Саміти НАТО

  • Last updated 27 Jul. 2023 11:12

Завдяки самітам НАТО глави держав і урядів країн–членів НАТО мають змогу періодично зустрічатися для того, аби обговорити важливі питання, що стоять перед Альянсом, і забезпечити стратегічне спрямування його діяльності. Останній саміт НАТО пройшов у Вільнюсі, Литва, 11 – 12 липня 2023 р. Наступний саміт відбудеться у Вашингтоні, округ Колумбія, 9 – 11 липня 2024 р.

 

  • Саміти часто проходять у ключові моменти розвитку Альянсу. Вони не є регулярними, а знаменують важливі етапи в ухваленні рішень Альянсу.
  • На самітах, наприклад, запроваджується нова політика, відбувається запрошення нових членів, дається початок новим вагомим ініціативам і зміцнюються партнерські відносини.
  • Саміти НАТО – це засідання Північноатлантичної ради на найвищому можливому рівні – на рівні глав держав і урядів.
  • Саміти НАТО проводяться виключно в країнах–членах Альянсу під головуванням Генерального секретаря НАТО.
  • Останній саміт НАТО пройшов у липні 2023 р. у Вільнюсі, Литва. Наступний саміт НАТО відбудеться у липні 2024 р. у Вашингтоні, округ Колумбія, і знаменуватиме 75-ту річницю заснування НАТО. Нижче дивіться повний перелік самітів НАТО.

 

 

Порядок денний самітів

Саміти НАТО насправді є засіданнями Північноатлантичної ради (ПАР) – найвищого органу, що ухвалює рішення в Альянсі, – на найвищому рівні, а саме: на рівні глав держав і урядів.

Зважаючи на політичну значимість самітів, питання на порядку денному зазвичай охоплюють теми надзвичайної політичної або стратегічної важливості і можуть стосуватися як внутрішнього функціонування Альянсу, так і відносин із зовнішніми партнерами НАТО.

Важливі рішення

Багато із самітів НАТО були віхами у розвитку Альянсу. Наприклад, перший саміт Альянсу після завершення холодної війни відбувся у Лондоні у 1990 році, і на ньому було сформульовано пропозиції щодо розбудови відносин з країнами Центральної і Східної Європи. Рік потому, у Римі глави держав і урядів опублікували Стратегічну концепцію, яка віддзеркалювала нове безпекове середовище. Вперше в історії Стратегічну концепцію НАТО було оприлюднено як відкритий документ. На тому ж саміті започатковано Раду північноатлантичного співробітництва – форум, у складі якого офіційно об’єднано членів НАТО і партнерів з Європи, Центральної Азії і Кавказу.

На Мадридському і Паризькому самітах у 1997 році перших колишніх учасниць Варшавського договору – Польщу, Угорщину і Чехію – було запрошено вступити до НАТО, а також засновано партнерство між НАТО і Росією і між НАТО і Україною, тоді як на Празькому саміті 2002 року держави–члени Альянсу взяли на себе істотні зобов’язання щодо вдосконалення потенціалу НАТО і трансформації військової командної структури.

Виконання рішень самітів

Зазвичай рішення самітів видаються у вигляді декларацій або комюніке. Це відкриті документи, у яких роз’яснюються рішення Альянсу і знову підтверджується підтримка політики НАТО з боку держав–членів Альянсу. Під кожним із самітів НАТО наведено посилання на відповідні декларації і комюніке.

Рішення самітів у подальшому втілюють у життя відповідні структури у межах НАТО згідно з галуззю компетенції і відповідальності, а саме: підпорядковані ПАР комітети і командна структура НАТО, які охоплюють увесь спектр функцій і діяльності Організації.

 

Час і місце проведення

Час проведення

Саміти скликаються за рішенням засідань Північноатлантичної ради на рівні Постійних представників (послів) або міністрів закордонних справ і оборони. Рішення щодо проведення самітів ухвалюються у кожному конкретному випадку, як того вимагає розвиток політичної і безпекової ситуації.

З часу заснування НАТО у 1949 році і до кінця холодної війни – тобто протягом сорока років – відбулося десять самітів Альянсу. Починаючи з 1990-го року, саміти Альянсу проводилися набагато частіше через необхідність реагування на зміни, спричинені появою нових викликів у галузі безпеки.

Позачергові саміти

Хоча не існує регулярного або встановленого графіку їх проведення, саміти НАТО зазвичай плануються далеко заздалегідь. Втім, за виняткових обставин Альянс може запроваджувати надзвичайні заходи. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, 25 лютого лідери держав–членів НАТО провели за допомогою безпечної відеоконференції зі штаб-квартири НАТО у Брюсселі екстрений віртуальний саміт, який приймав Генеральний секретар НАТО. Невдовзі потому, 24 березня відбувся позачерговий саміт, на якому глави держав і урядів країн–членів НАТО були присутні особисто, з метою обговорення наслідків війни Росії проти України і вжиття заходів для подальшого зміцнення стримування і оборони НАТО.

