Warsaw Summit Communiqué

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Ми, глави держав та урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу, зібралися у Варшаві у вирішальний момент для безпеки наших країн та їхнього населення. Ми висловлюємо задоволення з приводу приєднання Чорногорії, яку ми запросили стати 29-м членом нашого Альянсу.
Головне завдання НАТО є незмінним: забезпечити, щоб Альянс залишався єдиною в своєму роді спільнотою свободи, миру, безпеки і спільних цінностей, включно з особистою свободою, правами людини, демократією та верховенством права. Ми єдині у намірі дотримуватись цілей та принципів Вашингтонського договору, Хартії Організації Об’єднаних Націй (ООН) та життєво важливого трансатлантичного зв’язку. Щоб забезпечити захист та оборону нашої неподільної безпеки і спільних цінностей, Альянс повинен виконувати і надалі ефективно виконуватиме усі три ключові завдання, як це викладено у Стратегічній концепції: колективна оборона, врегулювання кризових ситуацій та безпека на основі співпраці. Ці завдання залишаються актуальними, доповнюють одне одного і сприяють захисту свободи й безпеки усіх членів Альянсу.
Ми висловлюємо глибоку подяку усім відважним чоловікам і жінкам держав Альянсу та країн-партнерів, які виконують місії та операції під проводом НАТО чи за участю окремих членів організації, і сприяють забезпеченню безпеки Альянсу. Ми складаємо шану усім, хто був поранений чи віддав найдорожче – своє життя у боротьбі за наші спільні цілі та цінності.
З часу, що минув після попереднього саміту в Уельсі, 2014 року, ми вжили низку заходів для зміцнення колективної оборони, удосконалення наших сил та засобів і підвищення обороноздатності. Ми взяли на себе зобов’язання щодо сталого забезпечення наших збройних сил достатніми ресурсами. Сьогодні, коли ситуація безпеки стає дедалі складнішою, непередбачуваною і гострою, ми вжили подальших заходів для захисту нашої території та населення, для поширення стабільності за межами наших кордонів і для подальшої політичної, військової та інституційної адаптації Альянсу.
Вздовж периферії НАТО і за її межами утворилася дуга небезпеки та нестабільності. Перед Альянсом постала ціла низка викликів та загроз, що походять як зі сходу, так і з півдня; як від державних, так і недержавних суб’єктів; від військових сил та від терористів, від кібернападів чи гібридних атак. Агресивні дії Росії, у тому числі провокативна військова діяльність на периферії території НАТО, демонстративне бажання цієї країни досягати своїх політичних цілей погрозами та застосуванням військової сили є джерелом регіональної нестабільності і серйозним викликом для Альянсу; вони завдають шкоди євроатлантичній безпеці і ставлять під загрозу досягнення нашої довгострокової мети щодо цілісної, вільної і мирної Європи. На нашу безпеку значною мірою впливає також ситуація на Близькому Сході та у Північній Африці, що значно погіршилася в усьому регіоні. Тероризм, особливо у діях так званої Ісламської держави Іраку і Леванту (ІДІЛ\ДАЕШ) досяг небувало високого рівня інтенсивності, розповсюдився територією Альянсу і став безпосередньою і прямою загрозою для країн та міжнародної спільноти. Нестабільність на Близькому Сході і в Північній Африці сприяє також загостренню кризи з біженцям та мігрантами.
Ситуація безпеки змінюється і далі, що вимагає від нас здатності відповідати на виклики та загрози, якими б вони не були і звідки б не походили. Спираючись на солідарність, цілісність Альянсу та неподільність нашої безпеки, НАТО залишається трансатлантичною основою потужної колективної оборони і важливим форумом для консультацій з питань безпеки та узгодження рішень між країнами-членами. Головна відповідальність Альянсу – захист та оборона нашої території і населення від нападу, як це викладено в статті 5 Вашингтонського договору. Тому ми знову зробили особливий наголос на стримуванні та колективній обороні. Водночас НАТО має підтримувати свою здатність реагувати на кризи за межами Альянсу і надалі брати активну участь у поширенні стабільності та зміцненні міжнародної безпеки через взаємодію з партнерами та іншими міжнародними організаціями.
Перед країнами Альянсу постає широкий спектр терористичних викликів, що безпосередньо загрожують безпеці нашого населення, а також міжнародній безпеці та процвітанню у ширшому вимірі. Впродовж останніх місяців ми були свідками жахливих терористичних нападів на наших землях, в наших містах. Зокрема ІДІЛ\ДАЕШ становить серйозну загрозу широкому регіону Близького Сходу і Північної Африки та нашим країнам. У відповідь усі члени Альянсу та багато країн-партнерів роблять свій внесок в роботу Глобальної коаліції з протидії ІДІЛ\ДАЕШ. Завдяки своїм рішучим діям Глобальна коаліція зробила значний поступ, використовуючи досвід співпраці з партнерами в межах операцій під проводом НАТО, спільних заходів підготовки та навчань. ІДІЛ\ДАЕШ втрачає територію, контроль над стратегічними маршрутами постачання та ресурсами, а також своїх лідерів, бойовиків та послідовників. З метою забезпечення остаточної перемоги над ІДІЛ\ДАЕШ наші країни не припиняють зусиль, щоб зберігати позитивну динаміку роботи Глобальної коаліції. У цьому контексті необхідно, щоб керівництво Іраку і надалі проводило політику, спрямовану на забезпечення інклюзивності на усіх рівнях влади, включно з силами оборони й безпеки. Ми також визнаємо, що ефективна та невпинна боротьба з ІДІЛ\ДАЕШ в Сирії буде можливою лише за умови створення легітимного уряду, і наголошуємо на необхідності негайного і реального переходу політичної влади у цій країні. Ми засуджуємо постійні брутальні напади на мирне населення, особливо ті, що систематично й навмисно спрямовуються проти цілих релігійних та етнічних громад. Ми також категорично засуджуємо насильницькі боягузливі дії ІДІЛ\ДАЕШ на території країн Альянсу. Якщо безпека будь-якого члена Альянсу буде під загрозою, ми без вагань вживемо всіх необхідних заходів для забезпечення нашої колективної оборони. З огляду на жахливі гуманітарні наслідки цієї кризи та її впливу на регіональну стабільність і безпеку члени Альянсу пропонують безпекову та гуманітарну допомогу всім країнам регіону.
Глобальна загроза тероризму не знає кордонів, національності чи релігії. Ми і далі боротимемось з цією загрозою відповідно до міжнародного права та цілей і принципів Статуту ООН, рішуче та у солідарності з членами Альянсу і партнерами, які стали жертвами терористичних нападів. Ми готові робити більше для протистояння цій загрозі, у тому числі допомагати нашим партнерам, щоб вони могли забезпечувати власну безпеку, захищатися від тероризму та підвищувати свою здатність протистояти нападам. Посилюючи нашу співпрацю щодо запобігання терористичним нападам, пом’якшення їхніх наслідків та ефективного реагування, у тому числі шляхом розширення зони стабільності, ми також свідомі того, що необхідно усувати умови, які сприяють розповсюдженню тероризму.
Впродовж понад двох десятиріч НАТО докладала зусиль для розвитку партнерства з Росією, у тому числі через механізм Ради НАТО-Росія (РНР). Останнім часом дії та політика Росії підривають стабільність і безпеку, підвищують непередбачуваність і змінюють безпекову ситуацію. В той час як НАТО дотримується своїх міжнародних зобов’язань, Росія діє всупереч цінностям, принципам та зобов’язанням, покладеним в основу відносин НАТО-Росія відповідно до Базового документа Ради євроатлантичного партнерства від 1997 року, Основоположного акту НАТО-Росія від 1997 року та Римської декларації 2002 року, підриває довіру, на якій ґрунтувалася наша співпраця, і ставить під сумнів фундаментальні принципи глобальної та євроатлантичної архітектури безпеки. Рішення, які ми ухвалили, у тому числі на цьому саміті, повною мірою відповідають нашим міжнародним зобов’язанням, тому вони не можуть розглядатися ніким як такі, що суперечать Основоположному акту НАТО-Росія.
Дестабілізуючі дії та політика Росії включають: тривалу незаконну та нелегітимну анексію Криму, яку ми не визнаємо і не визнаватимемо, і від якої ми закликаємо Росію відмовитися; порушення суверенних кордонів із застосуванням сили; навмисну дестабілізацію ситуації на сході України; раптове проведення масштабних військових навчань, що суперечить духу Віденського документа, та провокативні військові дії біля кордонів НАТО, у тому числі у регіонах Балтійського і Чорного морів та Східного Середземномор’я; безвідповідальну і агресивну ядерну риторику, воєнну концепцію та покладені в її основу стратегічні позиції; а також неодноразові порушення Росією повітряного простору країн Альянсу. До того ж воєнне втручання, суттєва військова присутність Росії та підтримка нею сирійського режиму і використання своєї військової присутності у Чорному морі для демонстрації сили у Східному Середземномор’ї створюють додатковий ризик та загрозу безпеці членів Альянсу та інших країн.
НАТО відповідає на цю зміну безпекової ситуації удосконаленням свого потенціалу стримування та оборони, у тому числі забезпеченням передової присутності у східній частині Альянсу та призупиненням усієї практичної цивільної та військової співпраці між НАТО і Росією, залишаючись відкритою для політичного діалогу з Росією. Ми ще раз підтверджуємо ці рішення.
Ми дійшли спільного висновку: спілкування з Росією дає змогу чітко доносити нашу позицію, перед усім щодо кризи в Україні та довкола неї, що в теперішніх умовах є першочерговим питанням нашого порядку денного. Ми залишаємось відкритими до періодичного, предметного та змістовного діалогу з Росією, якщо вона буде готова брати участь в РНР на засадах взаємності, щоб уникати непорозумінь, прорахунків та ненавмисної ескалації, підвищувати рівень прозорості та передбачуваності. Ми також маємо військові канали зв’язку. Ми домовились і надалі використовувати усі ці канали для вирішення нагальних питань, що постають перед нами, і закликаємо Росію ефективно використовувати усі шляхи комунікації.
Взаємна військова прозорість та зменшення ризику можуть відкрити шлях до зміцнення стабільності й безпеки в євроатлантичному регіоні. У цьому контексті ми закликаємо Росію до конструктивної участі в обговореннях, що проходять в Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), щоб удосконалити Віденський документ шляхом усунення недоліків, які знижують рівень прозорості у військових питаннях.
Альянс не прагне конфронтації з Росією і не становить для неї жодної загрози. Проте ми не можемо порушити і не порушимо принципи, на яких ґрунтується наш Альянс і безпека в Європі та Північній Америці. НАТО й надалі зберігатиме свою прозорість, передбачуваність і рішучість.
Як було погоджено на Уельському саміті, ми продовжуватимемо стратегічне обговорення питань щодо євроатлантичної безпеки та нашої позиції стосовно Росії. Як ми також погодились в Уельсі, ми й далі вважаємо, що партнерство між НАТО і Росією на основі поваги до міжнародного права та зобов’язань, у томі числі як це відображено в Основоположному акті НАТО-Росія та Римській декларації, мало б стратегічну цінність. Ми шкодуємо, що попри заклики країн Альянсу та міжнародної спільноти до Росії змінити свій курс, які неодноразово лунали з 2014 року, умов для такого роду відносин наразі не існує. Природа взаємин Альянсу з Росією та наше прагнення партнерства з нею залежатимуть від того, чи готова Росія чітко і конструктивно змінити свою поведінку, довести дотримання нею міжнародного права та виконання своїх міжнародно-правових зобов’язань. Доки цього не станеться, ми не можемо повернутися до “звичного стану речей”.
Незалежна, суверенна і стабільна Україна, що твердо стоїть на засадах демократії та верховенства права, є запорукою євроатлантичної безпеки. Ми твердо підтримуємо суверенітет України, її територіальну цілісність в межах міжнародно визнаних кордонів і її невід’ємне право визначати своє майбутнє та зовнішньополітичний курс без зовнішнього втручання, як зафіксовано у Гельсінському Заключному акті. Ми рішуче засуджуємо агресивні дії Росії проти України, тривале порушення Росією міжнародного права та своїх міжнародних зобов’язань, що має серйозні наслідки для стабільності й безпеки всього євроатлантичного регіону.
Росія несе повну відповідальність за серйозне погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові, зокрема за дискримінацію кримських татар та інших представників місцевих громад. Ми вимагаємо від фактичної російської влади вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки, прав та свобод для кожного, хто проживає на півострові. Міжнародним моніторинговим структурам має бути дозволено виконувати свої важливі функції щодо захисту прав людини. Ми засуджуємо тривале широкомасштабне нарощування Росією військової сили в Криму і висловлюємо занепокоєння діями та проголошеними планами Росії щодо подальшого нарощування військової присутності у Чорноморському регіоні.
Ми наполягаємо на мирному розв’язанню конфлікту на сході України, який уже забрав близько 10 000 життів, на реінтеграції районів Донецької та Луганської областей, що контролюються підтримуваними Росією бойовиками. Для цього необхідне цілковите виконання Мінських угод, підтверджене міжнародною перевіркою, зокрема повне припинення вогню і виведення зброї. Ми закликаємо всі сторони повністю виконати взяті на себе зобов’язання.
Росія, як одна зі сторін, що підписали Мінські угоди, несе значну відповідальність за це. Попри свої декларативні наміри дотримуватись Мінських угод Росія і далі навмисне дестабілізує ситуацію на сході України, порушуючи норми міжнародного права. Росія продовжує постачати зброю, техніку та особовий склад, а також надавати фінансову та інші види допомоги угрупуванням бойовиків і здійснювати військове втручання у конфлікт. Ми глибоко занепокоєні дестабілізацією та погіршенням ситуації на сході України. Ми закликаємо Росію утримуватись від агресивних дій і використати свій значний вплив на бойовиків, щоб забезпечити виконання ними їхніх зобов’язань у повному обсязі, зокрема дозволити нагляд за дотриманням режиму припинення вогню, а також виконання заходів щодо зміцнення довіри та роззброєння.
Ми повністю підтримуємо Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ (СММ), що відіграє ключову роль у сприянні деескалації конфлікту, і наголошуємо на необхідності надання спостерігачам ОБСЄ повсюдного і безперешкодного доступу. Перешкоджання роботі СММ, що переважно відбуваються у районах під контролем підтримуваних Росією бойовиків, є порушенням Мінських угод і серйозно ускладнюють здійснення моніторингової функції СММ. Ми закликаємо тих, хто несе за це відповідальність, припинити будь-які напади на спостерігачів ОБСЄ і забезпечити притягнення до відповідальності винних у таких нападах. Ми також схвалюємо роботу Консультативної місії ЄС з надання Україні допомоги в реформуванні сектора цивільної безпеки, у тому числі поліції, та у забезпеченні верховенства права.
Ми вітаємо роботу, що виконується у Нормандському форматі та Тристоронньою контактною групою для реалізації Мінських угод, щоб відкрити шлях до повної реінтеграції Донецької та Луганської областей, у тому числі щодо прийняття закону про проведення місцевих виборів на сході України; проведення місцевих виборів, коли ситуація безпеки зробить це можливим, на основі українського законодавства та відповідних стандартів ОБСЄ і за посиленої присутності міжнародних спостерігачів; забезпечення особливого статусу та амністії; виведення іноземних збройних формувань; та відновлення контролю України над своєю стороною міжнародного кордону. Ми засуджуємо використання бойовиками житлових районів для здійснення обстрілів з важкого озброєння. Ми закликаємо усі сторони вжити конкретних заходів для зменшення кількості жертв серед мирного населення і чітко дотримуватись вимог міжнародного гуманітарного права.
Ми неухильно дотримуємось ідеї узгодженого міжнародного підходу, зокрема між НАТО та Європейським Союзом (ЄС). Позиція НАТО полягає у підтримці цих об’єднаних зусиль, у тому числі щодо санкцій, ухвалених ЄС, Великою сімкою та іншими для мирного розв’язання конфлікту та у відповідь на дії Росії.
