Відповідь НАТО на вторгнення Росії в Україну

  • Last updated 01-Aug-2023 14:57

НАТО засуджує найбільш рішучим чином жорстоку і неспровоковану загарбницьку війну Росії проти України – незалежної, мирної і демократичної країни, близького партнера Альянсу. Як НАТО, так і держави–члени Альянсу продовжують надавати Україні допомогу на безпрецедентному рівні з метою гарантування її основоположного права на самооборону.

NATO Ukraine

Ця сторінка містить інформацію про НАТО та стосунки Альянсу з Україною, а також останні новини щодо заходів НАТО і держав–членів Альянсу у відповідь на поточну війну.

 

Відносини з Україною

Відносини з Україною

Безпека України має вагоме значення для НАТО і усіх держав–членів Альянсу. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, а також її право обирати власні механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Більше >>

Поширені питання


  • 2. Навіщо НАТО існує?

    НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть.  Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 31 країни-союзника та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів. 

    Дізнайтесь більше: Завдання НАТО
    Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

  • 4. Що роблять НАТО та члени союзу для допомоги Україні?

    НАТО допомагає координувати запити України про надання підтримки та сприяє забезпеченню союзниками гуманітарної і нелетальної допомоги. Держави–члени Альянсу вже зобов’язалися передати через НАТО 500 мільйонів євро на невідкладні потреби України такі, як паливні матеріали, спорядження для розмінування і предмети медичного призначення.

    На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу вирішили продовжити підтримку України, запровадивши багаторічну програму допомоги, яке полегшить перехід України від систем радянського зразка до стандартів, підготовки і доктрин НАТО; сприятиме відбудові оборонного і безпекового сектору України; і продовжить забезпечувати критичні потреби країни. До того ж держави–члени Альянсу вирішили піднести на новий рівень політичні зв’язки, започаткувавши Раду Україна – НАТО, форум для кризових консультацій і ухвалення рішень, у рамках якого усі держави – члени НАТО і Україна засідають на засадах рівності. Насамкінець, лідери НАТО підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови. Вони скасували вимогу виконання Україною Плану дій щодо членства (ПДЧ) – програми НАТО, яка охоплює політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові і правові реформи в країнах-кандидатах, внаслідок чого шлях України до НАТО скоротиться з двох до одного етапу. 

    Ці заходи ґрунтуються на пакеті допомоги, яку держави–члени Альянсу узгодили раніше, на Мадридському саміті у 2022 році, і який охоплював такі аспекти, як безпечні комунікації, бойові пайки, паливні матеріали, предмети медичного призначення, бронежилети, зимовий одяг і спорядження для знешкодження мін і захисту від хімічної і біологічної небезпеки, а також переносні системи протидії БПЛА. Ця допомога додається до тієї, яку Альянс надає Україні вже багато років, від самого початку вторгнення Росії і незаконної анексії Криму у 2014 році.

    У ширшому сенсі, завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх членів, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. До того ж добре відпрацьована структура спільних стандартів і сумісні системи озброєнь Альянсу дають НАТО змогу передавати Україні військову техніку і обладнання з упевненістю, що їх можна бути легко поповнити сумісними зразками, наявними в інших членів Альянсу.

    Окремі держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові комплекси і системи ППО, гаубиці, безпілотні апарати і танки. Донині держави–члени Альянсу надали Україні військову техніку вартістю у мільярди євро. До того ж військові інструктори НАТО навчають українських військових застосовувати цю техніку.  День у день, це реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй.

    До того ж члени Альянсу надають Україні фінансову допомогу на мільярди євро. Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

    У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам.

    Докладніше: Комюніке Вільнюського саміту від 11 липня 2023 р.
    Докладніше: Декларація Мадридського саміту від 29 червня 2022 р.
    Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 р.

     

  • 5. Як НАТО підтримувала Україну після незаконної анексії Росією Криму у 2014 році?

