Pre-ministerial press conference

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Download NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Log in

No account?

Create an account

Forgot your password?

Reset password

NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Create an account

First name*

Family name*

Email address*

Password*

Repeat password*

Occupation

Nationality

I accept the Privacy Policy and Terms of Service.

Доброго ранку всім.

Я радий вас бачити.

Завтра міністри оборони країн НАТО зберуться востаннє перед нашим самітом в Анкарі в липні.

Ми розпочнемо день із зустрічі Групи ядерного планування НАТО із залученими союзниками, за якою відбудеться засідання Північноатлантичної ради 32 країн, на якому ми будемо обговорювати останні приготування до саміту.

По біді відбудеться засідання Контактної групи з питань оборони України, UDCG, під спільним головуванням Німеччини і Сполученого Королівства.

Маємо багато про що поговорити.

Ми продовжуємо мати справу з динамічним безпековим середовищем, і союзники постійно працюють над тим, щоби ми були готові до стримування агресії і самооборони від будь-яких загроз. І тут щиро хочу привітати ділову угоду, укладену Президентом Трампом з Іраном.

Дії США із запобігання загрози з боку озброєного ядерною зброєю Ірану і послаблення його ракетної балістичної спроможності покращує безпеку для всіх нас. І угода, укладена Президентом Трампом, створила можливість забезпечити, щоби Іран ніколи не отримав ядерне озброєння.

Відновлення вільного судноплавства Ормузькою протокою буде потужним кроком вперед. І я знаю, що багато членів Альянсу – через ініціативу, очолювану Францією і Сполученим Королівством – вже готові це підтримати.

Оглядаючи наш порядок денний завтрашнього засідання міністрів, союзники продемонструють досягнення в розбудові сильнішої Європи в сильнішій НАТО.

Нам потрібно більше військ, більше ресурсів і значно потужніша промислова база.

Це означає постійне збільшення оборонних видатків.

І більш справедливий розподіл відповідальності за нашу колективну безпеку.

Перед самітом в Анкарі союзники підкреслять, як вони виконують зобов’язання, взяті на себе в Гаазі минулого року.

Інвестувати 5% ВВП в оборону до 2035 року.

Саме про це ми домовились.

Тому я очікую від країн чітких, конкретних і надійних планів з досягнення цієї мети. В ідеалі, значно раніше узгодженого графіку. І багато з них вже демонструють, що вони роблять саме це.

Цифри чіткі. Ми бачимо масове збільшення інвестицій в оборону у 2025 році – де європейські члени Альянсу і Канада збільшують свої інвестиції в основну оборону на понад 90 мільярдів доларів. Це вражаюча цифра – досягає майже 20% зростання за один рік. Із запланованим на 2026 рік подальшим збільшенням.

Ці значні інвестиції забезпечують реальні спроможності – і ми вже бачимо, що європейські члени Альянсу і Канада більш спроможні і беруть на себе більшу відповідальність за нашу безпеку. Це передбачає взяття на себе більше провідних лідерських ролей у військових структурах НАТО, а також більше відповідальності в контексті того, що може знадобитись НАТО для стримування в мирний час і оборони під час кризи чи конфлікту.

І тут я хочу зазначити, що насправді є ознакою успіху в тому, як НАТО розвивається. Ви, вірогідно, побачите новини про врегулювання США своїх внесків у Модель сил НАТО. В деяких випадках це представлено як проблема – тому що США віддаляються від своїх союзників.

Але це не так.

США чітко дали зрозуміти, що вони віддані НАТО.

Ця відданість супроводжується очікуванням, що союзники більш справедливо розподілятимуть відповідальність за нашу безпеку тут, у Європі.

Вони чітко дали зрозуміти, що американське ядерне стримування залишається міцним.

І надзвичайно важливо, щоб Європа і Канада робили більше у галузі звичайних озброєнь, розуміючи, що США мають зобов’язання в усьому світі, які необхідно враховувати.

Ми розглянули розподіл обов’язків у контексті звичайних сил і бачимо, що європейські союзники і Канада готові, прагнуть і здатні робити більше.

На цій основі США внесли зміни до своїх зобов’язань у рамках Моделі сил НАТО.

Йдеться не стільки про те, де зараз перебувають сили та засоби, скільки про те, хто і що робитиме у разі активації наших оборонних планів.

«У минулому ми занадто покладалися на США. Нині США переглянули свої обіцянки, і інші союзники активніше долучилися, щоб зробити більше.

І це справедливо. Це робить нас сильнішими. Саме в цьому полягає НАТО 3.0: сильніша Європа у сильнішій НАТО.

Отже, ми спостерігаємо зростання інвестицій. Ми бачимо більш справедливий розподіл тягаря.

Ми також знаємо, що зі зростанням інвестицій важливим є не лише самі кошти. Ми повинні гарантувати, що наші чоловіки й жінки мають усе необхідне, щоб забезпечити нашу безпеку.

«Нарощування оборонних інвестицій означає нарощування оборонного виробництва. І нам потрібно це в усьому Альянсі — по обидва боки Атлантики.

Ми також знаємо, що середовище безпеки змінюється, і НАТО змінюється разом із ним. Ми повинні використати силу інновацій.

