На захисті Акабської затоки
Занепокоєння питаннями довкілля зібрало науковців у проекті, який фінансує НАТО
За підтримки програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» (SPS) науковці з Йорданії, Ізраїлю і Туреччини намагаються захистити Акабську затоку, одне з найвідоміших місць для дайвінгу в світі. Багато екологічних проблем не визнають кордонів, що водночас може бути викликом і можливістю.
Транскордонне співробітництво не завжди легко розвивати. Але коли науковців з різних країн об’єднує спільна справа, їхнє співробітництво може принести плоди, що виходять за межі науки і довкілля.
Екологічний виклик
Частково завдяки кораловим рифам і морському біорозмаїттю туристи злітаються до прикордонних із затокою міст для занять віндсерфінгом на чудових блакитних водах і пірнанням серед коралів. Завдяки цьому Ейлат (Ізраїль) і Акаба (Йорданія) стали популярними курортами, які залежать від туризму.
Однак екологічні чинники можуть поставити під загрозу це важливе джерело доходу. Є свідчення погіршення останнім часом якості води внаслідок людської діяльності і промислового забруднення в узбережній зоні навколо затоки. Можливо також, що свій внесок зробили глобальні кліматичні зміни.
Чутливість коралів до екологічних чинників, посилення відкладання пилу в затоці внаслідок процесів опустелювання в сусідніх країнах, потепління океанської води, викликане збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері і посиленням ультрафіолетового опромінювання внаслідок руйнування озонового шару можуть відіграти свою роль в погіршенні умов існування рифу.
Створення системи раннього попередження
Ідея цього проекту виникла на конференції, де д-р Тарік Аль-Наджар, доцент морської біології і екології Університету Йорданської станції морських досліджень, зустрівся з д-ром Ділеком Едігером, старшим науковим співробітником Інституту досліджень довкілля Дослідницького центру Мармурового моря ТЮБІТАК в Туреччині. Д-р Едігер, один зі співдиректорів проекту, розповів своєму йорданському колезі про можливість фінансування проекту в рамках програми «Наука заради миру і безпеки». Д-р Аль-Наджар пізніше повідомив свого ізраїльського колегу, д-ра Давида Ілуза, лектора в Університеті Бар-Ілан про цю програму. Потім вони утрьох розробили пропозицію проекту із захисту Акабської затоки і отримали грант за програмою «Наука заради миру і безпеки» у вересні 2007 р.
Одне із завдань проекту, каже д-р Аль-Наджар, полягало у «встановленні співпраці між Ізраїлем, Йорданією і Туреччиною в сфері морських досліджень». Саме для цього сім студентів, очолюваних трьома співдиректорами, почали роботу над проектом з виявлення шкоди, завданої водам Акабської затоки.
Група проекту щомісяця відправляється у плавання для збирання зразків фітопланктону поблизу узбережжя Йорданії і Ізраїлю. Оскільки фітопланктон чутливий до забруднення і евтрофікації (процесу, за яким водні басейни отримують надмірну кількість поживних речовин, які провокують надмірне розростання рослин), ці зразки допоможуть науковцям розробити модель моніторингу умов у затоці.
Ця само модель дасть відповідним урядам і неурядовим організаціям сигнали раннього попередження про погіршення умов у водах Акаби і Ейлату. Використовуючи цю модель також для прогнозування умов у затоці, можна буде здійснювати заходи з її захисту.
Поза межами науки і довкілля
Поряд з науковим і екологічним впливом проекту захист затоки також допоможе захистити туристичну галузь, яка є життєво важливою для місцевої економіки.
Проект також має освітній вимір. Намагаючись поширити знання про унікальність морської флори і фауни Акабської затоки і захистити її ресурси на майбутнє, співдиректори проекту будуть виробляти відеофільми, компакт-диски, брошури і освітні матеріали на івриті і арабською мовою для розповсюдження серед більше як 150 тисяч мешканців Акаби і Ейлату.
Д-р Ілуз, ізраїльський співдиректор, бачить також інші переваги. На додаток до того, що студенти, залучені до проекту, вивчають нові наукові методи, за його словами, поїздки студентів до Туреччини і Йорданії є «гарним способом познайомити їх з іншими культурами». Зрештою, він вважає, що така взаємодія має не тільки наукові вигоди: «Я думаю, що спільна робота допомагає підтримувати мир в цьому регіоні».
«Можливість науки допомагати підтримувати мир є однією із причин існування програми НАТО «Наука заради миру і безпеки», каже д-р Крістіаан Де Віспелере, радник програми «Наука заради миру і безпеки», який наглядає за цим проектом від штаб-квартири НАТО. «Програма «Наука заради миру і безпеки» спрямована робити внесок в безпеку, стабільність і солідарність між країнами, застосовуючи науку до розв'язання проблем».
Програма «Наука заради миру і безпеки» підтримує співпрацю, розвиток зв’язків і розбудову потенціалу між науковцями з країн НАТО і партнерів, зокрема з тих країн, які беруть участь у Середземноморському діалозі, як Ізраїль і Йорданія.