Перед нами постають дедалі серйозніші загрози в регіонах Балтійського та Чорного морів, Північної Африки, а також Середземномор’я, які мають стратегічне значення для Альянсу і для наших партнерів. Росія продовжує нарощувати свою військову потугу, збільшувати військову активність, розміщувати нові, найсучасніші сили та засоби і створювати загрози для регіональної безпеки. В результаті таких дій зросла непередбачуваність, яку можна зменшити забезпеченням взаємної прозорості та заходами зниження ризику. Визнаючи неподільність безпеки країн Альянсу, ми й надалі уважно стежитимемо за ситуацією у цих регіонах. Наша відповідь визначатиметься конкретними обставинами у кожному з цих регіонів. Ми також працюватимемо із зацікавленим партнерами, щоб підвищувати рівень ситуаційної обізнаності і формувати спільні підходи до нових загроз.
У Балтійському регіоні, де з 2014 року спостерігається загострення ситуації, Альянс створив взаємовигідні партнерські стосунки з Фінляндією та Швецією щодо широкого кола питань. Ми високо цінуємо значний внесок Фінляндії і Швеції у операції під проводом НАТО. Ми готові й надалі розвивати співпрацю з цими країнами, що беруть участь в програмі партнерства розширених можливостей, у тому числі через регулярні політичні консультації, обмін інформацією щодо ситуаційної обізнаності та спільні навчання, щоб вчасно та ефективно відповідати на спільні виклики.
У Чорноморському регіоні впродовж останніх років безпекова ситуація також погіршилася. Ми і далі докладатимемо зусиль для подолання наслідків, які створюють для НАТО події у регіоні, і враховуватимемо їх у подальших підходах та політиці Альянсу. Ми підтримуватимемо, в залежності від обставин, регіональні зусилля прибережних держав Чорного моря, спрямовані на зміцнення безпеки й стабільності. З цією метою ми поглиблюватимемо також наш діалог з Грузією та Україною.
У Північній Атлантиці, як і в інших регіонах, Альянс буде готовий забезпечувати стримування і захист від будь-яких потенційних загроз, у тому числі щодо морських комунікацій та морських підходів до території НАТО. У цьому контексті ми й надалі зміцнюватимемо наш військово-морський потенціал та підвищуватимемо рівень загальної ситуаційної обізнаності.
Ми надалі підтримуємо право усіх партнерів робити незалежний і суверенний вибір свого курсу зовнішньої та безпекової політики без зовнішнього тиску та примусу. Ми надалі підтримуємо територіальну цілісність, незалежність і суверенітет Вірменії, Азербайджану, Грузії та Республіки Молдова. У цьому контексті ми й далі вітаємо зусилля, спрямовані на мирне врегулювання конфліктів на Південному Кавказі та в Республіці Молдова, на основі принципів і норм міжнародного права, Статуту ООН та Гельсінського Заключного акту. Ми закликаємо усі сторони проявити конструктивний підхід і більшу політичну волю в об’єднанні зусиль заради мирного розв’язання конфлікту в межах наявних переговорних структур.
Тривалі кризи та нестабільність в усьому регіоні Близького Сходу та Північної Африки, зокрема у Сирії, Іраку та Лівії, а також загроза тероризму та насильницького екстремізму в усьому регіоні та за його межами наочно доводять, що безпека цього регіону має прямі наслідки для безпеки НАТО. На додаток до поширення конфліктів від недієздатних держав та тих, що опинилися на межі недієздатності, розповсюдження тероризму та насильницького екстремізму, перед нами постають також інші транснаціональні загрози спільній безпеці, у тому числі незаконна торгівля стрілецькою зброєю та легкими озброєннями, розповсюдження зброї масового ураження та засобів її доставки, а також загрози морській безпеці та безпеці енергопостачання. Злочинні угрупування, які займаються незаконною торгівлею, використовують ситуацію, що склалася, і наживаються на скруті переміщених осіб. Мир і стабільність у цьому регіоні мають суттєве значення для Альянсу. Тому ми наголошуємо, що необхідно робити більше, щоб досягти тривалого спокою і покласти край насиллю.
Ми адаптуємо свій потенціал оборони і стримування відповідно до завдань протистояння сучасним загрозам та викликам, у тому числі з півдня. Водночас ми й далі використовуємо свою мережу безпеки на основі співпраці, щоб поглиблювати політичний діалог, розвивати партнерські відносини у регіоні та надавати ще більшу підтримку нашим партнерам через практичну співпрацю, розвиток обороноздатності та заходи з врегулювання криз. Ми також вивчаємо можливості участі НАТО в міжнародній діяльності щодо забезпечення стабільності в регіоні, керуючись рішеннями, ухваленими нашими міністрами закордонних справ у травні.
Ми й далі занепокоєні і зберігаємо пильність стосовно кризи, що триває в Сирії і створює прямі наслідки для регіональної стабільності й безпеки південно-східного кордону НАТО. Динаміка цього конфлікту, включно з тероризмом та насильницьким екстремізмом в усіх формах та проявах, гуманітарна трагедія, спричинена конфліктом, та масовий потік мігрантів – усе це становить виклики і загрози міжнародній стабільності, безпеці та процвітанню. Ми підтверджуємо свій твердий намір і рішучу готовність захищати територію та кордони НАТО від будь-яких загроз та відповідати на виклики, спричинені сирійським конфліктом. Ми засуджуємо усі форми огульного насилля проти мирного населення та напади на об’єкти цивільної інфраструктури. Ми також категорично засуджуємо безперервну та огульну кампанію бомбардувань та обстрілів, у тому числі із застосуванням запалювальних боєприпасів, та удари з боку режиму Асада і його прихильників, навмисне націлені на мирне населення та об’єкти цивільної інфраструктури. Ми також засуджуємо огульне насилля проти мирного населення, зокрема з боку ІДІЛ\ДАЕШ, Фронту Аль-Нусра та інших угрупувань, які ООН визнала терористичними організаціями.
Ми закликаємо представників сирійського режиму повністю дотримуватись положень усіх відповідних резолюцій Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй (РРБООН) і терміново вжити заходи для реального переходу політичної влади відповідно до РРБООН № 2254 та Женевського комюніке від 30 червня 2012 року. Ми наголошуємо, що відновлення стабільності та безпеки в Сирії є неможливим без реального переходу політичної влади до нового, репрезентативного керівництва на основі інклюзивного політичного процесу під проводом самої Сирії. У цьому зв’язку ми підтримуємо політичний процес під егідою ООН та роботу Міжнародної групи підтримки Сирії, спрямовані на сприяння політичному процесу. Ми закликаємо до повного виконання гуманітарних положень РРБООН № 2254 та угоди про припинення бойових дій (ПБД). Ми рішуче засуджуємо порушення угоди ПБД, зокрема з боку режиму та тих, хто його підтримує. Ці порушення становлять серйозну перешкоду політичному процесу. Ми закликаємо сторони угоди ПБД забезпечити подальше її виконання у повному обсязі.
Ми підтримуємо Ірак у його зусиллях щодо створення інституцій, здатних відновити стабільність і безпеку в країні. Ми схвалюємо успіх, який на даний час досягнуто силами безпеки Іраку у наданні відсічі ІДІЛ\ДАЕШ та поверненні під державний контроль важливих територій країни. Участь в державних процесах усіх іракців, через національне примирення та інклюзивне урядування, має вирішальне значення, тому ми заохочуємо керівництво країни і далі проводити політику, спрямовану на подолання етнічних, міжконфесійних та релігійних розбіжностей, на забезпечення якнайширшого представництва в усіх урядових установах та на розбудову національних сил безпеки.
Ми вітаємо політичні події, що відбулися у Лівії з грудня 2015 року: підтримуємо зусилля під проводом ООН та Лівії, в результаті яких було укладено лівійську політичну угоду, і визнаємо її уряд національної згоди єдиним легітимним урядом країни. Ми закликаємо до повного виконання політичної угоди і висловлюємо підтримку прем’єр-міністру та голові Президентської ради щодо всеохопного політичного процесу, спрямованого на подальше національне примирення, з метою створення дієвих державних структур. Ці зусилля знаменують важливий крок у розвитку процесу демократичного перетворення Лівії. Об’єднання усіх сил в Лівії під проводом Президентської ради стане запорукою спроможності Лівії боротися з тероризмом.
Терористичні акти і незаконна торгівля зброєю, наркотиками та людьми у всьому регіоні Сахель-Сахара і далі становлять загрозу для регіональної та нашої власної безпеки. Ми вітаємо зусилля ООН та ЄС і наголошуємо, що для міжнародної спільноти вкрай важливо завжди бути готовою рішуче відповідати на серйозні політичні й безпекові виклики в регіоні. Стосовно Малі ми вітаємо ухвалення мирної угоди, кроки у напрямку її реалізації та підтримку з боку міжнародної спільноти, спрямовану на стабілізацію країни. Ми також вітаємо рішучу готовність країн Альянсу щодо військової підтримки у регіоні Сахель-Сахара, спрямованої на забезпечення суверенітету і територіальної цілісності країн регіону та на зміцнення безпеки Альянсу. Ми схвалюємо дії наших африканських партнерів щодо поглиблення регіональної співпраці для вирішення проблем безпеки у регіоні Сахель.
Військовий потенціал Альянсу має оборонний характер. Стримування та оборона лежать в основі цілей та завдань Альянсу як основні засоби запобігання конфліктам, захисту території та населення країн-членів, збереження свободи рішень та дій Альянсу у будь-який час, а також підтримки принципів та цінностей, закріплених у Північноатлантичному договорі. Ми забезпечимо для НАТО повний комплекс сил та засобів, необхідних для стримування потенційних супротивників, для захисту від них та від усього спектру загроз, що можуть постати перед Альянсом з будь-якого напрямку.
Усі заходи, здійснені нами для зміцнення свого потенціалу стримування та оборони, потребують належного інвестування у сили та засоби, а також формування сил високого рівня боєготовності та здатності до розгортання. Наша загальна безпека і оборона залежать як від того, скільки коштів ми витрачаємо, так і від того, як ми їх витрачаємо. Необхідно збільшити інвестиції, спрямовані на вирішення першочергових завдань щодо сил та засобів. Принципово важливо, щоб держави-члени мали політичну волю забезпечувати надання Альянсу необхідних сил та засобів і їхнє розгортання, коли це потрібно. Країни Альянсу повинні також забезпечувати, щоб їхні збройні сили були здатними до розгортання, мали бойову витривалість та взаємну оперативну сумісність. Зобов’язання щодо оборонних інвестицій, узгоджене нами на Уельському саміті, є важливим кроком у цьому напрямі, і сьогодні ми підтверджуємо його важливість. Беручи на себе це зобов’язання, ми ухвалили спільне рішення змінити тенденцію скорочення наших оборонних бюджетів, якнайефективніше використовувати свої кошти і забезпечити подальший та краще збалансований розподіл витрат та обов’язків.
За час, що минув після саміту в Уельсі, ми зробили рішучий крок у напрямку змін. Загалом у 2016 році оборонні витрати країн Альянсу збільшились вперше після 2009 року. Лише за два роки більшість країн Альянсу зупинили або змінили попередню тенденцію скорочення оборонних видатків у реальному вираженні. Нині п’ять країн Альянсу відповідають рекомендації НАТО витрачати принаймні 2% свого внутрішнього валового продукту на оборону. Десять країн відповідають рекомендації витрачати більше 20% своїх оборонних бюджетів на основні види озброєння і техніки, у тому числі на пов’язані з цим науково-дослідні та конструкторські розробки. Не менш важливими є також показники щодо здатності до розгортання та бойової витривалості сил країн Альянсу. Держави-члени і далі роблять важливий внесок в операції, місії та заходи НАТО, а також у структури військового управління та сил НАТО. Країни Альянсу вкладають значні ресурси у підготовку своїх сил, засобів та інфраструктури для застосування їх при виконанні заходів і операцій Альянсу, що сприяють нашій колективній безпеці. Але немало ще треба зробити. Продовжується робота щодо забезпечення краще збалансованого розподілу витрат та обов’язків. Міністри оборони й надалі щорічно аналізуватимуть досягнутий прогрес.
В Уельсі ми ухвалили План дій щодо забезпечення готовності (ПДЗГ), щоб швидко реагувати на докорінні зміни безпекових умов на кордонах НАТО та поза їх межами – зміни, що викликають занепокоєння членів Альянсу. Цей план є зокрема відповіддю на виклики, які кидає Росія, та на стратегічні наслідки цих викликів. Він також відповідає на ризики та загрози, що походять від сусіднього з нами південного регіону – Близького Сходу і Північної Африки. Менше ніж за два роки своєї дії цей план уже зробив практичний внесок у суттєву адаптацію військового потенціалу НАТО. Завдяки ПДЗГ значно підвищилась наша боєготовність, здатність до реагування та гнучкість, які є необхідними, щоб впоратись з новими безпековими реаліями. Ми вітаємо виконання даного плану.
В межах заходів гарантування безпеки згідно з Планом дій щодо забезпечення готовності, у східній частині Альянсу впродовж двох останніх років на ротаційній основі забезпечується постійна військова присутність та виконання відповідних заходів. Ці оборонні заходи засвідчують нашу колективну солідарність і рішучу готовність захищати усі країни Альянсу. Вони забезпечують виконання основоположної вимоги щодо гарантування безпеки і стримування. На додаток, адресні заходи гарантування безпеки для Туреччини, що мають на меті реагування на дедалі серйозніші виклики з півдня, сприяють зміцненню безпеки всього Альянсу і виконуватимуться у повному обсязі. Заходи гарантування безпеки є гнучкими, підлягають масштабуванню залежно від змін безпекової ситуації і щорічному перегляду Північноатлантичною радою.
Шляхом впровадження довгострокових заходів адаптації, передбачених Планом дій щодо забезпечення готовності, ми:
1. Зміцнили угрупування Сил реагування НАТО (СРН), підвищивши його готовність та суттєво збільшивши чисельний склад, зробивши його боєздатнішим і гнучкішим об’єднаним угрупуванням, що включає сухопутний елемент з чисельністю дивізії і компоненти військово-повітряних, військово-морських сил та сил спеціальних операцій.
2. Створили нову Об’єднану оперативну групу підвищеної готовності (ООГПГ) , здатну розпочати розгортання за 2-3 дні. Угрупування пройшло сертифікацію, провело навчання з коротким терміном попередження і перебуває напоготові з 2015 року. Було визначено сім рамкових держав¹ ООГПГ та розроблено план ротації цього угрупування до 2022 року включно.
3. Створили вісім багатонаціональних підрозділів інтеграції сил НАТО на території країн-членів у східній частині Альянсу з метою надання допомоги у підготовці й навчанні сил Альянсу та у прийнятті підкріплень, коли це буде потрібно.
4. Здійснили необхідні кроки для підвищення здатності НАТО до підсилення через нові проекти розвитку інфраструктури та підвищення гнучкості при швидкому пересуванні сил національною територією.
5. В межах структури сил НАТО забезпечили повну оперативну готовність штабу багатонаціонального корпусу «Північний Схід» у Польщі і створили штаб багатонаціональної дивізії «Південний Схід» в Румунії для здійснення командування підрозділами інтеграції сил НАТО і забезпечення гнучких варіантів командування й управління в їхніх регіонах.
6. Вирішили зміцнити постійні військово-морські угрупування НАТО додатковими силами та засобами.
7. Розробили амбітнішу програму навчань НАТО. Національні навчання є важливою складовою цієї роботи. Лише у 2015 році НАТО та країни-члени провели 300 навчань, включно з найбільшими й найскладнішими за більше ніж десять років – навчаннями «Трайдент джанкчер – 2015», що пройшли в Італії, Португалії та Іспанії.
8. Удосконалили перспективне планування та створили умови для прискореного ухвалення рішень, щоб забезпечити здатність до швидшого реагування як на військовому, так і на політичному рівні.
9. Узгодили стратегію щодо ролі НАТО у протистоянні проявам гібридної війни; стратегія виконується в координації з ЄС.
10. Створили засади для адаптації НАТО у відповідь на зростання викликів та загрози з півдня.