Ми працюємо пліч‑о‑пліч з промисловістю, щоб забезпечити відповідність постачання попиту, аби Альянс зберігав свою передову позицію. НАТО може це зробити, адже тут розташовані не лише деякі з найбільших оборонних компаній світу, а й найновіші та найінноваційніші.

«Це робить нас сильнішими й більш захищеними, водночас створюючи робочі місця і економічне зростання. Це справжня ситуація, коли всі виграють.

Зрештою, у п’ятий рік російської війни підтримка України залишається пріоритетом. Україна демонструє, що російська воєнна машина не є непереможною, і змінює динаміку на полі бою.

Союзники вже надали мільярди у вигляді артилерії, боєприпасів та допомоги, однак критично важливо продовжувати цю підтримку, щоб Україна могла утримувати свою перевагу.

Це буде мій меседж на UDCG.

Отже, як бачите, у нас чимало питань на порядку денному. І завтра я повернуся, щоб розповісти, як усе пройшло.

А зараз, звичайно, я готовий відповісти на ваші запитання.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, почнемо з другого ряду. Агенція «France-Presse».

Макс Делані, агенція «France-Presse»

Дуже дякую, пане Генеральний секретарю! Макс Делані, агенція «France-Presse».

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Як справи? Вітаю, радий бачити.

Макс Делані, агенція «France-Presse»

Повертаючись до Моделі сил НАТО – яку Ви докладно описали – втім Ви не вказали термінів реалізації планів США скоротити їхній внесок до Моделі сил. Це станеться вже у найближчому майбутньому, що американські сили і засоби не будуть доступні у разі задіяння оборонних планів НАТО або ж йдеться про більш віддалену перспективу, щоб європейці мали змогу замінити їх? І, у разі війни, Ви щойно сказали, що Сполучені Штати Америки зменшать свою роль у сфері оборони. Чи не очікуєте Ви, що у разі війни з Росією, США мали б виступити на захист Європи на повну силу?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Знову ж таки, дозвольте мені почати з того, що йдеться не про те, де сили і засоби нині розміщуються, а про те, хто і що буде робити у разі задіяння наших оборонних планів, наприклад, у разі ситуації, що підлягає дії Статті 5. І, як зазначив Верховний головнокомандувач ОЗС НАТО в Європі (SACEUR), коли йдеться про спроможності, які Сполучені Штати Америки більше не зобов’язуватимуться надавати в розпорядження Альянсу, вже існують суттєві спроможності, якими володіють інші союзники або яких вони набудуть у найближчому майбутньому. І ми вже були свідками цього: коли США скоригували свої обіцяні внески, інші союзники почали виділяти більше – в деяких випадках повністю покриваючи потреби, в інших – наближаючись до цього – але є також галузі, де потрібно зробити більше, втім, загалом ситуація виглядає позитивно.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Добре, наступне запитання. Давайте звідси. Третій ряд, друге місце.

Меліке Пала, агенція «Anadolu»

Вітаю, пане Генеральний секретарю, Меліке Пала, турецька агенція новин «Anadolu». Моє запитання стосується Ормузької протоки, власне, через те, що два дні тому під час зустрічі з Трампом Президент Франції Макрон запропонував допомогу у відкритті Ормузької протоки у разі прохання регіональних суб’єктів, включаючи Сполучені Штати Америки, додавши, що в регіоні можна було б швидко розгорнути європейські збройні сили. Цікаво, якими є бачення і позиція НАТО з цього питання? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так, звісно, з юридичної точки зору і в прямому сенсі, це поза територією НАТО, але цілком очевидно, що серед членів НАТО координацією опікуються Велика Британія і Франція. Протягом останніх двох місяців ми насправді спостерігаємо великомасштабну підготовку до розгортання сил і засобів з боку європейських союзників та інших суб’єктів в регіоні, особливо коли йдеться, до прикладу, про засоби розмінування, радари та інші необхідні технології. І, як я зрозумів, судячи з того, про що йшлося на зустрічі «Групи семи» (G7), це попередньо обговорювалося. Тож, чого може досягти ця ініціатива під проводом Великої Британії і Франції і до якої долучилося вже так багато країн, що можуть вони зробити після укладення угоди між США та Іраном – це гарантувати дотримання цього зобов’язання повністю відновити свободу судноплавства. Це все зараз у процесі розробки, але що позитивно – це те, що обговорення тривають. Чи відграватиме НАТО якусь роль, так чи ні? Якщо в цьому буде користь, звісно, що так, але якщо зможуть обійтися без нас – це теж добре. Отже, ми завжди готові допомогти, якщо в цьому буде потреба.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, давайте звідси, третій ряд в центрі, «Politico».

