NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

Губернаторе Бренстед, посли, дорогий Фейє, дорогий Метте, я радий бути в Айові. Пані і панове, я радий бути в Айові. Я вперше в цьому штаті, але ваша репутація, я вам скажу, дуже добре відома – не в останню чергу завдяки одному великому айовцю, яким є Метт Вітакер, посол США при НАТО і мій улюблений колишній тайт-енд команди «Айова Гокайз». Мені надзвичайно приємно працювати з ним, і він є справді чудовим представником цієї великої країни і вашого великого штату.

Ви, можливо, зараз намагаєтесь зрозуміти, що я роблю тут, в Де-Мойні, сьогодні. Справді, завтра буде Нью-Йорк. Але звичайно, це завжди правильний порядок: спочатку Де-Мойн, потім Нью-Йорк.

Може здаватися, що НАТО далеко від американської глибинки. Проте повірте мені, вони нерозривно поєднані – історією, а також спільними цінностями.

Айова завжди відігравала роль в збереженні безпеки і процвітання Америки. Під час Другої світової війни айовці служили, жертвували і забезпечували відповідні ресурси заради свободи і безпеки.

Чи то на далеких берегах, чи надаючи підтримку тут, на домашньому фронті, чоловіки і жінки Айови допомагали перемогти правій стороні.

НАТО була заснована невдовзі після тієї війни і на світанку іншої. Холодна війна кинула ще один екзистенціальний виклик, цього разу з боку Радянського Союзу. І в 1949 році Америка і 11 інших демократичних країн об’єднали свої зусилля, вірячи в те, що працюючи разом можна найкраще ще раз забезпечити перемогу правій стороні.


Однак НАТО це не просто високий ідеал. Ми глибоко практичний Альянс, завжди готовий засукати рукави і приступити до праці. Я сказав би, що ми в цьому як айовці.

Ми домовилися про стандарти, узгодили методи дій, тому співпраця між військовими справді працює.

Ми тренуємося разом, щоби постійно перевіряти наші уміння і навчатися в процесі роботи. Ми домовилися про стандарти для військового обладнання – для того, щоби обладнання, яким користуються наші чоловіки і жінки в одностроях, не обмежувало співпрацю, а навпаки, сприяло їй.

Ми обмінюємося інформацією і розвідувальними даними про загрози, які постають перед нами. Ми розробили плани стримування потенційної агресії і оборони в разі необхідності.

Це те, над чим НАТО працює вже понад 75 років. І хоча з часом багато чого змінилося – загрози, тактика, технології – основи залишаються незмінними.

Для нас важливі свобода і безпека. І найкраще їх забезпечити ми можемо працюючи разом.

І я говорю не лише про безпеку в Європі. Я знаю, що американці інколи ставлять це запитання про НАТО – навіщо Сполучені Штати все ще беруть участь? Що ми з цього маємо?

Це важливе запитання – і таке, на яке досить легко відповісти.


Для того, щоби убезпечити територію США, вам потрібна безпечна Європа, безпечна Атлантика і безпечна Арктика. США могутні, але робити все це самостійно неефективно і немає в цьому необхідності. Ви зараз маєте 31 союзника в НАТО. І ця 31 демократична країна  вступила в НАТО для того, щоби робити внесок в нашу колективну безпеку.

Тепер дехто може з цим погодитись, але все ще є сумніви щодо реалій: чи справді ваші союзники несуть свою частку тягаря і зміцнюють безпеку Америки?

Є багато прикладів того, як союзники послідовно роблять свої внески. Коли Сполучені Штати були атаковані 11 вересня, ми вперше і єдиний раз в історії застосували статтю 5 НАТО.

Це положення про нашу колективну оборону – якщо на одного союзника нападають, на нас всіх нападають. І ваші союзники були з вами.

Літаки НАТО допомагали патрулювати американський повітряний простір в ті темні дні  після 11 вересня. Ми розгорнули сили в Середземномор’ї, щоби не дати терористам можливості переправляти матеріали, які  підтримували б  подальші атаки. І пізніше, в Афганістані, всі ваші союзники з НАТО служили поряд зі своїми американськими братами і сестрами. І багато хто заплатив найвищу ціну.

Отже, це не просто зобов’язання на словах.

Це зобов’язання, підтримане кров’ю і ресурсами.


Однак, щодо справедливого розподілу тягаря нашої безпеки, в минулому була проблема. Дехто із союзників Америки занадто сильно покладався на те, що Сполучені Штати витягують на собі найбільшу вагу. Вони не інвестували достатньо в свою власну оборону.

Сполучені Штати неодноразово закликали їх активізуватися і більш справедливо розділити відповідальність. Адміністрація за адміністрацією, за адміністрацією.

Але все змінилося. Тому що загрози нашій безпеці зростають, і тому, що з’явилося нове розуміння того, що потрібно для збереження сили Альянсу.

Коли Президент Трамп вперше прийшов на цю посаду, він вимагав від союзників більше інвестувати в оборону – як і кожен Президент до нього, починаючи від Дуайта Ейзенхауера. І деякі союзники дослухалися до цього заклику і почали збільшувати свої інвестиції. Але прогрес був повільний. І не всі почали рухатися.

Коли Президент Трамп повернувся на посаду в січні минулого року, він дуже чітко вказав на те, що хоча США віддані НАТО, союзникам Америки потрібно активізуватися. Загрози, що стоять перед нами, реальні. А США мають зобов’язання в усьому світі. Тому, якщо НАТО хоче і надалі мати сенс для Америки, ситуація має змінитися. І зміни відбуваються.

