На зв’язку із сучасністю

Протягом попередніх трьох тижнів тринадцять афганців брали участь в курсі підвищення кваліфікації з «Управління інфраструктурою академічних мереж» в університеті Гронінген в Нідерландах. Курс фінансувала програма НАТО «Наука заради миру і безпеки (SPS).

Повернувшись до Афганістану, слухачі повинні допомогти у розширенні проекту «Віртуальний Шовковий шлях» в Кабулі і афганських провінціях. Віртуальний Шовковий шлях забезпечує академічним колам Кавказу і Центральної Азії недорогий доступ до швидкісного Інтернету через супутник. Цей проект функціонує в Кабулі з 2006 року.

Про пірнання з аквалангом і розбудову держави

Муджибудрахман – або просто Муджиб – харизматичний таджик, який є директором з ІТ в Кабульському політехнічному університеті і уродженцем Кабула. Бадам – викладач комп’ютерних технологій в університеті Нангархара.

Муджиб залишив Афганістан коли йому було 20 років у пошуках роботи в Туреччині. У 2001 році він знайшов собі роботу в Інтернет-кав'ярні в Стамбулі і пішов на вечірні комп’ютерні курси. Дізнавшись про поліпшення стану афганської економіки, він повернувся до Кабула в 2002 році і поступив до Кабульської політехніки.

«Коли я прийшов до Політехніки, вони не мали жодного комп’ютера», – каже він. – Лише ручки і папір». Різні організації, серед яких уряди Німеччини і Південної Кореї, з часом передали комп’ютери і тепер в університеті 250 терміналів. У 2008 році було створено факультет комп’ютерних технологій.

Навчальний курс був складний, каже він, але група також отримала задоволення від велосипедного пробігу на голландський острів Схірмонніког та пірнання з аквалангом у басейні під Гронінгеном. «Ми двічі ходили до басейну», – каже посміхаючись Муджиб, показуючи на Бадама, який сміється і закриває обличчя руками. – У нього закінчився кисень».

Коли Бадаму було 22 роки, він уперше побачив комп’ютер під час поїздки до Карачі в Пакистані. «Він мене вразив», – каже Бадам з сяючими очима. – Тому я вирішив дізнатись про комп’ютери більше».

Він закінчив університет Нангархара зі ступенем з комп'ютерних технологій в 2006 році. «Коли я був студентом ми весь час грали у комп’ютерні ігри». – Якусь гру особливо? – Століття імперій», – сміється він.

Бадам вважає, що програми, такі як навчальний курс з ІТ, допоможуть Афганістану в розбудові держави. «Уряд, особливо поліція і армія, повинні бути сильними. Ця програма дуже допомагає цьому».

Комунікація сприяє емансипації

У цій групі також є дві молоді жінки: Роя, координатор ІТ, і Сомая, викладач комп'ютерних технологій, обидві з Гератського університету. Упевнені в собі і розкуті вони носять різнобарвні хустки на голові. У Рої за два дні день народження. «Але якщо хочете, можете почати святкувати вже зараз», – каже вона сміючись.

Сомая заміжня; Роя – ні, що робить її особливою. «Більшість дівчат у віці 19-20 років або заміжні, або заручені», – каже вона.

«Деякі в 14», – додає Сомая.

Роя продовжує. «Мої подруги вийшли заміж, а я ні. Якщо буду виходити заміж, я оберу людину відкритих поглядів, яка не перешкоджатиме моєму навчанню».

Роя була народжена в Гераті, але її родина залишила Афганістан під час радянського вторгнення і переїхала до Ірану, де її батько став викладачем університету, але їй було важко відвідувати університет, тому що вона жінка.

У 2004 році Роя з родиною повернулась до Герата, де жінкам стало легше отримувати вищу освіту. Минулого року вона закінчила Гератський університет зі ступенем з комп'ютерних технологій. Вона сподівається з часом захистити докторську дисертацію.

«Цей курс був цікавий і корисний», – каже вона про навчальну програму з ІТ. – Ми можемо управляти мережами нашого університету. Ми сподіваємось, що у майбутньому ми зможемо вивчити більше практичних деталей, бо цей курс був дуже загальний».

Вона бачить чіткий зв’язок між доступом до Інтернету і правами жінок. Через Інтернет «жінки можуть спілкуватись з жінками з інших країн. Ця програма допоможе цьому. Подорожі [такі як на конференцію з ІТ] змінюють погляди на жінок».

Рецепт прогресу

Невдовзі обід закінчився і група бере таксі для поїздки до штаб-квартири НАТО.

Поки служба безпеки НАТО перевіряє паспорти, Салім Саай, керівник служби ІТ Міністерства вищої освіти Афганістану говорить про програму. «Протягом трьох років ми намагалися зібрати команду для проектів НАТО», – каже він. – Цього року нарешті це вдалося. Ми зазнали багато технічних труднощів, тому звернулись до НАТО з проханням про організацію навчання».

Він вказав на важливість «Кільця оптоволоконних підключень» – заходу компанії «Афгантелеком» зі встановлення оптоволоконного кільця навколо основних афганських міст як крок до поліпшення можливостей підключення. Як багато часу потрібно для завершення цього кільця? «Якщо буде безпечно – 6-7 місяців», – каже він. – Якщо не буде безпечно, ви ніколи цього не зробите».

Слухачі збуджені, їм цікаво, яка буде церемонія. Вони прогулюються поблизу головного входу до штаб-квартири і жартують. Муджиб більш задумливий. Він вказує на невеликі бетонні бар'єри, що оточують вхід, і каже: «В Афганістані скрізь таке».

Після недовгого переходу білими коридорами штаб-квартири вони сідають в невеликій світлій кімнаті, заповненій поважними особами. На подіумі стоїть Жан-Франсуа Бюро, помічник Генерального секретаря НАТО з громадської дипломатії, який і відкриває церемонію. «З допомогою цих професіоналів ми прагнемо підтримати пріоритетні сфери діяльності афганських університетів»,­ – каже він. Пан Бюро зазначає, що мета курсу полягає у забезпеченні зв’язку між афганськими університетами і рештою університетів світу.

Пан Бюро представляє міністра оборони Афганістану генерала Вардака. «Інформаційні технології – це рецепт прогресу в ХХІ сторіччі», – каже він слухачам. – Ви потрібні країні, і я, як старий воїн цієї країни, вважаю, що ми повинні повністю покладатись на молоде покоління, від якого залежить майбутнє Афганістану».

У церемонії також взяли участь Фред Олтхоф, радник нідерландської делегації при НАТО; Марк Годліб з університету Гронінгена; і пан Саай. Генерал Вардак, стоячи поряд з паном Бюро, вручив слухачам сертифікати, потиснув кожному руку і привітав їх мовою фарсі.

Добре виконане завдання, а попереду нова робота

Після цього Муджиб, Бадам і Роя поділились своїми враженнями під час невеличкого прийому на честь слухачів. «Я відчуваю велике задоволення від успіху», – каже Бадам, тримаючи в руці сертифікат. – Але мені хотілось би дізнатись про більш конкретні речі».

Муджиб дещо вражений тим, що йому потиснув руку міністр оборони. «Я ніколи особисто не зустрічався з міністром. В Афганістані, якщо бачиш міністра, навколо нього завжди величезна кількість охоронців». Він широко посміхається. «Нам надзвичайно приємно», – каже він про програму. – Я тепер можу написати про цей сертифікат у своєму резюме».

«Коли я його там побачила, я дуже зраділа», – каже Роя про присутність генерала Вардака. Вона також мала можливість обмінятись думками з паном Бюро.