Декларація Ризького саміту

Видана главами держав та урядів, які взяли участь у засіданні Північноатлантичної ради - Рига, 29 листопада 2006 року

  • 29 Nov. 2006
  • |
  • Press Release (2006) 150
  • Issued on 29 Nov. 2006
  • |
  • Last updated 25-Mar-2009 12:03

  1. Ми, глави держав та урядів країн -- членів Північноатлантичного альянсу, підтверджуємо сьогодні в Ризі нашу рішучість протистояти викликам у галузі безпеки ХХІ століття та захищати наше населення та спільні цінності, водночас зберігаючи в основі нашого Альянсу міцний компонент колективної оборони. Наші 26 країн -- членів об’єднані демократією, свободою особистості та верховенством права, віддані цілям та принципам Статуту Організації Об’єднаних Націй.
  2. Принцип неподільності безпеки країн Альянсу є фундаментальним, і наша солідарність робить нас сильними у протистоянні новим викликам сьогодення. У сьогоднішньому мінливому середовищі безпеки, ми знаходимося перед обличчям складних, часто взаємопов’язаних загроз, таких як тероризм, що стає дедалі більш масштабними за своїм поширенням та руйнівним за наслідками, поширення зброї масового знищення та засобів її доставки до цілі, а також загроз, що походять від нестабільності через існування кризи державної влади в окремих країнах. Це висуває на перший план ключову роль НАТО як важливого форуму консультацій з питань безпеки між союзниками у Північній Америці та Європі. Це підкреслює важливість спільних дій проти цих загроз, зокрема, операцій з реагування на кризи за мандатом ООН. Це також свідчить про важливість продовження трансформації потенціалу та партнерських відносин НАТО. Йдеться про операції та місії, суттєві інвестиції у вдосконалення потенціалу, а також більш тісні відносини з партнерами, іншими країнами та організаціями. Сьогодні ми ухвалили Комплексні політичні настанови, які забезпечують рамки та політичний напрям продовження трансформації, встановлюючи на наступні 10-15 років пріоритети з усіх аспектів військового потенціалу Альянсу, планування, підготовки та розвідки.
  3. Від Афганістану до Балкан та від Середземного моря до Дарфуру, у шести складних місіях та операціях в трьох географічних регіонах, де ми просуваємо мир та безпеку, стоячи пліч-о-пліч з тими, хто охороняє наші спільні цінності демократії та свободи, що закріплені у Вашингтонському договорі. Ми тісно співпрацюємо з нашими партнерами та іншими країнами у цих зусиллях. Ми віддаємо належне професіоналізму та відданості понад п’ятдесяти тисяч військовослужбовців, чоловіків та жінок, з країн НАТО та інших держав, залучених до виконання цих завдань, та висловлюємо найщиріші співчуття сім’ям та близьким поранених та загиблих.
  4. Ми підтримуємо уряд Президента Карзая та народ Афганістану, які прагнуть побудувати стабільне, демократичне та процвітаюче суспільство, у якому немає місця тероризму, наркотикам та страху, яке здатне забезпечувати власну безпеку та мир для його сусідів. Афганці багато чого досягли за останні п’ять років. В країні діють демократично обрані інституції, а запровадження у життя стратегій національної відбудови та розвитку забезпечує поліпшення життя мільйонів. Ми готові продовжувати виконувати нашу роль щодо допомоги керівництву Афганістану у співпраці з іншими міжнародними гравцями.
  5. Сприяння миру і стабільності в Афганістані -- першорядний пріоритет для НАТО. Разом із Силами національної безпеки Афганістану та у координації з іншими міжнародними гравцями ми і надалі підтримуватимемо керівництво Афганістану у виконанні ним його обов’язків щодо гарантування безпеки, стабільності та відбудови по всій країні у рамках діяльності Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), що діють за мандатом ООН, дотримуючись норм міжнародного права та докладаючи усіляких зусиль для запобігання будь-якій шкоді цивільному населенню. Ми знову підтверджуємо міцну солідарність у рамках Альянсу та гарантуємо, що МССБ будуть укомплектовані, матимуть ресурси та гнучкість, необхідну для забезпечення сталого успіху місії. Окрім цього, уряд Афганістану та НАТО разом намагаються розбудувати оборонні установи під належним демократичним контролем. Сьогодні ми домовилися збільшити обсяги нашої підтримки щодо тренування та подальшого розвитку національних Збройних Сил Афганістану та вирішили збільшити національні внески у підготовку поліцейських сил Афганістану. Ми вітаємо продовження участі партнерів та інших держав у діяльності МССБ та закликаємо усіх членів міжнародної спільноти підтримати успіх цих вагомих зусиль.
