорили конфлікт на сході України, де понад чотири роки Україна захищає свою територію від російської агресії. Держави–члени Альянсу висловили непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів, а також її права вільно обирати власне майбутнє і зовнішньополітичний курс без втручання ззовні, як окреслено у Гельсінському заключному акті. Україна і НАТО продовжують закликати Росію відмовитися від незаконної і нелегітимної анексії Кримського півострову, яку вони не визнають і ніколи не визнаватимуть у майбутньому. НАТО і її держави–члени залишаються відданими подальшому наданню допомоги Україні щодо реалізації порядку денного реформування національних структур безпеки і оборони, зокрема, у рамках Комплексної програми допомоги (КПД).

  2. У світлі того, що Україна знову заявила про своє прагнення набути членства в Альянсі, НАТО дотримуватиметься рішень, ухвалених на Бухарестському саміті й самітах Альянсу, що відбулися згодом. Держави–члени Альянсу закликали Україну якомога ефективніше використовувати механізми, наявні під егідою Комісії Україна – НАТО, насамперед, у рамках Річної національної програми (РНП). Вони привітали досягнутий донині істотний поступ у просуванні реформ, насамперед, завдяки ухваленню останнім часом Законів про Вищий антикорупційний суд і національну безпеку. Ухвалення останнього – це очікуваний і вагомий крок уперед, який наближає структури безпеки і оборони України до євроатлантичних стандартів і методів роботи. Держави–члени Альянсу закликали Україну запровадити у життя його положення з метою зміцнення в Україні цивільного контролю і демократичного нагляду над структурами безпеки і оборони, подальшого вдосконалення командування й управління, процесів планування і укладання бюджетів, системи військової освіти, а також гарантування своєчасного реформування служб безпеки. Щодо Закону України про освіту, ухваленого Верховною Радою України у вересні 2017 року, країни–члени Альянсу закликали Україну цілковито втілити у життя рекомендації і висновки Венеціанської комісії, причому Україна заявила про свою готовність до цього.  Країни–члени Альянсу сподіваються на подальший поступ щодо реалізації намагань України подолати істотні поточні виклики й забезпечити цілковиту реалізацію і сталість честолюбних, але необхідних реформ. Успіх реформ в Україні, зокрема, з питань боротьби з корупцією й забезпечення всеохоплюючого виборчого процесу, який ґрунтувався б на демократичних цінностях, повазі до прав людини і прав національних меншин та верховенства закону, буде вирішальним у створенні підґрунтя для розбудови процвітаючої і мирної України, яка міцно закріпилася б серед європейських демократій.
  3. Глави держав і урядів привітали поступ щодо запровадження КПД протягом останніх двох років та її роль у вдосконаленні оборонних спроможностей України і розбудові оперативної сумісності. Вони також привітали вдосконалення спроможностей у галузі стратегічних комунікацій і поступ, якого було досягнуто щодо реалізації спільних проектів з питань матеріально-технічного забезпечення і стандартизації, утилізації вибухонебезпечних боєприпасів і протидії саморобним вибуховим пристроям (СВП), а також запровадження у життя нових заходів з метою надання допомоги Україні ефективніше гарантувати безпеку на складах боєприпасів. До того ж було успішно реалізовано проекти, покликані вдосконалити потенціал України з таких напрямів, як кіберзахист, телемедицина й утилізація радіоактивних відходів. Завдяки навчанням Україна – НАТО із проведенням комп’ютерного моделювання вдалося істотно підвищити стійкість критично важливої енергетичної інфраструктури України. У 2017 році НАТО сприяла участі української команди у складі чоловіків і жінок-військовослужбовців, які зазнали поранень, в «Іграх нескорених» у Торонто. Україна і НАТО активізують співпрацю у рамках Платформи із протидії гібридним загрозам, маючи на меті зміцнити спроможність України давати відсіч гібридним нападам на її території.

