НАТО і Україна поглиблюють наукову співпрацю
Нинішня безпекова криза в Україні впливає не лише на регіональну і євроатлантичну безпеку. Вона також здійснює вплив на наукову інфраструктуру і освітні заклади країни. За допомогою програми «Наука заради миру і безпеки» (SPS) Альянс організовує практичну співпрацю науковців з країн – членів НАТО з українськими колегами, створюючи дослідницькі мережі і підтримуючи розбудову наукового потенціалу України. Ідеї щодо посилення такої підтримки були запропоновані на засіданні Спільної робочої групи Україна – НАТО з наукової і екологічної співпраці у штаб-квартирі НАТО 18 вересня 2015 року.
Поточна криза залишила свій відбиток на національній науковій інфраструктурі і дослідницьких мережах в Україні, внаслідок чого 26 університетів і інститутів разом з 12 тисячами викладачів і дослідників були змушені переїхати з окупованих територій до інших регіонів України. За словами віце-президента Української національної академії наук Сергія Комісаренка, більша частина інфраструктури, в тому числі бібліотеки і лабораторії, залишилася поза межами доступу на сході України. Лише в Криму було втрачено дев’ять великих наукових установ, зокрема важливий науковий флот, розташований у Севастополі.
«Лише міжнародна співпраця може допомогти нам подолати ці проблеми», – сказав Максим Стріха, заступник міністра науки і освіти України, який очолив високопоставлену делегацію з України і співголовував на засіданні Спільної робочої групи разом зі старшим радником з питань SPS і співпраці з партнерами д-ром Деніз Бетен. «Ми дуже вдячні за реальну, практичну підтримку з боку НАТО і пишаємося тим, що ми є першим бенефіціарієм програми SPS», – зазначив пан Стріха.
Україна бере участь у програмі SPS з середини 90-х років XX сторіччя. У відповідь на кризу в Україні та на виконання настанов, ухвалених міністрами закордонних справ країн Альянсу в квітні 2014 року, науково-технічна співпраця з Україною значно посилилася. Завдяки 16 новим заходам в рамках SPS, розпочатим в 2014 році, і дев’яти проектам і семінарам, затвердженим на 2015 рік, Україна стала найбільшим бенефіціарієм програми SPS.
Долаючи нові загрози
Сьогодні співпраця охоплює широке коло загроз безпеці, в тому числі і нових загроз. «Ми працюємо над проектами в таких галузях, як кіберзахист, енергетична безпека і захист від хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних агентів», – зазначив помічник Генерального секретаря з питань нових викликів безпеці Сорін Дукару. «Діяльність у рамках SPS спрямована на пріоритетні галузі співробітництва з Україною і допомагає нашому партнерові долати наслідки нинішньої кризи. Це, наприклад, прикладний навчальний курс з кіберзахисту, який відбувся на початку цього року, а також проект з підготовки і оснащення персоналу для гуманітарного розмінування на сході України».
Цей проект, розроблений у координації з Державною службою з надзвичайних ситуацій України, розпочався у червні цього року і допоможе забезпечити оснащенням і підготувати українських фахівців з розмінування. Українські фахівці зможуть виявляти і знешкоджувати наземні міни і міни-пастки на територіях сходу України, що дасть змогу місцевим мешканцям повернутися до своїх домівок.
Нещодавно Україна також приєдналася до великого проекту SPS з розвитку багатонаціональної системи телемедицини у разі надзвичайних ситуацій. Після завершення ця система дозволить лікарям-фахівцям допомагати у разі катастроф і аварій як цивільного, так і військового характеру, які вимагатимуть спеціальних медичних знань і досвіду. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг відвідав демонстрацію цієї системи 21 вересня 2015 року під час польових навчань, організованих Євроатлантичним центром координації реагування на катастрофи під Львовом, Україна.
На засіданні Спільної робочої групи було визначено низку галузей потенціального майбутнього співробітництва в рамках SPS.
Ця група була створена в травні 2000 року і з того часу вона регулярно проводить свої засідання. Цього року, крім заступника міністра освіти і науки України і віце-президента Національної академії наук України, до української делегації увійшли голови парламентських комітетів з науки і освіти та охорони здоров'я, а також радник президента України з гуманітарних питань.