Відповідь НАТО на вторгнення Росії в Україну

НАТО є оборонним союзом 32 країн Європи та Північної Америки.

Дізнайтесь більше: Що таке НАТО?

НАТО існує, щоб захищати свої держави-члени та один мільярд громадян, які в них живуть.  Альянс робить це, об’єднуючи зусилля урядів і збройних сил 32 країн-союзниць та надаючи безпекову гарантію того, що напад на одну з них буде нападом на всіх членів. 

Дізнайтесь більше: Завдання НАТО
Дізнайтесь більше: Колективна оборона та стаття 5

Україна не є членом НАТО. Україна є країною-партнером НАТО, а це означає, що вона має тісну співпрацю з НАТО, але на неї не розповсюджується гарантія безпеки, запроваджена в договорі про заснування Альянсу.  

Дізнайтесь більше: Держави–члени НАТО
Дізнайтесь більше: Країни-партнери

Так. На Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени Альянсу (так звані «союзники по НАТО») погодились, що Україна стане членом НАТО, зазначивши, що наступним кроком на шляху України до НАТО повинно було стати подання заявки на приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ) – програми НАТО, що охоплює політичні, економічні, оборонні, ресурсні, безпекові і правові реформи в країнах-кандидатах. На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу скасували вимогу виконання Україною ПДЧ, внаслідок чого шлях України до НАТО скоротиться з двох до одного етапу. На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу заявили, що продовжуватимуть підтримувати Україну на її незворотному шляху до членства в НАТО, знову підтвердивши, що зможуть запросити Україну вступити до Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови.   

Дізнайтесь більше: Відносини з Україною 
Дізнайтесь більше: Розширення і Стаття 10 

НАТО допомагає Україні захиститися перед обличчям загарбницької війни Росії, координуючи надходження допомоги Україні з боку держав–членів Альянсу і партнерів. На держави–члени Альянсу сукупно припадає 99 % усієї військової допомоги Україні.

У рамках Комплексної програми допомоги (КПД) і відповідних фондів держави–члени Альянсу зобов’язалися передати близько 800 мільйонів євро (майже 870 мільйонів доларів США) на невідкладні потреби України у нелетальній допомозі такі, як зимовий одяг, бронежилети, паливні матеріали, транспортні засоби, захищений зв’язок, бойові пайки,  спорядження для розмінування і предмети медичного призначення. До того ж у рамках КПД держави–члени Альянсу зобов’язалися забезпечити подальшу підтримку України, запровадивши багаторічну програму допомоги, яка полегшить перехід України від систем радянського зразка до стандартів, підготовки і доктрин НАТО; сприятиме відбудові оборонного і безпекового сектору України; і надалі забезпечуватиме невідкладні потреби країни. Альянс також підніс на новий рівень політичні зв’язки з Україною, започаткувавши Раду Україна – НАТО, яка становить форум для кризових консультацій і ухвалення рішень, у рамках якого усі держави–члени НАТО і Україна засідають на засадах рівності.

Держави–члени НАТО постачають в Україну озброєння, боєприпаси і різні види легкої та важкої військової техніки, зокрема, протитанкові комплекси і системи ППО, гаубиці, безпілотні апарати, танки і винищувачі. Завдяки Статті 5 НАТО і залізному зобов’язанню гарантувати колективну оборону усіх союзників, держави–члени Альянсу можуть бути впевнені, що у разі поставок зброї в Україну, їхня власна безпека не постраждає. Військові інструктори НАТО також навчають українських військових застосовувати цю техніку.  Усе це, день у день, реально змінює розстановку сил на полі бою і сприяє тому, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об’єднаних Націй. З метою здійснення координації безоплатної передачі Україні обладнання і військової техніки і забезпечення підготовки особового складу Збройних Сил України, держави–члени Альянсу вирішили запровадити Ініціативу НАТО з безпекової допомоги і навчання для України (NSATU) зі штабом у Вісбадені, Німеччина, і кількома логістичними центрами на сході Альянсу, укомплектованими близько 700 військовослужбовцями з країн Альянсу і партнерів.

Щоб така підтримка і далі тривала, держави–члени Альянсу затвердили Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні. За цим Зобов’язанням вони домовилися забезпечити базове фінансування на рівні щонайменше 40 мільярдів євро протягом наступного року і надавати сталий рівень безпекової допомоги для того, щоб Україна перемогла.

Багато союзників забезпечують гуманітарну допомогу цивільним людям і дають притулок мільйонам українських біженців. Спільно з іншими відповідними зацікавленими міжнародними партнерами держави–члени Альянсу докладають зусиль для притягнення до відповідальності усіх винних у воєнних злочинах, включаючи сексуальне насильство у контексті конфлікту. Держави–члени Альянсу також тісно співпрацювали у рамках зусиль міжнародної спільноти забезпечити експорт українського зерна і сприяти розв’язанню глобальної продовольчої кризи.

