Що таке «зона заборони польотів»

«Ніколи не буває двох однакових операцій, – пояснює Бут, – тому вам потрібно проаналізувати ситуацію і розробити план; головний момент полягає в тому, що ви фактично патрулюєте чийсь повітряний простір без їх згоди.

Треба мати відповіді на такі запитання: якою є загроза? Наскільки великою є територія? Навіщо ви це робите, тобто, що ви припиняєте?

Найбільш вірогідно, це буде цілодобова операція, отже, вона вимагатиме великої кількості ресурсів. І повинні запитати себе, які ресурси вам потрібні і які ресурси ви маєте?

Існує необхідність у спостереженні; розвідці; тактичних місіях повітря-повітря і повітря-поверхня; базах, серед яких можуть бути авіаносці; командуванні і управлінні; дозаправці у повітрі (це «мультиплікатор сил», бо дозволяє тактичним літакам значно довше виконувати завдання без посадки); вказівках командира і чітких правилах застосування зброї».

Якими є типові рутинні процедури?

Вони починаються коли контингент або ескадрилья отримує Наказ про польотне завдання (це оперативна програма польотів). Це також залежить від можливостей, тобто, чи це лише польоти в денний час, чи денні і нічні, при ясній погоді, за будь-якої погоди. Тобто і для багатьох місій екіпажі можуть отримувати різні завдання в будь-яку пору дня чи ночі.

Підготовка до місії починається за чотири години до вильоту з серії брифінгів, які містять:

• Інформацію про обстановку;
• Останні розвіддані;
• Погодні умови, інші деталі місії (наприклад, де знаходяться літаки підтримки?);
• Правила застосування зброї;
• SPINS (спеціальні інструкції, передбачені Наказом про прольотне завдання);
• Процедури у разі надзвичайних ситуацій, в тому числі у разі катапультування над

ворожою територією.

Потім екіпажі готують власні комплекти, до яких входять бойовий рятувальний жилет, вода і харчові продукти. Вони йдуть до літаків приблизно за годину до вильоту і перевіряють усі системи і зброю. Завжди потрібно мати один-два запасні літаки для забезпечення виконання оперативного завдання.

Завжди важливе значення має наземна команда технічного обслуговування літака, яка готує літак до вильоту – ці люди відіграють головну роль у вчасному початку виконання операції.

Після зльоту рутинні завдання екіпажу зазвичай такі:

• Продовжити виконання цілковитої перевірки усіх систем на предмет забезпечення нормального функціонування на момент входження в зону операції;
• При вході в зону зв’язатися із органом управління – вірогідно, АВАКС, – який дасть коротку тактичну інформацію;
• Після входження в зону над ворожою територією бути у готовності до будь-якого розвитку подій. Якщо у ЗЗП входить літак, необхідно з'ясувати, чи він має на це дозвіл, чи він «ворожий» чи просто зайшов до ЗЗП помилково;
• Використовувати усі засоби і ретельно вивчати обстановку і допомагати іншим учасникам – особливо АВАКС;
• Швидко реагувати, передавати інформацію, якщо потрібне рішення чи дозвіл командувача, розв’язувати будь-які ситуації, що можуть виникати;
• Виконувати завдання до моменту зміни, в разі необхідності, використовувати дозаправку в повітрі. Типова тривалість виконання завдання під час операції «ДЕНАЙ ФЛАЙТ» в Боснії та Герцеговині тривала три години, що означає 4-5 годин місії від початку до завершення;
• Безпечно повернутися на базу, не розслаблятися після виходу з ворожої зони, щоб не припуститися (небезпечних) помилок;
• Передати літак технікам, повідомити про будь-які проблеми чи несправності.

І тоді – і лише тоді – ви можете почати розслаблятись.