  4. Країни–члени НАТО і Україна засудили порушення прав людини і дискримінаційну політику, яку здійснює російська влада де-факто стосовно населення незаконно анексованого Кримського півострову, зокрема, щодо населення кримських татар, а також українців і осіб, які належать до інших етнічних, політичних та релігійних груп. Вони закликали Росію і її владу де-факто надати міжнародним моніторинговим організаціям доступ на територію Криму, а також звільнити українських в’язнів і заручників, які утримуються під вартою в Росії, Криму та на територіях на сході України, підконтрольних бойовикам, яких підтримує Росія. Лідери держав–членів НАТО і України також висловили стурбованість з приводу застосування тортур і переведення українських громадян до в’язниць на території Росії. Мілітаризація Криму, Чорного і Азовського морів, яку продовжує проводити Росія, становить нову загрозу державній незалежності України і підриває стабільність у ширшому регіоні. Лідери НАТО і України засудили будівництво і часткове введення в експлуатацію мосту через Керченську протоку, який поєднує Росію із незаконно анексованою територією Криму. Це становить ще одне порушення суверенітету й територіальної цілісності України, зокрема, порушення права судноплавства в її територіальних водах.

  5. Поточний збройний конфлікт на сході України, підбурюваний і повсякчас підтримуваний Росією, продовжує становити серйозний виклик євроатлантичній безпеці, спричинивши гуманітарну катастрофу на Донбасі, внаслідок якої загинули понад 10 000 осіб, а понад 1,5 мільйони українських громадян нині є внутрішньо переміщеними особами. Держави–члени Альянсу і Україна знову підтвердили прагнення розв’язати конфлікт дипломатичними засобами відповідно до Мінських угод і привітали зусилля «Нормандського формату» в цьому сенсі. Вони закликали усі сторони цілковито дотримуватися взятих на себе зобов’язань. Росія як сторона, що підписала Мінські угоди, несе в цьому плані особливу відповідальність. Україна і НАТО закликали Росію вивести війська і припинити надавати будь-яку політичну, фінансову і військову підтримку проросійським бойовикам у Донецькій і Луганській областях.

  6. Лідери України і НАТО наголосили, що першорядними необхідними передумовами деескалації конфлікту є забезпечення всеохоплюючого припинення вогню, виведення важкої військової техніки, здійснення ефективного моніторингу і верифікації з боку Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, виведення підтримуваних Росією збройних формувань і важкої військової техніки, а також роззброєння незаконних збройних формувань. Мають бути забезпечені умови для виконання мандату СММ. Для цього її представники повинні мати повний, безпечний і безперешкодний доступ на усій території України, зокрема, на російсько-українському державному кордоні. Україна і НАТО закликали Росію відновити співпрацю у рамках Спільного центру управління і координації з метою сприяння припиненню вогню на місцях.

  7. У зв’язку з цим, глави держав і урядів держав–членів НАТО і України взяли до уваги нещодавні обговорення у рамках «Нормандського формату» щодо шляхів забезпечення цілковитої реалізації Мінських угод. Вони також порушили можливість запровадження миротворчої місії ООН на Донбасі і наголосили на тому, що така місія має підтримувати і сприяти цілковитій імплементації Мінських угод, маючи при цьому потужний мандат із гарантування безпеки території в усій зоні конфлікту аж до російсько-українського кордону і на ньому.

  8. Країни–члени Альянсу і Україна стурбовані подальшими намаганнями Російської Федерації дестабілізувати ситуацію в Україні, зокрема, вдаючись до загрози застосування сили, поширення дезінформації, кібернападів, енергетичного шантажу, а також втручання у суверенні інституційні й виборчі процеси в Україні. Вони закликають Росію утримуватися від таких дій.

  9. НАТО високо цінує істотний внесок України в операції під проводом Альянсу, діяльність Сил реагування і навчання НАТО. Держави – члени Альянсу вітають рішення України збільшити внесок до місії НАТО «Рішуча підтримка» в Афганістані і до складу Сил реагування НАТО. Це свідчить про неухильну відданість України гарантуванню євроатлантичної безпеки і сприяє підвищенню рівня оперативної сумісності національних збройних сил із військами НАТО. Держави–члени Альянсу визнали зацікавленість України розвивати можливості поглибленого співробітництва у рамках Ініціативи оперативної сумісності партнерства, і НАТО розглядатиме це у контексті рішень, ухвалених на Уельському і Варшавському самітах Альянсу.

  10. Незалежна, суверенна і стабільна Україна, неухильно віддана демократії і верховенству права, є першорядною для безпеки на євроатлантичному просторі, невіддільною частиною якого, як зазначається у Хартії про особливе партнерство, вона є.