    Після незаконної та неправомірної анексії Росією Криму у 2014 році НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних структур України, зокрема завдяки наданню обладнання і виділенню фінансової допомоги. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців. Українські військовослужбовці також вдосконалювали навички, беручи участь у навчаннях і операціях НАТО. Починаючи з 2016 року, допомога з боку НАТО надавалася під егідою Комплексної програми допомоги (КПД), яка включає широкий спектр ініціатив у галузі розбудови оборонних спроможностей і трастових фондів в таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. На Мадридському саміті у 2022 році лідери держав–членів ухвалили рішення про подальше розширення КПД, а на Вільнюському саміті у 2023 році затверджено багаторічну програму допомоги Україні.

    Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні (Див. пункт 4 вище).

    Дізнайтесь більше: Відносини з Україною

  • 6. Якою є позиція НАТО щодо окупованих територій України?

    Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

    НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО не визнає їх. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.

    Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України
    Докладніше: Генеральний секретар НАТО засуджує спроби незаконної анексії Росією частини території України   

  • 9. Що робить НАТО для підвищення захисту своїх країн та громадян?

    Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. Понад сорок тисяч військовослужбовців, включаючи десятки тисяч військово-морських і військово-повітряних сил і засобів, нині перебувають під безпосереднім командуванням НАТО у східній частині Альянсу і додатково підкріплюються сотнями тисяч військовослужбовців зі складу національних збройних сил у регіоні. У стислі терміни було створено чотири нових бойових групи НАТО на території Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини, які доповнюють вже існуючі бойові групи Альянсу в Естонії, Латвії, Литві і Польщі. Ці вісім бойових груп простягаються уздовж усього східного флангу НАТО, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. 

    На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили переломні рішення для стримування і оборони НАТО. Це передбачало зміцнення передової оборони, підготовку до збільшення чисельності батальйонних бойових груп у східній частині Альянсу до рівня бригади, трансформацію Сил реагування НАТО і збільшення кількості особового складу підвищеної готовності до понад трьохсот тисяч військовослужбовців. В інтересах цих сил здійснюватиметься превентивне розміщення додаткової військової техніки і складування предметів постачання; забезпечуватиметься розбудова спроможностей передового розгортання; а також оновлення оборонних планів, що передбачатиме попереднє визначення конкретних військових підрозділів для оборони конкретних членів Альянсу. Це становить найістотніше зміцнення стримування і колективної оборони Альянсу після завершення холодної війни.

    На Вільнюському саміті 2023 року держави–члени Альянсу продовжили запровадження рішень Мадридського саміту НАТО, ухваливши нові регіональні оборонні плани з метою протидії двом основним загрозам, що стоять перед Альянсом: Росія і тероризм. Лідери держав–членів Альянсу також поновили своє зобов’язання здійснювати інвестиції в оборону на рівні щонайменше 2% національного ВВП щорічно і затвердили План дій у галузі оборонно-промислового виробництва з метою прискорення спільних закупівель, підвищення оперативної сумісності і створення інвестиційних і виробничих потужностей.

    Держави–члени НАТО також зміцнюють стійкість суспільств й інфраструктури. Йдеться про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту, а також забезпечення взаємної підтримки у разі кібернападів. Через саботаж на газогоні «Північний потік» держави–члени Альянсу подвоїли військово-морську присутність у Балтійському і Північному морях, а також підсилюють заходи безпеки навколо інших ключових установок і об’єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, члени НАТО нарощують обмін розвідувальними даними і активізують спостереження в усіх галузях з метою забезпечення захисту критичної підводної та енергетичної інфраструктури. До того ж держави–члени НАТО підвищують готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, вдосконалюють енергетичну безпеку і зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних загроз, включаючи дезінформацію. 

    Дізнайтесь більше: Стримування та оборона 
    Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу
    Дізнайтесь більше: Стійкість і Стаття 3