Відповідь НАТО на вторгнення Росії в Україну

НАТО є оборонним союзом 31 країни Європи та Північної Америки.

Дізнайтесь більше: Що таке НАТО?

НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть.  Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 31 країни-союзника та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів. 

Дізнайтесь більше: Завдання НАТО
Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

Україна не є членом НАТО. Україна є країною-партнером НАТО, а це означає, що вона має тісну співпрацю з НАТО, але на неї не розповсюджується гарантія безпеки, запроваджена в договорі про заснування Альянсу.  

Дізнайтесь більше: Держави–члени НАТО
Дізнайтесь більше: Відносини з Україною

НАТО допомагає координувати запити України про надання підтримки та сприяє забезпеченню союзниками гуманітарної і нелетальної допомоги. Держави–члени Альянсу вже зобов’язалися передати через НАТО 500 мільйонів євро на невідкладні потреби України такі, як паливні матеріали, спорядження для розмінування і предмети медичного призначення.

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили продовжити підтримку України, запровадивши багаторічну програму допомоги, яке полегшить перехід України від систем радянського зразка до стандартів, підготовки і доктрин НАТО; сприятиме відбудові оборонного і безпекового сектору України; і продовжить забезпечувати критичні потреби країни. До того ж держави–члени Альянсу вирішили піднести на новий рівень політичні зв’язки, започаткувавши Раду Україна – НАТО, форум для кризових консультацій і ухвалення рішень, у рамках якого усі держави – члени НАТО і Україна засідають на засадах рівності. Насамкінець, лідери НАТО підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови. Вони скасували вимогу виконання Україною Плану дій щодо членства (ПДЧ) – програми НАТО, яка охоплює політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові і правові реформи в країнах-кандидатах, внаслідок чого шлях України до НАТО скоротиться з двох до одного етапу. 

Ці заходи ґрунтуються на пакеті допомоги, яку держави–члени Альянсу узгодили раніше, на Мадридському саміті у 2022 році, і який охоплював такі аспекти, як безпечні комунікації, бойові пайки, паливні матеріали, предмети медичного призначення, бронежилети, зимовий одяг і спорядження для знешкодження мін і захисту від хімічної і біологічної небезпеки, а також переносні системи протидії БПЛА. Ця допомога додається до тієї, яку Альянс надає Україні вже багато років, від самого початку вторгнення Росії і незаконної анексії Криму у 2014 році.

У ширшому сенсі, завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх членів, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. До того ж добре відпрацьована структура спільних стандартів і сумісні системи озброєнь Альянсу дають НАТО змогу передавати Україні військову техніку і обладнання з упевненістю, що їх можна бути легко поповнити сумісними зразками, наявними в інших членів Альянсу.

Окремі держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові комплекси і системи ППО, гаубиці, безпілотні апарати і танки. Донині держави–члени Альянсу надали Україні військову техніку вартістю у мільярди євро. До того ж військові інструктори НАТО навчають українських військових застосовувати цю техніку.  День у день, це реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй.

До того ж члени Альянсу надають Україні фінансову допомогу на мільярди євро. Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам.

Докладніше: Комюніке Вільнюського саміту від 11 липня 2023 р.
Докладніше: Декларація Мадридського саміту від 29 червня 2022 р.
Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 р.

Після незаконної та неправомірної анексії Росією Криму у 2014 році НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних структур України, зокрема завдяки наданню обладнання і виділенню фінансової допомоги. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців. Українські військовослужбовці також вдосконалювали навички, беручи участь у навчаннях і операціях НАТО. Починаючи з 2016 року, допомога з боку НАТО надавалася під егідою Комплексної програми допомоги (КПД), яка включає широкий спектр ініціатив у галузі розбудови оборонних спроможностей і трастових фондів в таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. На Мадридському саміті у 2022 році лідери держав–членів ухвалили рішення про подальше розширення КПД, а на Вільнюському саміті у 2023 році затверджено багаторічну програму допомоги Україні.

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні (Див. пункт 4 вище).

Дізнайтесь більше: Відносини з Україною

Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО не визнає їх. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.

Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України
Докладніше: Генеральний секретар НАТО засуджує спроби незаконної анексії Росією частини території України   

Дії НАТО є оборонними, покликаними запобігати конфлікту, а не провокувати його. Альянс несе відповідальність за те, щоб уникнути ескалації цієї війни і її поширення за межі України, внаслідок чого вона стала б ще більш руйнівною і небезпечною. Запровадження  безпольотної зони над Україною призвело б до прямого протистояння між силами НАТО і Росії. Це означало б ескалацію війни і спричинило б ще більші людські страждання і спустошення в усіх причетних країнах.

