Інтерв’ю

Це агентство Ради Європейського Союзу,створене з метою “надати підтримку зусиллям країн -- членів ЄС,спрямованим на удосконалення європейської оборонної спроможності усфері врегулювання кризових ситуацій і підтримування Європейськоїполітики безпеки і оборони на її нинішньому рівні та розвитку умайбутньому”. Отже, ми зважаємо на потреби сьогодення і прогнозуємопотреби, які виникнуть через 20 -- 30 років.

Агентство має чотири головні функції. Вони пов'язані з розвиткомоборонної спроможності, співпраці у галузі озброєнь,технологічно-промислової бази європейської оборони і ринкуоборонного устаткування та науково-дослідної співпраці. Це доситьширокий спектр діяльності, хоча ми не несемо ніякоївідповідальності за оперативні питання, а наші погляди на обороннуполітику і стратегію не беруться до уваги.

У роботі Агентства беруть участь усі країни -- члени ЄС, завинятком Данії, бо Данія не бере участь у ЄПБО. Механізмфінансування ґрунтується на валовому національному доході. Однакмаю зазначити, що суми, якими ми оперуємо зараз, невеликі. Бюджетна цей рік становить 20 мільйонів євро. Цього достатньо для оплатипраці персоналу, для переїзду до нових приміщень і у нас щезалишається 3 мільйони євро, які ми можемо вкласти у виконаннятехніко-економічних обґрунтувань.

Європейське оборонне агентство є третім агентством, створеним підегідою Ради. Першими двома є Супутниковий центр у Торрехоні йІнститут проблем безпеки в Парижі. Обидва були передані РадіЄвропейським Союзом.

Ми маємо ряд унікальних властивостей.Агентство невелике, але має широке коло відповідальності іпризначено бути власністю країн, які беруть участь у його роботі.Ним керує наглядова рада, яку очолює Хав’єр Солана (керівникАгентства і, отже, мій начальник), і яка складається з міністрівоборони. Вона проводить свої засідання в різних форматах. Інколиприсутні керівники національних служб озброєнь, інколи керівникинауково-дослідних служб, інколи особи, які відповідають за розвитокпевних напрямів оборонної спроможності. Під час широкомасштабноїроботи ми проводимо засідання в середньому кожні шістьтижнів.

Майже усі наші співробітники походять з країн-членів нашоїорганізації, для яких ми діємо як каталізатор спільної діяльності.Ми організуємо серію дискусій, семінарів, робочих груп та іншихбільш-менш формалізованих заходів для того, щоб країни-члени моглиспівпрацювати над різними питаннями. Масштаби нашої діяльності єсилою нашої організації, бо вони дають нам змогу об’єднуватизусилля.

ЗЄГО (Західноєвропейська група з питань озброєнь) припиняє своюдіяльність наприкінці червня і ми перебираємо її функції на себе. Ясподіваюсь, що, оскільки ми здатні вирішувати їх у більш ціліснийспосіб, то зможемо забезпечити додаткове об’єднання зусиль наоснові різних планів. OCCAR – це міжурядове агентство, але воно неналежить Європі. Воно виключно належить шести своїм акціонерам ізаймається виключно закупівлями, необхідними для виконання програм.Так, воно нещодавно взяло на себе менеджмент програмивеликовантажного літака A400M. В даному випадку OCCAR відповідає зароботу з підрядником з метою забезпечення вчасної поставки літаківза узгодженою ціною. Наша діяльність починатиметься іпровадитиметься на більш ранніх етапах, ніж OCCAR. Минамагатимемося забезпечити консенсус з питань пріоритетностіоборонних можливостей, а потім готувати пропозиції, презентуватиідеї і знову розбудовувати консенсус для подальшої спільної роботи.Можливо, у майбутньому ми самі будемо займатись деякими питаннямименеджменту. Але наразі я бачу нашу роль як додаткову до того, щоробить OCCAR. Ми маємо генерувати програми співпраці, якими потімкеруватиме OCCAR. Хоча ніхто не зобов’язаний звертатися до OCCAR затаким менеджментом, OCCAR добре робить цю роботу і можезацікавитись нею.