  6. В Афганістані не може бути безпеки без розвитку та розвитку без безпеки. Афганський народ визначив для себе свою безпеку, обрав уряд та цілі розвитку, що викладені в Афганському пакті, який був укладений з представниками міжнародної спільноти на початку року. Групи з відбудов провінції (ГВП) дедалі активніше беруть під своє управління зусилля НАТО. Вони підтримуються військовими формуваннями, здатними забезпечувати безпеку та стабільність, яка служить основою діяльності цивільних. Керуючись принципом, що основна відповідальність покладається на уряд Афганістану, наші країни підтримуватимуть урядову Стратегію національного розвитку та зусилля розвивати цивільний потенціал та розбудовувати національні установи. Ми закликаємо інші країни та міжнародні організації, насамперед ООН та Світовий Банк, зробити це ж саме. НАТО залучатиметься на повну силу, але не зможе взяти на себе цілковиту відповідальність. Ми вітаємо плани країн-донорів, Європейського союзу (ЄС) та інших міжнародних організацій збільшити їхню допомогу. Ми також вітаємо кроки, яких було дотепер вжито міжнародною спільнотою з метою поліпшення координації цивільної та військової діяльності, зокрема, діалогу між урядами держав та міжнародними організаціями, і ми переконані у необхідності робити це і надалі. Ми закликаємо ООН перебрати на себе провідну роль у підтримці Уряду Афганістану.
  7. Ми підтримуємо діяльність Уряду Афганістану, яка засвідчує рішучість у здійсненні керівництва, зокрема, у поширенні повноважень на провінції, укріпленні верховенства права, подоланні корупції та вжитті рішучих заходів проти торгівлі наркотиками. Ми і надалі визнаємо потребу припинення діяльності угруповань, що фінансують, підтримують та оснащують терористів, які загрожують урядові та народові Афганістану. Ми визнаємо зв’язок між наркоторгівлею та діяльністю повстанців на території Афганістану і надалі сприятимемо зусиллям Уряду у боротьбі з наркотиками, в межах мандату МССБ.
  8. Ми закликаємо сусідів Афганістану рішуче діяти на підтримку зусиль Уряду Афганістану побудувати стабільну та демократичну державу з безпечними кордонами. Ми особливо заохочуємо тісну співпрацю між Афганістаном, Пакистаном та НАТО, включаючи у рамках Тристоронньої комісії.
  9. У Косові, потужна присутність сил КФОР, які діють за мандатом ООН, стала вирішальним чинником, що сприяв підтриманню безпеки та просуванню політичного процесу. НАТО і надалі готова миттєво реагувати на будь-які загрози безпеці та стабільності в краї. Ми відіграватимемо роль у впровадженні заходів безпеки задля врегулювання та активно взаємодіятимемо з населенням Косова, ЄС та іншими міжнародними гравцями для сприяння стабільності та допомозі у побудові в Косові системи безпеки під належним демократичним контролем та із збалансованим етнічним представництвом, яка визнаватиметься законною усім населенням Косова. Ми надаємо великого значення відповідності стандартам, особливо щодо захисту національних меншин та прав національних спільнот, а також захистові історичних та релігійних пам’яток, подоланню злочинності та корупції. Ми цілком підтримуємо Спеціального посланця ООН Марті Ахтіссаарі у зусиллях по завершенню процесу переговорів, і ми закликаємо усі сторони конструктивно співпрацювати зі Спеціальним посланцем, проявити гнучкість у процесі переговорів, досягти загальноприйнятих міжнародних стандартів та брати участь в установах місцевого врядування. Внаслідок цього, має бути знайдено рішення, яке б сприяло підвищенню рівня стабільності у Південно-Східній Європі, поліпшуючи перспективи усього регіону у плані інтеграції до євроатлантичних структур, і яке було б прийнятним для народу Косова. Як і в Афганістані, буде чи ні розв’язання косовської проблеми успішним, залежить від узгодженості дій. Відповідно, діяльність НАТО щодо гарантування безпечного середовища і надалі узгоджуватиметься з діяльністю ООН, ЄС та ОБСЄ для того, щоб розвивати органи управління та підтримати реформу.
  10. Досвід в Афганістані та Косові свідчить про те, що сьогоднішні виклики вимагають комплексного підходу з боку міжнародної спільноти із використанням широкого спектру цивільно-військових інструментів, водночас цілковито дотримуючись мандатів та права на незалежне ухвалення рішень усіма задіяними сторонами, а також становить приклад такого підходу. З цією метою, хоча і визнаючи, що НАТО не повинна виробляти суто цивільний потенціал, ми доручили сьогодні Раді у постійному складі виробити практичні пропозиції до моменту проведення засідання міністрів закордонних справ країн Альянсу у квітні 2007 року та міністрів оборони у червні 2007 року з метою вдосконалення застосування наявних у НАТО інструментів врегулювання криз, а також практичної співпраці на усіх рівнях з нашими партнерами, ООН та іншими відповідними міжнародними організаціями, неурядовим сектором та місцевими установами у плануванні та проведенні поточних та майбутніх операцій, де б це не було. Ці пропозиції мають враховувати набутий досвід та враховувати гнучкі варіанти для пристосування військових та політичних процедур НАТО з метою вдосконалення цивільно-військової взаємодії.
