НАТО розпочинає серію лекцій, присвячених новим викликам безпеці

Перша лекція, яку можна буде завантажити он-лайн з 10 грудня, присвячена питанню того, як міжнародне співтовариство має відреагувати на розповсюдження ядерної зброї. Друга лекція, присвячена загрозі безпеки від кліматичних змін, буде доступна з 15 грудня, а третя лекція, з питань міжнародного тероризму – 22 грудня. Останні три лекції, присвячені енергетичній безпеці, країнам, що зазнали і зазнають кризи державної влади, та кібернападам будуть доступні 19, 26 січня і 2 лютого 2010 року відповідно.

Зауважте, будь ласка, що д-р Ши читає ці лекції як приватна особа. Зміст і погляди, висловлені в цих лекціях, не обов’язково представляють офіційну думку чи політику урядів країн-членів або НАТО.

Наводимо короткий зміст і розклад кожної лекції:

• Лекція 1 – Розповсюдження ядерної зброї: як має реагувати міжнародне співтовариство?
  
  Аудіо     Відео     Стенограма
  
  10 грудня 2009
  Нині багато уваги приділяється можливості розповсюдження ядерної зброї, зокрема у зв’язку з Іраном і Північною Кореєю. Чи можна запобігти тому, щоб в ХХІ столітті у світі з'явилися нові ядерні держави? Чи не запізно міжнародному співтовариству намагатися запобігти розповсюдженню ядерної зброї, якщо так, як на це реагувати? Що можуть зробити США і Росія для того, щоб дати приклад ядерної стриманості і зміцнити Договір про нерозповсюдження ядерної зброї на конференції наступного року?

• Лекція 2 – Кліматичні зміни
  
  Аудіо      Відео     Стенограма
  
  15 грудня 2009
  Великі дискусії точаться навколо того, що ми можемо зробити для запобігання глобальному потеплінню. Але зараз більшість експертів вважає, що глобальному потеплінню завадити неможливо і увага дедалі більше переноситься із запобігання на пом’якшення або долання наслідків. Унаслідок цього кліматичні зміни швидко стають також і питанням безпеки, і міністерства оборони активно попрацюють над розробкою своїх планів.
  Як нам долати масові міграції, викликані тривалими посухами, або як евакуювати такі острови, як Мальдіви, які можуть зникнути в океані? Чи спровокують кліматичні зміни нові аномальні кліматичні явища, подібні до буревію „Катріна”, що вимагатимуть втручання військових? Які сценарії найбільш вірогідні, і чи готові ми виконувати завдання у сфері безпеки, які поставлять перед нами кліматичні зміни?

• Лекція 3 – Міжнародний тероризм: чи залишається він стратегічною загрозою?
  
  Аудіо      Відео     Стенограма 
  
  22 грудня 2009
  Після нападів на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року ми звикли розглядати тероризм як найбільш актуальну і важливу загрозу безпеці. Посилені заходи безпеки, через які нам доводиться проходити кожного разу, коли ми подорожуємо, постійно нагадують нам про необхідність постійної пильності.
  Але чи справді терористичні організації на кшталт Аль-Каїди загрожують нам сьогодні так само, як у 2001 році? Наскільки успішно наші антитерористичні заходи захищають нас від майбутніх нападів? Чи не відвернула „глобальна війна з тероризмом” занадто багато уваги від інших загроз, таких як розповсюдження ЗМЗ або кліматичні зміни?

• Лекція 4 – Енергетична безпека: це виклик тільки для ринків чи для стратегічних кіл також?
  
  Аудіо      Відео     Стенограма
  
  19 січня 2010
  В міру того, як держави, що потужно розвиваються, такі як Китай та Індія, прагнуть дедалі більше енергії для прискорення свого економічного зростання, а ми зазнаємо перебоїв із постачанням через двосторонні суперечки чи аномальні погодні явища, подібні до буревію „Катріна”, ми повинні пам’ятати про те, що енергія не завжди буде легкодоступним недорогим товаром.
  Як нам забезпечити наявність достатньої кількості енергії в ХХІ сторіччі, не створюючи нових суперечок чи конфліктів, і без збільшення викидів вуглецю, що тільки прискорить кліматичні зміни і викличе у нас ще більше головного болю щодо безпеки? Чи можливо краще залишити розв’язання питання енергетичної безпеки ринковим силам і регулюванню, чи це стратегічне питання, в якому такі організації як НАТО можуть відіграти корисну роль?
  
  
• Лекція 5 – Країни, що зазнали і зазнають кризи державної влади: чи продовжать вони бути у центрі нашої уваги  протягом наступних 20 років так само, як  це було останні 20 років? 
  
  Аудіо      Відео     Стенограма
  
  26 січня 2010
  Будь-хто, аналізуючи еволюцію НАТО після закінчення холодної війни, негайно згадає Боснію, Косово і Афганістані. Принаймні для широкої громадськості втручання Альянсу в цих місцях було найбільш видимим аспектом його діяльності і, по суті, метою його існування. В більш широкому сенсі міжнародному співтовариству доводиться мати справу з численними питаннями безпеки, що виникають внаслідок кризи державної влади в тій чи іншій країні.
  Коли настає час втручатися і як це робити, на яких правових засадах? Чи завдання повернення країн, що зазнали кризи державної влади, справді є „місією, яку неможливо виконати” і ми повинні знизити планку наших цілей і очікувань, чи державне будівництво – це життєздатний проект, якщо ми вкладемо в нього необхідну кількість військ і ресурсів? Які уроки ми отримали від втручання на Балканах, ширшому Близькому Сході і в Африці за минуле десятиріччя?

• Лекція 6 – Кібернапади: надмірний галас чи головний біль відкритих суспільств, що посилюється? 
  
  Аудіо      Відео     Стенограма 
  
  2 лютого 2010
  У минулому крадіжка особистих даних чи фінансові злочини, здійснені за допомогою незаконного входження в комп’ютерні системи і маніпулювання даними, що повинні бути конфіденційними, були в основному притаманні злочинним бандам і були питанням промислової і комерційної безпеки. Іншим популярним образом був підліток, який намагається проникнути через свій домашній комп’ютер у систему ППО Пентагону заради розваги.
  Але зростає число свідчень про те, що кібернапади здійснюються також і державами з метою перевірки рівня вразливості систем в інших країнах або задля крадіжки секретів. Справді, приклади Естонії і Грузії останнім часом доводять, наскільки ефективними можуть бути скоординовані кібернапади для паралізації – хоча б і тільки на короткий час – життєво важливих адміністративних систем уряду і суспільства. Отже, наскільки серйозною є сьогодні загроза кібернападів? Що ми можемо зробити для того, щоб їй запобігти і хто перемагає в постійній битві між нападниками і захисниками? Які міжнародні правові мережі і партнерства між державним і приватним секторами потрібні нам для протистояння кібернападам.