Пресконференція

Доброго вечора.
Перед нами постав критичний момент для євроатлантичної безпеки.
Росія продовжує нарощувати свої війська в Україні і навколо неї, розгорнувши вже понад 100 тисяч вояків на позиціях і продовжуючи розгортання, в тому числі значних сил в Білорусі.
Ми знову закликаємо Росію до негайної деескалації ситуації.
НАТО твердо вірить в те, що напруженість і розбіжності повинні розв’язуватись за допомогою діалогу і дипломатії.
А не за допомогою сили чи загрози силою.

Тому сьогодні НАТО передала Росії наші письмові пропозиції.
Ми зробили це паралельно зі Сполученими Штатами.
Дозвольте мені описати три основні сфери, де ми бачимо можливості для прогресу.
По-перше, відносини між НАТО і Росією. Росія розірвала дипломатичні зв’язки з НАТО, що ускладнює наш діалог.
Тому нам потрібно відновити наші відповідні представництва в Москві і Брюсселі.
Нам також потрібно повною мірою використовувати наявні канали комунікації між нашими військовими, сприяти прозорості і знижувати ризики, а також розглянути створення цивільної гарячої лінії у разі надзвичайної ситуації.
По-друге, європейська безпека, включно із ситуацією в Україні і навколо неї.
Ми готові вислухати занепокоєння Росії і взяти участь в реальній розмові про те, як зберегти і зміцнити фундаментальні принципи європейської безпеки, під якими ми всі підписались, починаючи із Заключного Гельсінського акта.
Це передбачає право кожної країни обирати свою власну організацію безпеки.
Росії слід утримуватись від загрозливої демонстрації сили, агресивної риторики і зловмисної діяльності, спрямованої проти членів Альянсу і інших країн.
Росія також має вивести свої війська з України, Грузії і Молдови, де вони перебувають без згоди цих країн, і всі сторони повинні докласти конструктивних зусиль до врегулювання конфліктів, в тому числі і в Нормандському форматі.
По-третє, зниження ризику, прозорість і контроль над озброєннями. 
Історія вчить, що робота над цими питаннями може принести безпеку для кожного. Тому нам потрібні практичні заходи, спрямовані на реальні зміни.
Як перший крок ми пропонуємо взаємні брифінги про навчання і ядерну політику в рамках Ради НАТО-Росія.
Ми також маємо модернізувати Віденський документ про військову прозорість і працювати над зниженням космічних і кіберзагроз.
Ми маємо консультуватись з питань запобігання інцидентам в повітрі і на морі і знову зобов’язатись повністю виконувати міжнародні зобов’язання щодо хімічної і бактеріологічної зброї.
І нарешті, нам потрібно мати серйозну розмову з питань контролю над озброєннями.
Включно з ядерною зброєю і наземними ракетами середньої і малої дальності.
Ці сфери формують порядок денний конструктивного діалогу, і я запросив членів Альянсу і Росію до низки зустрічей для більш детального обговорення усіх цих питань в Раді НАТО-Росія.
Члени Альянсу готові до зустрічі якомога скоріше.
Усі наші зусилля ми продовжуємо тісно координувати з Україною та з іншими партнерами НАТО, серед яких Фінляндія, Швеція, Грузія, і, звичайно, Європейський союз.
НАТО – оборонний Альянс і ми не прагнемо конфронтації.
Проте ми не можемо і не будемо поступатись принципами, на яких заснована безпека нашого Альянсу і безпека Європи і Північної Америки.
Ми залишаємось повністю відданими нашому Основоположному договору і нашому зобов’язанню щодо колективної оборони, закріпленому в статті 5.
Ми будемо здійснювати усі необхідні заходи для оборони і захисту усіх членів Альянсу.

Запитання і відповіді англійською мовою.

Речниця НАТО Оана Лунгеску: І ми розпочинаємо з ПОЛІТИКО, Девід Герзенгорн.

Девід Герзенгорн (ПОЛІТИКО): Дуже дякую, пане Генеральний секретар. Чи не могли б ви розповісти нам, чи є плани відновлення переговорів, подальших дипломатичних переговорів [нерозбірливо] в письмових відповідях. Ви вважаєте, що це буде основою для подальших розмов, просування вперед описаних переговорів?

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг: Ми запросили, я, як голова Ради НАТО-Росія, запросив усіх 30 членів Альянсу і Росію до серії зустрічей, де ми готові сісти і провести конструктивну дискусію з широкого кола питань.

Я зазначив головні питання в письмових пропозиціях НАТО, які ми надіслали Росії сьогодні. Ми також маємо сісти і вислухати занепокоєння Росії.

