«Для того щоби запобігти війні, НАТО повинна витрачати більше»

Дуже дякую Роза, і велика подяка Карнегі Європа за організацію цього заходу сьогодні в цьому вражаючому місці. 
І приємно бачити в цій залі так багато людей, і я знаю, що ще більше приєдналися до нас онлайн, з усіх куточків світу. 
Тому доброго ранку, дня і вечора вам усім!

Для мене велика честь розпочати важливу бесіду з громадянами країн НАТО, особливо в Європі і Канаді. 
Саме до вас я звертаюсь. 
Саме ваша підтримка мені потрібна.
Саме ваші голоси і дії визначатимуть нашу майбутню безпеку. 

Я скажу чесно: безпекова ситуація не виглядає гарно. 
Вона безперечно найгірша за мого життя. 
І я підозрюю, що і за вашого також. 

Для того щоби доїхати з Брюсселя до України потрібен один день.
Один день  –  
ось так близько падають російські бомби.
Це так близько літають іранські дрони. 
І не набагато далі воюють північнокорейські вояки.
Щодня ця війна приносить нові руйнування і смерті. 
Щотижня  10 тисяч загинуло або поранено в усіх куточках України.
Понад один мільйон втрат з лютого 2022 року.

Путін намагається стерти Україну з мапи. 
Він намагається фундаментально змінити архітектуру безпеки, яка утримувала Європу в безпеці протягом десятиріч. 
І він намагається розтрощити нашу свободу і спосіб життя. 

Його агресивна поведінка не нова.
Проте ми занадто довго нічого не робили.
Грузія в 2008 році. 
Крим в 2014 році. 
І багато хто не хотів вірити, що він розпочне повномасштабну війну проти України в лютому 2022 року.

Скільки ще сигналів до пробудження нам потрібно?

Ми повинні бути глибоко занепокоєні. 
Я знаю, що я є. 

Російська економіка встала на воєнні рейки. 
У 2025 році сукупні військові витрати становитимуть 7 або 8 відсотків ВВП, якщо не більше. Це третина російського держбюджету – і найвищий рівень з часів холодної війни.  

І російська оборонна промисловість виробляє велику кількість танків, бронемашин і боєприпасів.
Там, де Росії не вистачає якості, вона компенсує кількістю – за допомогою Китаю, Ірану і Північної Кореї. 

Все  це чітко вказує в одному напрямку: 
Росія готується до довгострокової конфронтації.
З Україною. 
І з нами.

Ворожі дії проти країн Альянсу реальні і вони прискорюються. 
Зловмисні кібератаки по обидва боки Атлантики.
Замахи на вбивства на британській і німецькій землі. 
Вибухи на складі боєприпасів в Чехії. 
Використання  як зброю мігрантів, які нелегально потрапляють до Польщі, Латвії, Литви і Фінляндії. 
Глушіння сигналів з метою зашкодити цивільній авіації в Балтійському регіоні. 

Ці атаки не просто окремі інциденти. 
Вони є результатом скоординованої кампанії з дестабілізації наших суспільств і розохочення нас від підтримки України. Вони обходять наше стримування і підводять лінію фронту до наших дверей.
Навіть у наші домівки. 

Путін вірить що «серйозна, непримиренна боротьба розгортається за формування нового світового порядку».
Це його власні слова. 
Інші поділяють його переконання. 
Не в останню чергу – Китай. 

Нам потрібно тверезо дивитись на амбіції Китаю.  
Китай істотно розвиває свої сили, в тому числі ядерну зброю – непрозоро і без обмежень. 
Очікується, що із 200 боєголовок у 2020 році до 2030 року Китай матиме понад одну тисячу ядерних боєголовок.
Його інвестиції в космічні носії неймовірно зростають.
Китай погрожує Тайваню і прагне доступу до нашої критичної інфраструктури так, щоб можна було завдати шкоди нашим суспільствам. 
  