Докладніше: Пресконференція Генерального секретаря НАТО 23 березня 2022 року

Держави–члени Альянсу і партнери вжили безпрецедентних заходів проти Росії, включаючи суворі санкції, щоб позбавити Кремль ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени Альянсу і надалі посилюватимуть санкції з метою збільшення тиску на російський уряд. Завдяки цим зусиллям Росії буде дедалі складніше ремонтувати свої танки, виробляти ракети і фінансувати війну.

Рішення Президента Путіна напасти на Україну є жахливою стратегічною помилкою, за яку Росія дорого розплачуватиметься протягом багатьох років, як економічно, так і політично. 

Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 року

Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. Понад сорок тисяч військовослужбовців, включаючи десятки тисяч військово-морських і військово-повітряних сил і засобів, нині перебувають під безпосереднім командуванням НАТО у східній частині Альянсу і додатково підкріплюються сотнями тисяч військовослужбовців зі складу національних збройних сил у регіоні. У стислі терміни було створено чотири нових бойових групи НАТО на території Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини, які доповнюють вже існуючі бойові групи Альянсу в Естонії, Латвії, Литві і Польщі. Ці вісім бойових груп простягаються уздовж усього східного флангу НАТО, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. 

На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили переломні рішення для стримування і оборони НАТО. Це передбачало зміцнення передової оборони, підготовку до збільшення чисельності батальйонних бойових груп у східній частині Альянсу до рівня бригади, трансформацію Сил реагування НАТО і збільшення кількості особового складу підвищеної готовності до понад трьохсот тисяч військовослужбовців. В інтересах цих сил здійснюватиметься превентивне розміщення додаткової військової техніки і складування предметів постачання; забезпечуватиметься розбудова спроможностей передового розгортання; а також оновлення оборонних планів, що передбачатиме попереднє визначення конкретних військових підрозділів для оборони конкретних членів Альянсу. Це становить найістотніше зміцнення стримування і колективної оборони Альянсу після завершення холодної війни.

На Вільнюському саміті 2023 року держави–члени Альянсу продовжили запровадження рішень Мадридського саміту НАТО, ухваливши нові регіональні оборонні плани з метою протидії двом основним загрозам, що стоять перед Альянсом: Росія і тероризм. Лідери держав–членів Альянсу також поновили своє зобов’язання здійснювати інвестиції в оборону на рівні щонайменше 2% національного ВВП щорічно і затвердили План дій у галузі оборонно-промислового виробництва з метою прискорення спільних закупівель, підвищення оперативної сумісності і створення інвестиційних і виробничих потужностей.

Держави–члени НАТО також зміцнюють стійкість суспільств й інфраструктури. Йдеться про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту, а також забезпечення взаємної підтримки у разі кібернападів. Через саботаж на газогоні «Північний потік» держави–члени Альянсу подвоїли військово-морську присутність у Балтійському і Північному морях, а також підсилюють заходи безпеки навколо інших ключових установок і об’єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, члени НАТО нарощують обмін розвідувальними даними і активізують спостереження в усіх галузях з метою забезпечення захисту критичної підводної та енергетичної інфраструктури. До того ж держави–члени НАТО підвищують готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, вдосконалюють енергетичну безпеку і зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних загроз, включаючи дезінформацію. 

Дізнайтесь більше: Стримування та оборона 
Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу
Дізнайтесь більше: Стійкість і Стаття 3

Погрозлива ядерна риторика Кремля є небезпечною і безвідповідальною. НАТО сприймає ці загрози дуже серйозно, але нас не залякати. НАТО завжди на сторожі і чітко застерігає Росію, що перемогти у ядерній війні неможливо і що її у жодному разі не слід починати. Застосування Росією ядерної зброї у будь-якій формі докорінно змінило б характер війни і мало б тяжкі наслідки для Росії.

Якщо Росія якось вдасться до застосування хімічної або біологічної зброї, це буде порушенням міжнародного права і воєнним злочином і матиме серйозні наслідки. 

Дізнайтесь більше: Зброя масового знищення 
Дізнайтесь більше: Об’єднані оперативно-тактичні сили захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної загрози