І ми також твердо віримо, що ці питання представляють тематику, від якої ми всі виграємо: контроль над озброєннями, зменшення загрози з боку ядерної зброї, від ракет малої і середньої дальності, обговорення загроз і зменшення загроз з кіберпростору, але також і від озброєнь космічного базування, збільшення прозорості військової діяльності. Усі ці питання представляють, в різні способи, сфери, де ми фактично можемо покращити нашу безпеку як союзників по НАТО, так і Росії.

Отже, зрештою, це питання наявності волі до чесної взаємодії і намагання сісти  разом і знайти спільну мову.

Речниця НАТО: Зараз слово Наталії Дроздяк з Блумберг.

Наталія Дроздяк (Блумберг):  Дуже дякую за можливість поставити запитання. Я [нерозбірливо]… що НАТО хоче зберегти політику відкритих дверей з Україною, а чи не може вона або в цих відповідях, або відповідях, направлених до Росії, чи не розгляне НАТО письмової заяви про те, що ви, Україна, найближчим часом ніяк не будете готові до членства? Залежно від формулювання, це не обов’язково закриє двері до членства, а просто буде констатацією реальної ситуації.

Генеральний секретар НАТО: На що ми чітко вказали – це те, що ми не поступимось рядом ключових принципів. І одним з них, звичайно, є право кожної країни вибирати свій власний шлях. Тому НАТО поважає країну, або націю, коли вона вирішує подати заявку на членство в НАТО як, наприклад, Україна, або коли вона вирішує не подавати заявку на членство в НАТО як зробили Фінляндія і Швеція.

Це те, що стосується права на самовизначення. І потім, зрештою, рішення про членство має прийматись на основі консенсусу між 30 членами Альянсу і, звичайно, країною, яка подала заявку на членство. І це фундаментальні принципи, і це звичайно відображено в позиції НАТО.

Речниця НАТО: Наступне запитання від Кортні Кьюб з NBC.

Кортні Кьюб (NBC): Дякую. Я хочу поставити запитання про Сили реагування НАТО. Пане Генеральний секретарю, чи можете ви дати свою оцінку щодо того, що, на вашу думку, може бути активоване і коли? Тут в США багато говорять про те, що вони можуть бути активовані на випередження певних рухів Росії  як додаткового стримування? І ще, чи не можете ви пояснити нам, на яку кількість вони можуть зрости, кількість військовослужбовців, спеціальні можливості, такого роду інформацію?

Генеральний секретар НАТО : Ми зараз ще раз намагаємось переконати Росію піти шляхом діалогу і пошуку політичного розв’язання. Саме тому ми надіслали їм сьогодні увечері письмові пропозиції від 30 союзників по НАТО щодо широкого кола різних питань.

Проте, звичайно, сподіваючись і працюючи на хороше рішення, деескалацію, ми також готуємось до найгіршого. І тому, паралельно з нашими зусиллями на дипломатичному напрямі, ми також посилюємо готовність наших збройних сил. І союзники по НАТО також посилюють свою присутність в регіонах Чорного і Балтійського морів, з більшою кількістю кораблів і літаків, частково задля здійснення спостереження, моніторингу, отримання максимального розуміння подій, що відбуваються в Україні і навколо неї, а також задля запевнення членів Альянсу.

І ще, частиною цього є те, що ми кілька тижнів тому фактично підвищили готовність Сил реагування НАТО. Ці Сили реагування складаються з різних елементів, а провідний елемент Сил реагування НАТО складається з майже п’яти тисяч особового складу. Їх нині очолює Франція. Проте й інші члени Альянсу надали свої війська до цього провідного елемента, який готовий до розгортання за лічені дні.

І ще ми маємо додаткові війська, які можуть бути розгорнуті за короткий час. Для розгортання Сил реагування НАТО, або будь-якого елемента Сил реагування НАТО, нам потрібне рішення Північноатлантичної ради, НАТО. І таке рішення в разі необхідності буде прийняте і ми розпочнемо розгортання в разі необхідності. Ми маємо готові плани активації, які будуть виконуватись дуже швидко. Отже, за останні два тижні ми посилили готовність.

І ще, що ми зробили протягом минулих років після того, як Росія застосувала силу проти України останній раз, ми посилили свою присутність в східній частині Альянсу бойовими групами в країнах Балтії і Польщі, а також посилили повітряне патрулювання і військово-морську присутність.

