Виступ

Пане Джонсе,
посли,
пані і панове!

Сьогодні ми відзначаємо двадцяту річницю трагічних подій 11 вересня.
Дня, що потряс світ.
2977 безневинних людей були убиті того ранку в Нью-Йорку, Вашингтоні і Пенсильванії.

Ми їх пам’ятаємо і ми шануємо їх.
Так само, як ми пам’ятаємо усіх тих, хто загинув від інших терористичних атак.
Від Парижа бо Багдада.
Від Анкари до Крайстчерча.

Ми пам’ятаємо усіх тих, хто загинув у боротьбі проти тероризму.
Чия служба і жертви зробили наш світ безпечнішим.

11 вересня виявило найгірше в людстві.
Проте воно ж проявило й найкраще.
Від перших рятувальників, які рушили в ці будівлі,
до медиків, які врятували численні життя.
І простих чоловіків і жінок, які допомагали своїм співгромадянам.

Протягом 24 годин після атак члени НАТО вперше задіяли статтю 5, наше положення про взаємну оборону, згідно з яким атака на одного члена Альянсу є атакою на кожного з членів Альянсу. Невдовзі літаки спостереження НАТО патрулювали небо над Америкою.

Атаки 11 вересня були організовані
Аль-Кайдою з Афганістану.
НАТО відправилась до Афганістану для того, щоб запобігти використанню його терористами як безпечного притулку, для того, щоб знову нам загрожувати.
І протягом минулих двох десятиріч жодна терористична атака проти країн – членів НАТО не була організована з Афганістану.

Драматичні події останніх тижнів стали трагедією для афганського народу.
І розбили серце усім нам, хто підтримував їх протягом цих минулих двох десятків років.

Ми повинні поставити складні запитання щодо нашої участі.
І замислитись над отриманими уроками.
Водночас ми повинні зберегти наші досягнення у боротьбі проти тероризму.

Ми повинні змусити тих, хто прийшов до влади в Афганістані, виконувати свої обіцянки.
Щодо тероризму,
прав людини, в тому числі прав жінок, і безпечного виїзду для тих афганців, яким загрожує небезпека.

Боротьба проти тероризму триватиме.
І НАТО продовжуватиме виконувати свою роль.
Як єдине місце, де Європа і Північна Америка щодня збираються разом заради нашої спільної безпеки.

Працюючи разом в Глобальній коаліції, ми поклали край пануванню ІДІЛ в Іраку і Сирії.
Ми повинні і надалі підтримувати Ірак для того, щоб вони не могли повернутись.
І допомагати іншим партнерам зміцнювати свої зусилля у боротьбі проти тероризму.

Тероризм набуває багато різних форм.
Різні ідеології і релігії можуть використовуватись для маскування.
Проте, зрештою, це одне й те ж саме.
Насильство, ненависть і нетерпимість.

Ми ніколи не забудемо того ранку, коли наш світ змінився.
Ми ніколи не забудемо тих, хто втратив свої життя.
І ми зберігатимемо в наших серцях усіх поранених.
І тих, хто втратив своїх рідних, і хто перебуває в горі і сьогодні.

Двадцять років тому ми разом проявили солідарність і встали разом.
І сьогодні, коли перед нами ще більш небезпечний світ,
Північна Америка і Європа повинні і надалі стояти разом в НАТО.
Тому що, щоб не відбувалось, ми в більшій безпеці коли ми згуртовані.