Міністри закордонних справ зібрались в Корфу на засідання Ради НАТО-Росія

  • 27 Jun. 2009 -
  • |
  • Last updated 06-Jul-2009 14:10

Перше засідання Ради НАТО-Росія (РНР) на рівні міністрів після майже річної перерви відбулось на грецькому острові Корфу 27 червня 2009 року. До міністрів закордонних справ – членів РНР приєднались прем’єр-міністр Греції Константінос Караманліс і прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі.

Міністри обговорили поточний стан відносин і подальший шлях РНР. Вони погодились з тим, що зустріч на Корфу знаменує початок повернення до політичних консультацій високого рівня, які були призупинені після драматичних подій серпня 2008 року. Міністри також вирішили дати зелене світло відновленню військової співпраці в рамках РНР.

Як сказав після зустрічі Генеральний секретар НАТО Яап де Хооп Схеффер: „РНР, яка стояла на „нейтралці” протягом майже року, знов увімкнула передачу”.

Описуючи дух зустрічі як відкритий і конструктивний, він додав, що: „Ніхто під час зустрічі не намагався затушувати наші розбіжності щодо Грузії, наприклад. Але ми погодились […] не дати цим розбіжностям зупинити весь рух РНР”.

Це було останнє засідання РНР на рівні міністрів, очолюване Яапом де Хооп Схеффером перед тим, як він залишить свою посаду наприкінці липня. Він скористався можливістю і наголосив на необхідності „більшої політичної відданості з боку міністрів закордонних справ ідеї дієвості Ради НАТО-Росія”.

Рухаючи РНР уперед

Останні кілька місяців члени РНР уважно вивчали стан своїх відносин і майбутні перспективи.

Вони погодились зі стратегічним значенням РНР для підтримки безпеки в євроатлантичному регіоні.

Вони також визначили спільні інтереси у сфері безпеки, такі як стабілізація ситуації в Афганістані, контроль за озброєннями, боротьба з розповсюдженням зброї масового знищення та засобами її доставки, врегулювання кризових ситуацій, боротьба з тероризмом, боротьба з наркоторгівлею і боротьба з піратством.

Члени РНР зайняті вивченням поточної інституційної структури Ради з метою зробити її більш ефективним і важливим інструментом політичного діалогу і практичної співпраці.