Щорічний звіт Генерального секретаря за 2021 рік

Фото: Персонал сил спеціальних операцій висаджується з румунських гелікоптерів «IAR 330» під час навчань «Непохитний захисник – 2021». Чинку, Румунія, травень 2021 р.

Разом Європа і Північна Америка згуртовані і міцніші у буремні часи

У дедалі більш небезпечному світі, де зростає суперництво, НАТО продовжує робити усе належне для того, щоб нашим населенням, державам і цінностям ніщо не загрожувало.

Протягом останнього року агресивні риторика і дії Росії стрімко наростали і зрештою призвели до жорстокого і неспровокованого вторгнення Росії в Україну наприкінці лютого 2022 року. Президент Путін не приховує, що його плани не обмежуються Україною. Він вимагав укласти юридично зобов'язуючі договори, згідно з якими мало б припинитися подальше розширення НАТО, а також вимагалося виведення військ і об'єктів інфраструктури з території держав – членів Альянсу, які вступили до НАТО після 1997 року, тобто половини чинних членів Альянсу. На початку лютого 2022 року вперше в історії укладено угоду між Росією і Китаєм, підписавши яку Пекін став на бік Москви, закликаючи НАТО припинити прийом нових членів.

Тоді як друкується цей Звіт, війна президента Путіна в Україні, за пособництва Білорусі, все ще лютує, гинуть невинні мирні жителі, руйнуються міста й інфраструктура, а мільйони людей змушені тікати за кордон. У відповідь на це держави – члени Альянсу продовжують збільшувати підтримку Україні, завдавати економічних збитків Росії і зміцнювати стримування і оборону Альянсу. За минулі тижні ми більш як вдвічі збільшили нашу військову присутність у східній частині Альянсу, розгорнувши додаткові війська, літаки і кораблі, щоб захистити кожен дюйм території Альянсу.

Розпочалася нова ера світової безпеки, коли авторитарні режими, такі як Росія і Китай, відкрито оспорюють засадничі принципи нашої безпеки і намагаються повністю перекроїти міжнародний порядок, від якого залежать наші мир і добробут. Для досягнення своїх цілей Москва застосовує силу. Водночас інші загрози нашій безпеці, такі як тероризм, розповсюдження ядерної зброї, кібернапади, руйнівні технології і зміна клімату нікуди не поділися.

Перед обличчям цієї нової реальності Європа і Північна Америка мають і надалі зберігати єдність і тісно співпрацювати у рамках сильної НАТО. Саме це ми робимо. На нашому Брюссельському саміті у червні 2021 року ми узгодили амбітний і далекосяжний порядок денний «НАТО – 2030». У цьому Звіті описано конкретні заходи, яких вжила НАТО з метою адаптації нашого Альянсу у політичному і військовому вимірах до мінливого сучасного світу.

На саміті Альянсу у Мадриді в червні 2022 року буде вжито подальших кроків з метою реалізації рішень «НАТО – 2030» і модернізації нашого Альянсу для майбутнього. Ми і надалі зміцнюватимемо стримування і оборонну позицію НАТО на довготермінову перспективу і підвищуватимемо готовність. Ми узгодимо чіткі цілі у галузі стійкості, щоб наші суспільства і життєво важлива інфраструктура були менш уразливими у разі нападу. Ми також прискоримо процес трансатлантичних інновацій з метою збереження нашої технологічної першості паралельно із повноцінним початком запровадження Прискорювача оборонних інновацій на Північній Атлантиці, а також Інноваційного фонду. Ми затвердимо амбітну мету зменшення впливу діяльності наших збройних сил на клімат. Ми активізуємо нашу підтримку і співробітництво з партнерами-однодумцями, включаючи Європейський союз, з метою протидії глобальним викликам.

На саміті у Мадриді ми також ухвалимо нову Стратегічну концепцію НАТО – найважливіший керівний документ Альянсу після засновницького Північноатлантичного договору. У Стратегічній концепції 2022 року буде відображено нову безпекову реальність, підтверджено ключові цінності і завдання Альянсу і спрямовано поточну адаптацію нашого Альянсу.

Згідно з результатами опитування громадської думки, проведеного на замовлення НАТО у 2021 році, понад 80 відсотків громадян у державах – членах Альянсу вважають необхідною співпрацю між Європою і Північною Америкою з питань безпеки. Хоча за останнє десятиліття середовище безпеки істотно змінилося, наші основоположні цінності є непорушними, так само, як і наша готовність захищати і обороняти один одного. Зв'язок між Європою і Північною Америкою міцний, як ніколи. Разом у складі НАТО ми і надалі гарантуватимемо безпеку і свободу мільярда наших громадян.

