На порядку денному
Брюссельський саміт, 14 червня 2021 року
Наведені нижче тематичні сторінки містять активні посилання і можуть не збігатися із поточним станом відповідної тематики на момент публікації Путівника до саміту НАТО.
Будуючи на міцних підвалинах: Трансатлантичний альянс сьогодні
Зустріч лідерів НАТО у Брюсселі відбудеться у визначальний момент для Альянсу та колективної безпеки. В епоху геополітичного суперництва, держави–члени НАТО нарощують зусилля у відповідь на теперішні та майбутні виклики. Це, зокрема, і модель агресивних дій Росії, і тероризм, і кібернапади, і проривні технології. Це також підйом Китаю та наслідки кліматичних змін для безпеки.
Жодна країна або континент не в змозі впоратися із цими викликами самотужки. У дедалі більш непередбачуваному та конкурентному світі трансатлантичні єдність та солідарність є нагальними для гарантування безпеки і оборони держав–членів НАТО. Сьогодні є унікальний шанс зміцнити зв'язок між Європою та Північною Америкою та підготувати НАТО до майбутнього. Ось чому у центрі саміту – ініціатива «НАТО – 2030», покликана забезпечити подальшу адаптацію Альянсу.
У грудні 2019 року лідери країн НАТО висловили побажання, щоб Генеральний секретар Єнс Столтенберг очолив процес далекоглядного міркування, аби зробити Північноатлантичний альянс політично міцнішим та краще придатним для майбутнього. Ось чому Генеральний секретар ініціював стратегію «НАТО – 2030».
Протягом минулого року, група незалежних експертів, громадських діячів, представників молоді та приватного сектора долучилася до формування порядку денного «НАТО – 2030». Виходячи з результатів цієї роботи, Генеральний секретар висунув низку конкретних пропозицій для затвердження лідерами держав–членів Альянсу під час саміту. Ці пропозиції покликані зміцнити внутрішню єдність НАТО, розширити підхід Альянсу до безпеки, а також відстояти заснований на правилах міжнародний порядок.
За стратегією «НАТО – 2030» члени Альянсу прагнутимуть поглибити процес політичних консультацій, зміцнюватимуть стримування і оборону та підвищуватимуть стійкість суспільств. Буде також вжито заходів з метою консолідації технологічної першості НАТО, захисту заснованого на правилах міжнародного порядку, активізації навчання партнерів, мінімізації наслідків кліматичних змін, початку роботи над новою Стратегічною концепцією, а також інвестицій у майбутнє Альянсу.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Країни—члени*
- Генеральний секретар НАТО
- Завдання НАТО
- Колективна оборона і Стаття 5*
- Стримування і оборона
- Політика ядерного стримування і ядерні сили НАТО
- Контроль над озброєннями, роззброєння і нерозповсюдження ЗМЗ у рамках НАТО
- Людська безпека
- «НАТО – 2030»: Трансатлантичний порядок денний майбутнього
I. Поглиблення політичних консультацій
II. Зміцнення стримування і оборони
III. Посилення стійкості
IV. Зміцнення технологічної першості
V. Захист заснованого на правилах міжнародного порядку
VI. Активізація навчання партнерів
VII. Боротьба з наслідками кліматичних змін
VIII. Майбутня Стратегічна концепція
IX. Інвестиції в Альянс
I. Поглиблення політичних консультацій
НАТО – це унікальна платформа, яка щоденно об'єднує країни Європи та Північної Америки. На таких міцних трансатлантичних підвалинах, поновлення політичного зобов'язання проводити більш активні консультації з усіх питань, що впливають на безпеку і оборону держав–членів, сприятиме посиленню єдності Альянсу. Роль НАТО як незамінної платформи трансатлантичних консультацій з питань безпеки і оборони зросте.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
II. Зміцнення стримування і оборони
Починаючи з 2014 року, Альянс запровадив найбільш масштабне зміцнення колективної оборони за останнє покоління, у рамках якого збільшено кількість військових формувань підвищеного рівня готовності, а на території Альянсу розміщено додаткові війська. Під час саміту, лідери держав–членів Альянсу ухвалять рішення щодо подальшого вдосконалення здатності НАТО стримувати та захищатися від будь-якого потенційного супротивника. Завдяки цьому, підвищиться готовність збройних сил НАТО, їхня здатність реагувати та забезпечувати підкріплення.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Стримування і оборона
- Спроможності НАТО
- Кіберзахист
- Захист від балістичних ракет
- Об'єднана система ППО та ПРО НАТО
- Підвищена повітряна мобільність
- Корпус швидкого розгортання
- Навчання
- Операції та місії: вчора і сьогодні
- Розширення присутності НАТО у східній і південно-східній частині Альянсу
- Повітряне патрулювання: захист повітряного простору НАТО
- Військово-морські заходи НАТО
III. Посилення стійкості
Ширший підхід до безпеки означає, що стійкість суспільств має посилюватися. Йдеться про інфраструктуру, ланцюги постачання та комунікації. Стійкість – це перший рубіж оборони НАТО, і вона має вирішальне значення для успішного виконання трьох основних завдань Альянсу, а саме: колективної оборони, врегулювання криз і гарантування безпеки шляхом співпраці. Стійкість є нагальною для того, аби дати відсіч потенційним супротивникам, які використовують військові, політичні та економічні засоби, прагнучи ослабити наші суспільства та підірвати безпеку держав–членів Альянсу. Надійні цивільні служби та інфраструктура також відіграють вагому роль у забезпеченні ефективного функціонування збройних сил Альянсу у мирний час, під час криз або конфліктів, або, як зараз, за умов глобальної пандемії.
