NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Log in or Create an account
Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

[повний виступ, як підготовлено – переклад з голландської мови]


Дуже дякую, Марсія. Радий знову тебе бачити!

І радий знову бачити тебе, Карола, в цій прекрасній залі!

І доброго ранку всім.

 

Яка честь бути тут. І яка вражаюча група людей тут сьогодні.

 

Це не традиційне засідання НАТО. І саме в цьому суть.

 

Тому що тема, яку ми сьогодні обговорюємо, це вже не про солдатів, міністрів чи дипломатів.

Вона стосується нас усіх.

 

Сьогодні ми говоримо про стійкість, як ми це називаємо в НАТО.

І дозвольте мені з самого початку пояснити: перед нами усіма стоїть величезний виклик.

 

Світ радикально змінився. Непевність зростає. Наша свобода і безпека вже не можуть сприйматися як належне.

 

Загрози зростають, і вони справжні.

Від Арктики до Середземномор’я.

Від космосу до глибин під водою.

Від ракет і дронів до винахідливих кібератак.

 

Російська війна проти України все ще продовжується – на теренах Європи.

Жорстока і руйнівна війна.

Вже понад чотири роки ракети і дрони щодня запускаються проти невинних цивільних. Ця війна вже триває довше, ніж Перша світова війна, а лінія фронту простягнулася на 1250 кілометрів.

 

І ця війна набагато ближче, ніж вважає більшість людей.

До Львова їхати менше одного дня. Ось так близько вона.

 

Тим часом ця війна безпосередньо впливає на нас.

 

Москва проводить дедалі більш агресивну кампанію проти наших суспільств.

Кібератаки. Диверсії. Дезінформація.

Тут, в Нідерландах, і скрізь в Європі.

Російські диверсії спрямовані не лише на військові цілі чи оборонні компанії.

Вони спрямовані на все, що забезпечує функціонування нашого суспільства.

Пошкоджені підводні кабелі в Балтійському морі.

Вибухи на залізничних коліях.

Підпали в торговельних районах.

Кібератака на електромережу.

 

Це не окремі випадки. Це результат цілеспрямованої кампанії з дестабілізації наших суспільств.

І Росія в цьому не самотня. Інші країни також прагнуть завдати шкоди нашим суспільствам.

Ми бачимо, шо Китай швидко модернізує свою армію. І це, звичайно,  не для організації видовищних парадів у Пекіні.

Китай також масово розширює свій ядерний арсенал. Від 200 боєголовок у 2020 році, Китай очікує мати понад 1000  ядерних озброєнь до 2030 року.

І Іран, звичайно, є джерелом нестабільності багато років, намагаючись поширювати терор і хаос.

 

Коротше кажучи, війна і небезпека вже не віддалені проблеми.

Ми живемо в світі, який став більш жорстким. Менш стабільним. І ми маємо з цим справу щодня.

 

Тому ми разом повинні робити більше для захисту нашої безпеки і нашого способу життя.

Ми повинні стати сильнішими разом. Розумнішими. Краще підготовленими.

 

Стійкість – наша перша лінія оборони.

І стійкість  –  це завдання не лише для оборонних організацій чи НАТО.

Стійкість починається в нашому кварталі і на вашому робочому місці.

 

Ми всі маємо свою роль. Це як велика головоломка з багатьма елементами.

І лише коли всі ці елементи правильно підійшли один до одного, з’являється повна картина.

Кожен в цій кімнаті має елемент цієї головоломки.

 

Уряд. Енергетичні компанії. Технологічні фірми. Порти. Заклади охорони здоров’я. Транспортні компанії. Оператори інфраструктури. Освітні заклади.

 

Ми  набагато більше залежимо один від одного, ніж ми усвідомлюємо.

Для ілюстрації, я прошу вас замислитись про роль людей, які присутні в цій кімнаті, під час кризи чи конфлікту.

Як це вплине на мою організацію, якщо організація мого сусіда впаде?

Що буде з моєю організацією, якщо порт Роттердама завтра буде закрито внаслідок великої кібератаки?

Якими будуть наслідки, якщо залишусь без електрики або зв’язку протягом днів?

 

Ці питання стосуються вас. Ваших компаній. Ваших працівників.

Вони впливають на нас усіх.

 

Ми очікуємо, що наші союзники прийдуть до нас на допомогу, якщо на нас нападуть.

Порт Роттердама відіграє вирішальну роль.

Десятки тисяч військовослужбовців зі Сполучних Штатів і Канади прибудуть через порт Роттердама на допомогу в обороні Європи.

А чи готові ми прийняти усі ці війська?

Їм потрібне пальне. Їжа. Електрика. Ліжка.  Лікарні. Транспорт. Мости. Залізниця. Порти. І багато іншого.

На багатьох з вас у цій кімнаті ця ситуація вплине прямо чи опосередковано.

 

Війна, це не лише про танки, літаки-винищувачі і солдатів.

Суспільство просто не може стати і чекати, доки оборонні організації роблять свою справу  –  особливо під час затяжного конфлікту.

Все наше суспільство зазнає впливу і повинно бути готовим.

 

Тому мій меседж цього ранку дуже простий:

За стійкість відповідають всі.

Ми не можемо просто вказати пальцем на уряд. Громадяни і бізнес також мають взяти на себе відповідальність і бути підготовленими.

 

З точки зору НАТО, я хотів би зазначити три важливих сфери, де потрібна ваша відданість.

Перша сфера – це енергетика.

Ми можемо розробити найсучасніші системи озброєнь, які тільки можна уявити – але якщо ми не зможемо їх застосувати, вони нічого не варті.

А для цього потрібна енергія.

Пальне для літаків, танків і кораблів.