Віктор Джек, «Politico»

Вітаю, Віктор Джек, «Politico». Дякую за пресконференцію. У мене запитання щодо оборонних видатків. Отже, оборонні видатки деяких членів Альянсу цього року вирівнялися, тоді як деяких інших – наприклад, Чехії, Словенії, Угорщини – схоже, цього року не досягнуть позначки у 2% ВВП. Що б Ви сказали цим державам–членам, беручи до уваги зобов’язання, взяті на себе минулого року? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Що ж, повторюся, дивлячись на зростання, воно насправді є приголомшливим. Загалом це понад 90 мільярдів лише за один рік, у 2025 році – на 90 мільярдів більше витрачено на оборону, ніж попереднього року. Щодо 2%, майже усі держави–члени дотримуються цього показника. Минулого року Албанія, Чехія і Словенія не досягли цього, але вони чітко зобов’язалися перевищити 2% цього року. І потім ці три країни, якщо брати ситуацію загалом, це дуже маленькі цифри. Їм бракує 800 мільйонів, щоб цілком досягти витрат на рівні 2% у порівнянні із загальними видатками на оборону у розмірі 571 [мільярдів] доларів США. Отже, 800 мільйонів – менше за 1 мільярд доларів США – порівняно з 571 [мільярдів] доларів США, включаючи зростання на понад 90 мільярдів, майже 20%. Тож, це насправді чудові новини. До того ж усі держави–члени Альянсу звітують про реальне нарощування витрат, багато хто на шляху до 5%, до 3,5%, німці досягнуть цього у 2029 році, подвоївши свої оборонні видатки у порівнянні з 2021 роком, понад 150 мільярдів. Тож загальна ситуація – цілком позитивна, і це необхідно, адже ми маємо забезпечувати нашу оборону.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд. Зараз другий ряд, агенція «Reuters».

Сабіна Зібольд, агенція «Reuters»

Дякую, пане Генеральний секретарю. Ви насправді ухилилися від відповіді на запитання Макса щодо того, чи є скорочення зобов’язань США в оборонних планах НАТО таким, що набуває чинності негайно. Чи можете Ви сказати нам, чи відбуваються ці скорочення просто зараз?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Щодо цього конкретного запитання, дуже важко відповісти так чи ні, тому що питання скоріше, скажімо так, «що» і «коли», у разі ініціювання Статті 5. Тобто, коли США заявляють, що скоригували свої внески до Моделі сил НАТО, інші союзники повинні їх збільшити, і тут ми бачимо загалом позитивну картину, тобто деякі спроможності вже заповнено, деякі – майже заповнено, а щодо деяких інших потрібно працювати. Але на це запитання не можна дати відповідь «так» чи «ні». Зрозуміло, що США скоригували свої зобов’язання у рамках Моделі сил НАТО, але технічно не існує відповіді «так» чи «ні».

Сабіна Зібольд, агенція «Reuters»

А щодо тих держав–членів Альянсу, які, за Вашими словами, нині нарощують зусилля, чи впевнені Ви, що усі ці спроможності, які скоротили США, будуть знову заповнені до саміту в Анкарі?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Знову ж таки, з технічної точки зору це дуже складне питання, але ми докладаємо зусиль для того, щоб те, що раніше забезпечували США, щоб усі ці спроможності були заповнені, щоб ми усунули прогалини. І, повторюю, ситуація є позитивною. Багато чого вже зроблено, дещо робиться, а дещо потребує подальших дебатів і обговорень.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, перейдемо сюди, другий ряд біля проходу.

Ізабель Шеферс, телеканал «ZDF»

Вітаю, Ізабель Шеферс, німецький телеканал «ZDF». Одне коротке запитання для уточнення, адже Ви сказали, що США більше не забезпечують спроможності, які можуть забезпечувати європейські союзники. Чи проводили вони консультації з цього питання? Тобто, чи запитали вони їх, які спроможності є наявними? Тобто спершу дізнатися, які з них можна вилучити, чи просто було передано перелік, і тепер вони мають дотримуватися цього? І тепер моє основне запитання, щодо Ормузької протоки: чи знаєте Ви, чого саме США потребують від союзників, якщо ця ініціатива Великої Британії і Франції буде достатньою і достатньо швидкою?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так. Щодо першого запитання, у технічній площині ці обговорення насправді тривають уже певний час. Це, звісно, одна з причин, чому ми як Альянс зобов’язалися досягти витрат на основні оборонні потреби на рівні 3,5% у рамках загального зобов’язання витрачати на оборону 5% ВВП, тому що справедливо, що, коли Сполучені Штати Америки повинні опікуватися різними театрами бойових дій – не лише в Європі, але й, наприклад, в Індо-Тихоокеанському регіоні – і знаючи, що у разі ситуації, коли вони потребуватимуть своїх сил і засобів на обох театрах, може виявитися, що цих сил і засобів не вистачатиме. Звісно, цілком справедливо, щоб європейці взяли на себе більшу частку тягаря, коли йдеться про оборону Європи. Як я казав раніше, тут живе 600 мільйонів осіб, і ми повинні захищатися від 140-мільойнної Росії – проблема не в самому населенні Росії – проблема в тому, що на чолі держави, де проживають ці 140 мільйонів стоїть противник НАТО, противник Європи і усієї території НАТО. І трохи дивно, що ми і досі так сильно потребуємо допомоги з боку іншої країни, розташованої на відстані 8 годин польоту, із 350-мільйонним населенням, щоб захистити себе від 140 мільйонів. Ми потребуємо цього настільки, що ось уже тривалий час США продовжують надавати звичайні збройні сили, і, звісно, коли йдеться про ядерну парасольку, але з часом, коли ми говоримо про Модель сил НАТО цілком справедливо, щоб європейці взяли на себе більшу частку у розподілі тягаря. Це одне з питань у процесі більш загальних обговорень стосовно витрат на рівні 5%, про що ми домовилися в Гаазі, щоб збалансувати оборонні видатки в Європі і США, завдяки чому ми позбудемося великого подразника, на який американці скаржаться ще з часів Ейзенхауера. Президент Трамп і решта союзників розв’язали цю проблему.

