Відповідь НАТО на вторгнення Росії в Україну

  • Last updated 27-Sep-2022 09:58

НАТО засуджує найбільш рішучим чином жорстоку і неспровоковану загарбницьку війну Росії проти України – незалежної, мирної і демократичної країни, близького партнера Альянсу. Як НАТО, так і держави–члени Альянсу продовжують надавати Україні допомогу на безпрецедентному рівні з метою гарантування її основоположного права на самооборону.

Ця сторінка містить інформацію про НАТО та стосунки Альянсу з Україною, а також останні новини щодо заходів НАТО і держав–членів Альянсу у відповідь на поточну війну.

 

Відносини з Україною

Відносини з Україною

Сильна і незалежна Україна має першорядне значення для євроатлантичної безпеки. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, внаслідок російсько-українського конфлікту, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Більше >>

Поширені питання


  • 2. Навіщо НАТО існує?

    НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть.  Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 30 країн-союзників та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів. 

    Дізнайтесь більше: Мета НАТО
    Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

  • 3. Чи є Україна членом НАТО?

    Україна не є членом НАТО. Україна є країною-партнером НАТО, а це означає, що вона має тісну співпрацю з НАТО, але на неї не розповсюджується гарантія безпеки, запроваджена в договорі про заснування Альянсу.  

    Дізнайтесь більше: Держави-члени
    Дізнайтесь більше: Партнерства

  • 4. Що роблять НАТО та члени союзу для допомоги Україні?

    НАТО допомагає координувати запити України про надання підтримки та сприяє забезпеченню союзниками гуманітарної і нелетальної допомоги. У ширшому сенсі, завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх членів, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. До того ж добре відпрацьована структура спільних стандартів і сумісні системи озброєнь Альянсу дають НАТО змогу передавати Україні військову техніку і обладнання з упевненістю, що їх можна бути легко поповнити сумісними зразками, наявними в інших членів Альянсу.

    Окремі держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові і зенітні комплекси, гаубиці і безпілотні апарати. Донині держави–члени Альянсу надали Україні військову техніку вартістю у мільярди євро. День у день, це реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй.

    До того ж члени Альянсу надають Україні фінансову допомогу на мільярди євро. Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

    На Мадридському саміті НАТО у червні 2022 року держави–члени Альянсу ухвалили рішення про розширення пакету допомоги Україні, який передбачає надання підтримки в таких галузях, як безпечний зв’язок, постачання палива, предметів медичного призначення, бронежилетів, засобів для знешкодження мін і захисту від хімічної і біологічної небезпеки, а також переносних систем протидії БПЛА. До того ж держави–члени Альянсу узгодили допомогу Україні у здійсненні переходу від обладнання і техніки радянського зразка до сучасних обладнання і техніки НАТО, а також щодо підвищення оперативної сумісності зі збройними силами Альянсу і подальшої розбудови структур безпеки і оборони України.

    У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам.

    Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 року
    ДокладнішеСоюзники по НАТО домовились посилювати і зберігати підтримку України
    Докладніше: Декларація Мадридського саміту від 29 червня 2022 року
    Докладніше: Пресконференція Генерального секретаря НАТО на Мадридському саміті

     

  • 5. Як НАТО підтримувала Україну після незаконної анексії Росією Криму у 2014 році?

    Після незаконної та неправомірної анексії Росією Криму у 2014 році НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних структур України, зокрема завдяки наданню обладнання і виділенню фінансової допомоги. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців. Українські військовослужбовці також вдосконалювали навички, беручи участь у навчаннях і операціях НАТО. Починаючи з 2016 року, допомога з боку НАТО надавалася під егідою Комплексної програми допомоги (КПД), яка включає широкий спектр ініціатив у галузі розбудови оборонних спроможностей і трастових фондів в таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. На Мадридському саміті у червні 2022 року лідери держав–членів ухвалили рішення про подальше розширення КПД. 

    Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні (Див. пункт 4 вище).
      

    Дізнайтесь більше: Відносини з Україною
    Дізнайтесь більше: Підтримка України з боку НАТО у довгостроковій перспективі

  • 6. Якою є позиція НАТО щодо окупованих територій України?

    Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації. Альянс також засуджує рішення, ухвалене Росією у лютому 2022 року, щодо визнання самопроголошених «Донецької Народної Республіки» і «Луганської Народної Республіки» на сході України. Це рішення є кричущим порушенням міжнародного права, яке ще більше підриває суверенітет і територіальну цілісність України.