Ці заходи адаптації будуть і надалі слугувати потужним рушієм військової адаптації НАТО, і їх виконання необхідно зробити сталим.

З огляду на те, що безпекова ситуація змінилися і продовжує змінюватись, потрібна подальша адаптація. Тому ми вирішили ще більше посилити потенціал Альянсу щодо стримування та оборони. Примножуючи успіх у виконанні Плану дій щодо забезпечення готовності, сьогодні ми затверджуємо широкомасштабний підхід до стримування і оборони, який передбачає використання усіх наявних інструментів НАТО. Це надасть у розпорядження Альянсу низку варіантів забезпечення спроможності відповідати на будь-які загрози, звідки б вони не походили. З огляду на різноманітність щодо характеру, типів та походження загроз, наші дії у відповідь будуть визначатися конкретними обставинами. В сукупності заходи, які ми ухвалюємо на цьому саміті, зміцнять безпеку усіх держав Альянсу і забезпечать захист території, населення, повітряного простору і шляхів морського сполучення країн-членів, у тому числі трансатлантичних, від будь-яких загроз, звідки б вони не походили. У цьому контексті наша відповідь є спільною і адекватною новим безпековим реаліям, що демонструє нашу здатність і готовність захищати один одного. Як частина загального потенціалу Альянсу ці заходи мають оборонний характер, є пропорційними, відповідають нашим міжнародним зобов’язанням і свідчать про нашу повагу до архітектури європейської безпеки, що базується на правилах.
Як засіб запобігання конфліктам та війнам надійне стримування і оборона мають суттєве значення. Водночас, як елемент загального підходу Альянсу до забезпечення безпеки населення і території країн НАТО, стримування має доповнюватися змістовним діалогом та взаємодією з Росією, щоб досягати взаємної прозорості та зниження ризику. Ця робота не зашкоджуватиме надійній політиці стримування та оборони з боку НАТО.
Ми вирішили забезпечити посилену передову присутність в Естонії, Латвії, Литві та Польщі, щоб однозначно засвідчити в рамках нашої загальної оборонної політики солідарність, рішучість і здатність країн Альянсу діяти в режимі негайної відповіді на будь-яку загрозу. Від початку 2017 року посилена передова присутність забезпечуватиметься багатонаціональними силами, наданими рамковими державами та іншими країнами НАТО, що роблять свій внесок на добровільній і сталій ротаційній основі. Основу цих сил складатимуть чотири тактичні групи розміру батальйону, які здатні злагоджено взаємодіяти з національними силами, постійно перебувають у цих країнах і спираються на дієву стратегію підсилення. Ми вітаємо те, що Канада, Німеччина, Сполучене Королівство та США запропонували себе в якості рамкових держав для забезпечення потужної багатонаціональної присутності в Латвії, Литві, Естонії та Польщі відповідно. Ми також прийняли пропозицію Польщі щодо надання нею діючого штабу дивізії як основи для створення штабу багатонаціональної дивізії до узгодження Північноатлантичною радою умов та механізму цього процесу. Ми визнаємо невід’ємну роль, яку відіграватимуть країни-господарі щодо забезпечення посиленої передової присутності. Ми також вітаємо додаткові внески усіх інших країн Альянсу, спрямовані на підтримку цієї важливої роботи. Ми відзначаємо суттєві зобов’язання щодо ресурсного забезпечення, які взяли на себе країни Альянсу.
Ми розробимо також шляхи забезпечення цільової передової присутності у південно-східній частині території Альянсу. Належні заходи, спеціально розроблені для Чорноморського регіону, у тому числі ініціатива Румунії щодо створення багатонаціональної рамкової бригади для удосконалення інтегрованої підготовки підрозділів країн НАТО під керівництвом штабу багатонаціональної дивізії «Південний Схід», допоможуть посилити потенціал Альянсу щодо стримування і оборони, підвищити ситуаційну обізнаність і показати у мирний час намір НАТО діяти безперешкодно. Це буде потужним сигналом підтримки регіональної безпеки. Також буде зроблена оцінка можливих варіантів посилення військово-повітряної та військово-морської присутності НАТО.
В межах Плану дій щодо забезпечення готовності і в якості внеску в посилення потенціалу стримування і оборони ми розробили загальні засади адаптації НАТО у відповідь на збільшення викликів і загроз, що походять з півдня. Ці засади зорієнтовані на: покращення регіонального розуміння та ситуаційної обізнаності; забезпечення спроможності прогнозувати та реагувати на кризи, що походять з півдня; удосконалення сил та засобів експедиційних операцій; підвищення здатності НАТО розширювати зону стабільності через регіональні партнерства та заходи підвищення обороноздатності. Ми переходимо до виконання практичних заходів на вказаних засадах.
В межах ширшого підходу та цілеспрямованих зусиль міжнародної спільноти нам необхідно також забезпечити стримування й оборону від недержавних суб’єктів, які мають претензії, сили, засоби та ресурси, що подібні до державних, і загрожують або впливають на безпеку населення чи цілісність території країн Альянсу. Ми узгодили ряд заходів у відповідь на цю загрозу, зокрема щодо забезпечення належного моніторингу та оцінки цієї загрози і оновлення відповідних планів у разі необхідності.
Ми не дозволимо, щоб будь-який потенційний супротивник обмежував свободу пересування сил країн Альянсу сушею, повітрям чи морем до будь-якої частини території Альянсу або в її межах. Сили та засоби Альянсу, його підготовка та навчання підвищують нашу спроможність діяти вільно. Ми й надалі готові, коли це буде потрібно, швидко надати підсилення будь-якій країні Альянсу, перед якою повстала загроза, щоб вона змогла впоратися з будь-якою непередбаченою ситуацією.
Ми забезпечимо НАТО повним комплексом сил та засобів, необхідних для виконання усього спектру своїх завдань, у тому числі щодо стримування та захисту від потенційних супротивників та будь-яких загроз, звідки б вони не походили. Відповідно до пріоритетів нашого оборонного планування ми неухильно посилюємо потужність та удосконалюємо технологічні характеристики наших сил та засобів, збільшуємо чисельність сил підвищеної готовності. Першочергова відповідальність за це лежить на кожному члені Альянсу окремо. Багатонаціональні підходи є цінними у задоволенні цих життєво важливих потреб.
Ми забезпечимо, щоб структура військового управління НАТО залишалася стійкою, динамічною і здатною виконувати усі функції ефективного командування та управління у разі одночасного виникнення викликів по усьому спектру завдань. З огляду на нові реалії безпеки, які й надалі змінюються, а також на загальне підвищення вимог, ми проведемо функціональну оцінку наявної структури.
Ми будемо й надалі удосконалювати наше стратегічне прогнозування шляхом підвищення ситуаційної обізнаності, головним чином на сході, на півдні та в Північній Атлантиці. Наша спроможність розуміти, відстежувати і, зрештою, прогнозувати дії потенційних супротивників за допомогою засобів розвідки, спостереження та рекогносцировки (РСР), а також на основі комплексних домовленостей у сфері розвідки, набуває дедалі більшого значення. Усі ці засоби є принципово важливими для прийняття вчасних і обґрунтованих політичних та військових рішень. Ми створили засоби, необхідні для того, щоб наша спроможність реагування була сумірною з нашими силами найвищого рівня готовності.
Оборонний потенціал Альянсу на морі зорієнтовано на виконання чотирьох функцій, що включають колективну оборону та стримування, врегулювання кризових ситуацій, забезпечення безпеки на основі співпраці та забезпечення безпеки на морі; таким чином, цей потенціал сприяє поширенню стабільності. Військово-морські з’єднання постійного базування є головними морськими силами Альянсу і складають основу військово-морського оборонного потенціалу НАТО. Вони удосконалюються і відповідатимуть рівню удосконалених Сил реагування НАТО, щоб діяти як військово-морські сили НАТО найвищої готовності. Ми й надалі посилюватимемо наші морські позиції, використовуючи повний потенціал загальної військово-морської потуги Альянсу. Триває робота щодо введення в дію військово-морської стратегії Альянсу та стосовно майбутнього морських операцій НАТО, що мають ключове значення для розвитку військово-морського потенціалу НАТО. Країни НАТО розглядають також додаткові ініціативи щодо управління морською діяльністю з метою сприяння роботі в цій сфері.
Взаємна оперативна сумісність наших збройних сил є запорукою нашого успіху і значною додатковою цінністю нашого Альянсу. Через підготовку й навчання, розробку стандартів НАТО та загальних технічних рішень, роботу Сил реагування НАТО, заходи гарантування безпеки, передову присутність у східній частині Альянсу та спільні операції в Афганістані, Косові і Середземному морі усі держави-члени також підвищують свою оперативну сумісність з НАТО та країнами-партнерами, коли це доречно. Це дозволяє нашим збройним силам успішно взаємодіяти як у операціях НАТО, так в національних форматах, у складі коаліцій чи під проводом ЄС або ООН, що сприяє нашій спільній безпеці.
Ми вітаємо численні конкретні багатонаціональні ініціативи, що впроваджуються незалежно або в рамках «Розумної оборони» чи концепції рамкових держав і посилюють Альянс. Вони безпосередньо сприяють розвитку наших сил та засобів і зміцненню потенціалу стримування та оборони. Ми забезпечимо загальну злагодженість та об’єднання зусиль щодо всіх складових розвитку сил та засобів Альянсу і військової присутності, включно з передовою присутністю та багатонаціональними і національними військовими заходами та ініціативами країн Альянсу.
Головний обов’язок Альянсу – захищати і обороняти нашу територію і населення від нападу відповідно до статті 5 Вашингтонського договору. Ніхто не має піддавати сумніву рішучість НАТО діяти у разі виникнення загрози безпеці будь-якої країни-члена. НАТО підтримуватиме повний комплекс сил та засобів, необхідних для стримування й оборони від будь-якої загрози миру й безпеці нашого населення, звідки б не походила ця загроза.
Як засіб попередження конфліктів та війн надійне стримування й оборона мають вирішальне значення. Тому стримування та оборона, що спираються на належну сукупність ядерних, звичайних та ракетних сил і засобів оборони, залишаються стрижневим елементом нашої загальної стратегії. Потужний потенціал стримування та оборони зміцнює єдність Альянсу, у тому числі його трансатлантичний зв'язок, завдяки справедливому і сталому розподілу ролей, обов’язків та навантажень. НАТО має продовжувати адаптацію своєї стратегії відповідно до змін безпекової ситуації, у тому числі стосовно сил, засобів та заходів, необхідних для забезпечення спроможності потенціалу НАТО щодо стримування й оборони протистояти політиці, силам та засобам потенційних супротивників, і щоб ця стратегія залишалася надійною, гнучкою, стійкою і здатною до адаптації.
Мета країн НАТО полягає у зміцненні засобів стримування як стрижневого елементу нашої колективної оборони та у сприянні неподільній безпеці нашого Альянсу. Доки існує ядерна зброя, НАТО залишатиметься ядерним альянсом. Стратегічні сили Альянсу, особливо Сполучених Штатів Америки, є найвищою гарантією безпеки держав Альянсу. Незалежні стратегічні ядерні сили Сполученого Королівства і Франції відіграють власну роль у стримуванні і сприяють загальній безпеці Альянсу. Окремі центри ухвалення рішень цих країн Альянсу сприяють стримуванню, ускладнюючи розрахунки потенційних супротивників. Потенціал НАТО щодо ядерного стримування також частково спирається на ядерну зброю передового базування Сполучених Штатів у Європі та на сили, засоби й інфраструктуру, що надаються відповідними державами-членами. Ці держави-члени забезпечать, щоб усі компоненти засобів НАТО щодо ядерного стримування залишалися захищеними, безпечними і ефективними. Це потребує неухильної уваги керівництва і бездоганної інституційної роботи, щоб завдання і планування ядерного стримування відповідали вимогам ХХІ сторіччя. Альянс забезпечить якнайширшу участь відповідних країн-членів в узгоджених ними механізмах розподілу відповідальності щодо ядерної зброї.
Головним призначенням ядерних сил та засобів НАТО є збереження миру, запобігання насиллю і стримування агресії. Ядерна зброя є єдиною в своєму роді. Будь-яке застосування ядерної зброї проти НАТО докорінно змінить природу конфлікту. Умови, які можуть змусити НАТО застосувати ядерну зброю, є вкрай маловірогідними. Однак, на випадок виникнення загрози фундаментальній безпеці будь-якої країни-члена, НАТО має сили, засоби і готовність змусити супротивника заплатити неприйнятну ціну, яка значно перевищуватиме вигоду, на яку він міг би сподіватися.
Протиракетна оборона може доповнювати роль ядерної зброї у забезпеченні стримування, але вона не може замінити її. Потенціал ПРО має суто оборонний характер. Загроза, яку становить для населення, території та сил НАТО розповсюдження балістичних ракет, продовжує зростати, і протиракетна оборона є складовою ширшої системи протистояння цій загрозі.
На саміті в Лісабоні у 2010 році ми ухвалили рішення про створення системи протиракетної оборони (ПРО) НАТО для виконання нашого головного завдання – колективної оборони. Призначення цього потенціалу – забезпечити повне прикриття і захист населення, території та сил усіх європейських країн НАТО від зростання загроз розповсюдження балістичних ракет на основі принципів неподільності безпеки країн Альянсу і солідарності НАТО, справедливого розподілу ризиків та витрат, а також адекватності завдань з огляду на рівень загроз, економічну доступність та технічні можливості і відповідно до останніх узгоджених Альянсом оцінок спільних загроз. Якщо міжнародні зусилля приведуть до зменшення загрози розповсюдження балістичних ракет, протиракетну оборону НАТО можна буде адаптувати, і вона буде адаптована відповідним чином.