Щодо Вашого другого питання, британці і французи стоять на чолі цієї коаліції. Обговорення, наскільки я розумію, тривають, але зрозуміло, що їх очолює не НАТО. Це переважно франко-британська ініціатива, із залученням, я думаю, понад 40 держав на даний час, які мають на меті гарантувати відновлення свободи судноплавства, і обговорення нині тривають. Це порушувалося на засіданні G7, як ви бачили, і, як я розумію, йдеться насамперед про розмінування, адже присутність там мін – це велика проблема, а в європейців є вагомі спроможності у сфері розмінування, яких у США немає такою мірою. Отже, це одна з галузей, в якій європейці випереджають США. Тож, гадаю, надалі ми побачимо подальший розвиток цієї дискусії. Але очевидно, що я поінформований щодо розвитку подій. Ми прислухаємося до цього, але не очолюємо цей процес. Насправді цим керують французи і британці разом з американцями.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, знову другий ряд, третє місце.

Руслана Брянська, Громадське радіо Київ

Доброго ранку, пане Генеральний секретарю. Мене звати Руслана Брянська, Громадське радіо Київ. Що може Україна очікувати від саміту НАТО в Анкарі? І чи існує можливість отримання Україною 70 мільярдів євро підтримки, як пропонувалося?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Що ж, ви вже бачили кілька дуже позитивних, на мою думку, заяв, які пролунали вчора на зустрічі G7. Я теж вважаю, що те, про що члени G7 домовилися щодо України, є надзвичайно важливим, і давайте вітати це. Я, принаймні, дуже вітаю те, про що домовилися лідери. І коли йдеться про зустріч в Анкарі, а також завтрашнє засідання міністрів оборони, ми усі зосереджуємося, зрозуміло, на тому, що потрібно Україні для продовження боротьби, а саме: загалом на вирішальному потоці обладнання і техніки в Україну, яке надходить з Європи, а також на передачі того, що лише США можуть забезпечити. Наприклад, перехоплювачі для систем «Петріот», надзвичайно важливих для захисту ваших міст та життєво важливої інфраструктури України. І з боку США, з боку Америки, з боку Європи є велике зобов’язання підтримувати цей потік, щоб забезпечити надходження коштів. Це відома програма «PURL». Зараз почне діяти кредитна програма ЄС на підтримку України, тож це також допоможе. Я не буду зараз наводити вам цифри, але я цілком переконаний, що разом ми забезпечимо вам усе необхідне, наскільки європейці та американці можуть допомогти Україні захистити себе.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, четвертий ряд в центрі.

Ірина Сомер, «Інтерфакс Україна»

Дякую, доброго ранку. Агенція «Інтерфакс Україна», Ірина Сомер. Власне, продовжу питання колеги щодо саміту в Анкарі. Чи можна очікувати на проведення засідання Ради Україна – НАТО? Ми знаємо, що Зеленського вже запрошено, але як щодо Ради, і якщо так, то на якому рівні? І до речі, чому немає засідання Ради у рамках зустрічі міністрів? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так, ну що ж, у рамках зустрічі міністрів у нас вже відбудеться засідання Контактної групи з питань оборони України. Також заплановано засідання Групи ядерного планування. Отже, програма і так насичена, і лише два тижні тому в Києві відбулося засідання Ради Україна – НАТО на рівні послів. Це був вражаючий візит, Президент України був присутній і обговорив усі питання та проблеми, порушені послами. Зустріч у Президентському палаці в Києві була зворушливою. Ми очікуємо, що у Президента України на саміті НАТО буде програма, подібна до минулорічної програми в Гаазі: багато зустрічей, але зустрічі з усіма 32 лідерами не планується, тому що у нас буде одне засідання «у форматі 32».

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Перейдемо до третього ряду, Литовське національне радіо і телебачення.

