Безпека довкілля

Альянс ретельно вивчає шляхи найефективнішого реагування на ризики безпеці в цілому, пов'язані з довкіллям, а також на ті ризики, що безпосередньо впливають на військову діяльність. Наприклад, фактори довкілля можуть впливати на постачання енергоносіїв для населення та проведення військових операцій, і в такий спосіб надають неабиякої важливості енергетичний безпеці. Інша галузь діяльності – допомога країнам-партнерам позбутися запасів зброї, боєприпасів і залишків вибухових боєприпасів, що не вибухнули, застарівають і становлять небезпеку для населення та довкілля.

НАТО наразі здійснює ці ініціативи за допомогою своєї наукової програми, Євроатлантичного центру координації заходів реагування на надзвичайні лиха та проектів трастових фондів програми «Партнерство заради миру» (ПЗМ). НАТО розглядає можливість розширення своєї діяльності у цій галузі, при цьому основну увагу приділяє надзвичайним ситуаціям (не у військовій галузі), ефективному використанню енергетичних ресурсів і застосуванню відновлюваних джерел енергії, а також наданню допомоги країнам-членам НАТО і партнерам у зменшенні впливу глобального потепління у вразливих регіонах.

Розвиток міжнародного співробітництва

Починаючи з 1969 року програма НАТО «Наука заради миру та безпеки» підтримувала в країнах НАТО спільні заходи, спрямовані на розв'язання проблем довкілля, включаючи ті, що пов'язані з обороною. Завдяки тому, що у 1990-х роках програма була відкрита для країн-партнерів, питання безпеки довкілля стало найнагальнішим у її рамках.

Наприклад, у квітні 2010 року під час наукового семінару НАТО в Москві обговорювалися питання безпеки довкілля та «екотуризму», а під час семінару в Каїрі – питання продовольчої безпеки та захисту від терористичних загроз і природних лих.

Проте, перша міжнародна відповідь на проблеми безпеки довкілля датується 2004 роком, коли НАТО приєдналася до п'яти інших міжнародних організацій, щоб запровадити Ініціативу з безпеки довкілля¹, яка б опікувалася проблемами довкілля, котрі загрожують безпеці в уразливих регіонах. Іншими п'ятьма організаціями є такі: Програма ООН з довкілля, Програма ООН з розвитку, Організація з безпеки та співробітництва в Європі, Європейська економічна комісія ООН та Регіональний центр довкілля в Центральній та Східній Європі.

Серед іншого в Центральній Азії НАТО керує проектами в рамках Ініціативи з безпеки довкілля з метою розв'язання проблеми уранових відходів у Ферганській долині (Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан) та експлуатації водних ресурсів для відновлення болотистих масивів у басейні Аральського моря (Казахстан, Узбекистан).

Посилення реагування на надзвичайні ситуаіції

Альянс також активно залучений до координації планування цивільної оборони та реагування на екологічні катастрофи. В основному це відбувається за допомогою Євроатлантичного центру координації реагування на надзвичайні ситуації, який був створений після землетрусу в Туреччині та Греції наприкінці 1990-х.

У своїй промові на конференції ООН з питань зміни клімату (м. Копенгаген) Генеральний секретар НАТО звернув увагу на те, що через вплив глобального потепління, що збільшується, потреба в збройних силах, як у «першій організації, яка реагує на стихійні лиха», вірогідно, збільшуватиметься. Він закликав союзників розглянути можливості оптимізації внеску Альянсу в цій галузі.

Розв'язання проблем довкілля, пов'язаних із обороною

У жовтні 2009 року комітет «Наука заради миру та безпеки» сформував Експертну групу в галузі оборони та довкілля. Головною її метою є визначення порядку активізації пошуку, розробки та розповсюдження економічно вигідних та інноваційних підходів у галузі довкілля та розумного використання ресурсів, що впливають на військову діяльність.

Під час засідань, що відбуваються двічі на рік, Експертна група в галузі оборони та довкілля вивчає та ухвалює індивідуальні або групові пропозиції щодо проектів від країн-членів НАТО й партнерів. Насамперед проекти стосуються таких галузей, як проблеми інфраструктури та власності, що виникають під час управління оборонним майном, а також вплив кліматичних і біологічних загроз на військовослужбовців. На практиці увага приділяється проектам та ініціативам, що впливають на операції поза межами баз постійної дислокації, наприклад, зменшення негативного впливу на довкілля з боку військових гарнізонів з метою максимального заощадження коштів і здобуття тактичних переваг, а також мінімізація негативного впливу на довкілля.

Енергетична безпека

Оскільки стихійні лиха – землетруси, повені та урагани - стають дедалі непередбачуванішими та спричинюють руйнування інфраструктури, екологічні чинники набувають більшого потенціалу впливати на енергетичну безпеку. Ця проблема викликає дедалі більше занепокоєння НАТО. Більшість країн-членів і партнерів Альянсу залежать від постачання енергоносіїв з закордону через трубопроводи та лінії, що перетинають кордони багатьох держав. Тому союзникам і партнерам необхідно спільно працювати над визначенням шляхів зменшення загрози зривів постачання, в тому числі з екологічних причин.

На самміті «Страсбург-Кель» у квітні 2009 року союзники проголосили, що вони «проводитимуть консультації з найнагальніших ризиків у галузі енергетичної безпеки». Вони заявили, що продовжуватимуть реалізовувати рекомендації Бухарестського самміту 2008 року, а саме: обмінюватися інформацією, сприяти міжнародній та регіональній співпраці, розвивати процеси управління ліквідацією наслідків навдзичайних ситуацій та допомагати захищати важливі об'єкти інфраструктури.

Допомога партнерам зменшити екологічні ризики шляхом роззброєння

За допомогою проектів Цільового фонду програми НАТО ПЗМ Альянс допомагає країнам-партнерам скоротити власні запаси озброєнь, що застарівають, позбутися ракетного пального, що псується, очистити землі від боєприпасів, що не вибухнули, та безпечно зберігати боєприпаси. У той час, як головною метою є надання допомоги колишнім радянським країнам роззброїтися та реформувати свої збройні сили, ці проекти також зменшують ризики, що їх становлять небезпечні матеріали для довкілля та населення у прилеглих районах.

Розширення обізнаності та обміну інформацією

Інформування політиків і посадовців, відповідальних за прийняття рішень, про вплив екологічних проблем на безпеку - ще одна галузь, в якій Альянс відіграє важливу роль. Наприклад, він вживає заходів, щоби країни-члени й партнери мали знання та навички, необхідні для зменшення впливу глобального потепління та пристосування до його наслідків.

1. Ініціативу з безпеки довкілля (ENVSEC) було створено у 2003 році Програмою ООН з навколишнього середовища (UNEP), Програмою розвитку ООН (ПРООН) та Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). НАТО стала її асоційованим членом у 2004 році через свій Відділ громадської дипломатії. Нещодавно, до неї приєдналися Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН) and the Регіональний екологічний центр Центральної та Східної Європи (РЕЦ).