Нерозповсюдження, контроль над озброєннями і роззброєння – в центрі уваги першого великого засідання з партнерами після Чикаго

Через кілька тижнів після Чиказького саміту конференція зібрала 130 високопоставлених осіб, які займаються питаннями нерозповсюдження, з 60 країн і організацій. «Те, що так багато вас вирішили взяти участь, показує, що перед нами  стоять серйозні завдання в цій сфері. Однак це також є потужною демонстрацією нашої рішучості працювати разом над розв’язанням цих завдань», – сказав заступник Генерального секретаря НАТО посол Александр Вершбоу, виступаючи перед учасниками заходу в прямому ефірі по відеомосту з Брюсселя. Він підтвердив, що розповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ) та засобів її доставки «загрожує нашому спільному баченню створення умов, необхідних для світу без ядерної зброї відповідно до цілей Договору про нерозповсюдження ядерної зброї».

Міністр закордонних справ Угорщини Янош Мартоній у своєму вступному слові зазначив, що конференція «збирає представників з усього світу, де в неформальній обстановці ми можемо вільно обмінюватися думками на деякі дуже важливі питання, пов’язані зі ЗМЗ». Він також нагадав, що «безпека через співпрацю», як одне з трьох головних завдань, визначених у Стратегічній концепції НАТО, «означає, що Альянс буде активно взаємодіяти зі своїми партнерами над зміцненням міжнародної безпеки роблячи, серед іншого, свій внесок в контроль над озброєннями, нерозповсюдження і роззброєння».

Помічник Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці посол Габор Іклоді, головуючий на конференції, підкреслив, що «наше сьогоднішнє зібрання навряд чи могло відбутися більш вчасно. Ситуація з розповсюдженням стає дедалі більше складною і викликає дедалі більше занепокоєння». Посол Іклоді навів конкретні приклади розповсюдження, які останнім часом перебувають в центрі уваги Ради Безпеки ООН і спеціалізованих міжнародних організацій, але залишаються нерозв’язаними, ставлячи в такий спосіб режим нерозповсюдження під загрозу. Він також підкреслив, що «хоча ці події викликають серйозне і обґрунтоване занепокоєння, необхідно також звернути увагу і на позитивні події. Це новий договір ССО, Сеульський саміт з ядерної безпеки або консультації щодо зони вільної від ЗМЗ на Близькому Сході».

Понад 20 високопоставлених доповідачів зробили презентації з широкого кола питань розповсюдження ЗМЗ і заклали основу для подальшого відкритого і глибокого неформального обговорення, під час якого усі учасники можуть обмінятися думками з чотирьох загальних тем:

• Майбутнього багатосторонніх режимів і ініціатив нерозповсюдження;
• Поточних регіональних загроз і викликів в сфері розповсюдження;
• Тероризму і розповсюдження ЗМЗ;
• Внеску НАТО в міжнародні зусилля в сфері контролю над ЗМЗ, роззброєння і нерозповсюдження.

Учасники конференції представляли країни – члени НАТО і країни партнери з усього світу, в тому числі з Ради євроатлантичного партнерства, Середземноморського діалогу, Стамбульської ініціативи співпраці, а також низки країн Азії і тихоокеанського регіону. Серед представників міжнародних організацій були доповідачі і учасники від ООН, Європейського Союзу, Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) і Організації Договору Загальної заборони ядерних випробувань (ОДЗЗЯВ), виконавчий секретар якої, посол Тібор Тот, був головним доповідачем під час прийому на обіді.

Попередні заходи, присвячені завданням в сфері розповсюдження ЗМЗ, проходили в Римі (2004), Софії (2005), Вільнюсі (2007), Берліні (2008), Варшаві (2009), Празі (2010), і Бергені (2011). Проте в Будапештській конференції взяла участь безпрецедентна кількість учасників з 30 країн-партнерів, а також велика кількість послів і керівників відомств, що займаються боротьбою з розповсюдженням, зі столиць країн. Як і раніше, конференція проходила за правилами «Четем Хаус».