Поглиблення наукового співробітництва з Україною

«Проекти SPS з Україною не лише мають наукову цінність – вони також істотно впливають на безпеку», – сказав помічник Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці посол Сорін Дукару. – Програма SPS є гнучким інструментом  –  за  допомогою нашої співпраці з Україною ми створили модель практичної співпраці».

Програма SPS збирає разом дослідників і фахівців з України і країн НАТО, які розв’язують  питання безпеки за допомогою наукового співробітництва, отримуючи практичні результати для суспільства  і створюючи важливі мережі контактів.

Відповідно до політичних рішень і інструкцій, отриманих на саміті НАТО в Уельсі у вересні, програма SPS більше ніж подвоїла попереднє виділення  коштів на заходи з Україною в 2014 році. З квітня 2014 року члени Альянсу затвердили 15 нових заходів SPS, в тому числі 12 великих багаторічних проектів з особливою увагою до важливих питань безпеки.

«Ми дуже задоволені тим, що вже зроблено», – зазначив посол України при НАТО Ігор Долгов, високо оцінюючи «широкий спектр корисних практичних проектів з конкретними результатами».

Протистояти нетрадиційним загрозам безпеки

За останні кілька місяців було започатковано  нові заходи SPS задля долання  низки нетрадиційних загроз безпеці, які становлять значний ризик для України в нинішньому середовищі безпеки. Здійснюється робота в таких галузях, як захист від  радіологічних, хімічних, біологічних  і ядерних агентів (РХБЯ), сучасні технології в галузі безпеки, енергетична безпека і кіберзахист.

Зростає кількість кібернападів на цю країну – навіть президентський сайт протягом кількох годин влітку був недоступний. На допомогу зміцненню кіберзахисту України разом зі Службою безпеки України було розроблено спеціальний практичний навчальний курс для системних і мережевих адміністраторів. Учасники більше дізнаються про основи протоколів, сервісів і технологій  безпеки і краще зможуть виявляти вразливі місця систем і моніторити мережевий трафік. Це доповнює роботу, яка виконується в рамках нового Цільового фонду з кібербезпеки для України.

Ще однією потенційною проблемою для безпеки України є РХБЯ агенти. Науковці з України і країн Альянсу працюють разом над пошуком інноваційних рішень, в тому числі і у галузі нанотехнологій, яка має багатообіцяючі перспективи застосування  в галузі безпеки. Наступний семінар стане майданчиком для обміну інформацією про найостанніші результати досліджень і найсучасніші технології в цій галузі з особливою увагою до нових  технологій виявлення вибухових речовин і РХБЯ агентів. На додаток багаторічний проект спрямований на розроблення фундаментальних нових наноструктур для застосування в галузі безпеки, які зрештою стануть частиною військового оснащення, такого як системи виявлення пусків.

Експертна підтримка також надається Україні щодо поточного Комплексного огляду безпеки і оборони. Під час дводенного заходу під проводом Естонії і України зберуться провідні аналітики, експерти і представники громадянського суспільства для обговорення кількох «Зелених книг»  щодо ключових галузей Комплексного огляду. Вивчаються й інші ідеї щодо потенційної співпраці. Наприклад, розробляється проект забезпечення обладнання і навчальної підготовки в галузі гуманітарного розмінування в Україні,  де протипіхотні міни стали великою проблемою.

«Ми і надалі співпрацюватимемо з нашими українськими колегами над розробленням нових заходів SPS кращої якості, які сприятимуть науковому співробітництву і розв’яжуть основні проблеми безпеки України, допомагаючи таким чином її населенню», – сказав помічник Генерального секретаря НАТО з нових викликів безпеці.

Давня історія наукової співпраці

Ці останні ініціативи ґрунтуються на тривалій історії наукової співпраці  з Україною. Ця країна розпочала брати участь в наукових програмах НАТО ще у 1991 році, а після обміну листами про співробітництво в галузі науки і екології в 1999 році ця співпраця посилилась.

Екологічні питання завжди були в центрі уваги нашого співробітництва. Один з проектів SPS допоміг встановити сучасну автоматичну систему моніторингу в режимі реального часу і прогнозування повеней в басейні річки Прип’ять. Великі повені в цьому регіоні на кордоні між Білоруссю і Україною часто завдавали великої шкоди місцевому населенню і економіці. Оскільки до цього басейну також входить Чорнобильська зона відчуження, а одна притока річки забезпечує атомну електростанцію водою для охолодження, дієвий моніторинг абсолютно необхідний.

Ще один багаторічний проект в рамках SPS був розпочатий минулого року задля розроблення нових технологій збирання необхідних даних і розроблення ефективних пристроїв для ліквідації значного забруднення підземних вод, спричинених сховищем паливно-мастильних матеріалів на військовому об’єкті поблизу житлових районів Києва. Ці технології пізніше можуть бути застосовані для відновлення інших забруднених територій в Україні. 

За словами посла Долгова, така практична співпраця, яка є корисною для місцевого населення, позитивно впливає на образ НАТО в Україні, де зараз 52 відсотки населення підтримують вступ країни до НАТО.

Безпрограшна співпраця

Збираючи разом науковців високого рівня, співпраця через програму SPS допомагає не лише Україні, а й створює глобальні наукові мережі і об’єднання заради практичних результатів. Гарним прикладом цього є створення інноваційного, економного рентгенівського генератора в Національному науковому центрі в Харкові. Цей проект допомагає підтримати нове покоління молодих українських науковців, що працюють на передовій сучасних технологій. Генератор, зрештою, вироблятиме рентгенівські промені високої енергії для застосування в системах виявлення зображень високої чіткості, що можуть використовуватися в світі в таких різноманітних галузях, як медицина, боротьба з контрабандою, виявлення вибухових речовин, судово-медична експертиза і безпека довкілля.

«Цей проект демонструє, що співпраця в рамках SPS є безпрограшною, оскільки вона дає нові можливості практичного наукового співробітництва, розвиваючи мережі. Українські науковці також багато чого дають НАТО», – зазначив посол Долгов.