Фото: Засідання Північноатлантичної ради на рівні глав держав і урядів у рамках Брюссельського саміту 2021 року. Брюссель, Бельгія, червень 2021 р.

НАТО вмить

Сукупно населення держав – членів Альянсу становить один мільярд осіб, а на країни НАТО припадає майже половина світового економічного і військового потенціалу.

Для чого створювалася НАТО?

Організацію Північноатлантичного договору було створено у 1949 році після завершення Другої світової війни. Її основним завданням є захист свободи і безпеки усіх її членів політичними і військовими засобами. В основу установчого документа НАТО – Північноатлантичного договору – покладено принцип колективної оборони. Цей принцип, який закріплено у Статті 5 Договору, непорушно пов'язує усіх членів Альянсу, зобов'язуючи їх захищати один одного у разі нападу. НАТО прагне забезпечити тривалий мир в Європі, ґрунтуючись на спільних цінностях, таких як демократія, особиста свобода і верховенство права.

Скільки країн–членів входять до НАТО?

Спочатку до Альянсу входили 12 держав-засновниць, а саме: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Великобританія та Сполучені Штати Америки. За Північноатлантичним договором до Альянсу мають право вступати інші європейські держави за умови згоди на це усіх чинних членів Альянсу. Будь-яка країна, що претендує на вступ до НАТО, має поділяти ключові цінності Альянсу, а також бути в змозі і прагнути робити внесок до безпеки на євроатлантичному просторі. За останні десятиліття такі 18 держав стали членами НАТО: Греція і Туреччина (1952 р.), Німеччина (1955 р.), Іспанія (1982 р.), Чеська Республіка, Угорщина і Польща (1999 р.), Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія (2004 р.), Албанія і Хорватія (2009 р.), Чорногорія (2017 р.) і Північна Македонія (2020 р.). Нині усі 30 держав – членів Альянсу разом міцніші, ніж вони були б поодинці.

Фото: Турецький військовослужбовець (ліворуч) і румунська військовослужбовиця (праворуч). Румунія, травень 2021 р.

Тим, хто служить

Дякую!

Дякую десяткам тисяч військових з країн Європи і Північної Америки, які у 2021 році несли службу у військових командуваннях НАТО, брали участь у навчаннях, місіях і операціях. Ваша служба і самопожертва на посадах солдатів, моряків, персоналу військово-повітряних сил і морських піхотинців сприяли тому, щоб один мільярд громадян країн НАТО безпечно пережили цей складний рік. Ви – це міцний хребет, на якому тримаються солідарність НАТО і наші невіддільні цінності, такі як демократія, особиста свобода і верховенство права.

Належно висловити додаткову подяку тим, хто служив в Афганістані. Протягом останніх двадцяти років з території Афганістану не було вчинено жодного терористичного нападу, який завдав би шкоди нашому населенню або нашим країнам. Цим ми завдячуємо вам. І ми особливо вшановуємо усіх тих, хто пожертвував життям за нашу свободу.

У ці смутні часи нам спокійніше від усвідомлення того, що ви, відданий особовий склад наших збройних сил, пліч-о-пліч бережете безпеку наших держав.

Ще раз дякую.

Фото: Офіційне фото лідерів держав – членів Альянсу на Брюссельському саміті 2021 року. Брюссель, Бельгія, червень 2021 р.

Готуючись до майбутнього: НАТО - 2030

«НАТО – 2030» – це амбітна ініціатива під егідою Генерального секретаря Єнса Столтенберга, покликана гарантувати, щоб НАТО залишалася готовою, міцною і згуртованою перед обличчям нової ери дедалі гострішого світового суперництва.

Протягом 2020 і 2021 року Генеральний секретар проводив широкі консультації з державами – членами НАТО щодо того, яким чином ще більше зміцнити НАТО і краще підготувати її до майбутнього. Незалежна група експертів¹ також надала йому цінні поради. До того ж Генеральний секретар мав контакти з представниками громадськості, молоддю, парламентарями і приватним сектором для того, щоб звести разом ідеї, завдяки яким було остаточно сформульовано порядок денний «НАТО – 2030».

Держави – члени НАТО ухвалили цей порядок денний на Брюссельському саміті 14 червня 2021 року. Він містить вісім ключових пропозицій.