У довгостроковій перспективі Альянс готовий і надалі підтримувати Україну, взяти участь у повоєнній відбудові і сприяти реформам. Усі ці ініціативи слугуватимуть мостом до членства України в НАТО.

Дізнайтесь більше: Декларація Вашингтонського саміту, 10 липня 2024 р. – включаючи Зобов’язання щодо довгострокової безпекової допомоги Україні
Дізнайтесь більше: Комюніке Вільнюського саміту, 11 липня 2023 р.
Дізнайтесь більше: Декларація Мадридського саміту, 29 червня 2022 р.
Дізнайтесь більше: Заява глав держав і урядів НАТО, 24 березня 2022 р.  

Після незаконної та неправомірної анексії Росією Криму у 2014 році НАТО сприяла реформуванню Збройних Сил і оборонних структур України, зокрема завдяки наданню обладнання і виділенню фінансової допомоги. До того ж держави–члени Альянсу забезпечили підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців. Українські військовослужбовці також вдосконалювали навички, беручи участь у навчаннях і операціях НАТО. Починаючи з 2016 року, допомога з боку НАТО надавалася під егідою Комплексної програми допомоги (КПД), яка включає широкий спектр ініціатив у галузі розбудови оборонних спроможностей і трастових фондів в таких ключових галузях, як кіберзахист, логістика і протидія гібридній війні. На Мадридському саміті у 2022 році лідери держав–членів ухвалили рішення про подальше розширення КПД, а на Вільнюському і Вашингтонському самітах у 2023 і 2024 рр. відповідно затверджено подальшу підтримку України у рамках КПД. 

Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні (Див. пункт 5 вище).

Дізнайтесь більше: Відносини з Україною

Відколи у 2014 році Росія здійснила незаконну анексію Криму і дестабілізувала ситуацію на сході України, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного силового приєднання територій у Європі з часу Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав’язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО не визнає їх. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.

Докладніше: Заява Північноатлантичної ради НАТО щодо так званих «референдумів» в регіонах України
Докладніше: Генеральний секретар НАТО засуджує спроби незаконної анексії Росією частини території України   

Дії НАТО є оборонними, покликаними запобігати конфлікту, а не провокувати його. Альянс несе відповідальність за те, щоб уникнути ескалації цієї війни і її поширення за межі України, внаслідок чого вона стала б ще більш руйнівною і небезпечною. Запровадження  безпольотної зони над Україною або розміщення на її території бойових підрозділів призвело б до прямого протистояння між силами НАТО і Росії. Це означало б ескалацію війни і спричинило б ще більші людські страждання і спустошення в усіх причетних країнах.

Докладніше: Пресконференція Генерального секретаря НАТО 23 березня 2022 року

Держави–члени Альянсу і партнери вжили безпрецедентних заходів проти Росії, включаючи суворі санкції, щоб позбавити Кремль ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени Альянсу і надалі посилюватимуть санкції з метою збільшення тиску на російський уряд. Завдяки цим зусиллям Росії буде дедалі складніше ремонтувати свої танки, виробляти ракети і фінансувати війну.

Рішення Президента Путіна напасти на Україну є жахливою стратегічною помилкою, за яку Росія дорого розплачуватиметься протягом багатьох років, як економічно, так і політично. 

Докладніше: Заява глав держав і урядів країн–членів НАТО від 24 березня 2022 року

Після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році, держави–члени Альянсу задіяли оборонні плани НАТО і додатково розмістили тисячі військовослужбовців з країн НАТО по обидва боки Атлантики. У стислі терміни було створено чотири нових бойових групи НАТО на території Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини, які доповнюють вже існуючі бойові групи Альянсу в Естонії, Латвії, Литві і Польщі. Ці вісім бойових груп простягаються уздовж усього східного флангу НАТО, від Балтійського моря на півночі до Чорного моря на півдні. Нині п’ятсот тисяч військовослужбовців НАТО перебувають у стані високої готовності в усіх галузях операцій – на суші, на морі, у повітрі, кіберпросторі і космосі. 

На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили переломні рішення для стримування і оборони НАТО. Це передбачало зміцнення передової оборони, підготовку до збільшення чисельності батальйонних бойових груп у східній частині Альянсу до рівня бригади, трансформацію Сил реагування НАТО і збільшення кількості особового складу підвищеної готовності до понад трьохсот тисяч військовослужбовців. В інтересах цих сил здійснюватиметься превентивне розміщення додаткової військової техніки і складування предметів постачання; забезпечуватиметься розбудова спроможностей передового розгортання; а також оновлення оборонних планів, що передбачатиме попереднє визначення конкретних військових підрозділів для оборони конкретних членів Альянсу. Це становить найістотніше зміцнення стримування і колективної оборони Альянсу після завершення холодної війни.

