Військові питання

Довга та звивиста дорога: питання відповідності між політичними зобов’язаннями та наявними силами вже декілька років стоїть на порядку денному Альянсу.

Операції з врегулювання кризових ситуаційстали основним елементом внеску НАТО у міжнародні мир і безпеку, ауспішність цих операцій повсякчасно використовується як мірилозначення Альянсу для миру і безпеки в усьому світі. Звичайно,військова спроможність НАТО – це тільки один елемент, який даєпідстави для її існування; більше того, вважається що її політичнароль ще більш важлива. НАТО залишається центром широкого спектрапартнерства, який постійно розширюється, і в такий спосіб робитьрізноманітні невійськові внески у мир і стабільність. Але середусіх цих функцій особливе значення належить здатності перетворюватиполітичні консультації та угоди на спільні військові дії. Внаслідокцього Альянс постійно прагне вдосконалювати свою здатністьвиконувати як поточні, так і можливі майбутні операції.

Важливо те, що багато змін, які було здійснено в Альянсі протягомминулого десятиліття, були свідомо зосереджені на посиленні йогооперативної ефективності. Інколи можна почути критику на адресуздатності НАТО адаптуватись і виробляти процедури та забезпечуватиможливості, необхідні для розв’язання сучасних завдань. Однак такакритика часто виявляється необгрунтованою і викликаноюнеобізнаністю, оскільки зусилля НАТО з адаптації досягли значногопрогресу. Це підтверджує будь-яке порівняння сучасного станувійськових сил Альянсу з ситуацією 10 чи 15 років тому. Кожнакраїна -- член Альянсу здійснила або здійснює перегляд своїхоборонних програм і структур задля забезпечення відповідності їхніхзбройних сил сучасним вимогам, а у кожній Білій книзі щодо оборониповторюється думка про необхідність приведення мобільності,витривалості і корисності збройних сил у відповідність доСтратегічної концепції Альянсу, документа, що описує стратегічнесередовище і способи, в які НАТО дає відповідь на виклики загрози,що постають перед нею, та більш детальних керівних документів.Альянс колективно перебудовує свою стратегію і концепції, структурукомандування і збройних сил, внутрішню організацію іпроцедури.

Необхідність здійснення подальшихзмін

Пошук більшої оперативної ефективності безкінечний. Частково цевикликано змінами оперативних ситуацій у двох сенсах. По-перше,вимоги конкретних оперативних театрів, особливо щодо потрібноїспроможності, розвиваються поступово. Так, наприклад, було уколишній Югославії. По-друге, розпочинаються нові операції, яківисувають вимоги, що зазвичай є додатковими до вимог попередніхоперацій, а інколи відрізняються від них. Вимоги Міжнародних силсприяння безпеці (МССБ) в Афганістані, Сил Косова, операції„Ектив ендевор” і Місії НАТО з підготовки сил безпекиІраку дуже різні й повинні усі бути задоволені водночас. Однакпотреба у подальших змінах також випливає з того факту, що передНАТО стоїть завдання вдосконалення різних елементів оперативноїефективності, або об’єднання їх у єдине ціле.

Специфічна проблема пов’язана з пристосуванням спроможності дозобов’язань. Завжди існує розрив між політичними зобов’язаннямирозпочати операції і наявністю необхідних для проведення такихоперацій сил. Часто це результат невідповідності між нашими цілямиі засобами, які ми маємо у своєму розпорядженні. В той час яккраїни -- члени Альянсу з великими труднощами зібрали невеликукількість гелікоптерів для МССБ в Афганістані, ті ж самі країнидуже швидко підготували майже сотню таких машин для наданнядопомоги після азіатського цунамі.

Проблеми трьох типів, схоже, впливають на цю постійнуневідповідність між політичними рішеннями щодо операцій і надійнимвиконанням усіх необхідних вимог. Це проблеми політичної волі,ресурсів і спроможності. Керівництво Альянсу вже протягом певногочасу свідоме цих проблем та їхнього взаємозв’язку. Два роки томуГенеральний секретар НАТО лорд Джордж Робертсон висловив своєзанепокоєння щодо бажання і здатності країн -- членів НАТОзабезпечити військове виконання взятих на себе політичнихзобов’язань як в рамках Альянсу, так і під егідою іншихорганізацій. Він сказав, що причини такого стану речей складні, алеїх усіх можна описати одним узагальнюючим словом „застосовність”.Він зауважив, що якщо уряди країн -- членів Альянсу не нададутьзначно більшу частку своїх сил для застосування до виконання взятихними на себе зобов’язань і не будуть готові задіяти їх у кількостіі в способи, які необхідні для досягнення успіху операції, завждибуде існувати ризик виникнення криз у міжнародних форумах, на якихАльянс взяв на себе відповідні політичні зобов’язання.