Мілда Віліканскіте, Литовське національне радіо і телебачення

Дякую. Доброго ранку, Мілда Віліканскіте, Литовське національне радіо і телебачення. У мене є коротке доповнення до запитання колеги з «Politico» щодо витрат. Ми чули заяву прем’єр-міністра Чехії Бабіша, що його країна цього року не досягне 2%, але він не переймається цим, оскільки має добрі стосунки з Дональдом Трампом. Тож я хочу запитати, чи вважаєте Ви, що достатньо мати добрі стосунки з Дональдом Трампом, щоб не виконувати узгоджені цілі? І в мене є питання щодо ядерного стримування. Ми знаємо, що дев’ять країн вже приєдналися до французької ініціативи щодо ядерної парасольки. Чи вважаєте ви, що ця ініціатива є прагненням одного дня замінити ядерну зброю США або радше лише доповненням до того, що вже існує? Дякую.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Що ж, намір французької ініціативи полягає не в цьому. Тому я дуже вітаю французьку ініціативу. Вона створює додаткову стратегічну дилему для росіян, але не замінює ядерну парасольку Сполучених Штатів, яка є найвищою гарантією нашої свободи в Європі. Тож вона залишатиметься чинною. Втім французький ядерний потенціал, звичайно, має вагоме значення, оскільки він офіційно не входить до процесу Групи ядерного планування, оскільки французи вирішили не брати в ньому участі – але, звісно, нас регулярно інформують, ми знаємо, що відбувається, і ця остання ініціатива Президента Франції вітається усіма залученими країнами, включаючи Сполучені Штати Америки. Французи також чітко дали зрозуміти, що це не має нічого спільного із заміною ядерної парасольки США. Щодо вашого першого запитання, я не коментуватиму окремих лідерів, у мене дуже добрі стосунки з Андреєм Бабішем. Ми знайомі багато років, і я знаю, що Чеська Республіка так само, як і всі інші члени НАТО, віддана тому, що ми ухвалили в Гаазі. Чехія не досягла 2% минулого року, але я знаю, що чеський уряд дуже наполегливо докладає зусиль для того, щоб виконати це, коли досягне надійної траєкторії.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Добре, зараз на задніх рядах.

Томас Ґутшкер, FAZ

Дуже дякую, Томас Ґутшкер з FAZ, я тут.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так. Вітаю.

Томас Ґутшкер, FAZ

Так. Вітаю. Запитання щодо глибинних високоточних ударів. Видається, що у зв’язку з відмовою США від Моделі сил НАТО, це питання зараз стає центром обговорень серед держав–членів. Однак два роки тому у Вашингтоні цю ініціативу вже було розпочато, спочатку із залученням чотирьох країн, а згодом – шести. Поки що ми не бачимо нічого конкретного – ініціатива називалася ELSA. Тож мені цікаво, чи потрібно збільшити контроль з боку НАТО щодо цього проєкту? І якою є Ваша думка щодо спроможностей глибинних високоточних ударів? Наскільки це важливо, і які спроможності слід розвивати НАТО – або європейським союзникам – щоб частково замінити американський потенціал у цій галузі?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Дякую за запитання. Щодо Моделі сил НАТО, я бачив деякі повідомлення про цифри тощо. Як ви знаєте, ми ніколи не коментуємо це, бо ми не хочемо, щоб наші вороги знали, що ми робимо. Тож усі ці повідомлення у ЗМІ, звичайно, ви можете це робити, але ми ніколи не будемо це коментувати, бо ми прагнемо забезпечити максимальну таємність і не розголошуємо того, що робиться, коли доходить до конкретних цифр. Щодо глибинних високоточних ударів, звісно, це важлива складова загального набору систем і озброєнь, що є в розпорядженні НАТО як організації. І як завжди, коли йдеться про всі ці системи, існує розподіл праці, хто що робить. Я обізнаний з ініціативою ELSA, я знаю, про що попередня адміністрація США домовилася з Німеччиною, тому, зрозуміло, ми дуже уважно стежимо за цим, намагаючись якомога активніше сприяти цьому, брати участь у цих обговореннях. Але також щодо цього, мушу визнати, що я повинен обережно ділитися з вами інформацією щодо наших заходів, адже цю пресконференцію можуть, звичайно, почути і ті, на кого спрямовані ці ініціативи, коли нам доведеться захищатися.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, перейдемо сюди. Третій ряд, NTV.

Ґюльденер Сонумут, турецьке інформаційне телебачення «NTV»