Окрім повноцінних самітів НАТО, відбулася також низка “Зустрічей лідерів” або “Спеціальних засідань”. Хоча у них взяли участь глави держав і урядів країн–членів Альянсу, вони не вважаються офіційними самітами НАТО, а саме:

Місце проведення

Саміти НАТО проводяться в одній з країн–членів Альянсу (включаючи штаб-квартиру Альянсу в Бельгії). Держави–члени самі пропонують прийняти саміт, після чого, проаналізувавши всі пропозиції, ПАР ухвалює остаточне рішення щодо місця проведення.

Останнім часом, місця проведення самітів мали певне символічне значення. Наприклад, Вашингтонський саміт у 1999 році ознаменував п’ятдесятиріччя підписання Північноатлантичного договору, яке відбулося саме у Вашингтоні. Стамбул, де відбувся саміт НАТО 2004 року, з’єднує Європу і Азію і саме тут було запроваджено Стамбульську ініціативу співробітництва НАТО. Ця ініціатива покликана сприяти розвиткові зв’язків між НАТО і ширшим регіоном Близького Сходу.

 

Учасники

Зазвичай у самітах НАТО беруть участь лише держави–члени Альянсу. Втім, при нагоді і за умови згоди членів Альянсу, засідання можуть проходити в інших форматах. Йдеться, наприклад, про засідання міністрів оборони і закордонних справ або участь глав держав і урядів країн-партнерів. У самітах можуть також брати участь лідери держав, які надають війська до складу операцій під проводом НАТО (як, наприклад, Лісабонський саміт НАТО у 2010 році, у якому взяли участь держави, що надавали війська до складу Міжнародних сил сприяння безпеці під проводом НАТО в Афганістані) або чільні посадовці міжнародних організацій таких, як ООН, Європейський союз і Світовий банк.

 

Організація і проведення цих заходів

Саміти НАТО зосереджено на діяльності Північноатлантичної ради (ПАР або Ради). Як і під час усіх засідань ПАР, на самітах Альянсу головує Генеральний секретар, який відіграє вагому роль у забезпеченні координації і спрямування обговорень, сприяючи досягненню учасниками консенсусу з питань, що розглядаються.

Як і у разі засідань на рівні Постійних представників та міністрів закордонних справ і оборони, підготовкою роботи ПАР опікуються підпорядковані комітети, які відповідають за конкретні галузі політики. Комітет заступників, до складу якого входять заступники Постійних представників, відповідає за розробку проєктів декларацій і комюніке, що видаються за підсумками засідань глав держав і урядів та міністрів закордонних справ і оборони.

Іншими аспектами політичної діяльності можуть опікуватися Політичний комітет і Комітет партнерств і спільної безпеки. В залежності від питання, що обговорюється, відповідний вищий комітет відповідальний за дану тематику перебирає на себе провідну роль у забезпеченні підготовки засідань Ради і подальшому виконанні її рішень.

Діяльність Ради забезпечує секретар Ради, який також очолює робочі групи з підготовки засідань міністрів і самітів. Секретар Ради забезпечує виконання мандатів ПАР, а також протоколювання і розповсюдження її рішень. Невеликий секретаріат Ради опікується бюрократичними і логістичним аспектами її діяльності, а відповідні відділи Міжнародного секретаріату забезпечують роботу підпорядкованих ПАР комітетів.

 

Попередні саміти

Насправді глави держав і урядів країн–членів Альянсу вперше зустрілися на церемонії підписання Північноатлантичного договору 4 квітня 1949 року, але то не був саміт НАТО. Перший саміт Альянсу відбувся вісім років потому, у 1957 році в Парижі. Відтоді, подальші саміти проходили у ключові моменти в історії Альянсу. Нижче наводиться перелік усіх офіційних самітів НАТО у зворотному хронологічному порядку.


Вільнюс, 11-12 липня 2023 р. 
Лідери держав–членів НАТО зустрілися у Вільнюсі у момент, коли Росія продовжує незаконну, невиправдану і неспровоковану загарбницьку війну проти України, істотно підірвавши євроатлантичну і світову безпеку. За цих обставин держави–члени Альянсу зміцнили стримування і оборону НАТО, ухваливши нові регіональні плани з метою протистояння двом основним загрозам безпеці Альянсу: Росії і тероризму. Держави–члени Альянсу поновили зобов’язання щорічно витрачати на оборону щонайменше 2% національного внутрішнього валового продукту, а також ухвалили План дій у галузі виробництва оборонної продукції з метою прискорення спільних закупівель, підвищення оперативної сумісності і створення інвестиційних і виробничих потужностей. Лідери держав–членів НАТО ухвалили багаторічну програму допомоги Україні, провели інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО, а також знову підтвердили, що Україна стане членом НАТО, коли держави–члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови. Лідери держав–членів НАТО приділили увагу Китаю і викликам, які він кидає заснованому на правилах міжнародному порядку. До того ж вони зустрілися з лідерами Австралії, Японії, Нової Зеландії і Південної Кореї, а також Європейського союзу з метою обговорення глобальних викликів безпеці і наслідків цих викликів для євроатлантичної безпеки. Держави–члени Альянсу привітали Фінляндію, яка вперше взяла участь у саміті Альянсу як член НАТО, і з нетерпінням очікуватимуть на вступ до лав Альянсу Швеції після того, як Туреччина погодилася ратифікувати протокол про вступ Швеції до НАТО.

Докладніше про попередні саміти НАТО читайте тут: англійською і французькою.