Лівія: настрій на вулицях
У Тріполі скрізь свято. Поки що немає ознак, що новина про відновлену свободу втрачає свою актуальність для мешканців лівійської столиці.
Майже через три тижні з часу визволення міста від військ Каддафі не треба далеко ходити увечері, щоб побачити людей, які усе ще співають і танцюють, загорнуті у всюдисущі червоні, зелені і чорні кольори революції.
Культура ресторанів і кав’ярень поки що не відновилася до звичного для Тріполі рівня, але коли час від часу надходять свіжі продукти, ресторани імпровізують меню і новина про відкриття закладу швидко поширюється.
«Магазини відкриваються, стає спокійніше, стає безпечніше, я думаю, стає краще», – каже жінка на головній площі Тріполі. Та її подруга зізнається: «Однак усе ж таки небезпечно, я маю на увазі, куди не підеш, скрізь бачиш цих хлопців з автоматами».
Роззброєння справді є проблемою, і розпорошена структура безпеки різних бригад Національної перехідної ради (NTC) створює численні можливості розвитку ситуації в зворотний бік. Відновлення поліції є головним пріоритетом нашвидкуруч зібраної ради Тріполі.
Підтримувати світло
Одним із основних аспектів прискорення процесу повернення життя до нормального русла є найшвидше відновлення постачання електроенергії і води. Підхід НАТО не завдавати ударів по інфраструктурі дає тут свої дивіденди.
Звичайно, для повернення міста до нормального життя треба зробити ще багато. Вивезення сміття є проблемою, оскільки більшість працівників були іноземцями і зараз вони повтікали. Дехто боїться повертатися, в той час як інші користуються можливістю знову стати до роботи. Інші іноземці приїхали до Лівії із сусідніх арабських держав і країн Африки, розташованих поблизу пустелі Сахара, щоб заробити на життя, виконуючи брудну роботу, братись за яку лівійці не хочуть.
Всередині забороненого комплексу
Мешканці Тріполі також користуються можливістю задовольнити свою цікавість.
Великий комплекс у центрі міста, що належав Каддафі, є найновішою туристичною принадою. Зараз це побита тінь минулої кричущої розкоші, яка колись вселяла страх у простих мирних мешканців.
«Народ із великим захопленням розглядає те, що знаходилося поза цими стінами», – каже Мадждех, який відвідує це місце вперше. «Під цими стінами було заборонено зупинятися і тепер людям цікаво дізнатися, як жив Каддафі, як він нами правив, і як він контролював Лівію з одного місця», – розповідає він.
За режиму Каддафі цей будинок називали «будинком диявола» і виявляти до нього інтерес було дуже небажано. « На кожного лівійця, якщо він навіть підходив занадто близько до брами, охоронці направляли свою зброю, – каже Анвер. – Те що ми тут і піднімаємо наш прапор, наш прапор вільної Ліві, – це перемога».
Незавершені справи
Місія НАТО із захисту цивільних залишається незмінною в міру продовження боротьби проти залишків режиму Каддафі. Від швидкості, з якою NTC зможе упоратися із залишками лояльних до Каддафі сил, залежатиме її здатність зосередитися на поверненні Лівії до нормального життя.
Мешканці Тріполі свідомі масштабу роботи, яку треба виконати доки ситуація не стане по-справжньому «нормальною», але вони, схоже, очікують на це з достатнім терпінням.
«Ми дуже щасливі зараз, коли життя нормалізується, – каже Тахір, працівник аеропорту Тріполі. – Звичайно, це відбувається поступово, не швидко, і ми з цим погоджуємося».