Росія, Китай, а також Північна Корея і Іран наполегливо працюють, намагаючись послабити Північну Америку і Європу. 
Зазіхаючи на нашу свободу. 
Вони хочуть змінити глобальний порядок.
Не створити більш справедливий, а забезпечити собі власні сфери впливу. 

Вони випробовують нас. 
А решта світу дивиться.

Ні, ми не у війні. 
Але ми очевидно і не в мирі. 

***

Я хочу бути зрозумілим:
зараз немає негайної загрози нашим 32 членам Альянсу.
Тому що НАТО трансформується заради нашої безпеки. 

Оборонні видатки зростають. 
Інновації прискорюються. 
Ми маємо більше військ на високому рівні готовності. 
Більші і частіші військові навчання. 
Більше військ і техніки на нашому східному фланзі.
І, з Фінляндією, і Швецією, ще більше членів Альянсу. 

З усім цим наше стримування гарне, поки що.
Однак мене непокоїть завтра. 
Ми не готові до того, що нас очікує за чотири - п’ять років. 
 
Небезпека прямує до нас на всіх парах. 
Ми не повинні відвертатись. 
Ми повинні зустріти її: 
те, що відбувається в Україні, може відбутись тут також. 
І незалежно від результату цієї війни ми в майбутньому не будемо в безпеці, якщо не будемо готові протистояти небезпеці.

Ми можемо це зробити. 
Ми можемо запобігти новій великій війні на території НАТО. 
І зберегти наш спосіб життя.

Це вимагає від нас усіх бути швидшими і жорсткішими. 
Настав час налаштуватись на мислення воєнного часу. 
І посилити в турборежимі наше виробництво оборонної продукції і оборонні видатки. 

***

Щодо оборонної продукції, я абсолютно впевнений, що  збільшення її виробництва є головним пріоритетом. 

Після зайняття посади в НАТО, я побував в Україні і бачив, що їм потрібно для боротьби за свободу. 
Я відвідав інженерів у Талес у Франції, завод Райнметал, ні,  не в Німеччині, в Італії, і «Тюркіш аероспейс індастрі» в Туреччині, і я бачив можливості,  які вони мають. 
І я зустрічався з представниками індустрії, які розповіли мені, що їм потрібно – що їм потрібно для збільшення виробництва.  

Я можу сказати вам: 
багато чого потрібно зробити задля забезпечення довгострокового стримування і відновлення миру.  
Ми не там, де нам хотілось би бути. 

Наша оборонна промисловість, тут в Європі, спустошена десятиріччями недофінансування і вузькими національними промисловими інтересами – 
коли наш континент перебував у мирі і оборона стала екстраопцією. 
Внаслідок цього наша промисловість замала, занадто фрагментована і занадто повільна.

Тим часом, російські збройні заводи кують воєнне обладнання цілодобово.
І попри героїчні зусилля наших українських друзів
Росія перебудовує свої сили значно швидше, ніж ми могли передбачити.
Вони швидко навчаються на полі бою.

Військово-промисловий комплекс Китаю також розвивається.  
Згідно з деякими джерелами, Китай отримує передові системи озброєнь і обладнання в п’ять - шість разів швидше, ніж США.
Він багато вкладає в боєприпаси, прискорює розвиток своїх космічних засобів і розширює свій ядерний арсенал – я повторюю – непрозоро і без жодних обмежень.
Китай також кидає виклик нашій технологічній перевазі – роблячи масивні інвестиції  в проривні технології завтрашнього дня, зокрема, в ШІ, квантові технології і космос. 
І це допоможе Китаю з плануванням, командуванням і управлінням та цілевказівкою. 

Росія і Китай рвуться вперед. 
А ми ризикуємо відстати. 
Це дуже небезпечно. 
Однак так не повинно бути. 
Якщо ми зміцнимо нашу промисловість, ми зможемо перегнати наших конкурентів.

То чого ж ми чекаємо? 