Сьогодні нас майже 30, але коли ми завершимоперший набір кадрів цього літа, нас буде 77. Ми працюємо в чотирьохуправліннях, кожне з яких відповідає одній з головних функцій:розвиток оборонної спроможності, науково-дослідна діяльність,озброєння, промисловість і ринки. Але це не означає щоспівробітники науково-дослідного управління весь час проводятьвиключно на цій кухні. Більшість свого часу вони працюватимуть вкомплексних проектних групах. Коли ми починаємо працювати надякимось конкретним питанням, ми визначаємо лідера, який потімформує комплексну команду, набираючи людей з усіх чотирьохуправлінь. До будь-якої теми, над якою ми працюємо, а цього року унас чотири провідних проекти, ми підходимо комплексно, що потребуєучасті представників усіх чотирьох дисциплін.

Сьогодні нашим найголовнішим пріоритетом,який є передумовою для усього іншого, є початок активної праці,набір персоналу і переїзд у нові приміщення. Ми також маєморозповісти усім про себе. Існує фантастичний інтерес до нашогоАгентства, але концепція поки що не до кінця зрозуміла. Ми маємопознайомитись з кожним з наших акціонерів (а це 24 країни-учасниці)індивідуально. Крім цього, ми маємо робочу програму на рік, якапередбачає виконання чотирьох провідних проектів. Це --європейський ринок оборонного устаткування, дослідження в галузікомандування, управління і зв’язку, бойові броньовані машини ібезпілотні літальні апарати (БЛА).

Ми фактично були змушені вивчати європейський ринок оборонноїпродукції тому, що у вересні минулого року Комісія оприлюднила зцього питання “зелену книгу”. Однак я можу заявити, що в цій галузіми вже добилися першого успіху. Два тижні тому ми провели засіданнянаглядової ради, на якому країни погодились розпочати процесдосягнення угоди, запланованої на кінець року, щодо посиленняконкуренції у сфері закупівель оборонного устаткування. Тому цейрік ми присвятимо вивченню і обговоренню питання розробкидобровільного, необов’язкового міжурядового кодексу поведінки, підяким, як ми сподіваємось, підпишуться усі 24 держави. Військовізакупки в основному виключені з правил, які регулюють внутрішнійєвропейський ринок. Якщо на кінець року ми будемо здатніпредставити переконливий план початку тендерних процесів, це будевеличезний стрибок уперед. Це також допоможе Європі краще окупитисвої інвестиції в оборону.

Командування, управління і зв’язок (КУЗ) завжди становлятьпроблему під час проведення операцій на відстані. Ми зараз працюємонад спільним з військовим штабом ЄС дослідженням КУЗ. Воно має бутизавершене у травні і забезпечить нам три --чотири цільові орієнтиридля роботи. З часом за результатами операції ЄС у Боснії таГерцеговині можуть бути визначені й інші цілі. Ще однією сферою, вякій європейці зможуть добитись більшого, якщо ми спільнопроаналізуємо проблему, що великою мірою полягає у спроможності, івиробимо колективне рішення, є супутниковий зв'язок.

Говорячи про майбутні два --три роки, пріоритетні цілі повиннівизначатись на основі більш наукового аналізу можливостей,необхідних для підтримки цілей ЄПБО. Для початку ми вибрали БЛА іброньовані бойові машини, які цікавили нас з загальноєвропейськоїточки зору. Різні країни визнають, що БЛА – це щось нове і важливеі, відповідно, вкладають гроші у свої програми досліджень. Але,якщо країни не будуть співпрацювати, кінцевий продукт не будетаким, яким він має бути в плані оперативної сумісності йпрактичного застосування. Ціна також буде вищою. Нашою метою єточний аналіз того, що відбувається в усій Європі. Потім ми подамоцей аналіз на розгляд нашої наглядової ради і подивимось, чикраїни-члени будуть задоволені ситуацією. Якщо вона їх незадовольняє, ми зробимо певні пропозиції щодо того, як їїполіпшити. Те ж саме стосується й броньованих машин.