Я схвалюю рішення США виділити [8500] військовослужбовців високого рівня боєготовності для Сил реагування НАТО, що є проявом рішучої підтримки Сполученими Штатами європейської безпеки і демонстрацією сили НАТО, що об’єднує союзників по НАТО і забезпечує багатонаціональні сили, подібні до Сил реагування НАТО.

Речниця НАТО:  Наступне запитання від Дениса Дубровіна з ТАСС.

Денис Дубровін (ТАСС): Дуже дякую, доброго вечора. Моє запитання стосується можливості вступу до НАТО України і Грузії. Оскільки НАТО сказала, що з цього питання не буде компромісу. Чи повинні ми розуміти це так, що рішення Бухарестського саміту не буде скасовано? На сьогодні багато політиків в Україні і Грузії використовують це твердження для того, щоб показати своїм народам, що їхні країни дуже скоро стануть членами НАТО і Європейського союзу. Так було, наприклад, на Майдані 2014 року. Чи не здається вам, що ви обманюєте або даєте неправильний сигнал цим країнам? Дуже дякую.

Генеральний секретар НАТО: Ми стоїмо за ключові принципи, на яких європейська безпека ґрунтується багато років, десятки років. І це те, що ми поважаємо суверенне право кожної країни вибирати, в якій системі безпеки вона хоче бути, або [не ] хоче бути. І саме за цієї причини ми, звичайно, поважаємо рішення Грузії і України подати заявку на членство і також за цієї причини ми маємо дуже міцне і тісне партнерство з обома цими країнами.

Наша увага зараз зосереджена на реформах, на допомозі в модернізації і зміцненні інститутів оборони і безпеки і запровадженні стандартів НАТО. Проте ми водночас поважаємо рішення країн не подавати заявку на членство, як, наприклад Фінляндії і Швеції, і при  тому ми також маємо з ними дуже тісне партнерство, політично міцне, і тісні консультації, а також наші збройні сили тренуються разом, беруть участь в навчаннях разом і ми досягли дуже високого рівня оперативної сумісності.

Отже, це стосується поваги до країн і їхнього права вибирати свій власний шлях. І це не змінюється. І під цим принципом Росія також підписалась так багато разів, починаючи з Гельсінського заключного акта 1975 року, а також Паризької угоди 1990 року і багатьма іншими документами, в яких чітко визначений цей принцип.

Речниця НАТО: А зараз слово Томасу Гутшкеру з «Франкфуртер альгемайне цайтунг».

Томас Гутшкер (FAZ): Дуже дякую. Генеральний секретарю, моє перше запитання таке: чи є що-небудь нове у вашій, у відповіді, яка була передана Росії, чого не було коли російські представники були останнього разу на засіданні Ради НАТО-Росія? І друге запитання: очевидно є ризик, що Росія використає цю письмову відповідь як привід для нападу на Україну, тому що її вимога не задоволена, очевидно. Отже, чому ви все ж таки вирішили відповісти у письмовій формі? Дякую.

Генеральний секретар НАТО: Ми вирішили відповісти у письмовій формі, тому що ми ставимось до цього дуже серйозно, до зусиль, спрямованих на прогрес в нашому політичному діалозі з Росією. І ми вислухали занепокоєння Росії, і ми також прислухались до закликів Росії надати письмову відповідь.

Я також вважаю, що корисно не лише зустрічатись в Раді НАТО-Росія, як ми зробили кілька тижнів тому, мати усну, відверту дискусію з багатьох цих питань, але і піти на один крок уперед і написати та узгодити з усіма 30 членами Альянсу пропозиції, ідеї, теми, де, на нашу думку, можна досягти прогресу, знайти шлях вперед і знайти ті сфери, де ми можемо дійти реальної згоди.

 І за цієї причини ми все це виклали у письмовому документі. Ми, звичайно, багато з цих позицій і поглядів відобразили в дискусіях, які ми мали в Раді НАТО-Росія. Проте той факт, що ми зараз передаємо письмовий документ, дає нам можливість бути більш точними, більше зануритись в деталі, і бути більш конкретними з усього, від того, як знизити ризик від ракет, ракет малої дальності, середньої дальності, знизити ризик від ядерних озброєнь, контролю над озброєннями до прозорості у військовій діяльності, або кіберзагроз, і як зменшити загрозу від, наприклад, зброї космічного базування.

Ми глибоко переконані, що в цих сферах є дуже багато можливостей і для Росії також, щоб знайти свою вигоду і щось, що може взаємно підсилити безпеку як Росії, так і союзників по НАТО. І саме за цієї причини ми передали пропозиції, і за цієї причини ми справді сподіваємось, що Росія їх вивчить, пропозиції і документи від НАТО і США, і після цього буде готова продовжувати діалог.