Ми вже розробили потужні оборонні плани.
Ми точно знаємо, як ми оборонятимемо наш Альянс і які майбутні активи, сили і засоби нам необхідні – 
від кораблів, танків, літаків, боєприпасів і супутників  до нових безпілотних технологій. 
Українці воюють проти роїв російських дронів. 
Ось до чого ми повинні бути готовими. 

Ми також вже зобов’язались прискорити зростання потужностей нашої оборонної промисловості в Альянсі.

Тепер ми повинні виконувати – я повторюю, виконувати  наші зобов’язання. 
Ми усі маємо зіграти свою роль для того, щоби це сталося.

Урядам я кажу: 
Дайте нашій промисловості великі замовлення і довгострокові контракти, які їм необхідні для швидкого виробництва більшої кількості кращих засобів.
Закупівля лише дорогих речей, які надходять занадто пізно, не надає нам безпеки. 
Нам також необхідні сучасні засоби, які використовують найсучасніші технології . І вони потрібні нам зараз. 
Отже,  ризикуйте і інвестуйте в новаторів у  наших країнах.   

Погодження з ризиком вимагає від вас, урядів, зміни застарілих правил закупівель.
І перегляду ваших детальних національних вимог. 
Маючи мільйон жертв на нашому порозі, ви не можете марнувати час.

Як приклад, щодо бронетранспортерів:
Одній країні потрібно, щоб задні двері відчинялись ліворуч. 
Іншій потрібно, щоб вони відчинялись праворуч. 
А третя хоче, щоб вони піднімались вгору.  
Усі ці вимоги є обов’язковими.
Це так ми визначаємо наші потреби і пріоритети, особливо, коли важливий час?
Це необхідно змінити!

Я також кажу урядам: 
припиніть створювати перешкоди між собою і між індустріями, банками і пенсійними фондами.
Навпаки, усуньте ці перешкоди. 
Вони лише збільшують собівартість виробництва, душать інновації і, зрештою, підривають нашу безпеку. 

Оборонній промисловості я кажу: 
вам потрібно робити все, що можете для нашої безпеки. 
Гроші на столі, і вони лише будуть зростати. 
Тому беріться за інновації і ризикуйте! 
Знаходьте рішення щодо роїв дронів та інших нових воєнних тактик. 
Запускайте додаткові зміни і нові виробничі лінії!

І нарешті, громадянам країн НАТО, особливо в Європі, кажу: 
скажіть своїм банкам і пенсійним фондам, що просто неприйнятне те, що вони відмовляються інвестувати в оборонну промисловість. 
Оборона – це не та ж сама категорія як незаконні наркотики і порнографія.  
Інвестування в оборону – це інвестування в нашу безпеку.
 

Це необхідно! 

І це підводить мене до головного.  
Оборонних видатків.

Ми справді витрачаємо зараз на оборону більше, ніж десяток років тому. 
Однак ми все одно витрачаємо набагато менше, ніж за часів холодної війни.
Навіть попри те, що загрози для нашої свободи і безпеки такі ж само великі, якщо не більші. 

Під час холодної війни європейці витрачали набагато більше 3% свого ВВП на оборону.
Саме з такою ментальністю ми перемогли у холодній війні. 
Видатки впали після падіння «залізної завіси». 
Світ став безпечнішим.                                                                                                      Проте він вже не такий. 

Десять років тому союзники вирішили, що настав час знову вкладатись в оборону. 
Орієнтир було визначено на рівні 2%. 
До 2023 року союзники домовились інвестувати «принаймні» 2%. 
Принаймні …
Я можу вам сказати, що нам потрібно набагато більше 2%. 

Я знаю, що витрачати на оборону означає витрачати менше на інші пріоритети. 
Але це лише не набагато менше. 
В середньому, Європейські країни легко витрачають до чверті свого національного доходу на пенсії, охорону здоров’я і системи соціального забезпечення. 
Нам необхідна невеличка частка цих грошей для того, щоб зробити нашу оборону значно сильнішою і зберегти наш спосіб життя.  