Існують пропозиції великої програмифінансування науково-дослідних робіт у галузі безпеки. Формально миповинні чітко вказати на різницю між дослідженнями у сфері безпекиі оборонними дослідженнями. Міністри оборони відповідають заоборонні дослідження, і гроші на них виділяються з обороннихбюджетів. Дослідження у галузі безпеки можуть фінансуватисяКомісією. Попри формальні відмінності, в реальності винайденобагато спільних технічних рішень, і компанії, які займаються цимидослідженнями, працюють і там, і там. Хитрість полягає в тому, щобзберегти формальну відмінність і при цьому забезпечити здійсненнянайважливіших досліджень. Ми повинні будемо знати що робитьКомісія, бо не варто платити двічі за одне й теж саме дослідження.Ми також повинні будемо ділитися результатами дослідження. Цілкомможливо, що Комісія фінансуватиме певні проекти, важливі дляАгентства.

Я думаю, що для тих, хто займається обороннимплануванням, ще не було таких важких часів, як зараз. Це викликанотим, що вони мають справу з подвійним лихом – з одного боку, їмнеобхідно забезпечити перехід від територіальної оборони домобільних операцій, а з іншого, водночас з цим, врахувати наслідкинауково-технічної революції, яка переносить нас з індустріальноїдоби ведення воєнних дій до інформаційної. У Європі забагато“заліза”. Водночас нам бракує таких якостей, як сталість,мобільність, здатність швидко розгортатись і пересуватись,оперативна сумісність. Багато з цього пов’язане з новими системамиспостереження і зв’язку, технології яких розвиваються дуже швидкимитемпами у цивільних галузях. Саме такої зміни підходів ми прагнемовід урядів. Проте ми маленьке агентство зі скромним бюджетом, томудля нас надзвичайно важливо функціонувати як совість ікаталізатор.

Ми здатні забезпечити надзвичайно переконливий аналіз ситуації вЄвропі. Ми сподіваємось, що це дасть нам можливість постійнозвертатись до наших “акціонерів” – країн-учасниць – з поясненнямситуації і намагаючись з'ясувати, чи задовольняє вона їх. У разінезадоволення, ми подамо свої пропозиції щодо поліпшення ситуації.Зрештою, 24 міністри оборони повинні будуть узгодити внесенняпевних змін у національні плани і видатки з метою включення в своюдіяльність загальноєвропейського виміру. Я переконаний, що цеможливо і це так і буде, бо Агентство зараз користується потужноюполітичною підтримкою.

Фактично, саме те, що ми укомплектованіпредставниками столиць країн-учасниць, дає нам можливість впливу.Якими розумними чи винахідливими ми не були б, нам не вдалося брозтопити лід в столицях, якби ми просто повідомили про те, що нанашу думку є найкращим, і потім запропонували це за принципом “абоберіть, або йдіть”. Ми перебуваємо на початку довгого шляху, якийми, тобто, Агентство і усі 24 країни -- члена ЄС, маємо пройтиспільно. Ми в Агентстві повинні визначати порядок денний, але цематиме сенс тільки якщо нам вдасться мобілізувати країни ізабезпечити їхню підтримку. Бо вони є власниками усього, що мивиробляємо.

Усе навпаки. Ми вже маємо Європейськуполітику безпеки і оборони і Європейську стратегію безпеки, якачітко визначає цілі і мету ЄПБО. Агентство існує для того, щобнадати Європі можливість робити те, що визначено у Стратегіїбезпеки. Але у Стратегії безпеки вказано на те, що для того, щобЄвропа взяла на себе свою частку тягаря глобальної безпеки, вонаповинна мати відповідні інструменти. Поки що вона їх не має і можевиконати тільки частку свого завдання. Роль Агентства полягає втому, щоб забезпечити необхідні засоби, можливості, інструменти йінфраструктуру, тобто, заповнити прогалину між тим, що Європа можезробити сьогодні і тим, що вона хоче бути здатноюробити.

