Відповідь НАТО на вторгнення Росії в Україну

  • Last updated 23 Feb. 2024 10:28

НАТО засуджує найбільш рішучим чином жорстоку і неспровоковану загарбницьку війну Росії проти України – незалежної, мирної і демократичної країни, близького партнера Альянсу. Як НАТО, так і держави–члени Альянсу продовжують надавати Україні допомогу на безпрецедентному рівні з метою гарантування її основоположного права на самооборону.

NATO Ukraine

Ця сторінка містить інформацію про НАТО та стосунки Альянсу з Україною, а також останні новини щодо заходів НАТО і держав–членів Альянсу у відповідь на поточну війну.

 

Поширені питання


  • 2. Навіщо НАТО існує?

    НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть.  Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 31 країни-союзника та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів. 

    Дізнайтесь більше: Завдання НАТО
    Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

  • 4. Чи стане Україна членом НАТО?

    Так. На Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени Альянсу погодились, що Україна стане членом НАТО, зазначивши, що наступним кроком на шляху України до НАТО повинно було стати подання заявки на приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ) – програми НАТО, що охоплює політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові і правові реформи в країнах-кандидатах. На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови. Вони скасували вимогу виконання Україною ПДЧ, внаслідок чого шлях України до НАТО скоротиться з двох до одного етапу.  

    Дізнайтесь більше: Відносини з Україною 
    Дізнайтесь більше: Розширення і Стаття 10 

  • 5. Що роблять НАТО та члени союзу, щоб допомогти Україні захиститися?

    НАТО допомагає Україні захистити себе перед обличчям російської агресії, координуючи її запити про надання підтримки і сприяючи забезпеченню союзниками гуманітарної і нелетальної допомоги. Держави–члени Альянсу зобов’язалися передати через НАТО понад 640 мільйонів євро (майже 700 мільйонів доларів США) на невідкладні потреби України такі, як зимовий одяг, бронежилети, паливні матеріали, транспортні засоби, захищений зв’язок, бойові пайки,  спорядження для розмінування і предмети медичного призначення.

    До того ж держави–члени Альянсу зобов’язалися продовжувати підтримку України у рамках багаторічної програми допомоги, яка полегшить перехід України від систем радянського зразка до стандартів, підготовки і доктрин НАТО; сприятиме відбудові оборонного і безпекового сектору України; і надалі забезпечуватиме невідкладні потреби країни. Альянс також підніс на новий рівень політичні зв’язки з Україною, започаткувавши Раду Україна – НАТО, яка становить форум для кризових консультацій і ухвалення рішень, у рамках якого усі держави–члени НАТО і Україна засідають на засадах рівності .

    У ширшому сенсі, завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх членів, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. Добре відпрацьована структура спільних стандартів і сумісні системи озброєнь Альянсу дають НАТО змогу передавати Україні військову техніку і обладнання з упевненістю, що їх можна бути легко поповнити сумісними зразками, наявними в інших членів Альянсу.

    Окремі держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові комплекси і системи ППО, гаубиці, безпілотні апарати, танки і винищувачі. До того ж військові інструктори НАТО навчають українських військових застосовувати цю техніку.  День у день, це реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року, Сполучені Штати Америки надали Україні військову, фінансову і гуманітарну допомогу у розмірі майже 75 мільярдів доларів США. Водночас решта держав–членів і партнерів НАТО виділили понад 100 мільярдів доларів США. Загалом, на держави–члени Альянсу припадає 99 % усієї військової допомоги Україні.

    Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

    У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам.

  • 6. Як НАТО підтримувала Україну після незаконної анексії Росією Криму у 2014 році?

