NATO MULTIMEDIA ACCOUNT

Access NATO’s broadcast-quality video content free of charge

Register

Create an account

Create an account

Check your inbox and enter verification code

We have sent a verification code to your email address. . Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

You have successfully created your account

From now on you can download videos from our website

Subscribe to our newsletter

If you would also like to subscribe to the newsletter and receive our latest updates, click on the button below.

Reset password

Enter the email address you registered with and we will send you a code to reset your password.

Log in or Create an account
Reset password
Check your inbox and enter verification code
We have sent a verification code to your email address. Enter the code to verify your account. This code will expire in 30 minutes.
Verification code

Didn't receive a code? Send new Code

Create a new password

The password must be at least 12 characters long, no spaces, include upper/lowercase letters, numbers and symbols.

Your password has been updated

Click the button to return to the page you were on and log in with your new password.

Мета НАТО однозначна: захистити наших громадян і територію від загроз.

До них належать звичайні напади із суші, повітря або моря – але серед них також і дуже реальна загроза, яку становлять балістичні ракети з-поза меж євроатлантичного регіону. Річ у тім, що багато країн розвивають програми створення балістичних ракет. І ми, як оборонний альянс, не можемо ігнорувати цю загрозу. Протиракетна оборона – це важливий інструмент виконання головного завдання НАТО – колективної оборони.

Саме тому 28 лідерів країн Альянсу на Лісабонському саміті 2010 року вирішили розвивати сили і засоби захисту від балістичних ракет. З того часу ми розбудовуємо цю систему у відкритий спосіб.  

Наша програма протиракетної оборони є довгостроковою інвестицією у захист від довгострокової загрози. Нашою метою є забезпечення цілковитого покриття і захисту усіх європейських членів НАТО від ударів балістичних ракет, запущених з-поза меж євроатлантичного регіону.

Використовуючи «Європейський поетапний адаптивний підхід», США роблять найбільшу інвестицію в нашу колективну оборону. Чотири американських багатоцільових кораблі на зразок «Іджіс», які зараз базуються в Іспанії, зроблять важливий внесок в систему протиракетної оборони НАТО. Перебуваючи в США минулої весни, я на власні очі бачив, на що здатні ці вражаючі кораблі – вони відстежують численні цілі за сотні миль і збивають ракети в польоті.

Цього тижня ми зробимо важливий крок вперед. З введенням в дію об’єкта протиракетної оборони «Берегова Іджіс» в Девеселу, Румунія, у четвер, наші можливості ще збільшаться і значно розшириться покриття території НАТО захистом від нападів із застосуванням ракет середньої і малої дальності.

Я вдячний румунському керівництву і народові країни за їхній внесок у колективну оборону НАТО, який вони роблять приймаючи на своїй території новий об’єкт – і я дуже радий, що маю змогу взяти участь у церемонії його відкриття.  

Не менш важливим є й рішення Польщі розмістити другий об’єкт «Берегової Іджіс» в Редзіково, де у п’ятницю розпочинаються будівельні роботи, і який має бути введений в дію до 2018 року. Ці два об’єкти – в Румунії і Польщі – разом зможуть великою мірою посилити нашу обороноспроможність.

Інші члени Альянсу також відіграють свою роль. Іспанія забезпечує базування кораблів «Іджіс», Німеччина забезпечує центр управління протиракетною обороною. У Туреччині розташована радіолокаційна станція раннього оповіщення. Велика Британія інвестує в інші наземні радари. Данія і Нідерланди оснащують свої фрегати новими удосконаленими радарами.

Важливо те, що, як видно із назви, система, яку ми будуємо, є оборонною. Снаряди, які ми використовуємо для знищення ракет, що летять на нас, не мають вибухівки; вони просто «скидають» свої цілі з неба. Тобто, ми не можемо їх використовувати для нападу, якби ми навіть цього хотіли.

Ця система не становить ніякої загрози і для російських засобів стратегічного стримування. І географія, і закони фізики унеможливлюють збиття системою НАТО російських міжконтинентальних балістичних ракет. Перехоплювачів занадто мало і вони знаходяться або дуже далеко на південь, або дуже близько до Росії, щоб бути здатними це зробити.

Ми неодноразово чітко це пояснювали російським властям. Проте Росія відхиляє усі пропозиції НАТО щодо співпраці з питань протиракетної оборони, в тому числі створення спільних центрів і режиму забезпечення прозорості протиракетної оборони. Москва в односторонньому порядку припинила діалог з НАТО з цього питання ще в 2013 році.

НАТО продовжуватиме вести діалог з Росією тоді і там, де це можливо. І зараз, коли напруження високе, тримання каналів комунікації відкритими як ніколи важливе. Водночас НАТО продовжить зміцнювати нашу оборону задля захисту своїх членів від будь-яких загроз, в тому числі і від балістичних ракет.

Як Генеральний секретар НАТО я дуже пишаюся тим, як висвітлила Альянс наша робота у галузі протиракетної оборони. Що ми рішучі в наших зусиллях захистити свої народи. І що ми маємо персонал вищого ґатунку, здатний розробляти, будувати і зараз експлуатувати одну з найбільш просунутих сучасних технологій для гарантування нашої безпеки.

Наш успіх також є демонстрацією цінності трансатлантичної командної роботи – і доводить, що ми адаптуємося до непевного майбутнього і готові, як Альянс 28 держав, інвестувати в нашу колективну оборону.

 Ми не можемо знати напевно, які виклики нас очікують у майбутньому. 67-річна історія НАТО навчила нас цьому дуже добре. Проте вона також навчила нас бути готовими захищати наші країни від будь-якої загрози в будь-який час. У цьому сенсі церемонія, що відбулася цього тижня в Девеселу, і роботи, які розпочалися в Редзіково, є важливими кроками вперед.

Єнс Столтенберг – Генеральний секретар НАТО. Ця передовиця була опублікована в румунській газеті «Адеварул» і у польській «Газеті виборчій» у четвер, 12 травня 2016 року.