Дозвольте мені також зазначити, що не секрет, що ми дуже різні і що існують дуже серйозні розбіжності між НАТО і Росією. Але водночас це надає ще більшої важливості розгляду пропозицій, щоб ми вислухали взаємно наші занепокоєння і спробували знайти політичне рішення там, де ми можемо домовитись задля запобігання новому збройному конфлікту в Європі, який безперечно буде надзвичайно серйозним і таким, якому ми повинні намагатись запобігти.

Речниця НАТО: Наступне запитання від Грега Пелкота з FOX News.

Грег Пелкот (FOXNews): Дякую, Оана і доброго вечора Генеральний секретарю. Дякую за можливість поставити вам ці запитання. Я маю поставити вам те ж саме запитання, яке, чесно кажучи, я вже ставив вам два тижні тому. Чи не стали ми ближче до війни з Росією зараз, ніж ми були два тижні тому, зважаючи на події останніх днів?

Генеральний секретар НАТО: Напруженість зростає. Росія продовжує нарощувати свої війська. І ми бачимо збільшення військ не лише в Україні і навколо неї, але і в Білорусі, де Росія здійснює розгортання тисяч готових до бою вояків, [десятків] літаків, системи ППО С-400 і багато інших дуже сучасних сил і засобів . І все це відбувається під прикриттям навчань, але великою мірою інтегрує російські війська і білоруські війська. І це спроможні, готові до бою війська, а щодо їх розгортання немає жодної прозорості. Отже, звичайно, це посилює нашу стурбованість, це посилює напруженість і демонструє відсутність деескалації. Навпаки, це фактичне збільшення військ, сил і засобів в більшій кількості країн. Проте водночас це робить ще важливішими політичні зусилля з пошуку політичного рішення.

Речниця НАТО: Зараз слово Беаті Пломецькій з Польського радіо.

Беата Пломецька (Польське радіо): Вітаю, Генеральний секретарю. Беата Пломецька, Польське радіо. Щодо посилення прозорості під час військових навчань. Що ви маєте на увазі? Ви говорите про зменшення кількості військових навчань? Тому що, якщо ви зменшите кількість навчань, навіщо вам потрібні війська, наприклад? І друге, чи всі члени Альянсу згодні з вами? Тому що останнім часом ми маємо певні  сумніви щодо, наприклад, німецької солідарності. Дякую.

Генеральний секретар НАТО: Усі члени Альянсу з нами. Усі члени Альянсу згодні. Це документ, який обговорювали і узгоджували всі члени Альянсу, і який я сьогодні від імені 30 союзників надіслав Росії. Тож усі члени Альянсу підтримують ці позиції, ці пропозиції.
І всі члени Альянсу також підтримують те, що я назвав би подвійним підходом, стримування і оборона в поєднанні з діалогом.

Я не можу розповісти про деталі кожної пропозиції, але я можу сказати, що ми вже довели раніше, що прозорість військових навчань може бути дуже корисною.

Ми маємо так званий Віденський документ, узгоджений в рамках ОБСЄ. І ми переконані в тому, що ми повинні відновити цей діалог, цей процес і спробувати модернізувати цей документ для того, щоб він дозволяв, наприклад, спостереження, інспекцію військових навчань, а також закрити прогалину в наявних угодах, де не дозволяються жодні перевірки несподіваних навчань. Отже, це частково стосується виконання наявних угод і частково модернізації, розвитку і зміцнення угод щодо забезпечення прозорості у військовій діяльності, в тому числі у навчаннях.

І я думаю, важливість цього отримує підтвердження, ілюстрацію саме зараз, під час нашої розмови. Тому що зараз під приводом навчань в Білорусі відбувається значне підсилення розгортання російських військ, готових до бою, і літаків, і передових систем типу С-400 і літаків-винищувачів.

І звичайно, саме тому нам потрібні інспекції і прозорість під час навчань. Тому що ми вже бачили, ми це бачили в Криму в 2014 році, ми бачили це багато разів раніше, що навчання, високий рівень боєготовності військ як частина навчань, використовуються як прикриття для здійснення нападу.

Тому все, що може покращити прогнозованість, прозорість щодо навчань, також допоможе знизити напруженість і не дасть використовувати навчання як привід, як прикриття агресивних військових дій.

Речниця НАТО: Ми маємо час на два останні запитання і надаємо слово Кетеван Кардава з ТВ Імеді, Грузія.

