Joint press conference

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Дорогий Володимире, дуже дякую за теплий прийом. Я завжди радий бачити вас і бути тут, в Києві. І цього разу, насправді, я привіз з собою всю Північноатлантичну раду для нашого історичного першого засідання Ради Україна – НАТО в Києві. Це само по собі є потужним сигналом про незламний зв’язок між НАТО і Україною.

Для нас важливо бути тут, де українці, молоді і старі, подовжують стояти разом – із хоробрістю і впевненістю в тому, що їхня свобода варта боротьби.

Російська агресія невпинно продовжується. Вони бомбардують цивільних і цивільну інфраструктуру. Росія тероризує населення. Масові ракетні і дронові атаки, задля знищення і руйнації і постійні загрози надзвукових ударів. Все це відображається на людях в цій країні – і дедалі частіше поза вашими кордонами, як ми це бачили минулого тижня в Румунії.

Небезпека, яку продовжує становити Росія, реальна. І наша рішучість захищати себе і продовжувати підтримувати Україну перед лицем цієї загрози є непохитною.

У безвідповідальності Росії немає нічого нового. Проте, в міру тогою як Україна продовжує міцно стояти – здійснювати інновації і отримувати перемоги на полі бою, Росія стає дедалі більш розгубленою.

Росія несе значні втрати – понад 30 тисяч щомісяця. Це означає втрату більшої кількості людей, ніж Радянський Союз втратив за 10 років у 1980-ті роки в Афганістані. Абсолютно вражаючі цифри.

Тут я маю щось сказати. Але я маю сказати це молодим росіянам і їхнім родинам.

Вас обдурюють. Чоловіки, такі як ви, які будуть воювати – вас не підготують.

Обладнання, яке вони вам нададуть, не відповідає стандартам.

Є висока вірогідність того, що ви там загинете або будете поранені – і вірогідно, що у разі поранення вас залишать страждати в багнюці і вмирати.

Тому, коли ми говоримо про десятки тисяч втрат – це не абстракція. Це, ймовірно, будеш ти.

Тим часом, ми знаємо, що російська економіка перебуває у скрутному становищі. Навіть з тимчасовим послабленням санкцій через дефіцит нафти Росія не в змозі компенсувати тягар, який війна покладає на її виснажені фінанси.

Цей тиск має привести Росію до столу переговорів – задля припинення цієї жахливої війни, яку вони розв’язали чотири року тому – але, на жаль, вони не демонструють жодних ознак щодо припинення. Нещодавні атаки на Київ та по всій Україні чітко на це вказують. Ще більше загиблих цивільних, багато поранених. Стільки шкоди завдано.

Ми рішуче засуджуємо російську агресію і продовжуємо закликати до мирних переговорів – і тут, Володимире, очевидно, що ви справді наполягаєте на мирі. Водночас ми також чітко усвідомлюємо необхідність продовження нашої підтримки України.

Саме тому сьогодні я тут, у Києві, разом із 32 союзниками з НАТО.

Це потужна ознака відданості НАТО нашому партнерству, нашій наполегливій підтримці України і цінності нашої співпраці.

Ми говорили про проблеми, які постають перед Україною. Підтримку, яка вам необхідна. Що надають союзники. А також про те, як ми можемо продовжувати навчатись і підтримувати одне одного.

І ми також обговорили, як Україна успішно змінює динаміку на полі бою.

Один із способів, в які ми підтримуємо Україну, це програма PURL, за допомогою якої НАТО забезпечує Україну важливим американським обладнанням, яке оплачене членами Альянсу і партнерами. Справді, сюди входять необхідні засоби ППО, які потрібні Україні для захисту від російських балістичних ракет, що продовжують атакувати цивільну інфраструктуру на всій території цієї країни.

Союзники і партнери вже виділили Україні майже шість мільярдів доларів США через PURL – і ця підтримка буде продовжуватись. А PURL – це лише один із шляхів, якими союзники підтримують Україну. Інші також продовжуються – в тому числі через наше командування у Вісбадені, Німеччина, чеську ініціативу щодо боєприпасів і багато інших.

Ми продовжуємо працювати разом і навчатися одне в одного в контексті дронових і антидронових технологій і тактики. І ми бачимо дедалі більше прикладів прямого співробітництва між оборонними підприємствами, яке поєднує українську винахідливість з інвесторами і промисловими досягненнями в країнах Альянсу. Як для вас на полі бою сьогодні, так і для союзників завтра.