Вже сьогодні НАТО відіграє провідну роль у галузі розбудови стійкості, зокрема, завдяки виробленню мінімально прийнятних стандартів стійкості для держав Альянсу. Члени НАТО узгодили сім базових вимог до національної стійкості. Вони є стандартом для оцінювання рівня готовності цивільних суспільств окремих країн. Зазираючи у майбутнє, держави–члени Альянсу ухвалять розширений і ліпше узгоджений підхід до стійкості, який матиме чіткіші та вимірні цілі, що дасть змогу адаптувати орієнтири у галузі стійкості до обставин кожної окремої країни. Завдяки цьому НАТО зможе ефективніше відстежувати, оцінювати та радити державам–членам Альянсу щодо національних потреб та вимог у галузі забезпечення стійкості в контексті колективної оборони НАТО.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Стійкість і Стаття 3
- Готовність цивільного суспільства
- Кіберзахист
- Військовий резерв
- Військово-медичне забезпечення
- Стандартизація
- Матеріально-технічне забезпечення
- Військова організація і структури
- Командування НАТО з питань операцій
- Командування НАТО з питань трансформації
- Організації та агенції
IV. Зміцнення технологічної першості
Технологічні інновації змінюють обличчя миру, криз та конфліктів. У світі, де постійно зростає геополітичне суперництво, держави–члени НАТО не можуть і надалі сприймати свою технологічну першість як належне. Як незамінний форум трансатлантичного співробітництва з усіх пов'язаних з безпекою аспектів новітніх та проривних технологій, НАТО зробить усе належне, аби і надалі залишатися на крок попереду. Останнім часом, держави–члени Альянсу визначили сім ключових новітніх та проривних технологій, а саме: штучний інтелект, дані та обчислювання, автономні системи, квантові технології, біотехнологія, гіперзвукові технології та космос. Вони також узгодили виконавчу стратегію, яка визначає можливості співпраці між НАТО та партнерами, науковою спільнотою й приватним сектором, включаючи стартапи, з метою пришвидшення розробки таких технологій та розбудови відповідної промислової бази.
У рамках стратегії «НАТО – 2030», Генеральний секретар запропонував створити новий трансатлантичний «прискорювач» оборонних інновацій, який сприяв би активізації трансатлантичного співробітництва у галузі критично важливих технологій та забезпеченню здатності держав–членів і надалі успішно взаємодіяти. Цей механізм також сприятиме кращому поєднанню цивільних інновацій завдяки тіснішій співпраці з партнерами, науковою спільнотою та приватним сектором, насамперед стартапами, щоб швидше пристосовуватися до цих нових технологій та запроваджувати їх у життя.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Новітні та проривні технології
- Реагування НАТО на гібридні загрози
- Підхід НАТО у космічній галузі
- Спільна система розвідки, спостереження і рекогностування
- Система наземного спостереження Альянсу
- Літаки системи АВАКС: Очі НАТО в небі
- Захист від балістичних ракет
- Стратегічні повітряні перевезення
- Стратегічні морські перевезення
- Освіта і підготовка
- Наука заради миру і безпеки
V. Захист заснованого на правилах міжнародного порядку
Коли йдеться про дотримання заснованого на правилах міжнародного порядку, такі держави, як Росія та Китай, не поділяють цінності Альянсу. Навпаки, вони одними з перших відкидають цей порядок. І це негативно впливає на безпеку, цінності та демократичний спосіб життя держав–членів Альянсу. Щоб і надалі успішно функціонувати та гарантувати безпеку і оборону євроатлантичного регіону, НАТО має перебрати на себе більш істотну роль у підтриманні та формуванні заснованого на правилах міжнародного порядку в галузях, що впливають на безпеку Альянсу. Ми маємо бути одностайними щодо захисту наших спільних цінностей та інтересів. За стратегією «НАТО – 2030», держави–члени Альянсу також ухвалять рішення про розбудову міцніших зв'язків між НАТО та державами й міжнародними організаціями-однодумцями, як по сусідству, так і більш віддаленими, як-то в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Відносини з Росією*
- Відносини з Україною*
- Відносини з Грузією
- Партнерства: Поширення стабільності на основі співпраці
- Євроатлантичне партнерство
- Середземноморський діалог
- Стамбульська ініціатива співпраці
- Відносини з партнерами в усьому світі