Пріоритетність оборони потребує політичного лідерства. 
Це може бути складно і ризиковано в короткостроковому сенсі.  
Проте це абсолютно необхідно в довгостроковому.

Дехто скаже вам інакше. 
Вони думають, що потужна оборона не забезпечить мир.  
Однак  вони помиляються. 
Тому що без потужної оборони немає довготривалої безпеки. 
А без безпеки немає свободи для наших дітей і онуків.
Немає шкіл, немає лікарень, немає бізнесу. 
Немає нічого. 

Ті, хто пережив Другу світову війну, це знають. 
А наші українські друзі переживають це щодня. 

Коли на початку цього року я був у Харкові, я бачив так багато повністю зруйнованих будинків. 
Я стояв на залишках того, що було домівками. 
Де жили родини. 
Я бачив школи, які перейшли під землю, на станції метро. 
Було дуже зворушливо бачити дітей, які так хочуть навчатися, і вчителів, які так хочуть навчати… попри те, що їхні життя були повністю зруйновані. 
Я відвідав поранених в шпиталях. 
Солдатів, які втратили кінцівки. 

Війна жорстока і потворна.

Війна також дуже дорого коштує в економічному сенсі. 

Україна, зараз, коли ми говоримо, виділяє майже чверть свого ВВП на оборону наступного року. 
Це  вдесятеро разів більше, ніж європейські союзники з НАТО витрачають.
Жорстке нагадування про те, що свобода не буває безкоштовною.

Якщо ми не будемо витрачати зараз разом для того, щоби запобігти війні, ми заплатимо більшу, набагато, набагато більшу ціну пізніше, коли прийдеться воювати.
Не мільярди, а трильйони євро.
Це якщо ми переважатимемо… і якщо ми переможемо. 
 
***

У політиці є час для розмов, час для прийняття рішень, і час для дій. 
Я знаю, що політики говорять – багато. 
Це те, що я роблю тут сьогодні!
Вони приймають рішення, за потреби. 
Інколи складні.  
Однак для дій люди повинні підтримати ці рішення. 
Це у ваших руках. 
Сьогодні я закликаю вас до підтримки. 
Діяти потрібно негайно. 
Для захисту нашої свободи, нашого процвітання і нашого способу життя, ваші політики мають почути ваші голоси.
Скажіть їм, що ви погоджуєтесь піти на жертви сьогодні заради нашої безпеки завтра. 
Скажіть їм, що їм необхідно витрачати більше на оборону, щоби ми могли і надалі жити в мирі.
Скажіть їм, що безпека важливіша за все. 

Я впевнений, що разом в НАТО ми можемо тримати у безпеці мільярд наших людей. 
Ми маємо надзвичайні переваги. 
Нас 32 союзники. 
Разом союзники з НАТО представляють половину світової економічної і військової могутності.  
Ми маємо виняткові розвідслужби. 
Інноваційну промисловість і бізнес.
Одні з найкращих  університетів і наукових інституцій в світі. 
І ми маємо численних партнерів в усьому світі.

Коли ми поєднуємо наш розум і політичну волю, немає нічого, що ми не могли б зробити – Європа і Північна Америка разом. 

Наші супротивники вважають, що вони жорсткі, а ми м’які.
Вони вторгаються в наші країни, в той час, як ми дотримуємось міжнародних правил. 
Вони утискають своє населення, а ми плекаємо свободу.
Вони повинні пам’ятати, що немає більшої сили, ніж демократії, які об’єднуються.
Коли на нас нападають, наша відповідь люта. 

Для того щоби ніхто не подумав напасти на нас, ми повинні підтримувати довгострокове стримування. 
Ми можемо це зробити. 
Ми робили це раніше. 
Ми можемо зробити це знову.

Дуже дякую.