Це тільки початок. Але певні механізми вжеіснують. Це, наприклад, група НАТО -- ЄС з питань розвиткуоборонної спроможності, перше засідання якої я відвідаю у квітні.Ми також збираємося час від часу запрошувати Генерального секретаряНАТО і відповідних заступників Генерального секретаря на засіданнянашої наглядової ради. Більше того, хоча це усе ще остаточно невирішено, Агентство можуть запросити головувати на Конференціїнаціональних керівників з питань озброєнь, де досі головувала ЗЄГО.Звичайно, усе це формальні зв’язки. Я думаю, що на практицінайкращі зв’язки, які убезпечать нас від конфлікту інтересів, єнеформальними. Я вже обговорив нашу робочу програму на цей рік зДжоном Колстоном (заступник Генерального секретаря НАТО з оборонноїполітики і планування) та Маршаллом Біллінгслі (заступникГенерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій) з метоюознайомлення з їхніми поглядами і запобігання зіткненню нашихінтересів на початкових етапах.

Певна співпраця передбачається. Такі країни,як Норвегія і Туреччина мають свої переваги від адміністративнихдомовленостей, які визначають характер їх відносин з Агентством, ідозволяють їм бути в курсі справ Агентства. Таким чином, якщо,скажімо, шість країн --членів Альянсу збираються об’єднатися зметою виконання певного проекту, вони можуть звернутись з проханнямприєднатись, якщо забажають. З Данією ситуація інша і ніякихподібних адміністративних домовленостей не передбачено. Це тому, щоДанія є країною -- членом ЄС, яка вирішила не брати участі у нашійроботі.

З цим пов'язані важливі трансатлантичніпитання. Однак ініціатива головним чином на боці США. Саме СШАголовним чином обмежують потік технологій через Атлантику іобмежують доступ європейців на американський ринок на противагудосить відкритому доступу, який американці мають на ринки Європи.Сполучені Штати витрачають на оборону набагато більше, ніж Європаі, тому підходять до цих питань з позиції сили. Якщо європейцям неподобається така нерівність у сфері обміну технологіями і доступудо ринків, то, найрозумніше, що вони можуть зробити, це вкладатигроші в потужнішу оборонно-промислову технологічну базу в Європі зтим, щоб ці питання розв’язувались на більш рівноправних умовах пообидва боки Атлантики. Зробити це можна, подолавши розпорошеність ісприяючи вищому рівню консолідації, забезпечуючи таким чином більшефективне використання доволі немаленьких сум грошей, щовитрачаються на оборону в Європі. Але це довгостроковий проект. Щостосується доступу США до європейських ринків, ми, в Агентстві,нічого не змінимо. З цього питання 24 наших акціонери маютьдіаметрально протилежні погляди. Тому, я думаю, що моя наглядоварада погодиться з розбіжностями в поглядах у цій сфері.

Звичайно, я на це сподіваюсь. Я переконаний внеобхідності подальшої консолідації європейської оборонноїпромисловості. Цей погляд отримав широке розповсюдження з 90-хроків і за останній час вже досягнуто значного прогресу, особливо упевних галузях, таких як аерокосмічна. В інших галузях, наприклад,сухопутному і морському секторах, консолідація ще не відбулася. Япереконаний, що і з економічної і з політичної точок зору намнеобхідно більше працювати в цьому напрямку. Однак маю зазначити,що Агентство може зробити свій внесок у розв'язання такої великоїкількості питань тільки у вигляді рекомендацій і аналізу.

Одним із елементів нашої робочої програми нацей рік є звернення наприкінці року до наглядової ради з певнимипоказниками результатів нашої діяльності. Ці показники повинніхарактеризувати діяльність не тільки Агентства, а й країн-учасниць.Показники, які я маю на увазі, включають в себе фінансову цільзбільшення частки витрат з європейських оборонних науково-технічнихфондів на спільній основі, а також, по можливості, щось, щоґрунтується на критерії “застосовності” військових сил, якийзапочаткувала НАТО.