Зміна поглядів на гендерні питання

  • 07 Sep. 2010 -
  • |
  • Last updated 13 Sep. 2010 10:18

Запнуті хустками зеленого кольору, що пасують до темних джинсів і тунік, лідер афганської громадської організації Шакіла і її донька Жуліна, перед тим як представитись із занепокоєнням роздивлялися 25 службовців зі складу Міжнародних сил сприяння безпеці (МССБ), що сиділи босі на підлозі в кімнаті зібрань об’єднаного штабу МССБ (IJC). Цих жінок на базу привела радниця МССБ з гендерних питань підполковник Елла ван ден Хейвел для того, щоб вони розповіли керівництву IJC про те, що це означає бути жінкою в Афганістані.

Через три місяці після призначення на посаду в МССБ підполковник ван ден Хейвел запросила 17-річну Жуліну, яка працює в сфері телекомунікацій і вільно говорить англійською мовою, та її матір допомогти  в підготовці керівництва IJC з гендерних питань.

«Я могла би і сама вести ці заняття, але, на мою думку, важливо, щоб їхні голоси були почуті, – каже вона, розповідаючи про свою роботу першого в історії МССБ радника з гендерних питань, яких усього двоє в складі цих сил. – Жінки в Афганістані кажуть мені, що вони відчувають себе забутими усіма».

За чаєм з тістечками жінки розповіли офіцерам МССБ про такі аспекти життя в Афганістані, про які вони раніше ніколи не чули.

«МССБ відіграють в Афганістані таку важливу роль і більшість жінок радіють з того, що ми їм допомагаємо, – каже підполковник ван ден Хейвел. – Ми маємо приділяти їм увагу. Не тільки тому, що вони на це заслуговують, але й тому, що це посилює нашу оперативну ефективність».

Визнання ролі жінки

У жовтні 2000 р. Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію 1325 (РРБООН 1325) – важливий документ, в якому визнається, що від війни і конфліктів набагато сильніше страждають жінки і діти. Резолюція закликає покінчити з історичною нерівністю щодо участі жінок і чоловіків у розбудові миру. У грудні 2007 р. НАТО і партнери погодилися втілювати цю резолюцію в життя і сприяти посиленню ролі жінки в операціях на чолі з НАТО.

«Інтеграція гендерних аспектів вимагає комплексної стратегії, в тому числі процесу планування і виконання операцій, – каже підполковник П’єр Дюшесн з командування ОЗС НАТО з питань операцій штаб-квартири Верховного головнокомандувача об’єднаних збройних сил НАТО в Європі (SHAPE). – Крім загальних принципів уникнення шкоди жінкам і дітям, передбачається також брати до уваги вплив операцій і програм розвитку саме на жінок».

Хоча Альянс впливає на політику кожної окремої держави, він узгодив кодекс поведінки, яка очікується від особового складу, що бере участь в операціях НАТО. У складі МССБ відтепер працюють два радника з гендерних питань – вперше в історії операцій на чолі з НАТО.

«Інколи ми занадто прив’язуємо гендерні питання до норм поведінки, кодексів поведінки і кількості жінок у збройних силах», – каже підполковник ван ден Хейвел. Вона додає, що гендерні питання набагато ширші, це інший світогляд. «Якщо ви научитеся мислити в такий спосіб, ви отримаєте набагато кращі результати».

«Гендерні питання мають бути невід'ємною частиною діяльності кожного підрозділу, кожної операції – запланованої і поточної – а також ресурсів, розвідки, бюджету і фінансування, – каже адмірал Джампаоло ді Паола, голова Військового комітету НАТО. – Це має бути частиною світогляду кожної людини – це основа».

Спілкуючись з місцевими мешканцями

 

Донька голландського фермера, яка має трьох братів, підполковник ван ден Хейвел у 2005 – 2006 рр. служила в голландській ГВП в афганській провінції Баглан. Саме в цей період перебування в Афганістані, за її словами, вона зрозуміла, наскільки легко жінкам-солдатам спілкуватися з місцевими жінками.

«Ми мусимо усвідомити, що [ці жінки] відіграють важливу роль у своїх родинах, так само, як в інших країнах», – каже вона і додає, що як центральна особа в родині, жінка відіграє вирішальну роль в освіті своїх синів. «Ми хочемо, щоб ці хлопці виховувалися правильно, щоб вони не звернули з правильного шляху і не примкнули до повстанців».

Повернувшись до Нідерландів, вона пройшла підготовку з гендерних питань у складі голландських збройних сил. Після закінчення навчального курсу зі шведським радником з гендерних питань підполковник ван ден Хейвел отримала в 2009 р. призначення до IJC в Кабулі на посаду радника командування з гендерних питань.

Хоча дехто із солдатів не сприймав і навіть чинив спротив її ролі в МССБ, вона каже, що більшості було просто цікаво, як радник з гендерних питань може посилити ефективність. «Річ у тім, що це нова сфера, тому в ідеалі радник з гендерних питань має бути приданий чотиризірковому генералу, – пояснює вона. – У мене інша ситуація. Можна чинити спротив, але це не має сенсу. Просто вам треба довести свою цінність».

«Залучення жінок до операцій надзвичайно важливе», – пояснює підполковник Дюшесн, додаючи, що освіта і підготовка солдатів до спілкування з жінками надзвичайно важливі. «Розуміння гендерних питань має розглядатись як ще один дієвий інструмент посилення життєздатності і спроможності наших військ на театрі операції», – каже адмірал ді Паола.

«Значні зусилля на підтримку жінок докладають також Афганські національні збройні сили», – додає він, вказавши на те, що перша афганська жінка-молодший командир щойно приступила до виконання своїх обов’язків в об’єднаному військовому командуванні.

Набір жінок до війська

Молодих дівчат треба переконувати в тому, що армія – це те середовище, в якому їм хочеться бути, каже підполковник ван ден Хейвел. «Усе ще нелегко зацікавити жінок військовою службою, – додає вона. – Я думаю це тому, що вони і досі мають хибні погляди. Коли я розповідаю їм про себе і наголошую на тому, що допомагаю місцевим жінкам, більшість жінок, з якими я спілкуюся, кажуть, що дуже хотіли б робити щось подібне. Але гендерні питання стосуються не тільки жінок».

Вона наводить промовистий приклад, коли один із її колег-чоловіків сидів однієї ночі в своєму кабінеті і кричав в телефонну трубку «штовхай!», коли його дружина народжувала дитину. «Він не міг навіть піти додому», – пояснює вона. «Є певна політика, яка допомагає розв’язувати такі проблеми. Що стосується жінок, є численні підходи, спрямовані на утримання їх на службі. Якщо вам вдалося залучити жінку на військову службу, ви не захочете її втратити, а це надзвичайно важка робота».  

Пам'ятаючи про це, НАТО має на меті продовжувати слідкувати за результатами роботи радників з гендерних питань з метою внесення коректив у гендерні інструкції і підготовку. І, оскільки вона цього року повертається до Швеції  як лектор на курси радників з гендерних питань, які вона свого часу закінчила, підполковник ван ден Хейвел каже, що її новим зобов’язанням буде використання власного досвіду для навчання і заохочення жінок до роботи в цій сфері.