На нашому саміті в Чикаго в 2012 році ми оголосили про досягнення проміжного рівня готовності системи ПРО НАТО як про перший значний крок, що має оперативне значення. На саміті в Уельсі ми вітали передове розміщення в Роті, Іспанія, кораблів, оснащених системою балістичної ПРО «Іджіс», які можуть бути виділені у розпорядження НАТО. Сьогодні досягнута нова віха у розвитку ПРО НАТО, і ми раді оголосити, що система ПРО НАТО вже має рівень початкової оперативної готовності. Це значний крок до досягнення цілі ПРО НАТО щодо забезпечення посиленого потенціалу для захисту населення, території та сил країн Альянсу у всій південно-європейській частині НАТО від потенційних ударів балістичних ракет. Наземний об’єкт «Іджис Ешор» в Девеселу, Румунія, складає значну частку нарощеного потенціалу, і в даний час командування та управління цим об’єктом переходить до НАТО. Ми також вітаємо той факт, що Туреччина розмістила на своїй території, в Кюречику, РЛС ПРО передового базування і раннього попередження, а Польща розмістить на військовій базі Редзиково об’єкт «Іджис Ешор». Ми також задоволені тим, що країни Альянсу запропонували додаткові добровільні національні внески, і заохочуємо до подальших добровільних внесків, оскільки всі вони ще більше зміцнять даний потенціал.
Як і для всіх операцій НАТО, повний політичний контроль з боку країн Альянсу є принципово важливим і буде забезпечений також для системи ПРО. Ми поглиблюватимемо політичний контроль за системою ПРО НАТО в міру розвитку даного потенціалу. Принципово важливо, щоб функціональні можливості мережі командування й управління ПРО з боку Альянсу відповідали цьому процесу. У цьому контексті подальшим важливим і необхідним етапом розвитку потенціалу ПРО НАТО буде завершення роботи щодо наступного стрижневого елемента командування й управління ПРО НАТО. Повне завершення роботи щодо механізму командування й управління ПРО НАТО забезпечить додаткові функціональні можливості, необхідні для повноцінної роботи системи.
Ми й надалі розвиватимемо на індивідуальних засадах свою взаємодію з третіми країнами, щоб підвищувати рівень прозорості і взаємної довіри та ефективність оборони від балістичних ракет. Це може включати обмін інформацією, консультації та співпрацю. Протиракетна оборона НАТО не спрямована проти Росії і не зашкодить її силам стратегічного стримування. Протиракетна оборона НАТО призначена для захисту від потенційних загроз, що походять з-поза меж євроатлантичного регіону. Ми неодноразово пояснювали Росії, що система ПРО не має здатності діяти проти російських засобів стратегічного стримування і немає жодних намірів переробляти цю систему, щоб вона набула такої здатності у майбутньому. Тому заяви Росії з погрозами націлити свої засоби на країни Альянсу у відповідь на розміщення системи ПРО НАТО є неприйнятними і контпродуктивними. Якщо Росія буде готова обговорювати ПРО з НАТО і за умови узгодження відповідного рішення Альянсом, НАТО буде відкритою для обговорення.
Система ПРО НАТО базується на добровільних національних внесках, до складу яких входять фінансовані за рахунок держав ракети-перехоплювачі та засоби виявлення, домовленості про розміщення на території країн-господарів, а також на розширенні потенціалу ПРО. Системи командування й управління ПРО НАТО є єдиною складовою ПРО НАТО, яка може підлягати спільному фінансуванню.
61. Ми також доручаємо Північноатлантичній раді регулярно проводити огляд реалізації завдань щодо створення ПРО НАТО, у тому числі перед засіданнями на рівні міністрів закордонних справ та міністрів оборони, і скласти до наступного саміту комплексний звіт щодо досягнутих результатів та питань, які необхідно опрацювати для подальшого розвитку даних спроможностей.
Контроль над озброєннями, роззброєння та нерозповсюдження і далі відіграють важливу роль у досягненні цілей Альянсу в сфері безпеки. Як успіхи, так і недоліки у цій роботі можуть безпосередньо впливати на характер загроз для НАТО. У цьому контексті надзвичайно важливо, щоб виконувались зобов’язання за чинними договорами, включно з Договором про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД), який має ключове значення для євроатлантичної безпеки. Тому країни Альянсу знову закликають Росію підтримувати дієвість Договору про РСМД, забезпечуючи повне виконання його положень, яке піддавалося б перевірці.
Ми залишаємось глибоко занепокоєними розповсюдженням ядерної та іншої зброї масового ураження і засобів її доставки державними та недержавними суб’єктами, що й надалі становить загрозу для нашого населення, території та військових сил. Протистояння серйозним загрозам, пов’язаним з розповсюдженням, залишається одним з найнагальніших міжнародних завдань.
Країни Альянсу наголошують на важливості повного виконання Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). Альянс підтверджує свою рішучість працювати заради побудови безпечнішого світу для всіх і створення умов для того, щоб світ став без’ядерним відповідно до всіх положень ДНЯЗ, включно зі статтею VI, в такий спосіб, щоб ця робота проводилась поступово, могла бути перевіреною, сприяла міжнародній стабільності і базувалася на принципі відсутності шкоди для безпеки всіх країн. Члени Альянсу підтверджують свою готовність працювати над досягненням цілей і виконанням завдань ДНЯЗ у трьох його основоположних напрямах, що підсилюють один одного: ядерне роззброєння, нерозповсюдження та мирне застосування атомної енергії.
Після закінчення холодної війни НАТО суттєво скоротила кількість ядерної зброї, розміщеної в Європі, та міру, в якій Альянс покладається на ядерну зброю за стратегією НАТО. Ми рішуче налаштовані й надалі працювати заради створення умов для подальшого скорочення на засадах взаємності, визнаючи, що поступ у контролі над озброєннями та в роззброєнні має забезпечуватись з урахуванням визначальних реалій міжнародної безпеки. Ми шкодуємо, що сучасні умови не сприяють процесу роззброєння.
Ми закликаємо всі держави взяти на себе зобов’язання щодо ефективної боротьби з розповсюдженням ЗМУ шляхом універсалізації Конвенції про заборону хімічної зброї, Конвенції про біологічну і токсинну зброю, Договору про повну всеохопну заборону ядерних випробувань, переговорів щодо Договору про заборону виробництва матеріалів, що розщеплюються, а також Ініціативи з безпеки в боротьбі з розповсюдженням зброї масового ураження. Неодноразові випадки застосування хімічної зброї в Іраку та Сирії, які ми засуджуємо, чітко вказують на те, що загроза ЗМУ для Альянсу набуває нових форм і постійно зростає.
Ми глибоко занепокоєні постійною провокаційною поведінкою Корейської Народної Демократичної Республіки (КНДР) і рішуче засуджуємо проведення нею ядерного випробування 6 січня 2016 року, запуск із застосуванням технологій балістичних ракет 7 лютого 2016 року та численні випробування балістичних ракет, проведені з того часу. Ми вимагаємо неухильного виконання РРБООН № 2270 та інших відповідних резолюцій Ради безпеки. Ми закликаємо Пхеньян негайно припинити і відмовитися від усіх своїх нинішніх ядерних програм та заходів щодо балістичних ракет, зробити це у спосіб, що є комплексним, придатним для перевірки та незворотнім, і відновити свою участь у міжнародних переговорах.
Ми схвалюємо підписання Спільного комплексного плану дій (СКПД) групою Є3/ЄС+3 та Іраном, що відбулося 14 липня 2015 року, та подальшу роботу щодо його виконання, яка триває від 16 січня 2016 року. Ми також наголошуємо на важливості повної і своєчасної співпраці Ірану з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) щодо виконання СКПД. Однак нас і далі непокоїть розробка Іраном програми створення балістичних ракет та продовження випробувань ракет, що порушує РРБООН № 2231.
Ми і далі рішуче підтримуємо режим контролю над звичайними озброєннями, який є одним з ключових елементів євроатлантичної безпеки. Повне виконання і дотримання цих зобов’язань має принципове значення для відновлення довіри і певності в євроатлантичному регіоні. Односторонні військові дії Росії в Україні та довкола неї і далі підривають мир, безпеку і стабільність в усьому регіоні, а вибіркове виконання Росією Віденського документа та Договору про відкрите небо, а також тривале невиконання Договору про звичайні збройні сили в Європі послаблює позитивний потенціал цих інструментів контролю над озброєннями. Країни Альянсу закликають Росію неухильно дотримуватись своїх зобов’язань. Країни Альянсу мають рішучий намір зберегти, зміцнити і оновити механізм контролю над звичайними озброєннями в Європі на основі ключових принципів та зобов’язань, у тому числі взаємності, прозорості та згоди країни, що приймає. Ми наголошуємо на важливості модернізації Віденського документу, зокрема шляхом суттєвого оновлення його у 2016 році, щоб він залишався актуальним у плинних безпекових умовах.
Кібернапади становлять очевидний виклик безпеці Альянсу і можуть бути не менш згубними для сучасних суспільств, ніж напади з застосуванням звичайних видів зброї. В Уельсі ми дійшли згоди про те, що кіберзахист є частиною головного завдання НАТО – колективної оборони. Зараз, у Варшаві, ми знову підтверджуємо оборонний мандат НАТО і визнаємо кіберпростір сферою операцій, в якому НАТО має захищати себе так само ефективно, як вона це робить у повітрі, на землі та на морі. Це підвищить спроможність НАТО щодо захисту та проведення операцій у цих сферах, збереже нашу свободу дій та рішень у будь-яких умовах. Це сприятиме забезпеченню НАТО ширшими можливостями стримування та оборони: кіберзахист залишатиметься інтегрованим в оперативне планування, операції та місії Альянсу, і ми працюватимемо спільно, щоб сприяти їхньому успіху. Більше того, це забезпечить ефективнішу організацію кіберзахисту НАТО і сприятиме кращому управлінню ресурсами, навичками, силами та засобами. Це є складовою довгострокової адаптації НАТО. Ми продовжуємо впроваджувати Удосконалену політику НАТО щодо кіберзахисту і посилювати засоби кіберзахисту НАТО з використанням найпередовіших технологій. Ми знову наголошуємо на необхідності діяти відповідно до міжнародного права, у тому числі до Статуту ООН, міжнародного гуманітарного права, та міжнародних норм щодо прав людини, залежно від конкретних обставин. Ми й надалі дотримуватимемось принципів стриманості і підтримуватимемо міжнародну безпеку, мир і стабільність у кіберпросторі. Ми вітаємо зусилля щодо розробки добровільних міжнародних норм відповідальної поведінки держав та заходи зміцнення довіри стосовно кіберпростору.
Ми забезпечимо, щоб країни Альянсу були належно оснащені і відповідали вимогам 21-го сторіччя. Сьогодні ухваленням нашого зобов’язання щодо кіберзахисту ми засвідчили свій твердий намір посилювати кіберзахист наших національних мереж та об’єктів інфраструктури у першочерговому порядку. Кожна країна Альянсу виконуватиме свої обов’язки щодо підвищення стійкості та здатності швидко і ефективно реагувати на кібернапади, у тому числі у гібридних контекстах. У сукупності з постійною адаптацією засобів кіберзахисту НАТО це посилить оборону Альянсу у кіберпросторі. Ми удосконалюємо засоби та розширюємо межі кіберполігону НАТО, на якому члени Альянсу можуть розвивати навички, поглиблювати знання та обмінюватись передовим досвідом. Ми й надалі готові до тісної двосторонньої та багатосторонньої співпраці з питань кіберзахисту, у тому числі щодо обміну інформацією, ситуаційної обізнаності, освіти, підготовки та навчань. Міцні партнерські стосунки відіграють ключову роль у ефективному вирішенні завдань у кіберсфері. Ми й надалі поглиблюватимемо співпрацю з ЄС, як це було узгоджено, зокрема шляхом подальшого виконання Технічної домовленості, що сприяє підвищенню ефективності запобігання кібернападам та реагування на них. Ми продовжуватимемо поглиблювати партнерство з іншими міжнародними організаціями та країнами-партнерами, а також з представниками промислових та академічних кіл за напрямком партнерства НАТО з промисловістю у кібернетичній сфері.
Ми вжили заходи для забезпечення нашої спроможності ефективно долати виклики, пов’язані з гібридною війною, в ході якої державні та недержавні суб’єкти для досягнення свої цілей використовують широкомасштабні, складні, адаптивні і тісно поєднані між собою традиційні та нетрадиційні засоби, відкриту та приховану військову силу, воєнізовані формування та заходи цивільного характеру. Відповідаючи на ці виклики, ми ухвалили стратегію та реалістичний план дій стосовно ролі НАТО у протидії гібридній війні. Основну відповідальність за реагування на гібридні загрози або напади несе держава, що є їхнім об’єктом. НАТО готова надати підтримку будь-якому члену Альянсу на будь-якому етапі гібридної кампанії. Альянс та його члени будуть готові протидіяти гібридній війні в рамках колективної оборони. Північноатлантична рада може прийняти рішення про приведення у дію статтю 5 Вашингтонського договору. Альянс продовжуватиме ефективну співпрацю та координацію зі своїми партнерами та відповідними міжнародними організаціями, зокрема ЄС, відповідно до домовленостей, в зусиллях, спрямованих на протидію гібридній війні.
Сьогодні ми взяли на себе зобов'язання і надалі зміцнювати свою стійкість, зберігати і підвищувати свою індивідуальну та колективну здатність до спротиву в разі збройного нападу будь-якого виду. Громадянська готовність – це основний фактор, що зумовлює стійкість країн НАТО, і критично важливий інструмент для забезпечення колективної оборони Альянсу. Хоча відповідальність за неї, як і раніше, несе кожна країна, НАТО може надати підтримку державам-членам у проведенні оцінки громадянської готовності та на їхнє прохання у її посиленні. Ми вдосконалюватимемо громадянську готовність шляхом виконання базових вимог НАТО щодо забезпечення стійкості держав, в яких робиться наголос на безперервному функціонуванні органів державного управління, безперебійній роботі найважливіших служб, безпеці критично важливих об'єктів цивільної інфраструктури і підтримці збройних сил за допомогою цивільних засобів. В цьому контексті ми вітаємо рекомендації щодо забезпечення стійкості, затверджені міністрами оборони в червні 2016 року.
Ми забезпечимо подальшу стратегічну та оперативну готовність НАТО, підтриману належною політикою, планами, силами та засобами, необхідними для протидії широкому спектру хімічних, біологічних радіологічних і ядерних (ХБРЯ) загроз з боку державних і недержавних суб'єктів, на основі Комплексної політики НАТО стратегічного рівня із запобігання розповсюдженню ЗМУ і захисту від ХБРЯ загроз, затвердженої нами в 2009 році, звіт про виконання якої очікується на нашому наступному саміті.