І все це – інвестиція в свободу і безпеку. Свободу і безпеку для України. Свободу і безпеку для НАТО.

Дорогий Володимире, ще раз дякую за те, що приймаєте нас сьогодні. Слава Україні!

Журналіст: Запитання українською мовою

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте: Давайте спочатку погодимося, що це критичні речі, ці перехоплювачі PAC-2, PAC-3. І, звичайно, вам завжди хочеться, щоби загальний обсяг був більший за наявний. Гарна звістка в тому, що потік цих необхідних перехоплювачів зі США до України триває щодня, щотижня. Щоби забезпечити, що російські атаки на цивільну інфраструктуру і безневинних людей в цій країні, щоби атаки – на жаль, вони все ще можуть бути успішними – але в багатьох випадках вам вдається перехопити ці ракети, що летять.

Гарна звістка в тому, що потік ракет продовжується. Гроші є. Сьогодні також багато союзників пообіцяли заплатити за програмою, що абсолютно необхідно. Але, звичайно, завжди існує ризик того, що інтенсивні військові операції вплинуть на запаси. Однак це поки що не має – і в цьому добра звістка – негайного впливу на PURL. Можливо, коли-небудь в майбутньому, але не зараз. І в цьому Президент був правий – ми робимо все для збільшення виробництва, для того, щоби те, що ми зараз маємо на складах в Європі і США, ми могли постачати. І там, де ми можемо знайти нові способи оборонятися, – і тут Україна бере на себе ініціативу разом з європейськими членами Альянсу і нашими союзниками з усього альянсу НАТО – ми будемо це робити.

Журналіст: Запитання українською мовою

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте : Я можу почати? Я можу тут захищати США? Тому що Сполучені Штати, я вважаю, роблять те, що вони можуть щодо постачання ракет PAC- 3 і PAC-2 «Патріот» до України. Я справді вірю в це на основі всіх тих доказів, що я маю. І все, що вони можуть надати, вони надають. Гроші є. Тож, я зі своєю командою ходжу з простягнутою рукою поміж європейських і канадських союзників, щоби здобути гроші. Нам це вдається. Я був би радий побачити дещо більш справедливий розподіл тягаря. Кілька союзників тягнуть на собі основний тягар, але, добре, це моя проблема. Для України важливо те, що гроші для перехоплювачів зі Сполучених Штатів є. Сполучені Штати продовжують їх надавати. США також продовжують надавати Україні всі необхідні розвіддані. Тому я справді хочу тут захистити США.

Проблема тут, звичайно, як казав Президент, у темпах виробництва. Тому Президент, я знаю, я сам, ми також підтримуємо контакти з виробниками цього обладнання. Я знаю, що американський Президент також. Не лише через Україну, але в більш загальному сенсі, в НАТО нам необхідно виробляти більше продукції оборонної промисловості. Президент вимагає від американських компаній збільшити вчетверо своє загальне виробництво, не лише перехоплювачі «Патріот», а загалом збільшити вчетверо виробництво оборонної продукції. І я зустрічався з одним з керівників підприємства після їхньої зустрічі у Білому домі. Він усе ще тремтів. Тому, на мою думку, Президент там був доволі рішучим. І я знаю, що цей Президент є досить рішучим, і також дискутує з промисловістю. Тому я вважаю, що ми всі робимо те, що можемо.

Тим часом, гарна звістка в тому, що цей потік перехоплювачів зі США, попри роботу на Близькому Сході, триває. Проте, звичайно, що ми маємо забезпечити, це те, щоби також і в довгостроковій перспективі Україна мала те, що їй необхідно зараз, і в середньостроковій, і в довгостроковій перспективі, також зважаючи на прийдешню зиму, щоби Україна мала чим оборонятися. Тому що це те, що росіяни роблять. Вони боягузливо атакують ваші міста і вашу інфраструктуру, тому що вони не можуть перемогти на фронті. Вони це знають, тому що ви так успішно утримуєте лінію фронту. Тому вони зараз це роблять. Їм не вдається деморалізувати цю країну. Їм не вдасться, тому що ви незламні. Але, слухайте, те, що вони це роблять так боягузливо, змушує нас робити все для того, щоби вплив був максимально малим.