  11. Політика НАТО у галузі партнерства, діалогу та співпраці має ключове значення для виконання завдань та цілей Альянсу. Це сприяло розвитку міцних відносин з країнами -- учасницями Ради євроатлантичного партнерства (РЄАП), Середземноморського діалогу (СД) та Стамбульської ініціативи співпраці (СІС), а також контактними країнами. Партнерські стосунки НАТО мають постійну вагу, сприяючи безпеці та стабільності на євроатлантичному просторі та поза його межами. Місії та операції НАТО також засвідчили політичну та оперативну цінність цих відносин: вісімнадцять країн -- не членів Альянсу відрядили війська та підтримали наші операції та місії, а інші висловили інтерес продовжувати тісно співпрацювати з НАТО.
  12. Маючи це на увазі, ми доручили Раді у постійному складі доопрацювати цю політику, зокрема:
    • Кінцево опрацювати політичний та практичний потенціал поточних програм співробітництва НАТО: 
  13. РЄАП/Партнерства заради миру (ПЗМ), СД та СІС та відносини з контактними країнами відповідно до рішень Стамбульського саміту;
    • Підвищення актуальності відносин з країнами -- не членами НАТО, зокрема, зацікавленими контактними країнами; насамперед зміцнення здатності НАТО співпрацювати з поточними та можливими учасниками місій та операцій НАТО, які поділяють наші інтереси та цінності;
    • Поліпшення спроможності НАТО надавати практичні консультації та допомогу у проведенні реформи сектора безпеки та оборони в країнах регіону, де залучене НАТО.
  14. Разом, ми намагатимемося досягти цих цілей, які підлягають рішенню Північноатлантичної ради (ПАР) шляхом:
    • Проведення більш цілеспрямованих та таких, що відображають пріоритети, консультацій з країнами ПЗМ, зокрема шляхом адаптації процесу РЄАП та цілковитого використання різних форматів взаємодії НАТО з країнами --партнерами, як визначено в Основоположному документі РЄАП та погоджено під час Празького та Стамбульського самітів;
    • Надання змоги Альянсу скликати тимчасові робочі групи по мірі необхідності за участі тих країн, які беруть участь або підтримують наші місії та операції на політичному чи військовому рівні або у будь-який інший спосіб, а також з тими, хто є потенційним учасником, враховуючи їхні інтереси в конкретних регіонах, де залучене НАТО. При цьому використовуватимуться гнучкі формати консультативних зустрічей за участі країн Альянсу та однієї чи більше зацікавлених країн -- партнерів (членів РЄАП, СД або СІС) та / або заінтересованих контактних країн, ґрунтуючись на принципі всеохоплення, прозорості та самовизначення;
    • Зміцнення здатності НАТО ефективно співпрацювати з окремими країнами, пропонуючи на їх розгляд інструменти партнерства, доступні країнам РЄАП, учасницям СД та СІС, а також заінтересованим контактним країнам в кожному окремому випадку.
  15. Ми і надалі спостерігатимемо за тим, як усі наші партнери дотримуються своїх зобов’язань відповідати цінностям та принципам, які вони взяли на себе, приєднавшись до РЄАП та ПЗМ. Ми знову підтверджуємо право кожної країни-партнера звертатися до Альянсу із проханням про проведення консультацій. Ми вітаємо успіх, досягнутий країнами, що виконують Індивідуальні плани партнерства і закликаємо їх продовжити виконання відповідних реформ. Ми високо оцінюємо ініціативи із поглиблення співпраці, безпеки та стабільності у Чорноморському регіоні і надалі підтримуватимемо регіональні ініціативи в цьому плані.
  16. Ми вітаємо успіх, якого було досягнуто у запровадженні абмітних та ширших рамок Середземноморського діалогу (СД), як було вирішено на Стамбульському саміті, і ми залишаємося відданими цьому рішенню, що підтверджують наші сьогоднішні рішення.
  17. Ми також прагнемо дотримуватися нового більш прагматичного підходу, який ми виробили сьогодні з метою поглиблення наших відносин з країнами -- учасницями СД та СІС, а також заінтересованими контактними країнами.