    Після незаконної та неправомірної анексії Росією Криму у 2014 році НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних структур України, зокрема завдяки наданню обладнання і виділенню фінансової допомоги. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців. Українські військовослужбовці також вдосконалювали навички, беручи участь у навчаннях і операціях НАТО. Починаючи з 2016 року, допомога з боку НАТО надавалася під егідою Комплексної програми допомоги (КПД), яка включає широкий спектр ініціатив у галузі розбудови оборонних спроможностей і трастових фондів в таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. На Мадридському саміті у 2022 році лідери держав–членів ухвалили рішення про подальше розширення КПД, а на Вільнюському саміті у 2023 році затверджено багаторічну програму допомоги Україні.

    Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні (Див. пункт 5 вище).

    Дізнайтесь більше: Відносини з Україною

  • 7. Якою є позиція НАТО щодо окупованих територій України?

    Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

    НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО не визнає їх. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.

    Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України
    Докладніше: Генеральний секретар НАТО засуджує спроби незаконної анексії Росією частини території України   

  • 10. Що робить НАТО для підвищення захисту своїх країн та громадян?

    Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. Понад сорок тисяч військовослужбовців, включаючи десятки тисяч військово-морських і військово-повітряних сил і засобів, нині перебувають під безпосереднім командуванням НАТО у східній частині Альянсу і додатково підкріплюються сотнями тисяч військовослужбовців зі складу національних збройних сил у регіоні. У стислі терміни було створено чотири нових бойових групи НАТО на території Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини, які доповнюють вже існуючі бойові групи Альянсу в Естонії, Латвії, Литві і Польщі. Ці вісім бойових груп простягаються уздовж усього східного флангу НАТО, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. 

    На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили переломні рішення для стримування і оборони НАТО. Це передбачало зміцнення передової оборони, підготовку до збільшення чисельності батальйонних бойових груп у східній частині Альянсу до рівня бригади, трансформацію Сил реагування НАТО і збільшення кількості особового складу підвищеної готовності до понад трьохсот тисяч військовослужбовців. В інтересах цих сил здійснюватиметься превентивне розміщення додаткової військової техніки і складування предметів постачання; забезпечуватиметься розбудова спроможностей передового розгортання; а також оновлення оборонних планів, що передбачатиме попереднє визначення конкретних військових підрозділів для оборони конкретних членів Альянсу. Це становить найістотніше зміцнення стримування і колективної оборони Альянсу після завершення холодної війни.

    На Вільнюському саміті 2023 року держави–члени Альянсу продовжили запровадження рішень Мадридського саміту НАТО, ухваливши нові регіональні оборонні плани з метою протидії двом основним загрозам, що стоять перед Альянсом: Росія і тероризм. Лідери держав–членів Альянсу зобов’язалися інвестувати в оборону щонайменше 2% національного ВВП щорічно і затвердили План дій у галузі оборонно-промислового виробництва з метою прискорення спільних закупівель, підвищення оперативної сумісності і створення інвестиційних і виробничих потужностей. За цим Планом дій, держави–члени Альянсу затвердили рамкові контракти на суму понад 10 мільярдів доларів США на такі критичні потреби, як артилерія 155-мм калібру, протитанкові керовані ракети і боєприпаси для основних бойових танків. 

    Держави–члени НАТО також зміцнюють стійкість суспільств й інфраструктури. Йдеться про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту, а також забезпечення взаємної підтримки у разі кібернападів. Через саботаж на газогоні «Північний потік» держави–члени Альянсу збільшили військово-морську присутність у Балтійському і Північному морях, а також підсилюють заходи безпеки навколо інших ключових установок і об’єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, члени НАТО нарощують обмін розвідувальними даними і активізують спостереження в усіх галузях з метою забезпечення захисту критичної підводної та енергетичної інфраструктури. До того ж держави–члени НАТО підвищують готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, вдосконалюють енергетичну безпеку і зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних загроз, включаючи дезінформацію.

    Дізнайтесь більше: Стримування та оборона 
    Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу
    Дізнайтесь більше: Стійкість і Стаття 3
    Дізнайтесь більше: Роль НАТО в оборонно-промисловому виробництві

Відносини з Україною

Відносини з Україною

Безпека України має вагоме значення для НАТО і усіх держав–членів Альянсу. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, а також її право обирати власні механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Більше >>