Журналіст: У мене є запитання, насамперед до Генерального секретаря, тому я його поставлю англійською мовою, але звичайно, якщо Президент України захоче додати, я буду радий почути. Генеральний секретарю, ви очевидно багато разів чули від України, що ми не хочемо компромісів, що ми не можемо відмовитися від нашої мети вступити до НАТО. Я думаю, що ви могли це почути і сьогодні. Як ви вважаєте? Чи це все ще має значення для НАТО? Як ви вважаєте, ми все ще та країна, яка вже може вступити? І чи ви все ще вважаєте, що Збройні сили України потребують якихось змін у своїй оперативній сумісності, чи ми вже її досягли? Що має зробити Україна? Чи це лише питання з боку НАТО? І дозвольте мені також запитати про Румунію, яку ви сьогодні вже згадували. Румунська влада і офіційні представники стверджують, що вони не можуть збивати дрони, які наближаються до румунського кордону, як тоді, коли дрони все ще на українській території, тому що для цього потрібно рішення НАТО. Це так, чи ведуться якісь дискусії щодо того, щоби розпочати збивати дрони за межами території НАТО, тому що Україна готова до цього.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте: Ну, по-перше, щодо НАТО, як вам відомо є політика і є практика. Тому союзники дуже чітко говорять, і це було минулого разу, ми підтвердили на саміті НАТО з приводу 75-ї річниці Альянсу, що шлях України до НАТО незворотний. Практика полягає в тому, що нині немає єдності з цього питання. Тому, знову ж таки, якщо подивитися на це з практичної точки зору, ми зараз бачимо, що Збройні сили України стають дедалі більше оперативно сумісними з НАТО. Що ми бачимо, це те, що коли йдеться про стандарти, ми дедалі більше і більше використовуємо ті самі стандарти.

Що стосується нашої промисловості, вона дедалі більше і більше взаємозв’язана. Ми навчаємося в України як НАТО в тому, що стосується дронів і антидронової технології. А НАТО все ще там, де це стосується, наприклад, ведення бойових дій у повітрі та інших аспектів війни, ми все ще можемо допомогти Україні в цій сфері. Ми можемо допомагати одне одному. Багато чого відбувається, і Україна дедалі більше інтегрується, скажімо так, в плані оперативної сумісності і стандартів, з НАТО. Однак щодо повноцінного членства в НАТО, чесна відповідь буде така, що нині немає одностайності з цього питання. Це не щось нове, так відбувається вже певний час.

Щодо Румунії, як вам відомо, я на це відреагував раніше. НАТО солідарна з Румунією. Наші думки, і мої особисті думки, звичайно, з тими, хто постраждав під час тієї атаки. Ми започаткували операцію «Східний вартовий» у вересні після вторгнення в повітряний простір Естонії і польський повітряний простір, що, по суті, об’єднало всі спроможності Альянсу від Крайньої Півночі і вниз до Чорного моря. І Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі, і його команда постійно шукають прогалини, які нам необхідно заповнити, як нам їх заповнити, як нам забезпечити, щоби ми могли, як ми це робимо, обороняти кожен дюйм території НАТО.

Агентство Франс прес: Я хотів би поговорити про далекобійні удари. Ми бачимо, що українські дрони зараз постійно досягають Росії. Хотілося би знати, пане Генеральний секретарю, вашу позицію, особливо з того часу, як українські дрони інколи пролітають над територією країн НАТО? Чи обговорювали ви це з Президентом Зеленським? Чи заохочуєте ви Україну продовжувати такі удари? І конкретно до Президента Зеленського, чи не могли би ви прокоментувати сьогоднішні удари під час економічного форуму, в чому сигнал, який символ ви намагаєтеся надіслати?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте: Україна зараз настільки успішна, що Путін зміг організувати парад на 9 травня лише за офіційного указу цього Президента. Ось як далеко ви, по суті, зайшли. І я думаю, що ви дозволили йому це зробити протягом двох годин, а все завершилося за 1 годину 55 хвилин. Він не став ризикувати. Але поза тим, я вважаю, що Україна стає дедалі більш успішною, як на фронті, так і щодо вашої здатності позбавляти росіян основних засобів і спроможностей продовжувати цю війну.

Що стосується вторгнення, яке інколи відбувається, в повітряний простір НАТО, давайте пам’ятати, де це почалося. Це почалося з безвідповідальної агресивної війни Росії проти України, яка розпочалась в березні 2014 року, а потім продовжилась в лютому 2022 року повномасштабним наступом. Тому, коли це трапляється, саме це за ним стоїть. І всі в НАТО це усвідомлюють, і ми знаємо, що Україна робитиме все, щоби звести вплив до мінімуму.