- Відносини з чотирма партнерами в Азійсько-Тихоокеанському регіоні
- Комплексний підхід у разі криз
- Відносини з Організацією Об'єднаних Націй
- Відносини з Європейським союзом
- Відносини з ОБСЄ
VI. Активізація навчання партнерів
Якщо у сусідніх країнах панує стабільність, безпека НАТО міцніє. Як доводить багаторічний досвід НАТО, краще запобігти, аніж втручатися. У разі потреби, Альянс має бути завжди напоготові відрядити війська для врегулювання криз. Втім, такі операції є коштовними і потребують істотних зусиль для їх забезпечення. До того ж вони не завжди в змозі подолати глибинні чинники, що спричиняють відсутність безпеки та нестабільність. Сприяння зміцненню партнерів та забезпечення підготовки особового складу місцевих збройних сил – це більш реалістичний та економічно виправданий спосіб розв'язання проблем безпеки, зміцнення стабільності та боротьби з тероризмом. НАТО має істотний практичний досвід у цій галузі. Держави–члени Альянсу ухвалять рішення про зміцнення здатності НАТО гарантувати безпеку та надавати оборонну допомогу, а також сприяти розбудові спроможностей партнерів у таких сферах, як боротьба з тероризмом, стабілізація, протидія гібридними загрозам, врегулювання криз, миротворчість та оборонна реформа.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Боротьба з тероризмом
- Місія «Рішуча підтримка» в Афганістані
- НАТО і Афганістан
- Місія НАТО в Іраку
- Відносини з Іраком
- Співпраця з Африканським союзом
- Освіта і підготовка
- Центри передового досвіду
- Інструменти партнерства
- Ініціатива оперативної сумісності партнерів
- Ініціатива розбудови оборонних і пов'язаних з безпекою спроможностей
VII. Боротьба з наслідками кліматичних змін
Ось уже багато років НАТО визнає, що кліматичні зміни мають негативні наслідки для безпеки. У Сахелі посухи сприяли розпалюванню конфліктів, стали поштовхом до міграції та створили передумови для тероризму. А танення льодів в Арктиці може знову призвести до геополітичної напруженості.
У березні держави–члени Альянсу узгодили новий Порядок денний кліматичних змін та безпеки, і нині до саміту НАТО розробляється амбітний план дій з питань кліматичних змін.
НАТО може відіграти вагому роль у трьох галузях. Альянс ставить собі за мету виробити «золотий стандарт» щодо усвідомлення, адаптації до та пом'якшення наслідків кліматичних змін для безпеки шляхом уважнішого моніторингу та відстеження кліматичних змін; оцінювання впливу на ресурси та об'єкти на рівні Альянсу; а також скорочення викидів вуглецю, спричинених військовою діяльністю, з метою наближення мети чистого нульового викиду.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
VIII. Майбутня Стратегічна концепція
Поточну Стратегічну концепцію НАТО було затверджено у 2010 році, і вона добре послужила Альянсу. Втім, за останнє десятиліття світ істотно змінився. Отже, настав час адаптувати НАТО до сучасного середовища безпеки, в якому зростають конфліктність та непередбачуваність.
Під час саміту лідери НАТО офіційно звернуться до Генерального секретаря із проханням очолити процес розробки майбутньої Стратегічної концепції Альянсу. У новому документі враховуватиметься ґрунтовна військово-політична адаптація НАТО, починаючи з 2014 року, та визнаватимуться нові реалії. Це також стане нагодою знову підтвердити відданість спільним цінностям та прокласти спільний шлях на майбутнє.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)
- Стратегічні концепції
- Колективна оборона і Стаття 5*
- Врегулювання криз
- Партнерства: Поширення стабільності на основі співпраці
IX. Інвестиції в Альянс
Для того, щоб просувати амбітний та далекосяжний порядок денний «НАТО – 2030», мають тривати інвестиції в колективну оборону. Альянс вже зараз на вірному шляху, адже сім років поспіль європейські члени НАТО та Канада послідовно збільшують видатки на оборону. Нині важливо зберегти цей імпульс. Водночас, держави–члени Альянсу розмірковують, як збільшити спільні інвестиції в НАТО, щоб разом розвинути ці досягнення. Адже об'єднання ресурсів помножує потенціал збройних сил і є ефективним шляхом для зміцнення спільної безпеки Альянсу. До того ж спільне фінансування – це потужний сигнал нашої єдності та рішучості як громадянам держав–членів Альянсу, так і усім потенційним супротивникам.
(Сторінки, позначені зірочкою, доступні українською.)