На саміті в Чикаго в 2012 році ми висунули ініціативу в галузі об'єднаної розвідки, спостереження і рекогносцировки (ОРСР). Це надзвичайно цінна, складна і широкомасштабна ініціатива. Виконуючи наші зобов'язання, ми вітаємо створення початкових оперативних сил ОРСР, про що було оголошено в лютому 2016 року, основним завданням яких є підвищення ситуаційної обізнаності Сил реагування НАТО завдяки покращанню результативності збору та обміну інформацією і розвідданими. Країни НАТО також мають намір вести спільну роботу зі сприяння обміну доцільною розвідувальною інформацією шляхом використання платформ і мереж НАТО і оптимізації використання багатосторонніх платформ і мереж для посилення роботи в галузі ОРНР в цілому, включаючи проект розумної оборони у сфері ОРCР, але не обмежуючись ним.
Рухаючись вперед, ми підтримуватимемо ці досягнення і забезпечуватимемо чергові контингенти Сил реагування НАТО необхідними засобами ОРCР. Ми також розширимо масштаб застосування нашої ініціативи з ОРCР, ефективно використовуючи внески країн НАТО в сфері ОРCР, що взаємно доповнюють один одного, з метою вдосконалення стратегічного прогнозування і обізнаності. В цьому контексті ми також відзначаємо значний прогрес у створенні системи наземного спостереження НАТО (AGS). Цю систему планується ввести в експлуатацію в 2017 році, в окремих випадках до неї долучатимуться негрошові внески країн НАТО.
Сили раннього повітряного попередження і управління НАТО (АВАКС) продовжують виконувати важливу функцію не лише в плані спостереження за повітряним простором, але і як важлива складова сил і засобів управління НАТО. Продовжиться модернізація АВАКС НАТО, їхня експлуатація буде продовжена до 2035 року. До 2035 року Альянсу необхідно мати засоби Е-3 АВАКС наступного покоління. Виходячи з військових вимог високого рівня, ми вирішили колективно приступити до процесу визначення варіантів майбутніх сил та засобів спостереження і управління НАТО.
Завдяки багатонаціональним та національним ініціативам здійснюється важлива робота зі створення сил та засобів і посилення нашого потенціалу. НАТО буде продовжувати тісно взаємодіяти з ЄС, згідно з домовленостями, забезпечуючи взаємодоповнюваність та взаємне підсилення нашої концепції розумної оборони та ініціативи ЄС щодо об'єднання і спільного використання ресурсів, а також забезпечуючи створення сил та засобів і покращання оперативної сумісності з тим, щоб уникнути непотрібного дублювання і досягти максимальної ефективності витрат. На саміті в Уельсі шість країн НАТО вирішили розпочати багатонаціональну роботу під проводом Данії для задоволення своїх потреб в зброї точного наведення класу «повітря-земля». Ми вітаємо досягнутий цією групою відтоді прогрес, зокрема приєднання до групи ще двох країн НАТО, а також проведення першої багатонаціональної закупівлі за допомогою ініціативи США з закупівель для провідних держав. Ми вітаємо поступ у реалізації Концепції рамкових держав НАТО. Група з 16 країн-членів НАТО під проводом Німеччини працює над створенням більших військових з’єднань з метою надання придатних до використання сил та засобів. Ще одна група з шести держав під проводом Італії готує програми і заходи, спрямовані на забезпечення оперативних зобов'язань Північноатлантичного союзу. Ми вітаємо ініціативу США щодо забезпечення безпеки в Європі, яка включає бойову групу бронетанкової бригади, що функціонує на засадах ротації, і заздалегідь розміщені склади СВ США. Ми вітаємо трансатлантичну ініціативу щодо посилення сил та засобів і підготовки (TACET), яка сприятиме зміцненню сил та засобів, підвищенню рівня оперативної сумісності, навчальної підготовки та посилить спроможності НАТО у відповідь на виклики в Балтійському регіоні. Ми також вітаємо ініціативу з багатонаціональної об'єднаної поглибленої підготовки (CJET), яка забезпечує подібну взаємодію з Румунією і Болгарією. Ми вітаємо прогрес у створенні під керівництвом Сполученого Королівства Об'єднаних експедиційних сил, до складу яких входять гнучкі, інтегровані сили високої готовності з семи країн НАТО. Ми також вітаємо проходження перевірки під час навчань у 2016 році багатонаціональними об'єднаними експедиційними силами, створеними Сполученим Королівством та Францією, які посилять здатність Альянсу швидко реагувати на будь-який виклик. Ми вітаємо рішення Вишеградської групи забезпечити у 2017 році на основі ротації присутність в державах Балтії з метою проведення навчань для забезпечення діяльності країн НАТО. Ми також вітаємо лист про наміри стосовно багатосторонньої співпраці в галузі повітряних засобів радіоелектронної боротьби. Ми вітаємо зусилля країн НАТО для вирішення в міру необхідності питання про наявну залежність від успадкованої військової техніки російського виробництва.
Для того, щоб Альянс міг реагувати на появу загроз, реформа розвідки НАТО має бути безперервним, динамічним процесом. Продовжує зростати значення розвідки, що надає дані для цілей планування, проведення операцій та прийняття рішень. Для покращання здатності НАТО використовувати різноманітні розвідувальні ресурси ми домовилися створити нове Об'єднане управління розвідки і безпеки, яким керуватиме помічник Генерального секретаря з питань розвідки і безпеки. Новий помічник Генерального секретаря з питань розвідки і безпеки керуватиме діяльністю НАТО у сфері розвідки і безпеки, забезпечуючи краще використання наявного персоналу і ресурсів і домагаючись максимально результативного використання розвідувальних даних, що надаються країнами НАТО.
З огляду на зростання нестабільності безпекової ситуації в світі, маючи широкомасштабні і посилені спроможності для стримування і оборони, ми прагнемо краще сприяти зусиллям міжнародного співтовариства щодо поширення стабільності і зміцнення безпеки за межами нашої території, сприяючи таким чином безпеці Альянсу в цілому.
У нашій роботі над посиленням ролі Альянсу в підтриманні стабільності ми керуватимемося непорушними принципами, включаючи принцип всеосяжного підходу («360 градусів»), відданість демократії, правам людини і верховенству права, взаємодоповнюваність з міжнародними структурами, зокрема ООН, ЄС і ОБСЄ, привносячи додаткові переваги НАТО, відповідальність і участь місцевих структур, участь партнерів, всеохопність, адресне співробітництво, довготривалі зобов'язання, визначення пріоритетів, сталість, та загальна злагодженість.
Альянс вже реагує на ці виклики і робитиме це і надалі, спираючись на свій визнаний досвід та інструментарій врегулювання кризових ситуацій і надання безпеки на засадах співпраці. НАТО вносить додаткову цінність у зусилля міжнародної спільноти, зокрема завдяки своїй здатності надавати системну підтримку і дорадчу допомогу в проведенні воєнних реформ, визнаному досвіду в сфері підготовки та формування місцевих сил, в тому числі в складних умовах, а також в галузі військової освіти. Ініціатива з питань розвитку оборонного та безпекового потенціалу, ухвалена нами в Уельсі, довела свою особливо важливу роль у підтриманні стабільності і дозволила надати підтримку Грузії, Іраку, Йорданії та Республіці Молдова. Ми налаштовані продовжувати нашу роботу над нарощуванням потенціалу, виділяючи для цього належні ресурси.
Зберігаючи здатність реагувати на кризи за межами наших кордонів, НАТО продовжуватиме надавати безпеку на засадах співпраці у партнерстві з відповідними країнами та іншими міжнародними організаціями та вкладати зусилля в нарощуванню потенціалу і навчальну підготовку, що дозволяє країнам підвищувати свою обороноздатність і забезпечувати свою безпеку.
НАТО і надалі зміцнюватиме свою роль в підтриманні стабільності, зокрема шляхом поглиблення свого розуміння регіональних вимірів та ситуативної обізнаності, подальшої адаптації до викликів і загроз з усіх напрямків, посилення своєї морської складової і формування стратегічно дієвішого, послідовнішого і ефективнішого підходу до партнерських відносин. Ці зусилля спиратимуться на важливі внески, що можуть робити партнери. Залучаючи за необхідності партнерів, Альянс і надалі допомагатиме вирішувати проблеми –до конфлікту, під час і після нього, якщо вони впливають на безпеку НАТО. Також має тривати реалізація узгодженої політики та ініціатив Північноатлантичного союзу. Водночас ми надалі зважатимемо на політичні наслідки наших зусиль.
Перед нами стоять довгострокові виклики, і ми сповнені рішучості гарантувати довгостроковий і постійний підхід НАТО до підтримання стабільності, забезпечений належними сталими ресурсами і структурами, з оптимальним використанням наявних механізмів фінансування. Ми доручаємо Північноатлантичній раді провести оцінку успішності наших зусиль з підтримання стабільності, включаючи конкретні напрямки, визначені міністрами закордонних справ у травні 2016 року, приділивши особливу увагу питанню покращання сталості, організації та забезпечення, і надати звіт до грудневого засідання міністрів закордонних справ у 2016 році.
В окремій заяві, оприлюдненій сьогодні разом з Афганістаном і нашими партнерами по операції «Рішуча підтримка», ми знову підтвердили нашу спільну відданість справі забезпечення довгострокової безпеки і стабільності в Афганістані. НАТО і партнери по операції зобов'язалися забезпечувати виконання місії «Рішуча підтримка» після 2016 року шляхом запровадження гнучкої регіональної моделі з тим, щоб продовжувати готувати, консультувати і допомагати афганським органам і силам безпеки; продовжувати фінансову підтримку Афганських національних сил оборони і безпеки з боку окремих країн, зокрема до кінця 2020 року; зміцнювати і поглиблювати довгострокові стосунки партнерства. Афганістан взяв на себе значні зобов'язання. НАТО і партнери по операції і надалі відіграватимуть важливу роль, допомагаючи країні виконувати їх.
Разом з рештою міжнародного співтовариства ми, як і раніше, прагнемо, щоб Афганістан ніколи більше не став притулком для терористів, які можуть становити загрозу нашій безпеці, і щоб він був здатний гарантувати свою безпеку, врядування і економічно-соціальний розвиток, поважаючи при цьому права людини всіх громадян країни, зокрема жінок і дітей. Ми зберігаємо рішучість і єдність, підтримуючи безпечний і стабільний Афганістан.
Добросусідські стосунки, регіональна співпраця і підтримка безпечного і стабільного Афганістану залишаються принципово важливими. Шлях до сталого врегулювання конфлікту пролягає через всеосяжний мир і процес примирення, розроблений і керований самим Афганістаном, з повагою до афганської конституції і прав людини, особливо прав жінок. Цей процес і його результати повинні мати повагу і підтримку на регіональному рівні та з боку всього міжнародного співтовариства.
Відповідно до резолюції №1244 РБ ООН, Сили в Косові (КФОР) під проводом НАТО продовжуватимуть сприяти створенню надійного та безпечного середовища, а також свободи пересування в Косові, працюючи в тісному співробітництві з владою Косова і ЄС. Ми вітаємо поступ, досягнутий завдяки діалогу між Белградом і Приштиною за сприяння ЄС, тож безпекова ситуація в Косові в цілому є стабільною, хоча проблеми залишаються. Будь-які зміни залучення наших військ і надалі залежатимуть від умов, а не від календаря. Більш того, Альянс продовжить підтримувати становлення структур безпеки в Косові, в тому числі за допомогою дорадчої групи НАТО на місці відповідно до рішень союзників, і розглядатиме питання про характер подальшої підтримки. Ми беремо до уваги прохання Косова щодо поглиблення взаємин з НАТО і не пізніше грудневої зустрічі міністрів закордонних справ надамо відповідь щодо шляхів подальшого розвитку нашої підтримки.
НАТО робить важливий внесок в міжнародну боротьбу з піратством біля берегів Сомалі в рамках операції «Океанський щит», військово-стратегічні завдання якої вже виконані. Ми відзначаємо, що останній успішний піратський напад в Індійському океані було скоєно в травні 2012 року. Хоча ми погодилися завершити цю операцію в кінці 2016 року, НАТО і надалі братиме участь в боротьбі з піратством, забезпечуючи належну обізнаність про ситуацію на морі і підтримуючи тісні зв'язки з іншими учасниками міжнародної боротьби з піратством.
Ми змінили режим «Активних зусиль» - нашої морської операції за статтею 5 в Середземному морі, що сприяла боротьбі з тероризмом - на режим операції поза межами статті 5 з забезпечення безпеки на морі «Морський вартовий», здатної за необхідності виконувати широкомасштабні завдання з підтримки безпеки на морі.
Слідом за рішеннями міністрів оборони наших країн, ухваленими в лютому 2016 року, країни Альянсу оперативно виділили військово-морські сили і засоби для міжнародних зусиль з припинення потоку незаконної міграції в Егейському морі в контексті кризової ситуації з біженцями і мігрантами. Ці дії НАТО є корисним внеском, оскільки Туреччині, Греції та Агентству ЄС з прикордонного контролю «Фронтекс» в режимі реального часу надається інформація про потік незаконних мігрантів. Ця діяльність ведеться у співпраці з відповідними національними органами і з використанням прямих зв'язків на оперативному рівні між Командуванням ВМС НАТО і «Фронтекс». Це ефективно сприяє нинішнім зусиллям з контролю незаконної міграції в даному районі і створює нові можливості для посиленого співробітництва з ЄС на тактичному і оперативному рівні в контексті припинення незаконної міграції. Оцінка та огляд цієї роботи будуть проведені у вересні, перед жовтневим засіданням міністрів оборони наших країн.
Ми досягли принципової домовленості про можливу роль НАТО в центральному районі Середземного моря, доповнюючи та/або підтримуючи, за потреби, на прохання Європейського союзу операцію ЄС «Софія», надаючи певні сили і засоби, зокрема розвідки, спостереження і рекогносцировки, а також логістичного забезпечення; сприяючи зміцненню потенціалу берегової охорони і військово-морських сил Лівії, якщо надійде запит від законної влади Лівії та/або ЄС; і в контексті виконання резолюції № 2292 РБ ООН про становище в Лівії, в тісній координації з ЄС.
