Посилити роль жінок у сфері миру і безпеки

Для розв'язання цієї проблеми в жовтні 2000 року Рада Безпеки ООН ухвалила Резолюцію (РРБООН) 1325 щодо жінок, миру і безпеки. В ній робиться заклик до цілковитої і рівноправної участі жінок на усіх рівнях – від раннього запобігання конфліктам до розв'язання  постконфліктних ситуацій.

Одним із головних кроків, які НАТО здійснює задля виконання цієї резолюції, є збільшення кількості жінок, які беруть участь в операціях Альянсу. Сержант Анжела Аарон працює в американському офісі підтримки національних сил при Міжнародних силах сприяння безпеці (МССБ). Вона погоджується з тим, що хоча в деяких збройних силах жінки усе ще не беруть участь в бойових операціях, той факт, що вони мають можливість служити в Афганістані, може зіграти свою позитивну роль.

«Ці жінки хочуть навчатись у коледжі», – каже вона, розповідаючи про свою поїздку на початку року до афганської жіночої школи в Кабулі. – У такий спосіб вони показують, що хочуть бути більш корисними. Мені здається, що ми можемо їм допомогти в цьому. Я думаю, що  ті, хто бачать нас на службі у війську, як чоловіки, так і жінки, починають розуміти, що кожен може бути корисним».

Жінки-військовослужбовці можуть бути дуже корисними на КПП і під час пошукових операцій, де вони можуть виконувати необхідні дії з обшуку місцевих жінок, шукаючи, наприклад, незаконну зброю. Також жінкам, які стали жертвами насильства, часто легше поділитися своїм болем з іншою жінкою.

НАТО також намагається залучити більше місцевих жінок до роботи зі становлення і розбудови миру, тому що розуміння місцевої культури і інтеграція різних поглядів на права жінки є головним для тривалої стабільності.

Полковник Аннік Бегманс, колишня голова Комітету жінок у збройних силах НАТО, розповідає про досвід миротворців у Косові: «Для того щоб досягти прогресу на переговорах з чоловіками з якогось села, нам інколи доводилось залучати до переговорів і переконувати жінок з цього села, тому саме вони мали реальну владу за лаштунками».

Навчання і освіта

Д-р Луїза Олссон, дослідник з Академії Фольке Бернадотт в Швеції, нещодавно була співкерівником дослідження, яке організували зацікавлені країни Альянсу і партнери з метою вивчення уроків і виявлення найкращих зразків підходу до виконання Резолюції 1325 РБООН в Групах з відбудови провінцій Афганістану (ГВП).

«Для того щоб впровадити Резолюцію 1325 у виконання операцій важливо встановити завдання. Для цього необхідно вдосконалити компетенцію особового складу через навчання», – каже вона.

У дослідженні наголошується на важливості функцій експертів, таких як радники з гендерних питань, і точок особливої уваги, а також вказується на важливість ролі політичного і військового керівництва в підтримці і взятті на себе відповідальності за впровадження у життя Резолюції 1325.

Визначення потреб у навчанні і уроків, а також обмін цією інформацією з іншими країнами і міжнародними організаціями та інституціями є вкрай необхідними. На саміті НАТО в квітні 2009 року керівники країн Альянсу закликали до розробки комплексного набору заходів до 10-ї річниці РРБООН 1325 у жовтні 2010 року.

Рівні можливості

Загалом, для того щоб жінки отримали доступ до прийняття рішень і демократичних процесів, повинна зрости кількість працюючих жінок, особливо на вищих посадах у корпораціях, урядах і організаціях.

Стефані Бабст є заступником помічника Генерального секретаря з громадської дипломатії і однією з небагатьох високопоставлених жінок-керівників уНАТО. На Міжнародному саміті жінок-підприємців і лідерів у Стамбулі на початку червня 2009 року вона закликала до більш активного залучення жінок до сфери безпеки і оборони.

«Операції НАТО виконуються на трьох континентах, у них беруть участь майже 70 тисяч військовослужбовців з 28 країн Альянсу і 17 країн – нечленів НАТО від Швейцарії до Австралії», – каже вона. – Жінки становлять половину населення цих країн, але мало хто з них залучений до прийняття рішень. Це демонструє важливість і потенціал відповідальних дій Організації на підтримку гендерної рівності».