Кетеван Кардава (ТВ Імеді): Доброго вечора всім. Пане Генеральний секретар, Блінкен сказав, що США запропонували шлях вперед у відповідь на вимоги Росії. Чи ви справді вірите в те, що це можливо, коли мова йде про Росію? І друге запитання, чи письмова відповідь, надіслана Росії, містить позицію НАТО щодо майбутнього членства Грузії? І останнє, чи такі речі, як досі пустий діалог, не дають агресору шанс окупувати і анексувати сусідів? Дуже дякую.

Генеральний секретар НАТО: Політичне рішення усе ще можливе. Проте тоді, звичайно, Росія має діяти чесно, здійснити деескалацію, сісти і докласти реальних зусиль для пошуку шляху вперед, на якому ми можемо знайти політичне рішення. Ми свої пропозиції зробили. Ми слухаємо, готові вислухати занепокоєння Росії і докладати взаємних зусиль для пошуку шляху вперед.
Щодо членства, ми чітко заявили, що ми звичайно поважаємо і не поступимось правом кожної країни подавати заявку на членство. Це ключовий принцип європейської безпеки.

І також, я вважаю, важливо розуміти, що ми вже довели раніше, що з Росією можна досягати домовленості, яка буде взаємовигідною для Росії і для союзників по НАТО. Ми маємо десятки років контролю над озброєннями, за яким фактично скоротилась кількість ядерних озброєнь в Європі на майже 90 відсотків з боку НАТО, і були заборонені різні типи ядерної зброї, а також обмежена кількість стратегічних боєголовок в Росії і в Сполучених Штатах. Так що контроль над озброєннями довів раніше свою ефективність. І це одна з причин, чому ми вважаємо за важливе ще раз докласти реальних зусиль до посилення і узгодження контролю над озброєннями.

Проте ми не наївні. І нам потрібно бути впевненими в тому, що про щоб ми не домовлялись в різних форматах, це можуть бути двосторонні угоди Росія – США, це можуть бути угоди в рамках ОБСЄ, можуть також бути речі, про які ми домовляємось в різних форматах, все це має бути врівноважене, має бути взаємне, і звичайно має підлягати верифікації.

І тому, водночас з нашими серйозними зусиллями із залучення Росії до політичної взаємодії, до політичного діалогу, ми також посилюємо готовність наших збройних сил, надсилаючи Росії чіткий сигнал про те, що якщо вони застосують силу проти України чи іншої країни ще раз, це призведе до серйозних наслідків.

І звичайно, існують абсолютні гарантії безпеки для усіх країн – членів НАТО. І це також причина, за якої ми посилюємо готовність Сил реагування НАТО.

Речниця НАТО: І останнє запитання від Ейріні Заркадула з ERT/ ANA.

Ейріні Заркадула (ERT/ANA): Дякую, Оана, за надане слово. Пане Генеральний секретарю, певний час тому Секретар Блінкен сказав, що якщо Росія вибере шлях дипломатії, або якщо вона вибере шлях агресії, ми до усього готові. Чи ви вважаєте, що ми усе ще можемо обрати шлях дипломатії? Чи ви не боїтеся, що ми рухаємось до шляху подальшої ескалації зважаючи на те, що Сполучені Штати чітко сказали, що вони відстоюють політику відкритих дверей, і що НАТО очевидно також її підтримує. Дякую.

Генеральний секретар НАТО: НАТО ухвалила політику відкритих дверей і усі союзники по НАТО, включно зі Сполученими Штатами, вони підтримують політику відкритих дверей НАТО. Проте, звичайно, ми відстоюємо і ключовий принцип, зв’язаний з цією політикою відкритих дверей – кожна країна має право вибирати свій власний шлях.

Ми стурбовані, бо бачимо продовження нарощування військ. Але як на мене, це не аргумент проти діалогу. Для мене – це  аргумент на користь вступу в діалог задля запобігання новому збройному конфлікту. Тому ми готові як до вступу до серйозного діалогу, чому я і зробив ці пропозиції сьогодні, але ми, звичайно, готові і до розвитку подій, або ситуації, коли Росія знову вирішить застосувати силу.

І ми передаємо сигнал про те, що це призведе до жорстких наслідків, санкцій. Члени НАТО підтримують Україну. Це також збільшить ціну [для] Росії, якщо вони вирішать застосувати силу, здійснити агресивні дії того чи іншого характеру, проти України. І ми знімаємо усі питання щодо нашої здатності обороняти і захищати усіх членів Альянсу посилюючи присутність в східній частині Альянсу, і також підвищуючи готовність наших Сил реагування НАТО і їх здатність відреагувати в разі необхідності.

Речниця НАТО: Дуже дякую. На цьому завершується пресконференція зі штаб-квартири НАТО. Доброго вечора.