Рік для зміцнення і розширення досягнень в Афганістані

  • 09 Feb. 2011 -
  • |
  • Last updated 14 Feb. 2011 10:55

Генерал Девід Петреус пояснив підходи МССБ до діяльності наступного року і важливість довгострокової допомоги Афганістану.

Протягом століть різні військові приходили до Афганістану і залишали його. Ця спадщина спровокувала поширений у суспільстві скептицизм щодо майбутнього нинішньої присутності НАТО в Афганістані.

Генерал Девід Петреус, командувач МССБ і американських військ в Афганістані, з великим співчуттям ставиться до тих афганців, які вважають, що їх можуть залишити напризволяще після 2014 р. Це дата, коли, за домовленістю, афганці мають взяти на себе повну відповідальність за безпеку своєї країни.

Він хоче запевнити людей в тому, що це зовсім не так.

«Ви чули багатьох лідерів, лідера Сполучених Штатів, лідерів багатьох країн, що надіслали свої війська, німецького міністра закордонних справ, який щойно побував тут, прем’єр-міністра Австралії, інших, хто пообіцяв і визнав необхідність продовжувати надавати підтримку Афганістану і після 2014 р.»,– сказав генерал Петреус.

Цього року буде десять років, як точиться війна в Афганістані. Минулий рік ми присвятили зміцненню наших військ і вступу в зони, в яких раніше ніколи не було іноземних військ. Генерал Петреус сказав, що цей рік буде присвячений закріпленню досягнутого минулого року і подальшому розширенню.

«Активні дії продовжуватимуться, але цього року це будуть насамперед дії афганців, тому що афганські сили безпеки продовжують зростати і розвиватись не тільки кількісно, а й якісно, і тому що ми продовжуватимемо тиск на ті зони, де таліби ще почуваються в безпеці або хочуть мати безпечний притулок, коли повертатимуться для свого звичайного весняного наступу», – додав генерал.

Цього року будуть визначені території країни, які підлягають передачі відповідальності. Рішення ґрунтуватимуться на стабільності на цій території, здатності афганських сил безпеки контролювати ситуацію на місцях і наявності місцевого врядування достатнього рівня. 

«Ми маємо принципи передачі відповідальності, і серед них те, що вона залежить від умов, тобто, передача не почнеться, доки умови цього абсолютно не дозволять, а потім ви рухаєтесь в темпі, дозволеному місцевими умовами. Ми говоримо про поступове скорочення, а не просто передачу».