Ми підтверджуємо наші зобов’язання щодо довгострокового партнерства з Іраком та надання цій країні підтримки в рамках ухваленої в Уельсі Ініціативи з питань розвитку оборонного та безпекового потенціалу. Ми продовжимо нарощувати сили і структури оборони Іраку за допомогою заходів зміцнення оборонного потенціалу, узгоджених в серпні 2015 року на підставі запиту Іраку. Ми досягли успіхів у впровадженні узгодженого адресного пакету сприяння зміцненню оборонного потенціалу Іраку, використовуючи можливості Центру сил спеціальних операцій ім. Короля Абдулли II в Йорданії і навчально-освітніх центрів в Туреччині.
В рамках заходів зі зміцнення оборонного потенціалу, які проводяться в Йорданії і включають боротьбу з саморобними вибуховими пристроями, знешкодження вибухонебезпечних предметів і розмінування, а також цивільно-військове планування і консультування з питань реформи сектори безпеки в Іраку, НАТО організує підготовку іракських військовослужбовців в окремих галузях. Продовжуючи цю роботу, ми вирішили дати позитивну відповідь на запит прем'єр-міністра Іраку від 5 травня 2016 року і домовилися, що НАТО організує в країні підготовку іракських сил безпеки і оборони за узгодженими напрямками, зокрема в рамках програми зі зміцнення оборонного потенціалу, надаючи подальшу підтримку в інституційному будівництві з метою створення ефективних і раціональних структур і політики, що дозволить забезпечити в середньостроковій і довгостроковій перспективі розвиток іракських спроможностей в сфері підготовки. НАТО продовжить цю роботу в Іраку, щоб забезпечити взаємодоповнюваність і додану вартість, всеохопність, відповідальність місцевих суб'єктів, сталість і розподіл пріоритетів, загальну злагодженість і адресне співробітництво. Ключовим фактором буде постійне залучення уряду Іраку та сил безпеки і оборони країни. Початкове планування реалізації цих заходів в країні має завершитися до огляду, який міністри оборони проведуть в жовтні, що дозволить розпочати роботу з підготовки та зміцнення потенціалу в Іраку в січні 2017 року.
З урахуванням загрози, яку несе ІДІЛ/ДАЕШ всім нашим державам і народам, ми досягли принципової домовленості про розширення внеску Альянсу в зусилля Глобальної коаліції з протидії ІДІЛ шляхом надання безпосередньої підтримки засобами АВАКС НАТО, щоб підвищити ситуаційну обізнаність коаліції. Планується розпочати надання даної підтримки восени, після проходження процедур узгодження в країнах, і військові органи НАТО ведуть тепер детальне опрацювання. Наданням такої підтримки ми знову підтверджуємо наші рішучі наміри сприяти подоланню безпекових викликів, що надходять з півдня, зокрема тероризму. Цей внесок в діяльність Глобальної коаліції не робить НАТО членом даної коаліції.
Відповідно до прийнятого нами в Уельсі рішення ми готові надати Лівії, у відповідь на звернення Уряду національної згоди, консультації з питань інституційної розбудови у сфері оборони і безпеки та розвивати стосунки довгострокового партнерства, яке може призвести до членства Лівії в Середземноморському діалозі, що було б природною основою для нашої співпраці. Будь-яка допомога Лівії з боку НАТО надаватиметься згідно принципів взаємодоповнення і тісної координації з іншими міжнародними організаціями, зокрема ООН і ЄС, відповідно до прийнятих рішень. Принципово важливою буде участь самої Лівії.
Партнерські відносини НАТО є і будуть надзвичайно важливими для функціонування організації. Про успіх партнерських відносин НАТО свідчить стратегічний внесок партнерів в забезпечення безпеки Альянсу та міжнародної безпеки. Протягом останніх десятиліть Північноатлантичний союз створив структури партнерства – Партнерство заради миру, Середземноморський діалог, Стамбульська ініціатива співпраці, та партнерські взаємини в усьому світі з країнами, зацікавленими в проведенні політичного діалогу і практичної співпраці. НАТО підтримує активні стосунки з іншими міжнародними структурами і організаціями з широкого кола політичних та безпекових питань. Разом ми створили широку мережу для підтримки безпеки на основі співробітництва. Складність і нестабільність ситуації в плані безпеки зумовлює потребу у більш нестандартному, індивідуальному і гнучкому підході, щоб зробити нашу партнерську співпрацю стратегічно дієвішою, послідовнішою і ефективнішою. Ми підтверджуємо нашу готовність на основі завдань, пріоритетів і принципів ухваленої в Берліні політики партнерства розширювати політичний діалог і практичну співпрацю з будь-якою країною, що поділяє цінності Альянсу і його зацікавленість у міжнародному мирі та безпеці. Ми і надалі розвиватимемо наші партнерські відносини так, щоб вони продовжували відповідати інтересам як країн НАТО, так і країн-партнерів.
Ми підкреслюємо істотний внесок, який продовжують робити наші партнери, беручи участь в операціях і місіях разом з країнами НАТО та підтримуючи практичну співпрацю, в тому числі у цільових фондах і зусиллях з нарощування потенціалу. Разом зі збройними силами низки країн НАТО країни-партнери також працюють поза усталеними форматами, зокрема в цілях боротьби з тероризмом. Завдяки цьому підвищується наша оперативна сумісність і зміцнюється обороноздатність у зміненому середовищі безпеки.
В Уельсі ми ухвалили Ініціативу взаємосумісності партнерів, створивши платформу взаємосумісності, що стала важливим форматом для роботи з партнерами з широкого кола питань, пов'язаних з оперативною сумісністю і готовністю до врегулювання майбутніх криз. Відтоді кількість військових підрозділів країн-партнерів, які пройшли сертифікацію і оцінку за стандартами НАТО, збільшилася, нові партнери приєдналися до програм з оперативної сумісності, а можливості для участі партнерів в навчаннях НАТО були розширені. Тут, у Варшаві, міністри оборони країн-учасниць платформи взаємосумісності затвердили дорожню карту, що спрямовує нашу спільну роботу з підготовки до кризового врегулювання в майбутньому році, і обговорили майбутні можливості співпраці НАТО з країнами-партнерами з метою підтримки стабільності.
В рамках Ініціативи взаємосумісності з партнерами ми також домовилися в Уельсі про те, щоб запропонувати можливості для поглибленого співробітництва Австралії, Фінляндії, Грузії, Йорданії та Швеції, визнавши тим самим їхній значний внесок в операції НАТО. Ці партнери все більше беруть участь в роботі НАТО над рішенням наших спільних проблем в сфері безпеки. Їхня участь в даному саміті свідчить про глибокі зв'язки, які ми налагодили з ними. Ми працюємо з кожним з них індивідуально, залежно від наших і їхніх потреб, обставин і прагнень, а також відповідно до інтересів безпеки НАТО. Ми розвинули нашу практичну співпрацю в різній мірі і в різних форматах: партнери програми розширених можливостей відтепер можуть брати участь у низці навчань НАТО; вони також залучені до роботи НАТО щодо нарощування оборонного потенціалу, беручи участь в посилених Силах реагування НАТО та проводячи разом з нами спільну оцінку загроз. Ми готові розглянути варіант надання розширених можливостей іншим партнерам, відповідно до їхніх внесків та інтересів.
Ми вітаємо відкриття дипломатичних представництв при штаб-квартирі НАТО декількома з наших партнерів, що є важливим кроком у нашій співпраці. Відповідно до нашої Берлінської політики партнерства і Брюссельської угоди, ми закликаємо інші країни-партнери йти тим самим шляхом.
Ми будемо і надалі розвивати наше партнерство з країнами Близького Сходу і Північної Африки за допомогою поглибленого політичного діалогу та практичного співробітництва. Середземноморський діалог (СД) і Стамбульська ініціатива співпраці (СІС) так само взаємно доповнюють одне іншого, залишаючись окремими програмами партнерства. Як і раніше, ми готові приймати нових членів до обох структур. В рамках СД та СІС ми надаємо підтримку одинадцяти країнам-партнерам в даному регіоні, допомагаючи їм в модернізації їхніх оборонних установ і збройних сил.
СД та СІС – унікальні програми, що об’єднують ключових партнерів НАТО: Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Мавританія, Марокко, Туніс, а також Бахрейн, Кувейт, Катар і Об'єднані Арабські Емірати. Регулярні політичні консультації допомагають нам поліпшити взаєморозуміння і ситуаційну обізнаність. Ми також розробили індивідуальні адресні програми партнерства і співпраці з усіма нашими партнерами по СД і СІС. Ми надалі зміцнюватимемо нашу практичну співпрацю, зокрема надаючи подальшу підтримку в таких напрямках, як боротьба з тероризмом, стрілецька зброя і легкі озброєння, боротьба з саморобними вибуховими пристроями і військова безпека на кордонах.
З урахуванням стратегічної важливості регіону Перської затоки ми розраховуємо на створення регулярних робочих зв'язків між міжнародними секретаріатами НАТО і Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСАДПЗ), а також налагодження практичної співпраці з РСАДПЗ і всіма державами-членами Ради. Посилення обміну інформацією сприяло б кращому взаємному розумінню наших завдань та політики і заклало б міцну основу для більш регулярного політичного діалогу і потенційної практичної співпраці стосовно спільних проблем безпеки. Ми доручаємо Північноатлантичній раді доповісти про виконану роботу на грудневому засіданні міністрів закордонних справ.
Ми вітаємо багаторічне партнерство з Йорданією – ключовою країною-партнером на Близькому Сході - і успішну допомогу НАТО в зміцненні оборонного та безпекового потенціалу Йорданії. Наші зусилля спрямовані на сім пріоритетних сфер: захист інформації, кіберзахист, військові навчання, боротьба з саморобними вибуховими пристроями, зв'язок і управління, захист портів та безпека кордонів. Ми надалі готові зміцнювати стосунки між НАТО і Йорданією за допомогою посиленого політичного діалогу і практичної співпраці в рамках Середземноморського діалогу, а також в рамках ініціативи зміцнення оборонного та безпекового потенціалу і платформи взаємосумісності, включно з розширеними можливостями. Ми вдячні нашому партнеру Йорданії за багаторічний внесок цієї країни в операції під проводом НАТО, а також за те, що вона надає базу для наших навчальних заходів в сфері зміцнення оборонного та безпекового потенціалу Іраку.
Західні Балкани - стратегічно важливий регіон, що підтверджується нашою багаторічною співпрацею та операціями в даному регіоні. Як і завжди, ми повністю підтримуємо стабільність і безпеку Західних Балкан, а також євроатлантичні плани країн цього регіону. Демократичні цінності, верховенство права, внутрішні реформи і добросусідські відносини життєво важливі для регіонального співробітництва та процесу євроатлантичної інтеграції. Ми вітаємо досягнутий нещодавно поступ в питанні демаркації кордонів в регіоні. Альянс і надалі тісно співпрацюватиме із Західними Балканами над збереженням і посиленням регіонального та міжнародного миру та безпеки. Ми доручаємо Північноатлантичній раді підготувати доповідь про діяльність і стосунки НАТО в цьому регіоні і представити його в грудні міністрам закордонних справ.
Зміцнення відносин НАТО з Сербією вигідне для Альянсу, Сербії й усього регіону. Ми вітаємо нинішній поступ у справі формування партнерських відносин між НАТО і Сербією та підтримуємо подальший політичний діалог і практичну співпрацю з цією метою. Ми також вітаємо прогрес, досягнутий у діалозі між Белградом і Приштиною за посередництва ЄС, і закликаємо обидві сторони виконувати укладені угоди і продовжувати йти далі. Ми вітаємо прагнення Косова підвищити свою здатність гарантувати безпеку всім своїм мешканцям, а також сприяти безпеці Західних Балкан.
Надане Чорногорії в грудні 2015 року запрошення приєднатися до Альянсу, після якого в травні 2016 року відбулося підписання Протоколу про вступ, є визнанням реформ, які були здійснені Чорногорією, продемонстрованої нею відданості нашим спільним цінностям, а також її внеску до забезпечення міжнародної безпеки. Зараз Чорногорія має статус держави, запрошеної приєднатися до НАТО, та інтегрується в нашу діяльність. Ми із задоволенням очікуємо прискореного завершення ратифікації Протоколу про вступ, а також подальших успіхів Чорногорії в провадженні реформ – як перед вступом до НАТО, так і після нього, що посилить її внесок до дій Альянсу. Ми цінуємо значний внесок, який Чорногорія робить в операції під проводом НАТО.
Сьогодні ми ще раз підтверджуємо нашу відданість політиці відкритих дверей – установчій засаді Вашингтонського договору, яка є одним з найголовніших чинників успіхів Альянсу. Наочним підтвердженням цього є сьогоднішнє перебування Чорногорії разом з нами, і ми сподіваємося, що незабаром зможемо привітати цю країну як ще одного члена нашої організації. Євроатлантична інтеграція сприяє втіленню демократичних цінностей, реформ та дотриманню принципу верховенства права. Саме на ці підвалини спираються свобода та процвітання наших народів. Крім того, євроатлантична інтеграція відкриває шлях до стабільності та зміцнює колективну безпеку. Завдяки кільком послідовним етапам розширення Альянсу підвищився рівень нашої безпеки та безпеки всього євроатлантичного регіону. Двері НАТО відчинені для всіх демократичних країн Європи, які поділяють цінності нашого Альянсу, мають волю та спроможність взяти на себе пов’язані з членством в НАТО відповідальність та зобов’язання, готові підтримувати принципи Вашингтонського договору, і які, приєднавшись до НАТО, сприятимуть безпеці в північноатлантичному регіоні. Рішення про розширення відповідають інтересам самої НАТО. Ми і надалі повністю готові до інтеграції тих країн, які прагнуть вступити до Альянсу, оцінюючи кожну з них за її власними успіхами. Ми заохочуємо тих наших партнерів, які прагнуть приєднатися до Альянсу – Грузію, колишню Югославську республіку Македонія² та Боснію й Герцеговину – продовжувати роботу з реалізації реформ та рішень, необхідних для набуття готовності до членства. Ми і надалі підтримуватимемо їхні зусилля та очікуватимемо від них кроків, необхідних для практичного втілення їхніх прагнень.
