Про волинки і розбудову потенціалу в Африці

Військовий офіцер НАТО зі зв’язків з Африканським Союзом розповідає про свій досвід

  • 25 Mar. 2011 -
  • |
  • Last updated 06-Apr-2011 13:50

Полковник Марк Фортер багато подорожував африканським континентом як офіцер НАТО зі зв’язків з Африканським Союзом (АС), але грати на волинці для здивованого ефіопського митника в аеропорту Аддіс-Абеби, безперечно, було одним із унікальних випадків в його кар’єрі старшого військового офіцера зі зв’язків.

«Перше, що помітила жінка-митниця в моїй валізі, це стандартний французький армійський чохол для гвинтівки, в якому я зазвичай зберігаю свою волинку», – каже полковник Фортер. Він пояснив, що звичайний рентгенівський апарат не працював, тому його відвели на якийсь склад, де вручну перевірили його багаж.

«Вона автоматично змінила відкрите і дружнє ставлення на підозрілість, – каже він. – Коли вона його відкрила і побачила купу трубок, вона ще більше спохмурніла».

У відчайдушній спробі розвіяти цю підозру, умілий гравець на волинці полковник Фортер заграв, щоб показати сконфуженій митниці, що цей інструмент зовсім не зброя.

«Африка – це Африка, багато шуму, спека і все таке різнобарвне, – каже він. Звук, який він продукував, був настільки незвичний, що всі зупинилися і подивились на нього. «Миттєво люди почали мене підбадьорювати, плескати в долоні і танцювати».

Його десятихвилинний імпровізований концерт тепер вважається найбільш унікальним випадком за двадцять років його музичних вправ на цьому інструменті. Зазвичай він грає для друзів і в особливих випадках, але після приїзду до Ефіопії для того, щоб очолити команду з шести представників НАТО, він продовжує практикуватись на цьому інструменті.

На більш серйозній ноті…

Провівши 25 років у французькій армії і після служби під прапором НАТО в Косово, полковник Фортер минулого жовтня був направлений із загальновійськового командування НАТО в Лісабоні до Аддіс-Абеби і залишатиметься там до липня 2011 року. До цього він два роки працював у Португалії, в загальновійськовому командуванні в Лісабоні у складі групи НАТО, яка надавала підтримку Африканському Союзу.

Альянс із 2005 року почав допомагати Африканському Союзу розвивати свій потенціал, а з 2007 року – Африканські сили готовності, намагаючись розвинути здатність Альянсу протягом тривалого часу вести операції з підтримання миру.

«Розбудовою потенціалу часто називають допомогу сторонам, зазвичай суспільствам, в країнах, що розвиваються, яким потрібно розвинути певні уміння чи компетенції, або вдосконалити загальні можливості», – пояснює полковник Фортер.

Хоча група зі зв’язків НАТО з АС невеличка, ряд представників НАТО регулярно відряджається до Ефіопії для роботи з Африканським Союзом з широкого спектра питань.

Взаємодія НАТО з Африканським Союзом виходить поза межі простого розвитку потенціалу. «Вона забезпечує військові знання, які необхідні [АС] для проведення його військових операцій», – каже полковник Фортер, деталізуючи людські ресурси, правову і організаційну роботу своєї групи.

«Все це означає розуміння і задоволення потреб Африканського Союзу і здатність оцінювати, як НАТО може використовувати свої власні можливості для надання відповідної допомоги», – пояснює він.

«Найважливіший аспект моєї ролі – це зв'язок», – каже він. І додає, що кожен член групи повинен уміти здійснювати комунікацію і ділитися досвідом НАТО, а також слухати людей і розуміти їх потреби.

Попри те, що ця група добре інтегрувалась у місцеву громаду, він додає, що «найважчим у цій та будь-якій іншій місії є відірваність від близьких на довгий час».

Підтримка Африканського Союзу з боку НАТО

У 2005 році Африканський Союз попросив НАТО допомогти позбутися недоліків його місії в Дарфурі (AMIS), розбудувавши штабний потенціал. У рамках AMIS Альянс допомагав перевезти 32 тисячі з 45 тисяч військовослужбовців і транспортних засобів АС в Дарфур і з нього. Ця підтримка була завершена після передачі AMIS до гібридних сил ООН – Африканський Союз наприкінці 2007 року. З того часу АС робив подібні запити щодо практичної допомоги.

«НАТО прагне залишатися в тіні, надаючи допомогу, – каже Мішель Сула, виконуючий обов'язки помічника Генерального секретаря НАТО з питань операцій. – Зрештою, головна мета НАТО завжди полягала в сприянні і заохоченні до розв'язання африканських проблем самими африканцями, тому її підтримка АС керується принципом відповідальності африканців, тому допомога надається виключно на прохання АС і для задоволення його потреб».

У новій Стратегічній концепції Альянсу наголошується на важливості партнерств НАТО з широким колом країн – нечленів Альянсу, а також з міжнародними і регіональними організаціями, такими як Африканський Союз, з метою сприяння міжнародній безпеці. Нинішній мандат на підтримку АС з боку НАТО продовжується до 2012 року.

«Зараз [там] має місце ідеальна відповідність між тим, що може запропонувати НАТО і тим, що потрібно АС», – додав Сула. – НАТО має порівняльну перевагу і унікальний досвід та знання у сфері розвитку сил і засобів для операцій з підтримання миру, які необхідні АС, який прагне розбудувати свої сили і засоби такого типу».