1. Поглиблення політичного діалогу і консультацій
2. Зміцнення стримування і оборони
3. Підвищення стійкості
4. Збереження технологічної першості НАТО
5. Забезпечення заснованого на правилах міжнародного порядку
6. Вдосконалення підготовки і подальша розбудова спроможностей
7. Протидія й адаптація до наслідків зміни клімату
8. На шляху до нової Стратегічної концепції НАТО – 2022

Читайте англійською Розділ «НАТО – 2030» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Британський військовослужбовець, який служить у складі бойової групи посиленої Передової присутності НАТО в Естонії, під час навчань із відпрацювання дій за умов холоду. Естонія, лютий 2021 р.

Стримування, оборона і діалог

НАТО нині стикається з найбільш складним середовищем безпеки після завершення холодної війни. У відповідь на ці обставини Альянс запровадив найбільш масштабну адаптацію за останнє покоління, а саме: збільшення інвестицій, модернізацію потенціалу і зусилля, спрямовані на підвищення готовності збройних сил.

У 2021 році держави – члени Альянсу вжили подальших кроків для гарантування наявності належних збройних сил там і коли це необхідно, зокрема, продовжуючи інвестиції у забезпечення готовності сил і спроможності швидкого реагування Альянсу. Тривало запровадження Ініціативи готовності НАТО, ухваленої у 2018 році. Покликана закріпити переконання у необхідності підвищеної готовності збройних сил усередині Альянсу і забезпечити виділення військ у терміни не пізніше як за 30 діб, ця Ініціатива також сприяє тому, щоб Альянс був здатний відреагувати у стислі терміни, забезпечуючи оперативне підкріплення національних збройних сил на суходолі, у повітрі і на морі, як для втручання у разі криз, так і для участі у бойових діях високої інтенсивності. На Брюссельському саміті у червні 2021 року держави – члени Альянсу також ухвалили рішення про подальше вдосконалення і модернізацію Структури сил НАТО, до складу якої входять національні і багатонаціональні формування, що надаються у розпорядження Альянсу, для забезпечення поточних і майбутніх потреб у галузі стримування і оборони.

Читайте англійською Розділ «Стримування, оборона і діалог» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Два італійських винищувачі «F-35 Блискавка II» вирулюють з ангару на базі ВПС Емарі в Естонії у рамках навчань НАТО із патрулювання повітряного простору «Рамштайн еллой». Емарі, Естонія, липень 2021 р.

Інвестиції в оборону

Загрози і виклики безпеці, які спричинили ухвалення у 2014 році Зобов'язання у галузі інвестицій в оборону, не зникли. Навпаки, їх побільшало і вони стали ще більш небезпечними. Інвестуючи в оборону, держави – члени Альянсу продовжують розробляти, набувати і зберігати сили і потенціал, необхідні для гарантування безпеки Альянсу у складному і непередбачуваному середовищі.

Ось уже сім років поспіль європейські держави – члени НАТО і Канада витрачають більше на оборону. У період із 2020 до 2021 року оборонні видатки збільшено на 3,1 % у реальному вираженні. Загалом, за останні сім років на оборону було витрачено на 270 мільярдів доларів США більше.

У 2021 році вісім держав – членів Альянсу досягли 2% показника витрат національного ВВП на оборону, порівняно з лише трьома членами Альянсу у 2014 році. На частку Сполучених Штатів Америки припадало 51% сукупного ВВП країн – членів Альянсу і 69% сукупних оборонних видатків. За оцінками, у 2021 році сукупні військові видатки НАТО перевищили один трильйон доларів США.

Читайте англійською Розділ «Інвестиції в оборону» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Неформальна заява Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга на відкритті Брюссельського саміту Альянсу. Брюссель, Бельгія, червень 2021 р.

Взаємодія з громадянами, підвищення обізнаності

Для продовження успішної діяльності Альянсу необхідно, щоб громадяни розуміли і підтримували місію НАТО. Отже, інформування громадськості в країнах Альянсу і в усьому світі є вагомою складовою активної діяльності НАТО з питань комунікації і громадської дипломатії.

НАТО постійно намагається долучити різні авдиторії, як вже існуючі, так і нові, поширюючи інформацію і новини про те, чим є НАТО, чим вона опікується і в чому її важливість. До того ж з огляду на поточне інформаційне середовище, НАТО докладає істотних зусиль для протидії недружній інформації, зокрема, дезінформації, протиставляючи їй факти і достовірну інформацію для громадськості.

Читайте англійською Розділ «Взаємодія з громадянами, Підвищення обізнаності» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Демонстрація завершення розміщення п'яти компонентів системи НАТО наземного спостереження «Phoenix RQ-4Ds» із проголошенням її початкової оперативної готовності. Сіґонелла, Італія, лютий 2021 р.