На Бухарестському саміті 2008 року ми домовились про те, що Грузія стане членом НАТО, при чому невід’ємною частиною цього процесу буде ПДЧ; сьогодні ми підтверджуємо це рішення з усіма його складовими, так само як і всі наступні рішення. Ми вітаємо істотний поступ на цьому шляху, що має місце з 2008 року. Стосунки між Грузією та НАТО містять всі практичні інструменти для підготовки до набуття членства. Ще одним ключовим кроком на шляху до зміцнення демократичних установ стануть парламентські вибори, які відбудуться цього року. Ми наполегливо радимо Грузії продовжувати повною мірою користуватися всіма можливостями для наближення до Альянсу, які пропонуються Комісією Грузія-НАТО, Річною національною програмою, її роллю партнера з розширеними можливостями, її участю в Ініціативі з розбудови оборонного потенціалу, а також Істотним пакетом «НАТО-Грузія». НАТО високо цінить значні та постійні внески Грузії до Сил реагування НАТО і до місії «Рішуча підтримка» в Афганістані, та віддає належне тим жертвам та зусиллям, які народ Грузії присвятив цілям нашої спільної безпеки.
Ми вітаємо важливі досягнення на шляху реалізації Істотного пакету «НАТО-Грузія», який був ініційований нами на Уельському саміті. Зараз підтримка Грузії на різних напрямках співпраці надається більш ніж тридцятьма експертами з держав-членів та партнерів НАТО. Грузія виконує свою частину цієї роботи, виділяючи для цього значні ресурси. Розпочав та продовжує свою роботу Спільний центр підготовки та оцінювання, який сприяє зміцненню потенціалу самооборони та обороноздатності Грузії. Ми і надалі надаватимемо ресурси, необхідні для реалізації Істотного пакету, метою якого є зміцнення спроможностей Грузії, тобто надання цій країні допомоги на її подальшому шляху підготовки до набуття членства в Альянсі. Ми узгодили додаткові практичні засоби інтенсифікації цих зусиль, включаючи надання підтримки грузинським структурам врегулювання криз, підготовки та навчань, а також вдосконалення стратегічних комунікацій. Союзники забезпечуватимуть підтримку в розвитку протиповітряної оборони та спостереження за повітряним простором. Крім того, ми посилимо нашу увагу до безпеки в Чорноморському регіоні.
Ми знову підтверджуємо нашу підтримку територіальної цілісності та суверенітету Грузії в межах її міжнародно визнаних кордонів. Ми вітаємо зобов’язання Грузії не застосовувати силу та закликаємо Росію зробити те ж саме. Ми закликаємо Росію відмовитися від визнання грузинських регіонів Південної Осетії та Абхазії незалежними країнами, припинити будівництво подібних до прикордонних об’єктів уздовж адміністративних кордонів, а також вивести свої сили з Грузії. НАТО не визнає так званих угод, підписаних між грузинським регіоном Абхазії та Росією в листопаді 2014 року, а також між грузинським регіоном Південної Осетії та Росією в березні 2015 року. Це є актом порушення суверенітету та територіальної цілісності Грузії та грубим нехтуванням принципами міжнародного права, принципами ОБСЄ та міжнародними зобов’язаннями Росії. Ми закликаємо всіх учасників женевських переговорів до конструктивної діяльності, а також до подальшої тісної співпраці з ОБСЄ, ООН та ЄС для пошуку мирного вирішення конфлікту в межах міжнародно визнаної території Грузії.
Ми ще раз підтверджуємо прийняте на Бухарестському саміті 2008 року та підтверджене на подальших самітах рішення про те, що НАТО надасть запрошення приєднатися до Альянсу колишній Югославській республіці Македонія, як тільки в рамках ООН буде досягнуте прийнятне для всіх сторін рішення щодо її назви. Отже, ми наполегливо вимагаємо інтенсифікації зусиль з пошуку рішення щодо назви цієї країни. Ми закликаємо до подальших зусиль для розбудови стосунків добросусідства. Крім того, ми закликаємо до побудови повноцінного багатоетнічного суспільства на основі повної реалізації Охридської рамкової угоди. З огляду на занепокоєння щодо політичних подій в колишній Югославський республіці Македонія, які віддалили цю країну від цінностей НАТО, ми наполегливо закликаємо всіх політичних лідерів країни повністю дотримуватись взятих на себе зобов’язань за Пржинською угодою, досягнутою в червні/липні 2015 року, як основи для остаточного розв’язання політичної кризи. Віддаючи належне початковим крокам з її реалізації, ми ще раз звертаємося до всіх сторін із закликом взяти участь у ефективному демократичному діалозі та створити умови для проведення чесних виборів, зміцнення верховенства права, свободи засобів масової інформації та суддівської незалежності. Ми і далі пильно спостерігатимемо за діями Скоп’є на цих напрямках, які відображають ключові цінності НАТО. Ми цінуємо відданість колишньої Югославської республіки Македонія справі міжнародної безпеки, підтверджену її постійними внесками в наші операції, її участю в форумах та організаціях з питань регіонального діалогу та співпраці, а також її націленістю на процес набуття членства в НАТО.
Ми знову підтверджуємо нашу відданість ідеї територіальної цілісності та суверенітету стабільної та безпечної Боснії й Герцеговини, а також нашу повну підтримку її прагнень до членства. Ми закликаємо керівництво Боснії й Герцеговини до подальшої демонстрації політичної волі та до конструктивної роботи з реалізації реформ в інтересах всіх своїх громадян. Ми готові надавати постійну підтримку в перебігу оборонної реформи в Боснії та Герцеговині. Ми вітаємо досягнене нещодавно очільниками Боснії та Герцеговини узгодження принципів оборонного огляду та закликаємо провести його якомога швидше. Ми вітаємо успіхи, досягнуті в закріпленні майнових прав держави на нерухоме майно оборонного сектору, але очікуємо від керівництва Боснії та Герцеговини прискорення роботи з виконання вимог, визначених міністрами закордонних справ держав-членів НАТО в Таллінні в 2010 році, що дозволить якомога швидше перейти до реалізації першого циклу Плану дій щодо набуття членства в НАТО, який і зараз залишається нашою метою. Ми вдячні Боснії та Герцеговині за її внески до операцій під проводом НАТО, а також за її відданість ідеям регіонального діалогу, співпраці та безпеки.
В Уельсі ми поширили Ініціативу з питань розвитку оборонного та безпекового потенціалу на Республіку Молдова. Відтоді Альянс та країни- партнери надають експертну та дорадчу допомогу на підтримку поточного процесу оборонних реформ, націленого на зміцнення потенціалу збройних сил та оборонного сектору Молдови. Союзники і далі неухильно виконуватимуть цю роботу для того, щоб цій країні було забезпечене стабільне, безпечне та успішне майбутнє у відповідності до цінностей, які поділяють європейські демократичні країни. Для досягнення такого майбутнього Республіці Молдова необхідно і далі рішуче проводити політику реформ в інтересах всіх своїх громадян. Ми висловлюємо Республіці Молдова подяку за її внесок до операцій під проводом НАТО.
Давнім та особливим партнером НАТО є Україна. Тут, на нашому саміті в Варшаві, ми зустрінемося з Президентом Порошенком та підпишемо спільну заяву. Незалежна, суверенна і стабільна Україна, яка твердо стоїть на засадах демократії та верховенства права, є запорукою євроатлантичної безпеки. Ми твердо налаштовані на підтримку суверенітету та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів та її невід’ємного права визначати своє власне майбутнє та зовнішньополітичний курс без зовнішнього втручання, як зафіксовано у Гельсінському Заключному акті. Росія продовжує порушувати суверенітет, територіальну цілісність та незалежність України. Незважаючи на ці складні обставини, уряд України рухається вперед шляхом реалізації широкомасштабних реформ, прагнучі досягти європейських та євроатлантичних стандартів на основі демократичних цінностей, поваги до прав людини, прав меншин та до принципів верховенства права як ключових чинників досягнення процвітання та довгострокової стабільності. Ми вітаємо кроки, здійснені Україною для подолання корупції, виконання умов Міжнародного валютного фонду, реформування судової системи та проведення децентралізації, проте залишаються значні проблеми, для подолання яких необхідна постійна робота. Ми наполегливо закликаємо Україну зберігати і далі свою рішучість щодо повної реалізації цих та інших необхідних реформ та забезпечити їхню незворотність. Пам’ятаючи про рішення наших попередніх самітів, НАТО і далі надаватиме Україні підтримку в реалізації її політики реформ, включаючи використання Річної національної програми в рамках наших стосунків особливого партнерства.
Партнерство між НАТО та Україною є важливою частиною внеску Альянсу до зусиль міжнародної спільноти з забезпечення стабільності в євроатлантичному регіоні та за його межами. Ми вітаємо намір України і далі поглиблювати стосунки свого особливого партнерства з НАТО, а також її попередні та поточні внески до операцій під проводом НАТО та до Сил реагування НАТО навіть тоді, коли їй доводиться захищатися від агресивних дій Росії. Рішення України про запровадження та втілення принципів і стандартів НАТО, дорожня карта для чого міститься в Стратегічному оборонному бюлетені, сприятиме підвищенню оперативної взаємосумісності між нашими силами. Важливим елементом цієї роботи є створення литовсько-польсько-української бригади. Це додатково підвищить спроможність України краще дбати про власну безпеку за допомогою дієвих безпекових та оборонних установ, які перебувають під демократичним контролем та є підзвітними, стабільними та ефективними. Важливим елементом цієї роботи є участь України в Програмі вдосконалення оборонної освіти. НАТО продовжуватиме надання стратегічних консультацій та практичної підтримки в царині реформування безпекового та оборонного сектору України, включаючи заходи, визначені в Комплексному пакеті допомоги, який буде ухвалений нами разом з Президентом Порошенком на сьогоднішньому засідання Комісії Україна-НАТО. Метою Комплексного пакету допомоги є зміцнення та розширення підтримки України з боку НАТО, включаючи адаптовані до конкретних потреб заходи з розбудови сил, засобів та можливостей в секторі безпеки та оборони, що сприятиме підвищенню обороноздатності України на тлі широкого спектру загроз, включаючи гібридні загрози.
В світлі оперативного досвіду НАТО та постійної еволюції складного безпекового середовища, суттєво зростає важливість комплексного політичного, цивільного та військового підходу в контексті врегулювання криз та посилення безпеки на основі співпраці. Більше того, цей підхід сприяє підвищенню ефективності нашої спільної системи безпеки та оборони без зменшення обсягу колективних оборонних зобов’язань Альянсу. НАТО створила невеликі, але адекватні цивільні сили та засоби відповідно до рішень Лісабонського саміту. Ми і надалі будемо прагнути до злагодженості в рамках власних інструментів та напрямків роботи НАТО, узгоджених з державами-партнерами і такими організаціями як ООН, ЄС та ОБСЄ, а також до подальшого діалогу з недержавними організаціями. Ми очікуємо на перегляд Плану заходів щодо комплексного підходу 2011 року, який буде розглянутий міністрами закордонних справ в 2017 році.
Через появу дедалі більшої кількості викликів для міжнародного миру та безпеки, постійно зростає роль співробітництва між НАТО та ООН. Ми вітаємо постійну інтенсифікацію політичного діалогу та практичної співпраці між НАТО та ООН, які охоплюють широкий спектр ділянок взаємного інтересу. На минулорічному Саміті лідерів з питань миротворчої діяльності НАТО взяла на себе зобов’язання збільшити свою підтримку миротворчим операціям ООН, включаючи такі напрямки, як боротьба з саморобними вибуховими пристроями, підготовка та готовність, підвищення спроможності ООН з пришвидшеного розгортання сил на місцях, а також співпраця з розбудови оборонного потенціалу в країнах, для яких існують загрози. Ми дотримуємося цього зобов’язання і надалі готові поглиблювати нашу взаємодію в цій та інших царинах, включно з участю НАТО в конференції за результатами роботи, яка проводитиметься в Лондоні у вересні цього року.
Єдиним в своєму роді та визначальним партнером є для НАТО Європейський Союз. Розширені консультації на всіх рівнях та практична співпраця в ході операцій і розбудови сил та засобів принесли конкретні результати. Через безпекові виклики в нашому спільному сусідському середовищі на сході та на півдні безпрецедентної важливості набуває підсилення нашого стратегічного партнерства в дусі повної взаємної відкритості, прозорості, взаємної доповнюваності з одночасним дотриманням різних умов мандатів наших організацій, принципів автономності в прийнятті рішень та інституційної цілісності відповідно до домовленостей між нашими двома організаціями.
Ми вітаємо спільну заяву, проголошену тут, у Варшаві, Генеральним секретарем НАТО, Головою Європейської ради та Головою Європейської комісії, де окреслені комплекси заходів, які ці дві організації планують здійснювати разом на конкретних напрямках, включаючи протидію гібридним загрозам, підвищення обороноздатності, зміцнення оборонного потенціалу, безпеку морського простору та навчання. Ми доручаємо Північноатлантичній раді розглянути варіанти реалізації цих пропозицій та доповісти про результати міністрам закордонних справ до грудня 2016 року.
Ми вітаємо висновки Європейської ради від червня 2016 року, які містять заклик до подальшого розширення відносин між НАТО та ЄС. Ми також вітаємо презентацію Глобальної стратегії закордонної та безпекової політики Європейського Союзу.
НАТО визнає важливість потужнішої та спроможнішої європейської оборони, результатом якої стане посилення НАТО, підвищення безпеки союзників, а також рівномірний розподіл обов’язків, вигід та відповідальності між членами Альянсу. В цьому контексті ми вітаємо зміцнення європейської оборони та системи врегулювання криз, яке ми спостерігаємо протягом останніх кількох років.
Союзники з-поза меж ЄС продовжують робити істотні внески в роботу ЄС із зміцнення її можливостей реагування на спільні виклики безпеці. З позицій стратегічного партнерства між НАТО та ЄС найповніше залучення до цих зусиль союзників з-поза меж ЄС є вирішальним. Ми рекомендуємо здійснювати подальші взаємні кроки на підтримку зміцненого стратегічного партнерства.
Ми вітаємо звіт Генерального секретаря про стосунки НАТО-ЄС. Ми рекомендуємо йому продовжувати тісну співпрацю з Головою Європейської ради, Головою Європейської комісії та з Високим представником за всіма напрямками стратегічного партнерства НАТО-ЄС, а також надати відповідний звіт Північноатлантичній раді на наступному саміті.