Розрив між зобов’язаннями і наявністю сил вже протягом кількохроків знаходиться у центрі уваги НАТО і ряд заходів з йогоскорочення вже здійснюється в рамках загального посиленняоперативної ефективності. Семінар, проведений у квітні 2004 рокупід егідою Командування об’єднаних збройних сил НАТО з питаньтрансформації у Норфолку, Вірджинія, в якому взяли участьГенеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер і посли країн --членів НАТО, мав особливе значення для визначення джерелневідповідності і необхідних для її подолання дій. Результатомцього стало те, що різні напрямки роботи у цій сфері, включно звдосконаленням процесу „генерування” сил для операцій і поліпшеннямзастосовності сил Альянсу отримали назву „Норфолкської програми”. Єще одна ініціатива з тісно пов’язаною метою посилення ефективностіі єдності різних заходів НАТО з оборонного планування, а саме,розробка „Комплексних політичних рекомендацій”.

Генерування військових сил

Альянс має надавати збройні сили для проведення численних ідовготривалих операцій. Традиційні домовленості, згідно з якимизбройні сили повторно „генеруються” для конкретних операцій, тобто,офіційно пропонуються країнами на певний період часу на основіпереліку вимог, висунутих військовим керівництвом НАТО, стаютьдедалі менш задовільними – занадто вони вузькі, короткострокові іпасивні, недостатньо пов’язані з процесом планування сил. Томучлени Альянсу узгодили ряд заходів з усунення цих недоліків.

Важливою ініціативою щодо цього стало започаткування щорічнихглобальних конференцій, присвячених генеруванню військових сил, якіповинні забезпечити більш комплексний і довгостроковий розглядоперативних потреб НАТО і спільних зусиль членів Альянсу з їхзадоволення. Членам Альянсу легше забезпечити військові сили за 12місяців, ніж за 12 днів, особливо, якщо вони бачать, що іншісоюзники також несуть значний тягар по операціях і розроблені планизаміни їхніх контингентів після відповідного терміну. Перша такащорічна конференція відбулась у штаб-квартирі ОЗС НАТО в Європі улистопаді 2004 року, і наразі ми вивчаємо досвід цієї конференції зметою поліпшення проведення наступних. Більше того, ми вивчаємоможливості кращого урахування потенційного внеску країн-партнерів іне членів НАТО при генеруванні сил для проведення операцій заїхньою участю, але під проводом НАТО.

Застосовність

Як було зазначено раніше, занепокоєння щодо застосовності силАльянсу існує вже не перший рік. Наголос на необхідностізабезпечення більшої мобільності і витривалості збройних сил буводнією з головних тем Празьких зобов’язань щодо обороноспроможностіі більш ранньої Ініціативи з оборонної спроможності. Цевіддзеркалило визнання того, що деякі сили країн -- членів Альянсубули пристосовані виключно до територіальної оборони і не булипридатними до проведення операцій з реагування на кризові ситуаціїпоза межами території Альянсу, які НАТО виконує зараз і будевиконувати в майбутньому. На Стамбульському саміті у червніминулого року міністри оборони країн --членів НАТО домовилисьінтенсифікувати національні зусилля, спрямовані на посиленнязастосовності збройних сил. Вони, зокрема, домовились про те, що 40відсотків усіх сухопутних сил кожної держави мають бути побудовані,підготовлені і оснащені для участі в проведенні віддалених операційпід егідою НАТО, або інших організацій, а 8 відсотків усіхсухопутних сил повинні або брати участь, або бути відряджені дляучасті у тривалих операціях в будь-який час. Вони також погодилисьз необхідністю вироблення національних цілей застосовності надодаток до політичних цілей високого рівня. Вони поставили завданняПівнічноатлантичній раді розробити показники внесків і результатів– такі як чисельність особового складу, персонал, готовий дорозгортання, здатність до довготривалого розгортання для проведенняоперацій, видатки на операції і видатки на оснащення – з метоюотримання більш широкої картини успішності трансформації збройнихсил країн -- членів Альянсу і орієнтирів, за якими кожен членАльянсу може оцінити свою діяльність.

Пошук більшої оперативної ефективностібезкінечний

Ця робота зараз виконується. Держави вженадали інформацію про виконання завдань щодо 40 відсотків і 8відсотків застосовності. У широкому сенсі ця інформація вказує нате, що ряд країн -- членів Альянсу вже забезпечили або навітьперевищили цільові показники, узгоджені в Стамбулі, а інші ні –частково тому, що союзники перебувають на різних етапах процесуреструктуризації своїх збройних сил. Деякі союзники, включно зтими, які вже забезпечили або перевищили цільові показники, вженадали інформацію про свої плани вдосконалення застосовності своїхзбройних сил у майбутньому. Однак важливо пам’ятати про те, щозначні зміни у цій сфері неможливо здійснити за одну ніч.