Адаптація Альянсу

З часу заснування Альянсу у 1949 році НАТО завжди успішно адаптувалася до викликів безпеці, що виникали. У 2021 році, коли середовище безпеки ще більше ускладнилося, в НАТО було модернізовано військові структури і потенціал, прискорено інновації й активізовано зусилля, спрямовані на подолання негативних наслідків зміни клімату для безпеки.

Читайте англійською Розділ «Адаптація Альянсу» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Багатоцільовий літак-заправник «A400M» ВПС Іспанії вирулює на сході сонця у рамках європейських навчань із дозаправлення у повітрі 2021, які проводилися у небі над Канарськими островами, Іспанія. Завдяки цьому заходу держави – члени Альянсу мали змогу відпрацювати процедури дозаправлення у повітрі і взяти участь у навчаннях винищувачів під проводом Іспанії «Океанське небо – 2021». Лансароте, Іспанія, жовтень 2021 р.

Сприяння миру

Для того щоб гарантувати безпеку наших громадян і захищати основоположні цінності, такі як демократія, особиста свобода і верховенство права, НАТО проводить місії і операції поза межами Альянсу і співпрацює з широким колом партнерських організацій і держав як по сусідству, так і з більш віддаленими.

Завдяки тісній співпраці НАТО і країни-партнери можуть ефективніше підтримувати заснований на правилах міжнародний порядок, захищати спільні цінності й інтереси і давати відсіч глобальним викликам, включаючи тероризм.

Читайте англійською Розділ «Сприяння миру» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Фото: Офіцерка 26-го батальйону Збройних сил Румунії бере участь у підготовці до Спільного дня демонстрації союзницької сили у рамках навчань «Непохитний захисник – 2021». Чинку, Румунія, травень 2021 р.

Просуваючи рівність і зберігаючи єдність

У 2021 році НАТО посилила увагу до тематики жінок, миру і безпеки, заклавши міцне підґрунтя для подальшого прогресу щодо запровадження гендерної рівності і підвищення ефективності Альянсу. З часу затвердження першої політики НАТО з питань жінок, миру і безпеки у 2007 році, яка визначила роль НАТО у запровадженні Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325, було досягнуто значущого успіху щодо адаптації мислення і підходів НАТО. Відтоді ця і подальші Резолюції ООН з питань жінок, миру і безпеки враховувалися під час розроблення політики НАТО.

Чинна політика Альянсу, затверджена у 2018 році, ґрунтується на таких трьох засадах: інтеграція, інклюзивність і цілісність. НАТО визнає, що жінки значно більше потерпають від конфліктів, і наголошує на важливості їхнього залучення до обговорень і ухвалення рішень з усіх аспектів миру і безпеки. Підхід НАТО можна охарактеризувати як такий, що ставить під сумнів припущення про статус-кво у галузі безпеки і використовує гендерні міркування щодо усіх аспектів своєї діяльності, прагнучи справедливого миру і стабільності.

Читайте англійською Розділ «Просуваючи рівність і зберігаючи єдність» Щорічного звіту (у форматі PDF)

У штаб-квартирі НАТО в Брюсселі розміщуються Міжнародний секретаріат Альянсу і Міжнародний військовий штаб, а також делегації і військові представництва 30 держав – членів НАТО. Тут також розміщуються місії 18 держав-партнерів і працює персонал кількох агенцій НАТО. Штаб-квартира НАТО є основним форумом для проведення обговорень і консультацій, виходячи з яких формуються політика і практична діяльність НАТО.

Читайте англійською Розділ «Організація» Щорічного звіту (у форматі PDF)

Сили у Косові (КФОР)

Місія сил під проводом НАТО у Косові (КФОР) має на меті забезпечувати безпеку, спокій і свободу пересування для усіх громад, що населяють Косово, і діє за мандатом, наданим Резолюцією Ради Безпеки ООН № 1244 від 1999 року. У запровадженні цієї місії НАТО співпрацює і надає сприяння Організації Об'єднаних Націй, Європейському союзу й іншим міжнародним суб'єктам, за доцільністю, з метою розбудови стабільного і мирного Косова. Сили КФОР також допомагають створити у Косові професійні, багатоетнічні структури безпеки під належним демократичним контролем.

Оборонні видатки країн НАТО (2014–2021 рр.)

НАТО регулярно збирає і оприлюднює відомості про оборонні видатки держав – членів Альянсу. Міністерства оборони кожної з країн НАТО повідомляють про поточні і передбачені на майбутнє оборонні видатки відповідно до узгодженої формули. Ці показники стосуються виплат, які національні уряди здійснили або планують здійснити протягом фінансового року на потреби збройних сил на національному рівні або на рівні НАТО.

Читайте англійською Додатки до Щорічного звіту (у форматі PDF)