Як НАТО, так і Організація безпеки та співробітництва відіграють важливі ролі в підтримці стабільності та реагуванні на безпекові виклики в євроатлантичному регіоні. Ми цінуємо комплексний підхід ОБСЄ до безпеки, що включає політично-військовий, економічно-екологічний та людський виміри. Ми також цінуємо важливу роль ОБСЄ в прагненні покласти край кільком затяжним конфліктам в євроатлантичному регіоні. Криза в Україні ще раз висвітлила значення ОБСЄ для міжнародних зусиль з забезпечення мирного врегулювання конфліктів, розбудови довіри та безпеки, а також як майданчика для співпраці та всеохопного діалогу щодо безпеки в Європі. Ми також підкреслюємо цінність заходів зміцнення довіри, безпеки, та забезпечення прозорості в рамках ОБСЄ. Ми налаштовані на розширення нашої співпраці як на політичному, так і на робочому рівні, на всіх напрямках спільних інтересів, включаючи роботу через нещодавно призначеного Представника Генерального секретаря в ОБСЄ.
Співпраця НАТО з Африканським союзом (АС) включає підтримку операцій, логістичних заходів та зусиль зі зміцнення потенціалу, так само як і приведення до стану оперативної готовності Африканських сил готовності, включаючи такі засоби підтримки, як навчання та адаптовану до місцевих умов підготовку відповідно до запитів, з якими АС звертається до НАТО. Ми очікуємо подальшого зміцнення та розширення нашого політичного та практичного партнерства з АС, що покращить наші можливості реагувати разом на спільні загрози та виклики.
НАТО – це союз цінностей, що включають особисту свободу, права людини, демократію та верховенство права. Ці спільні цінності є визначальними для того, чим НАТО є, і чим НАТО займається. Подальше їх врахування на всіх ділянках нашої роботи зробить НАТО сильнішою.
Корупція та неналежне врядування є безпековими викликами, що підривають засади демократії, верховенства права та економічного розвитку. Реалізація заходів подальшого виховання доброчесності, протидії корупції та належного врядування є однаково важливими і для НАТО, і для членів Альянсу, і для його партнерів. Для подальшої роботи на цьому напрямку ми ухвалили нову Стратегію НАТО щодо виховання доброчесності , в якій ще раз підкреслюється наша переконаність в тому, що прозорі та підзвітні оборонні установи, які перебувають під демократичним контролем, є запорукою стабільності в євроатлантичному регіоні та ключем до співробітництва в царині міжнародної безпеки.
Підвищення ролі жінок в НАТО та в наших військах робить Альянс сильнішим. Ми приділяємо значну увагу забезпеченню можливостей для повної та активної участі жінок в процесах запобігання конфліктам, управління в конфліктному середовищі та врегулювання конфліктів, так само як і в заходах та співпраці на післяконфліктному етапі. Після попереднього саміту в Уельсі ми значно просунулися вперед в реалізації резолюції Ради безпеки ООН №1325 щодо жінок, миру та безпеки (ЖМБ) та інших відповідних резолюцій. Втім, попереду великий обсяг роботи, для чого потрібні постійне лідерство, прозорість та підзвітність. Ми вітаємо останні призначення жінок на високі посади як в цивільних, так і військових структурах НАТО. Втім, представництво жінок в НАТО і досі має прогалини, які необхідно ліквідувати. Ми будемо реалізовувати поновлений План дій щодо ЖМБ, який розроблявся спільно з багатьма нашими партнерами, а також в ході консультацій з новоствореною дорадчою радою громадянського суспільства. Зусилля НАТО з забезпечення стабільності стають дедалі потужнішими завдяки Комплексному пакету НАТО з гендерної освіти та підготовки, який тепер буде доступний всім. Наші стратегічні командування зараз переводять у русло практичного виконання ухвалені військові рекомендації щодо запобігання та реагування на дії сексуального насильства на гендерній основі в конфліктному середовищі. Ми наполягаємо на критичній важливості належних заходів підготовки та притягнення до відповідальності, спрямованих на запобігання неналежній поведінці, включаючи домагання та сексуальну наругу. Наші поточні зусилля та рішуча готовність враховувати гендерні міркування в трьох основних царинах діяльності НАТО сприятимуть створенню більш сучасного, готового до дій та реагування Альянсу.
Спираючись на наші цінності та на міжнародне право, ми визнаємо безсумнівною необхідність захистити цивільних осіб від наслідків збройного конфлікту. Саме тому сьогодні ми ухвалили Стратегію НАТО щодо захисту цивільного населення, розроблену разом з нашими партнерами та в процесі консультацій з ООН і іншими міжнародними організаціями. За цією стратегією захист цивільного населення передбачає всі ті зусилля, які докладаються для запобігання негативним наслідкам, що виникають для цивільного населення у зв’язку з військовими операціями НАТО та під проводом НАТО, для їх мінімізації та нейтралізації, а також, коли це є необхідним, для захисту цивільного населення від пов’язаного з конфліктом фізичного насильства або загроз фізичного насильства з боку інших суб’єктів. Ця стратегія доповнює поточні зусилля НАТО на відповідних напрямках та включає в себе складову охорони правопорядку для забезпечення стабільності. Ми реалізовуватимемо цю стратегію шляхом виконання конкретного плану заходів, який буде періодично переглядатися Північноатлантичною радою.
Ми і далі глибоко занепокоєні тим, що діти стають жертвами тяжких правопорушень, особливо тих шести їхніх видів, які були визначені Генеральним секретарем: вбивство дітей або завдання їм тяжких тілесних ушкоджень; вербування дітей до армії або використання їх як солдатів; напади на школи або лікарні; ґвалтування або інші тяжкі акти сексуального насильства; викрадення; відмова в доступі до гуманітарної допомоги. Після нашого саміту в Уельсі НАТО розробила в процесі консультацій з ООН докладну стратегію ефективнішого виконання резолюції Ради безпеки ООН №1612 та інших відповідних резолюцій. Ця стратегія вимагає від наших військ, що беруть участь в операціях та місіях під проводом НАТО, здійснювати моніторинг, повідомляти про факти правопорушень проти дітей та проводити відповідну роботу з місцевими органами влади. В ході нашої місії «Рішуча підтримка» ми вперше призначили радника з питань дітей та збройного конфлікту, щоб зробити відповідний внесок у підготовку Національних сил оборони та безпеки Афганістану. У співпраці з ООН НАТО дедалі поглиблюватиме відповідні можливості щодо підготовки, навчань та освіти. Північноатлантична рада на регулярній основі здійснюватиме оцінку реалізації цієї Стратегії.
НАТО створює додаткові ресурси та виконує свою роль в боротьбі з тероризмом, не зашкоджуючи при цьому нормам та обсягу відповідальності кожної окремої держави, у тісній взаємодії з ЄС і, зокрема, шляхом нашої військової співпраці з партнерами в цілях зміцнення їхніх спроможностей, необхідних для реагування на терористичні загрози. НАТО і надалі діятиме спільно з нашими партнерами та за потреби з міжнародними організаціями в цілях досягнення спільного розуміння та практичного співробітництва на підтримку Глобальної антитерористичної стратегії ООН. Спираючись на нашу робочу програму захисту від тероризму та нашу робочу програму біометричної ідентифікації осіб, ми продовжуватимемо вдосконалювати наші сили, засоби та технології, включаючи засоби захисту від саморобних вибухових пристроїв та захисту від ХБРЯ загроз. Оскільки тероризм та пов’язані з ним загрози і далі залишаються важливими складовими безпекової програми НАТО, союзники налаштовані на спільну роботу у відповідності до законодавства своїх держав та міжнародного права, а також до визначених процедур НАТО для забезпечення обміну інформацією шляхом оптимізації використання багатосторонніх платформ, таких як Система збирання та використання тактичної інформації НАТО (BICES). Союзники і далі прагнутимуть вдосконалення свого співробітництва з обміну інформацією щодо повернення громадян, які брали участь у воєнних діях. Процес вдосконалення обміну інформацією міг би бути доручений помічнику Генерального секретаря з питань розвідки та безпеки, який діяв би в рамках визначених повноважень.
Як показує криза на територіях на схід та південь від НАТО, події в енергетичному секторі можуть мати значні політичні та безпекові наслідки для союзників та Альянсу . Стабільні та надійні постачання енергоносіїв, диверсифікація маршрутів імпорту, постачальників та енергетичних ресурсів, а також сумісність енергетичних мереж мають вирішальне значення для нашої здатності протистояти політичному та економічному тиску. Відповідальність за такі питання переважно несуть уряди окремих держав та інші міжнародні організації, проте НАТО пильно стежить за безпековими наслідками відповідних подій в енергетиці та приділяє особливу увагу диверсифікації поставок енергоносіїв до євроатлантичного регіону. Саме тому ми будемо підвищувати стратегічний рівень нашої обізнаності в цій царині, зокрема за допомогою обміну оперативною інформацією та розширення наших зв’язків з іншими міжнародними організаціями, такими як Міжнародне енергетичне агентство та ЄС відповідно. Ми проводитимемо консультації та ділитимемося інформацією щодо тих питань енергетичної безпеки, які викликають особливе занепокоєння союзників та Альянсу, з метою створення комплексного бачення енергетичного ландшафту, який постійно еволюціонує, зосереджуючись на тих ділянках, де НАТО має можливість забезпечити додану вартість. Ми також продовжуватимемо зміцнювати спроможність НАТО надавати підтримку державним органам інших країн в питаннях захисту критичної інфраструктури та підвищувати їхню здатність захищатися від збоїв в постачанні енергоресурсів, які можуть зашкодити національній та колективній обороні, включно з гібридними та кібернетичними загрозами. В цьому контексті ми враховуватимемо аспекти енергетичної безпеки в процесах підготовки, навчань та завчасного планування. Ми і далі діятимемо спільно з нашими державами-партнерами там, де це необхідно. Ми продовжимо покращувати енергоефективність наших військових сил шляхом розробки спільних стандартів, зменшення залежності від викопного пального та використання енергоефективних рішень для армії. Сьогодні ми згадували про звіт щодо виконання заходів, пов’язаних з роллю НАТО в енергетичній безпеці. Ми доручаємо Північноатлантичній раді забезпечити подальше уточнення ролі НАТО у відповідності до встановлених принципів та рекомендацій, а також надати звіт про виконання таких заходів на нашому наступному саміті.
Запорукою набуття необхідних Альянсу сил та засобів і надалі залишається посилення оборонної промисловості в усіх країнах Альянсу, що включає в себе малі та середні підприємства, збільшення обсягів оборонної промислової та технологічної співпраці між країнами по обидва боки Атлантики та в Європі, а також потужну промислову базу в масштабах Європи та Північної Америки. Для того, щоб Альянс залишався на передовому краї технологій, особливе значення має підтримка інновацій з метою виявлення передових та нових технологій, оцінки їхньої застосовності у військовій сфері, а також їх практична реалізація через інноваційні рішення. В цьому відношенні НАТО вітає ініціативи з обох берегів Атлантики, спрямовані на підтримку та нарощування військової і технологічної переваги сил та засобів країн Альянсу через інновації, а також рекомендує державам забезпечити, щоб такі ініціативи приводили до розширення співробітництва в рамках Альянсу та між його членами.
Політична та військова адаптація НАТО спирається на її інституційну адаптацію. Мета полягає в тому, щоб Альянс був здатний адаптуватися за суттю, і невід’ємною складовою наших дій була спроможність передбачувати зміни та реагувати на них. Реформи, які проводяться з 2010 року, сприяють підвищенню результативності та ефективності, адаптуючи НАТО в напрямку більшої готовності та спроможності реагування. Проведено реформу штаб-квартири, агентств та структури управління. Ми забезпечили підвищення прозорості, оприлюднюючи результати фінансових аудитів. Ми підвищили якість наших стратегічних комунікацій. На продовження цих зусиль ми здійснимо більш чіткий та послідовний підхід до визначення першочергових завдань, точніше прив’язуючи наші політичні та військові пріоритети до ресурсних вимог, зокрема шляхом ефективнішого використання процесу забезпечення силами та засобами на основі спільного фінансування. Ми і надалі підвищуватимемо рівень підзвітності, врядування та прозорості. Ми доручаємо Північноатлантичній раді докладати зусилля в цьому напрямку, спираючись на останні досягнення та використовуючи переваги у зв’язку з переїздом до нового штабу НАТО з метою і надалі гарантувати нашу готовність та здатність реагувати на виклики майбутнього, як і належить впевненому в своїх силах, відданому своїй справі і здатному швидко адаптуватися Альянсу, а також прозвітувати про результати цієї роботи на нашому наступному саміті.
Ми вітаємо роль Парламентської асамблеї НАТО, яка доповнює зусилля НАТО, спрямовані на підтримку стабільності в усій Європі. Ми також цінуємо внесок, зроблений Асоціацією Атлантичного договору в справу поширення кращого розуміння Альянсу серед громадян наших держав.
Ми висловлюємо подяку за щедру гостинність, яку продемонстрували нам уряд та народ Польщі. Ухваливши важливі рішення щодо посилення наших спроможностей стримування та оборони, поширення засад стабільності за межами наших кордонів та підтримки наших цінностей, наш Варшавський саміт продемонстрував нашу єдність, солідарність та силу. Ми очікуємо наступної зустрічі в 2017 році, в новій штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.

1. Франція, Німеччина, Італія, Польща, Іспанія, Туреччина, Сполучене Королівство.

2. Туреччина визнає Республіку Македонія за її конституційною назвою.

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

Check your inbox and enter verification code

You have successfully created your account

Subscribe to our newsletter

Your password has been updated

Заява за результатами саміту у Варшаві

Оприлюднено главами держав та урядів, які беруть участь у засіданні Північноатлантичної ради у Варшаві 8-9 липня 2016 року

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

Check your inbox and enter verification code

You have successfully created your account

Subscribe to our newsletter

Your password has been updated

This email is already subscribing to our stories