Так, пане Генеральний секретарю. Ґюльденер Сонумут, турецьке інформаційне телебачення «NTV». У мене два коротких запитання. Отже, Макс порушив питання часових рамок. Щодо промислового виробництва існує питання термінів, тоді як США скорочують свою присутність у Європі. Європейська оборонна промисловість трохи схожа на Chanel чи Yves Saint Laurent: якість чудова, але виробництво обмежене, що створює розрив, особливо у світлі зазіхань Росії, зазіхань на Європу, що зростають. Тож, на Вашу думку, чи вдасться з часом, за два – три роки, збільшити це виробництво? І друге запитання: протягом останніх шести місяців у відносинах між країнами по обидва боки Атлантики спостерігалися злети і падіння. Оскільки зараз є угода щодо Ормузької протоки, чи вважаєте ви, що саміт в Анкарі буде чимось на кшталт, так би мовити, дружніх поцілунків і обіймів між союзниками чи ні?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Що ж, щодо першого запитання, ця проблема є в усіх членів Альянсу. Я не маю на увазі проблему Шанель, а маю на увазі брак виробництва продукції оборонної промисловості (залишаючи осторонь Ваш коментар щодо Шанель), коли йдеться про загальні обсяги виробництва оборонної промисловості, це проблема для всього Альянсу: для Сполучених Штатів Америки, Європи, Канади – ми усі стикаємося з цією проблемою, тому що ми не виробляємо достатньо. Я цілком переконаний, що з усіма додатковими надходженнями коштів (подивіться на 90, понад 90 мільярдів додаткових витрат Канади та Європи на оборону у 2025 році) це справді вражає, це історична цифра. І знову ж таки, коли я дивлюся на цифри, що надходять за 2026 рік, і ми знаємо, що значну частку цього буде витрачено на виробництво продукції оборонної промисловості. Тобто такі компанії, як турецькі оборонно-промислові компанії, яких, я гадаю, існує понад 3000, вони знають, що ринок існує. Те ж саме стосується німців, французів, голландців та всіх інших оборонно-промислових баз у Європі, Канаді та Сполучених Штатах. На що я звертаю увагу зараз – це дві речі: по-перше, нам необхідно наростити виробництво, і так, я впевнений, що ми зможемо зробити це вчасно, щоб Альянс залишався потужним, потужним зараз, але також у середньостроковій та довгостроковій перспективі, щоб ми могли захищати кожен дюйм території НАТО. По-друге, я докладаю зусиль для того, аби це відбувалося у трансатлантичному контексті, тому що Європа не може зробити це самотужки, США не можуть зробити це самотужки, ми потребуємо один одного, коли йдеться про інвестиції, коли йдеться про інновації, коли йдеться про те, щоб забезпечити впровадження найновіших технологій, наприклад, перейняти в України досвід у сфері безпілотних технологій, ми повинні робити це разом. А також, щодо Європи, важливо, щоб такі країни, як Туреччина, Норвегія та Велика Британія, якомога активніше брали участь у тому, що робить Європа загалом, знову ж таки, у трансатлантичному дусі.

Щодо Вашого другого запитання, НАТО – це демократичний Альянс, тобто у вас завжди будуть дебати, і саме в цьому полягає наша сила. Але Ви також знаєте, що нині, як і протягом останніх 77 років, ми завжди єднаємося і знаходимо спільну мову, тому що йдеться про нашу оборону, яка є завданням номер один для кожного уряду, і наша мета –захищати Сполучені Штати, Канаду, Європу, щоб гарантувати, що ніхто не зможе здійснити успішний напад на нас.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд переходимо сюди. Четвертий ряд, Тері.

Тері Шульц, DW

Дуже дякую. Тері Шульц, DW. Вітаю. Чи непокоять Вас повідомлення, які нещодавно озвучила Кая Каллас, про те, що Китай навчає росіян, що участь Китаю більш широка, ніж вважалося раніше? Я маю на увазі, що це не так. Йдеться про летальну допомогу чи ні?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Ми постійно намагаємося з точністю відстежувати дії Китаю. Звичайно, ми вже знаємо, що Росія не на самоті, що вони отримують життєво важливу підтримку з боку Північної Кореї, з боку Китаю, з боку Ірану, що ці чотири країни тісно співпрацюють, і що існують взаємні домовленості. Можливо, не завжди юридично оформлено на папері, але є домовленості хто що робить для іншого і що отримує натомість. Наприклад, коли йдеться про Північну Корею, вони отримують життєво важливі технології балістичних ракет від росіян в обмін на підтримку військових зусиль Росії, цієї божевільної загарбницької війни проти України. Що ж до Китаю, ми, звісно, знаємо про обхід санкцій, про товари подвійного призначення тощо. Ми не наївні. Ми все точно відстежуємо. Я не можу сказати вам більше на даний момент, принаймні на цій відкритій пресконференції, але будьте певні: ми стежимо за усім. Так, для цього довелося б провести закриту зустріч, але потім ви все одно бажатимете повідомити про це у ЗМІ, тому, мабуть, мені слід все ж таки бути обережним.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд. Поруч з нею у зеленому.

Еліс Тайді, EURACTIV

Доброго ранку, Еліс Тайді, EURACTIV. Я хочу коротко повернутися до фонду для України. Чи повідомили США, чи планують вони брати участь у цьому фонді, адже, наскільки я розумію, вони припинили усі пожертви Україні пару років тому, тож чи виділять вони кошти? І потім, друге питання, окрім цього фонду, який може стати одним з головних результатів саміту, що відбудеться за три тижні, яким, на вашу думку, був би успішний підсумок саміту?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Для мене найважливіше, і знову ж таки, я думаю, ви вже можете пересвідчитися у цьому із сьогоднішньої заяви G7, – це те, що західний світ, усі союзники НАТО, повністю віддані тому, щоб Україна зберегла свою позицію у боротьбі з Росією, була здатною захистити себе, була здатною, коли дійде до мирних переговорів, вести ці переговори з позиції сили – саме це є нашою метою. Щодо фінансового аспекту, США дали дуже чітку відповідь. Вони продовжують надавати Україні усю необхідну допомогу, як і в минулому, зокрема, щодо постачання систем озброєнь, якими володіють лише США, наприклад, системи протиповітряної оборони, «Петріот» та інші комплекси, і це програма PURL, яку фінансують європейські союзники і Канада. Тож я думаю, що США справедливо заявили, що не вкладатимуть туди коштів. Іноді Конгрес вирішує, які кошти потрібні Україні, але коли доходить до великих грошей, великих сум грошей, необхідних Україні, ці кошти забезпечують Європа і Канада. Втім вкрай важливо, щоб США продовжували постачати їх навіть сьогодні попри тиск, якого зазнають самі Сполучені Штати Америки з огляду на потребу забезпечувати усі театри бойових дій, де вони залучені. Важливо, щоб тривало постачання в Україну життєво необхідних ракет-перехоплювачів, але за рахунок Європи і Канади.

