Безпечне перевезення небезпечних матеріалів

  • 10 Feb. 2009 - 12 Feb. 2009
  • |
  • Last updated 25-Feb-2009 16:09

Перший семінар, присвячений перевезенню небезпечних матеріалів, відбудеться у Брюсселі, у Королівській військовій академії Бельгії, з 10 по 12 лютого. Цивільні і військові фахівці з країн НАТО проаналізують зроблене і визначать, що ще треба зробити, особливо у сфері навчання і стандартизації, для організації безпечного перевезення небезпечних вантажів.

Помаранчева книга ООН

У НАТО цими аспектами опікується підгрупа 4 Групи з безпеки боєприпасів CNAD (AC/326). Ці експерти в сфері транспорту мають мандат на виявлення і зменшення ризику, пов’язаного зі зберіганням і перевезенням військових боєприпасів і вибухових речовин, та на вироблення рекомендацій, посібників і стандартизаційних угод (STANAGs) на основі поточних і нових правил і регламентів. Допомогу в роботі їм надають Бюро проектів НАТО, Центр аналізу інформації про безпеку боєприпасів (MSIAC) і Європейська повітряна група (EAG)..

Гармонізація між цивільними і військовими

Комбіноване використання військових і цивільних ресурсів і послуг для перевезення небезпечних вантажів стало нині поширеною практикою. Це також впливає на угоди з країнами – нечленами НАТО стосовно, наприклад, перетину кордонів та питань підтримки з боку країни, що приймає іноземні війська на своїй території.

Реагуючи на заклик НАТО до забезпечення оперативної сумісності, Група  CNAD/AC326 зараз оновлює Видання Альянсу з питань безпеки боєприпасів та технічних питань (AASTP-2) задля того, щоб продемонструвати прагнення країн – членів НАТО максимально використовувати цивільні правила і регламенти. Залишаючись при цьому достатньо гнучкими, щоб упоратись з військовою специфікою.

Вони також поширюють свою роботу на усі 9 класів небезпечних матеріалів і разом з Агенцією стандартизації НАТО (NSA) розробляють практичні рекомендації щодо їх транспортування усіма видами транспорту.

Семінар у Брюсселі дасть ще одну можливість цій невеличкій громаді експертів обмінятися кращим досвідом і пошукати нові шляхи гармонізації цивільних вимог із суто військовими.