  18. З часу Стамбульського саміту Альянсу, досвід НАТО у здійсненні навчання продовжував розвиватися, тоді як відносини НАТО із державами у регіоні ширшого Близького Сходу ставали більш зрілими та вагомішими з огляду на місії та операції НАТО. У світлі цих подій, сьогодні ми вводимо в дію Ініціативу співпраці НАТО у галузі освіти з метою модернізації оборонних структур та підготовки сил безпеки. Альянс готовий, у дусі взаємної відповідальності, та враховуючи наявність ресурсів, поділитися своїм досвідом у галузі освіти з країнами СД та СІС з ширшого регіону Близького Сходу. Шляхом поетапного підходу, що еволюціонуватиме, ґрунтуючись на існуючих структурах та програмах, ми запровадимо в інтересах наших партнерів та самих країн НАТО розширену мережу освітніх заходів НАТО. На початковому етапі буде розширено участь цих партнерів у відповідних поточних програмах НАТО у галузі освіти та підготовки, заходах партнерства та навчання в освітніх закладах НАТО, щоб задовольнити потреби у цій галузі країн НАТО та країн-партнерів, включаючи заснування при Оборонному колежі НАТО близькосхідного факультету. На другому етапі НАТО може розглянути можливість підтримати створення в регіоні Центру співпраці у галузі безпеки, який належатиме країнам СД та СІС і фінансуватиметься країнами регіону за підтримки НАТО. Рішення про участь у створенні подібного Центру за сприяння НАТО залежатиме від загальних політичних міркувань, відповідної підготовчої роботи з боку країн Альянсу та держав-партнерів та досвіду, набутого під час першого етапу, з усіх його аспектів. Розглядатимуться різна джерела фінансування, зокрема, добровільні внески, такі як цільові фонди. Ми сподіваємося на вчасну реалізацію цієї ініціативи у тісному співробітництві з нашими партнерами.
  19. Країни Альянсу продовжуватимуть виконання Місії НАТО в Іраку згідно з резолюцією Ради Безпеки ООН № 1546, підтримуватимуть розвиток сил безпеки Іраку шляхом їх підготовки в країні чи за її межами, надаючи оснащення або виділяючи внески до цільових фондів. Наша Навчальні місія є свідченням підтримки іракського народу та Уряду Іраку, а також внеском у стабільність, демократичний розвиток, єдність та територіальну цілісність Республіки Ірак згідно з відповідними резолюціями Ради Безпеки ООН. У відповідь на прохання Прем’єр-міністра Іраку, ми звернулися до військового керівництва НАТО із запитом забезпечити додаткові можливості для тренування на підтримку сил безпеки Іраку там, де необхідний військовий досвід НАТО у рамках мандату Навчальної місії НАТО в Іраку. Це є свідченням нашої незмінної відданості допомогти Іраку побудувати ефективні та надійні багатоетнічні сили безпеки.
  20. Ми глибоко стривожені продовженням ворожнечі в Дарфурі та погіршенням гуманітарної ситуації і закликаємо усі сторони конфлікту дотримуватися угоди про припинення вогню. Нас турбують наслідки конфлікту для регіону. Ми вітаємо завершення 16 листопада 2006 року засідання в Аддис-Абебі, під час якого було ухвалено рішення про об’єднану миротворчу місію Африканського союзу (АС) / ООН і закликаємо Уряд Судану виконати ці домовленості. НАТО продовжуватиме підтримувати поточну місію АС і готова, після консультацій та за умови згоди АС, розширити цю підтримку. Альянс готовий продовжувати координацію з усіма залученими учасниками, зокрема АС, ООН та ЄС, враховуючи можливість продовження місії із здійсненням авіаперевезень та підготовки.
  21. Ми різко засуджуємо тероризм, яким би не були його мотивація та прояви, і ми боротимемося з ним стільки, скільки буде необхідно у відповідності з міжнародним правом та принципами ООН. Альянс продовжуватиме забезпечувати важливий трансатлантичний вимір у боротьбі з тероризмом. Операція “Активні зусилля”, наша військово-морська операція у Середземномор’ї, залишається важливим внеском у боротьбу з тероризмом і ми вітаємо участь у ній країн-партнерів, що значно підвищило її ефективність. Ми залишаємося відданими нашому діалогу та співпраці з партнерами та іншими міжнародними організаціями у галузі боротьби з тероризмом та підтверджуємо нашу рішучість захищати населення наших країн, території, інфраструктури та збройні сили від наслідків терористичних актів. Ми високо оцінюємо Ініціативу НАТО у галузі захисту від тероризму, зокрема розроблення найсучасніших технологій протистояння терористичній загрозі, такі як захист сил НАТО в Афганістані від саморобних вибухових пристроїв. Ми закликаємо країни Альянсу розвивати та цілковито втілити власні можливості у цій важливій галузі та зміцнити здатність Альянсу здійснювати обмін інформацією та розвідданими щодо тероризму, зокрема, на підтримку операцій НАТО.