Еліс Тайді, EURACTIV

Щодо другого питання: успішний підсумок саміту?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Зараз я спробую відповісти на це таким чином: для мене успішним підсумком є абсолютно непохитна відданість усього Альянсу, як це було в Гаазі, і те, що ви спостерігали після Гаазького саміту, на прикладі програми PURL і усієї підтримки, що продовжує надходити Україні. Україна теж дедалі активніше передає знання і бойовий досвід Європі, Канаді і Сполученим Штатам Америки, зокрема, у рамках нашого Спільного центру з аналізу, підготовки та освіти (JATEC) у Польщі, але також завдяки іншим механізмам обміну усіма цими знаннями щодо безпілотних технологій та сучасних бойових дій, де НАТО є чому навчитися в України і, звісно, Україна все ще може вчитися у НАТО. Отже, це обмін усіма цими знаннями і досвідом. Це також продовження інвестицій в оборонно-промислову базу України, забезпечення роботи чеської ініціативи щодо боєприпасів, функціонування PURL, наявність усієї необхідної двосторонньої підтримки, особливо зосередженої на конкретних потребах України, тобто не лише на тому, що країни в змозі забезпечити, але на реальній відповіді і діях відповідно до конкретних потреб України, коли йдеться про те, чого Україна потребує, щоб залишатися сильною.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Переходимо сюди. Другий ряд, «Deutsche Welle».

Ксенія Польська, «Deutsche Welle»

Ксенія Польська. Доброго ранку, це ж іще ранок. Ксенія Польська, російсько-українська служба «Deutsche Welle». Пане Генеральний секретарю, враховуючи необхідність більшої відповідальності європейських союзників за власну оборону і збільшення відповідних інвестицій в оборону з огляду на скорочення ролі Сполучених Штатів, як можна забезпечити, щоб це не суперечило постійній військовій підтримці України?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Відверто кажучи, думаю, що протиріччя тут немає. Я думаю, що ми можемо це зробити, і це має бути так: гарантувати і одне, і інше. Всі усвідомлюють, що, з одного боку, ми повинні забезпечити підтримку України у фінансовому сенсі, забезпечити кошти, необхідні для придбання систем озброєнь, щоб ми вчасно їх виробляли, якщо їх немає у нас на складах, але водночас наростити якомога скоріше виробництво для власних потреб. Я гадаю Ви сама з Польщі?

Ксенія Польська, «Deutsche Welle»

Ні, я з України.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Ви з України, але я думаю, що Україна, звичайно, є яскравим прикладом того, що ви маєте величезні труднощі через повномасштабну війну, коли так багато українців платять найвищу ціну, але ви здатні підтримувати країну у цій боротьбі з набагато більшим противником. Що ж, витримувати цю війну, що триває довше за Першу світову війну – ось уже чотири з половиною роки – це свідчить про вашу величезну стійкість. Але якщо взяти до прикладу Польщу, також зрозуміло, що Польща швидко нарощує виробництво оборонної продукції, швидко збільшує видатки на оборону, щоб бути в змозі захистити себе, водночас продовжуючи підтримувати Україну. Отже, це лише приклад. Вибачте, я думав, що ви з Польщі, але Польща є прикладом того, як забезпечується така підтримка.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Гаразд, наш час майже вичерпано, але ми відповімо ще на кілька запитань. Тут в центрі у третьому ряду.

Александра Філіппенко, «The Breakfast Show»

Доброго ранку. Александра Філіппенко, «The Breakfast Show», незалежний російський телеканал у вигнанні в Литві. Отже, Україна зараз успішно завдає ударів вглиб території Росії завдяки власним технологіям, але у Вашингтоні, особливо після недільних переговорів з Президентом Зеленським та Путіним, у Вашингтон заявляють, що ці удари можуть перешкодити мирним переговорам. Чого хоче НАТО? Щоб Україна продовжувала чинити тиск чи утрималася від цього заради переговорів?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Щоб відповісти на це запитання, почнемо з того, чому Україна це робить. Україна робить це тому, що 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Звісно, після того, як у 2014 році Росія вже фактично розпочала війну, захопивши Крим. Це був нічим не спровокований, абсолютно безрозсудний крок, і, зрозуміло, Україна повинна захищатися. Саме про це ми усі думаємо, за це боремося і робимо це, прагнучи допомогти Україні. І я вважаю, що вчорашня заява G7, підписана усіма главами держав та урядів, хто був у цьому прекрасному французькому місті, дуже чітко засвідчує це. Тож, мабуть, я можу просто послатися на заяву, з якої чітко зрозуміло, що ми погоджуємося з цим, що ми повинні гарантувати Україні усе необхідне, щоб залишатися сильною.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Там у четвертому ряду.