    НАТО у найрішучіший спосіб засуджує проведення так званих «референдумів» про приєднання до Російської Федерації в регіонах України, які частково контролюються російськими військами. Ці фіктивні референдуми не мають легітимності і є грубим порушенням Статуту ООН. Держави–члени НАТО ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію частин території України. Це землі України.

    Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України

  • 9. Що робить НАТО для захисту своїх країн та громадян від потенційних нападів з боку Росії?

    У відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. Понад сорок тисяч військовослужбовців, включаючи істотні військово-морські і військово-повітряні сили і засоби, нині перебувають під безпосереднім командуванням НАТО у східній частині Альянсу і додатково підкріплюються сотнями тисяч військовослужбовців зі складу національних збройних сил у регіоні. У стислі терміни було створено чотири нових бойових групи НАТО на території Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини, які доповнюють вже існуючі бойові групи Альянсу в Естонії, Латвії, Литві і Польщі. Ці вісім бойових груп простягаються уздовж усього східного флангу НАТО, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. 

    На Мадридському саміті у червні 2022 року держави–члени Альянсу ухвалили переломні рішення для стримування і оборони НАТО. Йдеться про зміцнення передової оборони, підкріплення бойових груп у східній частині Альянсу до рівня бригади, трансформацію Сил реагування НАТО і збільшення кількості особового складу підвищеної готовності до понад трьохсот тисяч військовослужбовців. Ці заходи підкріплюватимуться за рахунок превентивного розміщення додаткової військової техніки і складування предметів постачання; розбудови спроможностей передового розгортання; а також оновлення оборонних планів, що передбачатиме попереднє визначення конкретних військових підрозділів для оборони конкретних членів Альянсу. Це становить найістотніше зміцнення стримування і колективної оборони Альянсу після завершення холодної війни.

    Держави–члени НАТО також зміцнюють стійкість суспільств й інфраструктури з метою протидії зловмисному впливу Росії. Йдеться про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту, а також забезпечення взаємної підтримки у разі кібернападів. До того ж держави–члени НАТО підвищують готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, вдосконалюють енергетичну безпеку і зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних загроз, включаючи дезінформацію. 

    Росія є найбільш значущою і прямою загрозою безпеці Альянсу і миру і стабільності на євроатлантичному просторі. Втім НАТО готова і надалі тримати відкритими канали зв’язку з Москвою з метою управління ризиками і їх мінімізації, запобігання ескалації і підвищення прозорості. НАТО не прагне конфронтації і не становить загрози Росії. Альянс і надалі реагуватиме на загрози з боку Росії і її ворожі дії згуртовано і відповідально.
     

    Дізнайтесь більше: Стримування та оборона 
    Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу
    Дізнайтесь більше: Стійкість і Стаття 3

  • 10. Якою є відповідь НАТО на небезпечну риторику Росії, що точиться навколо ядерної, хімічної і біологічної зброї?

    Загроза застосування Росією ядерної зброї у контексті війни з Україною є небезпечною і безвідповідальною. Кремль розглядає її як універсальну відповідь у разі труднощів. НАТО не становить загрозу Росії і не прагне конфронтації з Росією. Дії Альянсу мають оборонний характер і є наслідком агресії з боку Росії. Отже, підвищення готовності ядерних сил Росії не має сенсу. Застосування Росією ядерної зброї у будь-якій формі докорінно змінило б характер конфлікту і мало б безпрецедентні наслідки для Росії. Росія має усвідомлювати, що перемогти у ядерній війні неможливо і що її не слід починати.

    Твердження Міністерства закордонних справ Російської Федерації про начебто наявність в Україні програми зі створення біологічної зброї є безпідставними і безглуздими. Росія знову вигадує хибні приводи для виправдання свого вторгнення в Україну. НАТО і надалі викриватиме дезінформацію і брехню Росії, щоб їх побачив увесь світ. Якщо Росія якось вдасться до застосування хімічної або біологічної зброї, це буде порушенням міжнародного права і воєнним злочином і матиме серйозні наслідки. 

    Дізнайтесь більше: Зброя масового знищення 
    Дізнайтесь більше: Об’єднані оперативно-тактичні сили захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної загрози