  22. Ми підтримуємо поширення спільних цінностей, реформ та діалогу між різними народами та культурами. У зв’язку з цим, ми відзначаємо ініціативу “Альянс цивілізацій”, яку запропонував Генеральний секретар ООН та ініціативу “Форум для майбутнього” Великої вісімки.
  23. Продовження оборонної трансформації є важливим у гарантуванні спроможності Альянсу виконувати увесь спектр завдань, включаючи колективну безпеку та операції із врегулювання криз. Наші операції в Афганістані та на Балканах засвідчують, що НАТО потребує сучасних боєздатних сил -- сил, які можуть швидко переміщуватися туди, де вони необхідні, за рішенням ПАР. За рішеннями Празького та Стамбульського самітів чимало було зроблено для того, щоб війська Альянсу стали більш боєготовими та придатними до використання. Ми вдосконалюватимемо потенціал і надалі, як визначено Комплексними політичними настановами.
  24. Створення Сил реагування НАТО (СРН), які вже сьогодні є цілком боєздатними, стало ключовою подією. Вони відіграють провідну роль у реагуванні Альянсу на кризи, що несподівано виникають. Вони також стимулюють трансформацію та оперативну сумісність і поліпшать загальну якість підготовки збройних сил, не лише НАТО, але також ЄС, ООН або національних військ. Ми підтримуємо більш досконале виконання узгодженої концепції СРН шляхом залучення механізмів підсилення процедур формування сил на тривалий термін та заходів, що забезпечать більш сталий та прозорий підхід до підтримання боєздатності сил у майбутньому.
  25. Адаптація наших сил має тривати. Ми ухвалили низку ініціатив з метою підвищення спроможності наших сил реагувати на сучасні загрози та виклики.

Це включає:

    • Поліпшення спроможності проводити та підтримувати спільні багатонаціональні експедиційні операції далеко від територій базування за обмеженої або за відсутності підтримки країни, що приймає, та утримувати їх протягом тривалого періоду часу. Це потребує наявності сил, цілковито готових до розгортань, здатних утримуватися у польових умовах та оперативно сумісних, а також наявності засобів їх пересування;
    • Готовність збільшити потенціал стратегічних авіаперевезень, який є ключовим для забезпечення оперативного розгортання, необхідність подолання виявлених недоліків, які досі існують. Серед багатонаціональних ініціатив країн НАТО та країн-партнерів вже є Тимчасове рішення у галузі стратегічних авіаперевезень; намір створити консорціум для об’єднання наявних літаків “C-17”, а також пропозиції координувати підтримку ресурсів авіаперевезень “A-400M”. На національному рівні країни НАТО мають або планують придбати велику кількість літаків “C-17” та “A-400M”. З часу Празького саміту було також досягнуто вагомих домовленостей у колективному потенціалі стратегічних морських перевезень;
    • Запровадження Ініціативи трансформації сил спеціального призначення мало на меті підвищити їх спроможність проводити підготовку та взаємодіяти, зокрема шляхом поліпшення їхнього оснащення;
    • Забезпечення можливості військової підтримки під час стабілізаційних операцій та зусиль у галузі відбудови на усіх етапах кризи, як того вимагають Комплексні політичні настанови, ґрунтуючись на набутому та новому досвіді поточних операцій, який свідчить про користь військової підтримки у таких випадках;
    • Працювати над розвитком Мережі НАТО із забезпечення здатності обміну інформацією, даними та розвідданими із гарантуванням їх надійності, захисту, таємності та вчасності в інтересах операцій Альянсу, водночас поліпшуючи захист важливих інформаційних систем від комп’ютерних атак;
    • Активація Центру об’єднання розвідданих для поліпшення обміну інформацією та розвідданими в інтересах операцій Альянсу;
    • Подальше вдосконалення програми наземного спостереження Альянсу з метою досягнення практичних можливостей для сил НАТО;
    • Продовження розвитку потенціалу захисту від хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної загрози;
    • Трансформація підходу НАТО до тилового забезпечення, частково завдяки більш активному залученню багатонаціональних способів вирішення;
    • Зусилля щодо приведення командної структури до менш чисельного та більш ефективного формату; та
    • Підписання першого великомасштабного контракту на Активну багатошарову систему НАТО у галузі захисту від балістичних ракет на театрі, що є важливим кроком для поліпшення захисту особового складу НАТО, що перебуває в польових умовах.