Лана Ґедошевич, сербський телеканал «BLIC»

Доброго дня, Лана Ґедошевич з сербського телеканалу «BLIC». Минулого тижня в НАТО заявили, що безпекова ситуація в Косові є стабільною, що дає змогу оптимізувати місію КФОР. Що саме це означає? Чи стосується це присутності військ? І як це виглядатиме, особливо щодо сербської меншини у Північному Косові?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Так, чудове запитання. Якщо подивитися на безпекову ситуацію у Косово, то протягом останніх років ми спостерігаємо її подальше покращення, що є гарною новиною. Саме тому в січні Альянс припинив розгортання резервних сил у складі сил у Косові (КФОР) після двох років безперервної ротації, водночас ми постійно аналізуємо найкращу стратегію для контингенту КФОР у майбутньому. На даний час загальна чисельність сил КФОР становить близько 4700 військовослужбовців. Звісно, ми повернемося до чисельності особового складу на рівні, що існував до 2023 року, і залежно від обставин, у складі КФОР налічуватиметься від 3000 до 3500 військовослужбовців. На мою думку, це відбиває поліпшення ситуації у сфері безпеки, адже сили КФОР, звісно, і надалі цілком зосереджуватимуться на своїй основній місії.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Зараз тут у першому ряду.

Іїда Халлікайнен, «Ilta Sanomat»

Доброго ранку, пане Генеральний секретарю. Іїда Халлікайнен, «Ilta Sanomat», Фінляндія. Президент Фінляндії Александр Стубб висловився щодо відновлення каналів зв’язку з Росією. Минулого тижня він заявив, що протягом найближчих місяців має бути встановлено контакт з Росією. Якою є Ваша думка щодо цього, і яким може бути майбутній діалог з Росією?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте

Безумовно, це питання обговорюється серед союзників. Ви також бачите цю дискусію в Європейському союзі, і, звісно, Президент Фінляндії, Прем'єр-міністр і Президент, також беруть участь в цих обговореннях. Наразі на політичному рівні в НАТО ми не проводимо таку дискусії, вона насправді нині відбувається в ЄС, а ми, зрозуміло, стежимо за цим і надаватимемо будь-яку можливу підтримку.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Добре. Останнє запитання. Другий ряд тут. Пан у синьому піджаку.

Даніель Ткіє, ТРК «Перший Західний»

Даніель Ткіє, ТРК «Перший Західний». Чи є позиція України сильнішою зараз, як за столом переговорів, так і на полі бою? І за підсумками саміту G7 цими вихідними, цього тижня, чи наближається Президент Трамп до позиції України? Яке Ваше відчуття? Чи вважаєте Ви позицію США щодо цього більш позитивною?

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте
Ну, чесно кажучи, я завжди позитивно розглядав позицію США, бо я завжди відчував, і досі вважаю і переконаний, що лише Сполучені Штати змогли вийти з глухого кута, коли президент Трамп повернувся до влади у лютому минулого року. Він постійно працював зі своєю командою, зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, Марко Рубіо, Пітом Геґсетом, докладаючи усіх зусиль, щоб покласти край цій жахливій війні, цій жахливій війні. Якщо подивитися на ситуацію на полі бою, очевидно, вона дещо змінилася у тому сенсі, що Росія, схоже, більше не просувається на полі бою. Україна має позитивні результати, хоча ще не вдалося повернути великі ділянки території, але принаймні лінія фронту стабільніша, і просування росіян істотно сповільнено, ніж, скажімо, два чи три місяці тому. Тож, звісно, це важливо, і ми спостерігаємо, що Україна здатна знищувати від 30 до 35 тисяч росіян на місяць вбитими або серйозно пораненими. Це справді вражаючі цифри, звичайно, жахливі для сімей усіх чоловіків у лавах російських збройних сил, але ж Україна їх не запрошувала, і Україна повинна захищати себе. Отже, це те, що відбувається на війні, і ви надзвичайно успішно це робите, тобто Росії дедалі складніше заповнювати прогалини в її збройних силах для продовження бойових дій в Україні. І цифри, якщо порівняти їх, як я вже казав, є справді вражаючими, бо від 30 до 35 тисяч за три тижні – це фактично стільки ж, скільки росіяни втратили в Афганістані у 1980-х роках за 10 років, а зараз вони втрачають за три тижні. За п’ять тижнів це стільки ж, скільки Америка втратила у В’єтнамі за 15 років. А сьогодні за п’ять тижнів Росія втрачає стільки ж людей в Україні, у війні проти України. Тож, я думаю, Україна справді порається краще на всіх фронтах, але все ж я гадаю, що ми усі хочемо, щоб ця війна закінчилася, хочемо досягти мирної угоди, але щоб це сталося необхідна взаємність: для танго потрібні двоє. Ваш президент готовий «танцювати танго», готовий сісти за стіл переговорів, але, вочевидь, російський президент Владімір Путін поки що ні. І ось американський президент, на мою думку, вже півтора року відіграє дуже позитивну роль, намагаючись досягти цього. Він хоче закінчити цю війну, і я цілком його підтримую.

Речниця НАТО Еллісон Гарт

Добре, наш час вичерпано. Але ми знову зустрінемося пообіді з Прем’єр-міністром Латвії.