15 років тому – Дейтонські мирні угоди: віха на шляху НАТО і Балкан

Мирна угода була укладена під егідою американського посланника Річарда Голбрука на авіабазі Райт-Паттерсон в Дейтоні між 1 і 21 листопада 1995 року. Прикро, але пан Голбрук помер напередодні річниці Дейтонської угоди. В оприлюдненій сьогодні заяві Генеральний секретар НАТО віддав шану його «дипломатичним умінням, стратегічному баченню і легендарній наполегливості».

Дейтон: складне рішення

«Дейтонська угода поклала край війні», – пояснює Джеймі Шеа, який в той час був речником НАТО, а зараз є заступником помічника Генерального секретаря НАТО з питань новоствореного Відділу нових викликів безпеці. «Боснійські серби досягли своєї основної мети мати свою автономію, в той час, як боснійським мусульманам вдалося запобігти розділу Боснії і зберегти більшу частину її території. Коротко кажучи, жодна зі сторін не спромоглася досягти максимуму своїх цілей, але їм вдалося залишити Дейтон з прийнятним для них мінімумом. Якби Дейтонська угода не була підписана, цілком вірогідно, що конфлікт продовжувався б».

Врегулювання було складним. Боснія і Герцеговина була розділена на дві одиниці: Федерацію Боснії і Герцеговини і Республіку Сербську. Кінцевий розподіл території не збігався з лініями фронту на момент припинення бойових дій, отже, треба було передавати територію одне одному. Центральний уряд отримав обмежені повноваження і спочатку майже не мав впливу на оборонну політику, яка майже повністю була в руках обох одиниць.

Хоча Дейтон відіграв критичну роль у припиненні конфлікту, критики кажуть, що він залишив Боснію і Герцеговину з практично непрацездатною державною структурою. «Це особливо проявляється в надмірній кількості урядових структур і проблемах з реформуванням, викликаних відсутністю централізованої влади, – каже Шеа. – Тим не менше, поки що дуже важко змінити конституцію для того, щоб зробити Боснію більш ефективною країною».

Дейтон передбачав присутність в Боснії і Герцеговині різноманітних міжнародних організацій для нагляду за виконанням домовленостей у конкретних сферах. Перед НАТО було поставлено завдання наглядати за виконанням військового додатку, першого і найбільш довгого і детального додатку до угоди.

НАТО виходить «поза межі»

Підтримка з боку НАТО міжнародних зусиль з припинення війни ознаменувала появу для Альянсу потужної ролі з врегулювання кризових ситуацій. Вона також означала припинення дебатів щодо того, чи має Альянс виходити «поза межі», тобто діяти поза межами кордонів НАТО.

Перша участь Альянсу в Боснійському конфлікті сталася на початку 1990-х років, коли він на прохання ООН допомагав забезпечувати ембарго на постачання зброї і зону, вільну від польотів, а також надавав безпосередню повітряну підтримку миротворцям ООН. Зрештою, наприкінці серпня 1995 р., в зв’язку з продовженням погіршення стану безпеки, НАТО провела двотижневу повітряну кампанію. За підтримки міжнародних сил на землі повітряні удари допомогли зняти облогу Сараєва і змінити хід війни, проклавши шлях до мирних переговорів.

Працюючи з партнерами

Розгортання перших миротворчих сил НАТО на Балканах ознаменувало початок участі країн – нечленів НАТО в операціях на чолі з Альянсом. На загал, 43 різні країни, серед яких усі союзники по НАТО, надіслали миротворців до Сил втілення НАТО (ІФОР) і менших за розміром, подальших Сил стабілізації (СФОР). НАТО підтримувала мир і безпеку в Боснії і Герцеговині протягом дев'яти років, з грудня 1995 р. по грудень 2004 р., коли ця місія не була передана Європейському Союзу.

Операція НАТО з підтримання миру в Боснії також заклала основу для розвитку тісних відносин співпраці з іншими міжнародними організаціями – зокрема з ООН, Європейським Союзом і Організацією з безпеки і співробітництва в Європі – з питань розбудови миру і стабілізації. Уроки Боснії і Герцеговини щодо необхідності комплексного підходу, що передбачає участь і цивільних, і військових, були пізніше застосовані в Косові і сьогодні знаходять свій розвиток в Афганістані.

Будуючи тривалий мир і безпеку на західних Балканах

За п'ятнадцять років з моменту підписання Дейтонської угоди відносини між НАТО і Боснією та Герцеговиною переросли з підтримання миру на партнерство. Протягом цього часу підтримка з боку НАТО оборонної реформи допомогла країні реформувати і скоротити свої збройні сили, перевівши збройні сили одиниць під централізований контроль. Підтримка основних реформ триває і сьогодні, разом з підготовкою країни до можливого членства в Альянсі.

Це відображає підхід, який НАТО застосовує з 1990-х років до розбудови тривалого миру і безпеки на західних Балканах загалом: активне врегулювання кризи і стабілізація, за якими йдуть партнерство і підтримка оборонної реформи, а також сприяння євроатлантичній інтеграції усіх країн цього регіону.

«Інтеграція молодих демократій до НАТО не тільки зміцнює Альянс. Вона також стабілізує Європу і допомагає безпечному і мирному розвитку, – сказав Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен. – Моя мрія здійсниться, коли одного дня ми побачимо усі балканські країни членами НАТО. Їхнє місце в євроатлантичному співтоваристві».

Нове відео: «Від підтримання миру до партнерства»

Відділ громадської дипломатії НАТО зняв документальний відеофільм з трьох частин на відзнаку річниці Дейтонської угоди , а також для того, щоб продемонструвати надзвичайні зміни, яких Боснія і Герцеговина досягла за п'ятнадцять років, відколи НАТО надіслала сюди своїх миротворців.

Відеофільм присвячений трьом основним аспектам розвитку відносин між НАТО і цією країною:

• Розбудові миру;
• Реформі збройних сил;
• Шляху до інтеграції.