  1. У Празі ми започаткували Вивчення технічних можливостей протиракетної оборони у зв’язку із зростанням ракетної загрози. Ми вітаємо його нещодавнє завершення. У ньому зроблено висновок, що з технічної точки зору створення системи захисту від балістичних ракет є можливим, хоча у ході дослідження були виявлені певні обмеження та зроблені певні припущення. Ми доручили продовжити роботу над політичними та військовими наслідками системи протиракетної оборони для Альянсу, зокрема, здійснити аналіз поточної ситуації у галузі ракетної загрози.
  2. Ми готові і надалі виділяти, окремо або колективно, ресурси, необхідні для того, щоб Альянс міг виконувати завдання, які ми покладаємо на нього. Тому, ми закликаємо країни -- члени, чиї оборонні видатки скорочуються, припинити це скорочення та запланувати реально збільшити оборонні видатки. Як зазначено у Комплексних політичних настановах, розвиток потенціалу неможливий без залучення достатніх ресурсів. Ці ресурси мають ефективно використовуватися та бути зосереджені на пріоритетах, окреслених у Комплексних політичних настановах.
  3. Ми ухвалюємо рішення підвищити віддачу та ефективність штаб-квартири НАТО та процедур її фінансування.
  4. На Західних Балканах, залишається необхідним процес євроатлантичної інтеграції, базуючись на солідарності та демократичних цінностях, з метою забезпечення довготривалої стабільності. Це вимагає співпраці в регіоні, добросусідських відносин та спільної роботи для досягнення взаємоприйнятного розв’язання існуючих проблем.
  5. Процес розширення НАТО, що триває, виявився успішним в історичній перспективі, підвищивши рівень стабільності, миру та співпраці в Європі. Він також сприяв баченню Європи як єдиного, вільного та мирного континенту. Дотримуючись нашої обіцянки залишати двері Альянсу відкритими для вступу додаткових членів Альянсу у майбутньому, ми знову стверджуємо, що двері НАТО залишаються відкритими для нових членів у Європі згідно зі статтею 10 Північноатлантичного договору. План дій щодо набуття членства (ПДЧ) є важливим етапом у підготовці країн до можливого членства в НАТО. Усі демократичні європейські країни можуть бути кандидатами на участь у ПДЧ або вступ до НАТО згідно з рішенням ПАР на кожному відповідному етапі, відповідно до досягнень цих країн щодо виконання критеріїв Північноатлантичного договору. Ми доручаємо міністрам закордонних справ країн НАТО тримати цей процес під постійним контролем та звітувати нам.
  6. Ми вітаємо зусилля Албанії, Хорватії та колишньої Югославської Республіки Македонії (1) у підготовці до виконання обов’язків та зобов’язань, що походять від членства. Ми високо цінуємо збільшення їхніх внесків до міжнародних миротворчих операцій та операцій у галузі безпеки, а також їхні спільні зусилля просувати регіональну співпрацю. На нашому наступному саміті у 2008 році Альянс має намір зробити подальші запрошення тим країнам, які відповідають стандартам НАТО, що ґрунтуються на реальних досягненнях, і які здатні робити внесок у євроатлантичну безпеку та стабільність.
  7. Ми вітаємо успішне проведення в Албанії парламентських виборів у липні 2005 року.  Продовження зусиль подолати корупцію та організовану злочинність має вирішальне значення. Ми закликаємо до подальшого успіху, особливо щодо встановлення верховенства права та оборонної реформи.
  8. Ми вітаємо цілковиту співпрацю Хорватії з Міжнародним трибуналом з питань злочинів у колишній Югославії та її вагомий успіх у просуванні політичної, економічної та оборонної реформи й верховенства права, який має бути збережений, та закликаємо її до продовження зусиль щодо втілення прагнення набути членства разом із забезпечення підтримки громадської думки.
  9. Ми вітаємо успішне проведення у колишній Югославській Республіці Македонія парламентських виборів у 2006 році та активні зусилля, спрямовані на поглиблення політичної, економічної, оборонної та судової реформи й верховенства права, які мають тривати.
  10. Ми твердо віримо, що Боснія та Герцеговина, Чорногорія та Сербія зможуть здійснювати неоціненний внесок у регіональну стабільність та безпеку. Ми усіляко підтримуємо процес реформ, що триває, і хочемо закликати до подальших зрушень у регіоні на шляху до євроатлантичної інтеграції.
  11. НАТО і надалі зміцнюватиме співпрацю у галузі оборонної реформи з Боснією та Герцеговиною та Сербією і надаватиме консультації та допомогу у розбудові Чорногорією її оборонного потенціалу.