Успіх цього підприємства поки що не гарантований. Хоча вонопривернуло увагу деяких столиць до проблем із застосовністю їхніхзбройних сил, і відповідно підштовхнуло до розробки планівмайбутнього вдосконалення, дані, які подані на даний момент, неможна адекватно порівнювати. Тому надзвичайно важко отриматизагальне враження про застосовність сил країн -- членів Альянсу,або, у деяких випадках, зробити точне судження про застосовністьзбройних сил конкретної країни -- члена Альянсу. Отже, необхіднобуде виконати більше роботи для того, щоб цифри, які надаютькраїни, були придатні до порівняння не менше ніж до практичногозастосування, пам’ятаючи про те, що країни -- члени Альянсупо-різному організовують свої збройні сили. Праця у цій галузі покищо зосереджена на сухопутних силах, тому що завдання з їхрозгортання і утримання складніші за подібні завдання щодо ВПС іВМС. Але не можна забувати про встановлення цільових показників дляВПС і ВМС також. Подальша увага надаватиметься удосконаленню іможливому розширенню попереднього пакета заходів щодо вхіднихресурсів і результатів.

Комплексне політичне керівництво

На Стамбульському саміті керівники країн -- членів Альянсу даливказівку Північноатлантичній раді підготувати і подати їм нарозгляд Комплексне політичне керівництво на підтримку Стратегічноїконцепції з усіх питань спроможності Альянсу, планування ірозвідки. Ця ініціатива має на меті надати більшої політичної вагинаціональним зобов’язанням вдосконалити спроможність і водночасдопомогти гармонізувати різноманітні „дисципліни”, залучені дорозробки, розвитку і практичного застосування новихможливостей.

У світлі дискусій, які наразі ведуться у штаб-квартирі НАТО щодомети, масштабу і характеру Комплексного політичного керівництва,вважається очевидним, що це буде короткий політичний документ, вякому буде викладено шляхи подальшої трансформації Альянсу.Зокрема, він буде керівним документом щодо розвитку майбутніхзбройних сил Альянсу та інших можливостей, а також щодо отриманнярозвідувальної інформації, необхідної для визначення майбутніхвимог до спроможності. Документ відповідатиме Стратегічнійконцепції, з одного боку, і документам, що вказують шляхи успецифічних сферах планування, таким як Рекомендації міністрів щодопланування збройних сил та іншим. Залишаючись відповіднимСтратегічній концепції, Комплексне політичне керівництво будепідготовлене з урахуванням змін у кліматі безпеки, які сталися з1999 року.

Цей документ буде регулювати усю планувальну діяльність абодисципліни, пов’язані з розвитком військової спроможності. Середних традиційні дисципліни оборонного планування – збройні сили,озброєння, консультації, командування і управління (С3),матеріально-технічне і тилове забезпечення, ресурси, ядерніозброєння, цивільне планування на випадок надзвичайних ситуацій.Але він також вплине і на інші сфери, пов’язані із забезпеченнямможливостей, такі як планування протиповітряної оборони істандартизація. Він також допоможе у здійсненні національногопланування, особливо на підтримку оперативної сумісності. Метою єзабезпечення кращої координації між різними національними іколективними планувальними заходами. Для досягнення цієї мети вньому має бути зазначено чого Альянс бажає досягти, зокрема воперативному сенсі, в новому кліматі безпеки. У ньому буде такожвизначено механізм менеджменту, який постійно і систематичносприятиме послідовності різноманітних планувальних дій.

Північноатлантична рада дала вказівку подати їй на розглядКомплексне політичне керівництво і пропозиції щодо механізмуменеджменту якомога швидше і не пізніше кінця поточного року.

Ці ініціативи – щодо процесу генерування військових сил,застосовності і Комплексного політичного керівництва – є важливимиінструментами гарантування оперативної ефективності Альянсу. Більшетого, Норфолкська програма містить інші ініціативи подібного жзначення, такі як поліпшення обміну розвідданими і вдосконаленнясистеми спільного фінансування в НАТО. Але усі ці заходи будутьпродуктивними лише тоді, коли вони застосовуватимуться систематичноі рішуче. Це вимагає політичної волі – рішучого прагнення усіхчленів Альянсу забезпечити успіх операцій НАТО і відіграти своювідповідну роль у досягненні цієї мети.

Стів Штурм є керівником управлінняоборонної політики і військової спроможності Відділу оборонноїполітики і планування НАТО.