На Вільнюському саміті 2023 року держави–члени Альянсу продовжили запровадження рішень Мадридського саміту НАТО, ухваливши нові регіональні оборонні плани з метою протидії двом основним загрозам, що стоять перед Альянсом: Росія і тероризм. Лідери держав–членів Альянсу зобов’язалися інвестувати в оборону щонайменше 2% національного Валового внутрішнього продукту (ВВП) щорічно і затвердили План дій у галузі оборонно-промислового виробництва з метою прискорення спільних закупівель, підвищення оперативної сумісності і створення інвестиційних і виробничих потужностей. За цим Планом дій, держави–члени Альянсу затвердили рамкові контракти на суму понад 10 мільярдів доларів США на такі критичні потреби, як артилерія 155-мм калібру, протитанкові керовані ракети і боєприпаси для основних бойових танків. 

На Вашингтонському саміті у 2024 році держави–члени Альянсу знову підтвердили відданість забезпеченню інвестицій в оборону на рівні 2% ВВП (відзначивши, що дві третини союзників досягли цього показника) і зобов’язалися розвивати оборонно-промислові потужності з метою невідкладного забезпечення Альянсу критично важливим потенціалом. Вони привітали поступ, досягнутий з часу Мадридського і Вільнюського самітів, щодо зміцнення і модернізації НАТО до нової доби колективної оборони, а також погодили подальшу розбудову Об’єднаної системи ППО і ПРО НАТО за рахунок нових засобів захисту від балістичних ракет, а також надали нового поштовху системі кіберзахисту НАТО завдяки створенню Інтегрованого центру кіберзахисту НАТО.

Держави–члени НАТО також зміцнюють стійкість суспільств й інфраструктури. Йдеться про розбудову кіберспроможностей і кіберзахисту, а також забезпечення взаємної підтримки у разі кібернападів. Через саботаж на газогоні «Північний потік» держави–члени Альянсу збільшили військово-морську присутність у Балтійському і Північному морях, а також підсилюють заходи безпеки навколо інших ключових установок і об’єктів критичної інфраструктури. Окрім цього, члени НАТО нарощують обмін розвідувальними даними і активізують спостереження в усіх галузях з метою забезпечення захисту критичної підводної та енергетичної інфраструктури. До того ж держави–члени НАТО підвищують готовність до хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних загроз, вдосконалюють енергетичну безпеку і зміцнюють стійкість перед обличчям гібридних загроз, включаючи дезінформацію.

Дізнайтесь більше: Стримування та оборона 
Дізнайтесь більше: Військова присутність НАТО на сході Альянсу
Дізнайтесь більше: Стійкість і Стаття 3
Дізнайтесь більше: Роль НАТО в оборонно-промисловому виробництві

Погрозлива ядерна риторика Кремля є небезпечною і безвідповідальною. НАТО сприймає ці загрози дуже серйозно, але нас не залякати. НАТО завжди на сторожі і чітко застерігає Росію, що перемогти у ядерній війні неможливо і що її у жодному разі не слід починати. Застосування Росією ядерної зброї у будь-якій формі докорінно змінило б характер війни і мало б тяжкі наслідки для Росії. Держави–члени Альянсу також глибоко занепокоєні повідомленнями про застосування Росією хімічної зброї проти українських військ. Якщо Росія якось вдасться до застосування хімічної або біологічної зброї, це буде порушенням міжнародного права і воєнним злочином і матиме серйозні наслідки. 

Дізнайтесь більше: Зброя масового знищення 
Дізнайтесь більше: Об’єднані оперативно-тактичні сили захисту від хімічної, біологічної, радіологічної і ядерної загрози

НАТО засуджує усіх, хто сприяє загарбницькій війні Росії проти України, таким чином затягуючи її.

Білорусь продовжує сприяти цій війні, надаючи доступ до своєї території та інфраструктури, включаючи для оголошеного Росією розміщення ядерної зброї на території Білорусі.

Північна Корея та Іран підживлюють загарбницьку війну Росії проти України, надаючи Росії пряму військову підтримку у вигляді боєприпасів і безпілотних літальних апаратів (БПЛА).

Китайська Народна Республіка (КНР) стала вирішальним чинником, що сприяє війні Росії проти України, завдяки так званому «партнерству без обмежень» з Росією і широкомасштабній підтримці оборонно-промислової бази Росії, включаючи передачу матеріалів подвійного призначення, таких як комплектуючі до зброї, обладнання і сировина, що забезпечує підмогу оборонному сектору Росії. Сприяння з боку КНР найбільшій війні в Європі у новітній історії неминуче зашкодить її інтересам і репутації.

НАТО закликає усі держави не надавати жодної допомоги на підтримку агресії Росії.

Дізнайтеся більше: Декларація Вашингтонського саміту 2024 р.