  12. Враховуючи важливість тривалої безпеки на Західних Балканах та визнаючи прогрес, якого досягли дотепер Боснія та Герцеговина, Чорногорія та Сербія, ми запросили сьогодні ці країни вступити до програми “Партнерство заради миру” та РЄАП. Роблячи цей крок, ми знову підкреслюємо важливість, якої надаємо цінностям та принципам, на яких базуються основоположні документи РЄАП та ПЗМ, і особливо очікуємо, що Сербія та Боснія і Герцеговина цілковито співпрацюватимуть з Міжнародним трибуналом. Ми уважно спостерігатимемо за їхніми зусиллями у цьому напрямі.
  13. Ми знову підтверджуємо, що Альянс продовжуватиме процес Інтенсифікованого діалогу з Грузією та Україною, який охоплює широке коло політичних, військових, фінансових та безпекових питань, пов’язаних із прагненням цих країн набути членства в Альянсі без упередження щодо будь-якого майбутнього рішення Альянсу.
  14. Ми знову підтверджуємо важливість Особливого партнерства між Україною та НАТО, якому наступного року виповниться 10 років, і вітаємо успіхи, досягнуті Україною у рамках Інтенсифікованого діалогу. Ми високо цінуємо значний внесок України у нашу спільну безпеку, зокрема, її участь в операціях під проводом НАТО та зусиллях у просуванні регіональної співпраці. Ми закликаємо Україну і надалі розвивати регіональну безпеку. Ми готові і надалі допомагати шляхом практичної співпраці виконувати в країні далекосяжні реформи, насамперед у галузі національної безпеки, оборони, реформи ВПК та подолання корупції.
  15. Ми вітаємо початок Інтенсифікованого діалогу з Грузією, а також її внесок у міжнародні миротворчі та безпекові операції. Ми і надалі тісно співпрацюватимемо з Грузією, підтримуючи реформи в країні. Ми закликаємо Грузію продовжити успішне виконання політичної, економічної та військової реформ, зокрема, активізацію судової реформи, а також мирне розв’язання територіальних суперечок. Ми знову підтверджуємо: дуже важливо, щоб усі сторони конфлікту в регіоні конструктивно прагнули миру і стабільності в регіоні.
  16. Партнерство Росія -- НАТО залишається стратегічним елементом зміцнення безпеки на євроатлантичному просторі. В очікування 10-ї річниці підписання Основоположного акту Росія -- НАТО та 5-ї річниці створення Ради Росія -- НАТО (РРН) у травні 2007 року, ми вітаємо успіх щодо активізації політичного діалогу та практичної співпраці між НАТО та Росією і вважаємо, що програма співпраці, яку визначено у Римській декларації від травня 2002 року, не вичерпала себе. Багато чого залишається зробити, і ми закликаємо Росію приєднатися до нас у поглибленні співпраці з ключових питань безпеки, зокрема, у боротьбі з тероризмом. Ми сподіваємося на якнайскорішу ратифікацію Угоди про Статус сил ПЗМ, що полегшить подальшу активізацію нашої практичної співпраці, зокрема, у галузі безпосередньої військової співпраці. Ми цінуємо внесок Росії в операцію “Активні зусилля”, а також нашу практичну взаємодію у боротьбі з торгівлею наркотиками в Афганістані та Середній Азії. Ми готові зміцнювати та поглиблювати співпрацю у форматі РРН, зробивши існуючі нині структури більш ефективними, та продовжувати співпрацю на засадах рівноправного партнерства у галузях спільної стурбованості та інтересу, де наша співпраця може принести практичну користь, як це передбачено Римською декларацією.
  17. НАТО та ЄС поділяють спільні цінності та стратегічні інтереси. Відносини НАТО -- ЄС охоплюють широке коло питань спільного інтересу, пов’язані з безпекою, обороною та врегулюванням криз, включаючи боротьбу з тероризмом, розвиток логічних та таких, що підсилюють одна одну, військових спроможностей, а також потенціалу у галузі планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Наші домовленості відносно співпраці на Західних Балканах, зокрема, у рамках механізмів “Берлін - плюс” щодо операції ЄС “Алтея”, сприяють миру та безпеці. Ми і надалі вдосконалюватиме стратегічне партнерство НАТО -- ЄС за домовленістю між нашими двома організаціями, щоб досягти підвищеного рівня співпраці та кращої ефективності та уникнути непотрібного дублювання у дусі прозорості та поваги до права кожної організації незалежно ухвалювати рішення. Більш міцні відносини між НАТО та ЄС сприятимуть нашій спільній безпеці.