Коли лідери усіх країн НАТО минулого року зібралися в моєму рідному місті, Гаазі, на саміті НАТО, вони домовились про історичну нову мету видатків. Вони погодились, що кожен  з них буде інвестувати в свою оборону значно більше – 5% ВВП щорічно – для того, щоби всі були готові і здатні виконувати свою справедливу частину роботи.

Для досягнення такого рівня зростання потрібен час. Саме тому союзники домовилися про десятирічний термін для досягнення цієї мети. Водночас мушу зазначити, що прогрес, якого нам вдалося досягти лише за два роки реалізації цього десятирічного проєкту, є справді вражаючим.

Європейські союзники Сполучених Штатів і Канада вже інвестували понад 250 мільярдів доларів додатково у сферу оборони. Це надзвичайно вагомий внесок. І ця тенденція зберігається.

Тепер я хочу повернутися до практичних аспектів, адже НАТО – це не лише про ідеї та цінності. Наше завдання – забезпечувати реальну безпеку для одного мільярда громадян держав-членів, зокрема для 340 мільйонів людей у Сполучених Штатах.

А для забезпечення реальної безпеки недостатньо лише збільшувати оборонні бюджети. Потрібні чоловіки й жінки в одностроях, належним чином підготовлені та готові до виконання своїх завдань. Також необхідні відповідні спроможності: танки й кораблі, озброєння та боєприпаси, безпілотники й інші технології, що є життєво важливими для нашої безпеки.


Тому ми активно співпрацюємо з промисловістю, щоб забезпечити нарощування виробничих потужностей. Адже нині пропозиція не встигає за попитом по обидва боки Атлантики.

Ми також працюємо над скороченням бюрократичних процедур у сфері оборонних закупівель, адже нам необхідно забезпечити швидші та гнучкіші процеси як з боку державних органів, так і з боку промисловості.

Айова добре знає, який рівень винахідливості нам потрібен. Достатньо згадати часи Другої світової війни, коли Рой Карвер переобладнав старий завод із виробництва квашеної капусти в Маскатіні, за кілька годин їзди звідси автомагістраллю I-80, для виробництва військових насосів. Або коли дослідники Університету штату Айова розробили метод виробництва очищеного урану, що став одним із ключових чинників успіху Мангеттенського проєкту. Або вже в новітні часи, коли Айова вирощує кукурудзу, якою так славиться, не лише для того, щоб годувати людей, а й для виробництва пального.

Ми працюємо по всій НАТО над розвитком саме такої винахідливості та інноваційного підходу, щоб ефективно відповідати на виклики, які постають перед нами сьогодні.

Збільшення інвестицій в оборону має ще одну важливу перевагу. Йдеться не лише про безпеку, яку вони забезпечують, а саме про здатність стримувати потенційних агресорів і захистити себе, якщо хтось вирішить випробувати нашу рішучість. Існує також так званий «оборонний дивіденд».

Більше робочих місць. Більше інновацій. Більше можливостей для всіх країн НАТО, і не в останню чергу тут, у Сполучених Штатах. Лише минулого року майже 200 тисяч американських робочих місць були забезпечені завдяки продажам провідних оборонних компаній США до Європи або завдяки діяльності європейських оборонних компаній, які здійснюють виробництво в США.

А попит продовжує зростати.

І тут я хотів би відзначити роботу ваших представників у Палаті представників і Сенаті, які усувають існуючі бар’єри, запроваджуючи справжні багаторічні цикли оборонних закупівель. Завдяки цьому законодавству Пентагон зможе закуповувати необхідні системи не лише на наступний рік, а й на наступні п’ять років і навіть на довший період. Це стане тим сигналом щодо довгострокового попиту, якого потребує промисловість для обґрунтування масштабних інвестицій у виробництво.

Тож ми виконуємо необхідну роботу. Зосереджуємося на практичних рішеннях. Забезпечуємо реальний прогрес.

І на завершення, я хотів би знову повернутися до питання, чому НАТО є важливою і корисною для Сполучених Штатів.

Це велика країна. Ваше незамінне лідерство допомагає зберегти світ вільним.

І вам не доводилося діяти наодинці. Друзі та союзники Америки з НАТО відіграють життєво важливу роль у забезпеченні безпеки Європи, Атлантики та Арктики. Це також сприяє зміцненню безпеки самої території Сполучених Штатів. Крім того, союзники надають критично важливу інфраструктуру базування та логістичну підтримку, що дозволяє США проєктувати силу далеко за межами власної території.

Разом ми допомагаємо підтримувати мир у Косові, яке є партнером штату Айова. Мені відомо, що військовослужбовці Національної гвардії Айови зробили вагомий внесок у підготовку та підтримку Сил безпеки Косова в межах місії KFOR 1.

Разом в НАТО ми допомагаємо Україні захищатися від триваючої російської агресії. Сполучені Штати надають ключові системи протиповітряної оборони та інше необхідне обладнання, яке фінансується союзниками США з НАТО в Європі та Канаді.

І нехай ні в кого не буде жодних сумнівів: безпека України тісно пов’язана з нашою власною безпекою.


Мені говорили, що жителі Айови добре розуміють цінність наполегливої праці та спільної роботи. І я знаю, що ви особливо цінуєте свободи, які всім нам так дорогі.

Мене вразило гасло на вашому прапорі, яке я побачив сьогодні під час візиту до столиці: «Ми цінуємо наші свободи і будемо відстоювати наші права».

Саме в цьому полягає сутність НАТО. Об'єднані відданістю свободі, демократії та верховенству права, ми щодня працюємо над тим, щоб разом захищати те, що є для нас найважливішим. Дякую.

Сесія запитань і відповідей англійською мовою

Footnotes

1. Iowa National Guard's contributions to KFOR are separate from their dedicated work with the KSF.