Електроенергія для дронів, радарів, дата-центрів і оборонної промисловості.

 

І попит на енергію швидко зростає.

Нові системи озброєння споживають більше енергії, а  не менше.

Наприклад, F-35 споживає на 60% більше пального, ніж F-16.

Сучасним танкам і фрегатам також потрібно набагато більше енергії.

 

Водночас цивільний сектор і прості громадяни повинні продовжувати отримувати електроенергію і пальне,  навіть під  час конфлікту.

Проте прогнози вказують на те, що до 2050 року до 80% європейських потужностей  нафтопереробки можуть зникнути.

Скорочення потужностей нафтопереробки – і відповідно недостатнє постачання пального – це величезний ризик.

Ми повинні закрити цю прогалину.

 

Друга сфера – це інфраструктура.

НАТО великою мірою покладається на цивільний сектор щодо логістики і зв’язку.

На землі. На морі. В повітрі. В космосі. І онлайн.

Дев’яносто відсотків військового транспорту під час великих операцій підтримується приватним сектором.

Понад 70% оборонного супутникового зв’язку проходить через приватних провайдерів.

І практично весь трансатлантичний Інтернет-трафік проходить підводними кабелями.

 

Тому так – порти, такі як Роттердам, є необхідними.

Але так само і дороги, залізниця, мости, нафтопереробка, кабелі, трубопроводи і супутники.

Ця інфраструктура повинна продовжувати функціонувати. Вона повинна бути захищеною і менше залежати від країн, які не поділяють наших цінностей.

Я думаю, наприклад, про Китай.

Ми повинні не втрачати пильність.

 

НАТО може допомогти захистити інфраструктуру.

У Балтійському морі НАТО посилила свою військову присутність минулого року задля виявлення, припинення і стримування зловмисних дій проти підводної інфраструктури в морі.

В результаті, ця інфраструктура зараз краще захищена і загроза фактично усунута.

Однак ви, представники  приватного сектора, також значною мірою є власниками цієї інфраструктури. Ви управляєте нею, і ви обслуговуєте її.

Управління вразливими моментами і ризиками ланцюга постачання, зрештою, у ваших руках.

А ви готові до цього?

Чи готові плани?

Чи знаєте ви, що буде очікуватися від вас і ваших людей, якщо зростатимуть рівні загрози?

 

Нарешті, третя сфера, на якій я хочу сьогодні зосередитись, це наше суспільство. Наші люди.

Зрештою, стійкість починається із сильного суспільства. З громадян і працівників, які підготовлені.

Ми не можемо захиститись без людей, які допомагають захищати  нашу безпеку кожен Божий день.

Ми не зможемо збільшити виробництво оборонної продукції без достатньої кількості людей, які цю роботу виконують: інженерів, техніків, ІТ фахівців – людей зі знаннями і досвідом.

 

Студент, який сьогодні починає свою технічну освіту, можливо, буде працювати в оборонній промисловості  до 2030 року.

Тому запитання дуже просте:

Чи робимо ми сьогодні достатньо для того, щоби надихнути молодих людей на зайняття в сфері  технологій, інноваціях і безпеки?

Як ми привабимо таланти до таких секторів, які важливі для нашої безпеки?

Це завдання не лише для уряду, а для всіх нас.

 Я знаю, що в цій кімнаті є організації, які підтримують і заохочують своїх співробітників, якщо вони хочуть стати резервістами.

Це надзвичайно важливо – надати людям можливість застосувати свої таланти і якості для безпеки Нідерландів і сильнішого альянсу НАТО.

 Тому що інвестування в оборону означає не лише інвестування в танки, дрони чи боєприпаси.

Це також означає інвестування в людей.

 

НАТО об’єднує союзників. Для співпраці. Для обміну інформацією. Для того, щоби навчатися одне в одного.

І щодо стійкості, ми багато чого можемо навчитися від наших північних сусідів – особливо Нордичних країн – де «тотальна оборона» або підхід «усього суспільства» до безпеки є нормою, а не винятком.

Я бачив це на власні очі минулого тижня під час робочого візиту до Швеції, де у них навіть є окремий міністр з питань стійкості.

Там військові не розглядаються як окрема структура. Вони вважаються невіддільною частиною суспільства, яка тісно працює з приватним сектором і громадянами.

Я закликаю вас усіх, так само як я зробив, відвідати і повчитися у ваших колег там.

 

Однак повернемося до нашої країни: минулого року союзники в Гаазі домовились інвестувати значно більше в оборону.

Я впевнений, що це не пройшло непомітно.

П’ять відсотків ВВП.

Це додаткове фінансування терміново необхідне.

Для літаків-винищувачів. Танків. ППО. Боєприпасів. Дронів.

Але також для більш стійкої інфраструктури, кращої стійкості і цивільної готовності.

 

Роблячи це, ми допомагаємо підтримувати безпеку одного мільярда людей – по обидва боки Атлантики.

Я також хочу тут сказати, що Нідерланди роблять важливий крок.

Збільшення витрат на оборону. Нарощування потужності виробництва. І продовження підтримки України.

Це важливо. І це має продовжуватися.

 

Нідерланди тут показують приклад, і це широко визнано.

І сьогодні, я прошу вас – генеральних директорів, директорів, голів правління і  керівників – стати провідниками  в сфері стійкості. Зосередитись на конкретних діях. Я сьогодні вже поділився з вами кількома пропозиціями.

 

Стійкі енергосистеми, стійка інфраструктура, стійкі суспільства.

Давайте працювати разом для того, щоби всі елементи головоломки склалися задля нашої безпеки – і тоді головоломка буде розв’язана.

Дуже дякую.

Пов'язаний контент

/