  18. Ми знову підтверджуємо нашу відданість Договору про звичайні збройні сили (ДЗЗС), який є наріжним каменем європейської безпеки, а також сподіваємося на якнайшвидше набуття чинності Адаптованим договором, який надасть змогу приєднання нових країн як сторін Договору. Під час третьої конференції, яка переглядала документ, було підкреслено важливість, якої ми надаємо ДЗЗС, і ми готові і надалі дотримуватися конструктивного підходу до контролю над звичайними озброєннями. Дотримання досі невиконаних Стамбульських зобов’язань щодо Республіки Грузія та Республіки Молдова створить передумови для країн Альянсу та інших сторін, що підписали Договір, перейти до ратифікації Адаптованого ДЗЗС. Ми вітаємо важливу угоду між Росією та Грузією, підписану 31 березня 2006 року щодо виведення російських військ, а також успіх, якого було досягнуто відтоді. Ми зауважили і жалкуємо з приводу недостатнього прогресу щодо виведення російських військ з території Республіки Молдова до цього часу, і ми закликаємо Росію відновити та завершити виведення військ якомога скоріше.
  19. Ми шкодуємо з приводу продовження регіональних конфліктів на Південному Кавказі та в Республіці Молдова. Наші країни підтримують територіальну цілісність, незалежність та суверенітет Вірменії, Азербайджану, Грузії та Республіки Молдова. Ми підтримуємо продовження зусиль щодо мирного розв’язання конфліктів, що зачіпають ці країни.
  20. Ми цілковито підтримуємо рішучість Ради Безпеки ООН засудити ядерні випробування Народно-демократичної Республіки Корея, які становлять очевидну загрозу міжнародному миру та безпеці, а також вимогу Ради до Уряду Ірану припинити програми із збагачення та переробки урану, зокрема забезпечити перевірку Міжнародною Агенцією з атомної енергетики. Ми сподіваємося, що уряди обох країн цілковито дотримуються відповідних резолюцій Ради Безпеки ООН. Ми висловлюємо нашу підтримку поточним дипломатичним зусиллям у цьому плані. Ми знову підтверджуємо, що Договір про нерозповсюдження ядерної зброї залишається наріжним каменем запобігання поширенню ядерної зброї та роззброєння та закликаємо усі сторони, що його підписали, цілковито дотримуватися положень документу. Ми знову наголошуємо, що контроль над озброєннями та запобігання їхньому поширенню і надалі відіграватиме чільну роль у недопущенні поширення зброї масового знищення (ЗМЗ) та засобів її доставки до цілі. Поточні виклики у цій галузі підкреслюють важливість вдосконалення національних механізмів, дотримання резолюції Ради Безпеки ООН № 1540, а також поточних багатосторонніх режимів нерозповсюдження та експортного контролю та міжнародних угод про контроль над озброєннями, зокрема Конвенції про біологічну та токсичну зброю, Конвенції про хімічну зброю та Гаазького кодексу поведінки проти поширення балістичних ракет.
  21. Як підкреслюється у Стратегічній концепції НАТО, інтереси Альянсу у галузі безпеки можуть постраждати від порушення потоку життєво необхідних ресурсів. Ми підтримуємо узгоджені міжнародні зусилля щодо оцінки ризиків для енергетичної інфраструктури та щодо підвищення рівня безпеки енергетичної інфраструктури. Маючи це на увазі, ми доручаємо Раді у постійному складі провести консультації стосовно найбільш вірогідних ризиків у галузі енергетичної безпеки з метою визначення тих галузей, у яких НАТО могла бути корисною у плані підвищення рівня захисту та убезпечення інтересів країн Альянсу та, за відповідним зверненням, підтримати національні та міжнародні зусилля.
  22. Ми висловлюємо нашу глибоку вдячність за щиру гостинність керівництва Латвії. Тут, у Латвії, країні, чий вступ до НАТО сприяв підвищенню рівня безпеки та усьому євроатлантичному просторі і наблизив нашу спільну мету побудувати цілісну та вільну Європу, мирну та об’єднану спільними цінностями, ми знову підтвердили нерозривний зв’язок між Північною Америкою та Європою та підкреслили нашу готовність продовжувати трансформацію Альянсу. Рішення ухвалювалися спільно, паралельно з роботою, яку ми скерували, засвідчивши, що Альянс адаптується до середовища безпеки ХХІ століття, проводячи операції, трансформуючи оборонний потенціал та розвиваючи більш тісні контакти з країнами на євроатлантичному просторі та за його межами, а також продовжуючи внутрішні перетворення. Ці зусилля підтримують нашу місію в Афганістані та здатність Альянсу реагувати на майбутні виклики. Ми зустрінемося навесні 2008 року для того, щоб проаналізувати прогрес та дати вказівки щодо подальшої трансформації НАТО, яка триває, зокрема стосовно процесу розширення.
    1. Туреччина визнає Республіку Македонія за її конституційною назвою.